У Биличах відбулась загальноєпархіальна проща [фото]

2-3 червня у відпустовому місці с. Биличі на Старосамбірщині відбулась загальноєпархільна проща з нагоди 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької Єпархії та 30-ліття першої привселюдної Божественної Літургії біля чудотворного джерела у Биличах. Детальніше...

Владика Ярослав до учнів: «Бог дуже дорожить спілкуванням з дітьми» [фото&відео]

12 травня на Старосамбірщині з нагоди 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії та 1030-ліття хрещення Русі-України відбулась VI-та проща учнівської молоді Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ до чудотворного джерела у с. Биличі. Організатором паломництва виступила Єпархіальна комісія освіти й виховання, яку очолює пані Люба Войтко. Детальніше...

Владика Ярослав у Биличах: Свята Церква урочисто святкує пам’ять усіх святих, щоб надихнути нас уподібнюватися до них [фото]

10-11 червня у відпустовому місці с. Биличі на Старосамбірщині відбулась загальноєпархільна проща. Детальніше...

У Биличах відбулась проща приурочена до Року митрополита Андрея Шептицького і Дня батька [фото]

У Бога все можливе! І все можливе тому, хто вірує! 70 років тому чобіт російського солдата ступав по українській землі. Духовна сліпота і ненависть одного із “визволителів” зруйнувала каплицю і джерело у Биличах. Кілька років по тому колись “сильний і могутній” батько вже плаче і ридає у розкаянні, бо дитина у нього народилася незрячою. Матір Божа привела його чудесно знову у Биличі, щоби відновив джерело і каплицю. Син прозрів, а батько навернувся. Детальніше...

Владика Богдан (Дзюрах) у Биличах: Народ «піднявся з колін» – тепер не можна зупинятись [відео]

Про це 15 червня сказав владика Богдан Дзюрах, Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, під час Архиєрейської Літургії у відпустовому місці в с. Биличі на Львівщині. Детальніше...

У відпустовому місці в Биличах освячено богослужбову каплицю [фото&відео]

Упродовж 14-15 червня до с. Биличі, що на Старосамбірщині, прибули тисячі паломників, щоб занести перед престол Всевишнього за посередництвом Пресвятої Богородиці свої молитви й прохання. Щороку в Биличах в неділю Всіх святих відбувається загальноєпархіальна проща Самбірсько-Дрогобицької єпархії, участь в якій щорічно беруть кілька тисяч вірних. Детальніше...

Учні шкіл взяли участь у прощі до Билич на Старосамбірщині [фото]

11 травня відбулась ІІ-а єпархіальна проща учнівської молоді до відпустового місця у с. Биличі, що знаходиться на Старосамбірщині. Проща відбулась за ініціативи єпархіальної Комісії у справах освіти та виховання та Комісії у справах родини. Детальніше...

Владика Ярослав під час прощі у Биличах: «Завданням кожного християнина і Церкви загалом є показати світові красу та істину нашої віри» [фото]

Упродовж 29-30 червня до с. Биличі, що на Старосамбірщині, прибували близько 10 тисяч паломників з різних куточків Львівської області, щоб занести перед престол Всевишнього за посередництвом Пресвятої Богородиці свої молитви й прохання. Щороку тут в неділю Всіх святих відбувається зальноєпархіальна проща Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Цьогорічне паломництво було присвячене 1025-літтю Хрещення Руси-України, 20-літтю Самбірсько-Дрогобицької єпархії та Року віри. Детальніше...

Відбулась єпархіальна проща вчителів та учнів до відпустового місця у Биличах

11 травня з благословення владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, відбулась перша єпархіальна проща учнівської молоді до відпустового місця у с. Биличі, що знаходиться на Старосамбірщині. Організацією прощі займалася єпархіальна Комісія у справах освіти та виховання, яку очолює п. Любов Войтко. Цьогорічне паломництво було приурочене 1025-літньому ювілею Хрещення Руси-України, Року Віри та 20-літньому ювілею Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Детальніше...

Слово владики Богдана (Дзюраха) під час прощі у с. Биличі на Старосамбірщині

Преосвященний владико, всесвітліші і преподобні Отці, всечесні диякони, преподобні Ченці і Черниці, дорогі Брати і Сестри у Христі, Слава Ісусу Христу! Вітаю усіх вас тут, у стіп цього чудотворного джерела, до котрого ви сьогодні прибули з ближчих  і дальших куточків Самбірсько-Дрогобицької єпархії, а також із інших міст і сіл України. Ми вийшли з рідних домівок і прийшли сюди. Покинули стіни рідного дому, покинули наші щоденні заняття, можливо полишили своїх домашніх, близьких, друзів і сусідів. Ми могли б сказати подібно до святого апостола Петра, який сказав у нинішньому Євангелії: «Ось ми покинули все і пішли за Тобою». Справді, ми не пішли просто на прогулянку, спонукувані прагненням відпочити після трудового тижня чи бажанням подивляти красу природи. Ми пішли у цю духовну мандрівку, бо відчули у своєму серці таїнственний голос, який нас кликав: «Прийди, Я тебе чекаю!». Господь на цьому святому місці чекав на нас уже давно. А нині ми разом з старозавітнім патріярхом Яковом можемо сказати: «Господь є на цьому місці, а я й не знав. Це ніщо інше як дім Божий і це – ворота небесні» (Бут 28, 16-17). Ворожі сили хотіли Його звідси вигнати, прогнати Господа із цього святого місця і з нашої землі, танками зруйнувати наші храми і каплиці, а переслідуваннями й утисками зруйнувати храми наших душ. Але не змогли. Божа сила виявилася переможною і наше нинішнє зібрання є доказом цієї сили Божої. Кожного разу, коли збираємося у таких місцях як Биличі, Гошів, Крехів, Зарваниця, маємо дякувати Богові і прославляти Його за те, що виявив на нашому народі силу своєї пасхальної перемоги – перемоги над пеклом, над гріхом і над дияволом. Ця наша мандрівка до Билич є образом нашої духовної мандрівки назустріч Господеві. Йдучи сюди і перебуваючи тут, зібрані на молитві, на слуханні Божого Слова і на служінні Євхаристії, ми об’являємо Церкву – яка є Божим людом, що крокує земними дорогами назустріч своїй небесній батьківщині. Проща пригадує нам, що ми не маємо тут, на землі, постійного місця, але шукаємо вічного. Я нещодавно бачив запис пісні, яку виконував один молодий французький юнак, який невдовзі після виконання цієї пісні помер на важку невиліковну недугу. Словами цієї пісні він питався: «Чому я плачу, чому сміюся? Чому живу, чому помираю?... Мені є тісно у моєму тілі. Я вже не хочу ходити по цій землі. Я хотів би бути птахом, щоб полетіти в небо. У моєму серці я відчуваю голос, який мене кличе, нестримно кличе вгору». Так той юнак, наш сучасник, виразив ті самі почування, які мав у собі багато століть тому святий Августин, кажучи: «Сотворив ти нас для себе, Господи, і неспокійне людське серце, допоки не спочине в Тобі». Ми прийшли сюди, бо і нас спонукувала якась невимовна туга, бо і ми мали і маємо багато запитань щодо сенсу нашого страждання, щодо значення наших сліз і про причину нашої радості, бо і ми відчуваємо тісноту у нашому тілі, бо і ми відчуваємо прагнення піднестися на висоту небесну. Я не знаю, чи той юнак мав нагоду ще перед смертю зустріти Того, голос Котрого кликав його до себе, в інший світ. Але про нас я з певністю можу сказати, що ми – блаженні, бо почули голос Того, що кличе від віків: «Прийдіть до Мене усі втомлені і обтяжені, а Я вас заспокою». Ми прибули з думкою згасити нашу спрагу, але не йдеться про фізичну спрагу тіла. Ми прибули сюди, щоб зустріти Господа Бога, який є джерелом нашого життя дочасного і вічного, джерелом нашої святості, джерелом нашої надії, джерелом нашої любови. Наша мандрівка до цього святого місця є образом духовної подорожі до джерел нашої святої віри, а в істоті самій – до самого Господа Бога. Разом із Псальмопівцем ми можемо радісно вигукнути: «Усі мої джерела в Тобі, Господи!» (пор. Пс 87, 7). Ми усі тут присутні і зібрані навколо єпископа, є Церквою. Кажуть Святі Отці: «ubi episcopos, ibi ecclesia» - «де єпископ, там – Церква». Але як немає Церкви без єпископа, так само і єпископ сам по собі, чи навіть зі священиками, які допомагають йому виконувати його служіння, ще не творить Церкви. Справжнім скарбом Церкви, Її життєвою силою є ви, дорогі у Христі брати і сестри, віруючі християни, живі члени Церкви Христової. То велика ласка Божа і велика радість, коли росте кількість віруючих людей. Ви самі, мабуть, зауважуєте, як ота невеличка горстка людей, які приходили до цього святого місця в часи переслідувань, з року в рік почала зростати. Сьогодні вас є тут не десятки, не сотні, але тисячі, і це велика ласка Божа і велика радість. Водночас, сила Церкви не полягає на числах, сила Церкви не міряється кількістю людей, які заповнюють храми, але якістю їхнього зв’язку із Богом, якістю їхньої віри. І тому, коли ми кажемо, що скарбом Церкви є люди віруючі, то акцент кладемо саме на другому слові: віруючі. Без віри, Церква, хоч буде масовою, але не буде живою. Якщо члени Церкви не дадуть себе оживити Святому Духові, то наша церковна спільнота ніколи не стане живим Христовим Тілом, яке підтримує божественне життя у своїх дітях і притягає до себе нових людей теплом божественної благодаті, теплом божественної любові. Людину віруючу можна розпізнати здалека, божественна благодать відчувається у такій людині на відстані. Це так, як ми, заходячи до хати серед зими, відразу відчуваємо, що піч, яка стоїть в кімнаті, горить, чи ні, чи є у ній дрова, чи є у ній вогонь. Навіть якщо його назовні не можна розпізнати піч напалену і зимну, але за атмосферою у домі ми розуміємо, чи вона напалена чи ні. У нашому українському домі, можна сказати, є багато печей: церков, каплиць, спільнот. Є багато людей, які називають самих себе віруючими. Але спитаймо себе дуже щиро: яка атмосфера панує нині в нашому домі? Чи в ньому не відчувається смертельного холоду байдужості до чужої біди, зневіри у власних перспективах, страху за власну долю і долю дітей? Чи в нашій Україні не поширюється зло у різних постатях і проявах? Цей дім не хоче приймати своїх ненароджених дітей і вбиває їх ще в лоні матері. Цей дім є непривітний до старших осіб, прирікаючи їх на животіння, замість того, щоб запевнити їм пошану і гідну старість. У цьому домі, виглядає, не потрібно молодих здорових рук і мудрих голів, бо його масово покидають чоловіки і жінки у розквіті сил. У цьому домі є тисячі сиріт при живих батьках. У цьому домі процвітає захланність невеликої кількості одних, в той час як переважна більшість ледве виживає. У цьому домі надто багато алкоголю і надто мало любові. У цьому домі є темні підвали, де діти і молодь з безвиході колеться наркотиками і передчасно відходить з цього світу. У цьому домі  процвітають хабарництво і здирство. У цьому домі з екранів телебачення ллються потоки неправди і вульгарності і майже вже не чути рідної мови... Ми усі відчуваємо, що щось недобре діється у нашому рідному домі. Чому так стається, дорогі у Христі? Відповідь є лише одна: Божий закон, записаний колись на кам’яних Мойсеєвих таблицях, і записаний на таблицях людського серця, ще не став законом життя багатьох наших людей, навіть тих, котрі називають себе віруючими. Не будемо сьогодні кивати на політиків, які приходять до церкви лише задля піару, щоб їх показали на новинах. Скеруймо погляд на самих себе. Бо якщо б я вас, дорогі у Христі, сьогодні запитав: «Чи ви є віруючі люди?», може дехто з вас би здивувався, а може дехто з вас і образився б: «Як так, Владико, та ж ми прийшли на прощу, ми здолали стільки кілометрів, щоб бути тут і заносити наші молитви до Господа!?». Але, не все так просто. Наш попередній Глава Церкви Блаженніший Любомир любив казати: «У нас нема проблем з вірою у неділі і у великі свята. Проблеми з вірою у нас починаються від понеділка до суботи»... «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! – увійде до Царства Божого, а лише той, хто чинить волю Отця Мого, що на небі», - каже Господь Ісус. У Старому Завіті Господь скаржився на формалізм у релігійній поведінці вибраного народу: «Оцей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене» (Іс 29, 13). Ми прийшли сюди, щоб не лише устами прославляти нашого Бога, але також серцем, тому і просимо Його: «І дай нам єдиним серцем і єдиними устами славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє!» Але не лише устами прагнемо визнавати нашу віру, яку носимо в серці. Ми є покликані визнавати нашу віру нашими ділами. Господь Ісус закликає нас: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачачи ваші добрі діла, прославляли вашого Отця, що є на небі». У нинішньому Євангелії Господь Ісус саме про це попереджає: «Кожний, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед Отцем моїм небесним. А хто зречеться мене перед людьми, того і я зречуся перед Отцем моїм Небесним». Саме для того, щоб ми могли впродовж усього тижня і цілого життя – в неділю і у будні, в родинному колі і в колі друзів, у праці і у громадсько-політичній діяльності свідчити про нашу віру, жити як справді віруючі люди, Глава нашої Церкви разом з єпископатом проголосив свій заклик до оживлення нашого парафіяльного життя. Усі ви вже мабуть отримали Пастирське послання Блаженнішого Святослава «Жива парафія як місце зустрічі з живим Христом». Оживлення парафіяльного життя починається з оживлення віри у серці кожного парафіянина – єпископа, священика, ченця, черниці, мирянина. Бо усі ми, хоч виконуємо різне служіння в Церкві, маємо таке саме покликання – до святості. Знову ж, щоб зацитувати св. Августина, який, вже будучи єпископом, казав до своїх парафіян: «Для вас я – єпископ, а з вами – християнин». Нашим завданням і покликанням у цьому світі – стати справді віруючими людьми. Сьогодні є для цього сприятливий час. Святійший Отець Венедикт 16 проголосив цей рік Роком віри, бажаючи оживити віру у всіх членів Церкви. Натомість наша Церква устами свого нового Патріярха Святослава, який рік тому перейняв провід з рук Блаженнішого Любомира, проголосила цей 2012 рік Роком християнського покликання з особливим наголосом на покликанні мирян. Два голоси Верховних пастирів нашої Церкви – Вселенської та Помісної – звучать в унісон і закликають до оживлення віри в першу чергу посеред мирян. І це не випадково. Бо саме від якості віри вас, мирян, залежить без перебільшення і стан нашої Церкви і майбутнє нашого народу. Ми інколи схильні думати, що стан Церкви залежить від ієрархії, від духовенства чи монашества. Але остаточно і єпископи, і священики і монахи та монахині походять із середовища мирян. Якщо вірні миряни перестануть горіти вірою, якщо не передаватимуть живої віри своїм дітям, у нашій країні і у нашій Церкві настане духовне запустіння. Натомість, якщо у вас, мирянах, буде горіти вогонь любови Божої і живої віри, які б важкі випробування не падали на нашу Церкву і на наш народ, вони встояться, так як встоялося і тепер розквітає це святе і благодатне місце. На цій дорозі ми не є самі. Знаменно, що ваша єпархіяльна проща до Билич відбувається саме в першу неділю по Зісланні Святого Духа – в Неділю всіх Святих. Своїм життям безліч святих і праведників показують, що святість не є недосяжним ідеалом, зарезервованим для групки вибранців, але що вона є покликанням кожного із нас. Святійший Отець Венедикт 16 в одному зі своїх повчань так каже про покликання до святості: «Як можемо стати святими, приятелями Бога? На це запитання спершу можна відповісти вживаючи частку «не»: Щоб бути святими, не потрібно здійснювати якісь надзвичайні діла, ані відзначатися якимись винятковими дарами. А далі слідує відповідь у позитивному ключі: Потрібно перш за все слухати Ісуса і потім йти за Ним, не знеохочуючись і не втрачаючи рівноваги духа від труднощів». І далі Святійший Отець наводить слова св. Бернарда, який з нагоди Свята усіх святих ставив питання: «навіщо потрібні наші славослів’я Святим, яких ми нині почитаємо?» і далі відповідає на нього так: «Наші Святі не потребують нашої прослави, бо Бог найкраще їх прославив. Зі свого боку мушу визнати, що коли думаю про Святих, почуваюся розпалюваним великими бажаннями». Ось суть нинішнього свята: запалитися великими бажаннями від прикладу Святих. Бажаю Вам і собі, дорогі у Христі, щоб усі ми повернулися домів із серцем, оживленим вогнем святої віри, із серцем, повним великого бажання визнавати нашу святу віру не лише словами, але і ділами. Просімо у Святих, які спільно з нами крокують земними дорогами, підтримуючи нас своїми молитвами, щоб ми наслідували їх у вірі і щоб наприкінці нашої життєвої мандрівки, коли закінчуватимемо нашу земну прощу і станемо на порозі вічності, могли сказати разом з апостолом Павлом: «Я боровся доброю борнею, скінчив біг, віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливості, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя». Нехай це станеться – за молитвами Пресвятої Богородиці і всіх Святих! Амінь! + Богдан с. Биличі10 червня 2012 року Божого Детальніше...

Великоднє послання владики Ярослава (2019)

Проповідь в 1-шу неділю Великого посту - Неділю православ’я (2019)

Слово на відкритті науково-практичної конференції «Четверта Академічна школа з педіатрії»

Неділя 31-ша по Зісланні Святого Духа (2019)

Проповідь у свято Собору св. Івана Хрестителя (2019)

Різдвяне послання владики Ярослава (2019)

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії в Трускавецькому деканаті

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії в Лішнянському деканаті

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії в Старосамбірському деканаті

Проповідь у свято Покрова Пресвятої Богородиці (2018)

Проповідь на неділю після Воздвиження

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії у Сколівському деканаті

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії у Славському деканаті

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії в Судововишнянському деканаті

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької Єпархії в Дублянському деканаті

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії в Хирівському деканаті

Проповідь з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької Єпархії в Підбузькому деканаті

Слово з нагоди святкування 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії в м. Рудки

Проповідь владики Ярослава в Неділю Всіх Святих Українського Народу (2018)

Проповідь з нагоди прощі у Грушові (2018)

Проповідь на Божественній Літургії з нагоди святкування 25-літнього Ювілею Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ у Дрогобицькому деканаті

Великоднє послання владики Ярослава (2018)

Декрет проголошення Ювілейного року з нагоди 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Різдвяне послання владики Ярослава (2018)

Вступне слово на відкритті науково-практичної конференції «Виховні ідеї митрополита Андрея Шептицького в освітньому просторі сучасної України»

Проповідь з нагоди 15-ліття академічного капелянського служіння в Дрогобицькому Педагогічному Університеті ім. Івана Франка

Великоднє послання владики Ярослава (2017)

Проповідь владики Ярослава в Другу неділю Великого посту (2017)

Різдвяне послання владики Ярослава (2017)

Проповідь на Архиєрейській Божественній Літургії з нагоди 20-річчя Дрогобицької духовної семінарії

Місія Дрогобицької духовної семінарії

Пасхальне послання владики Ярослава (2016)

Проповідь на першу неділю Великого Посту (2016)

Слово з нагоди зустріч з воїнами та волонтерами - «Дрогобич-SOS - допомога армії»

Слово з нагоди святкування 202- річниці від дня народження Т.Г.Шевченка

Слово з нагоди вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні (2016)

Проповідь владики Ярослава в Навечір'я Різдва Христового (2016)

Слово владики Ярослава в Неділю перед Різдвом (2016)

Різдвяне послання владики Ярослава (2016)

Слово з нагоди відкриття Ювілейного року Божого Милосердя в Катедральному храмі

Декрет про проголошення Ювілейного року Божого милосердя в Самбірсько-Дрогобицькій Єпархії УГКЦ та затвердження плану заходів щодо його відзначення

Молитва за захисників України у свято Покрова Пресвятої Богородиці

Слово з нагоди 150-ліття з дня народження митрополита Андрея Шептицького

Проповідь на свято св. Володимира Великого

Вступне слово на академії в Старому Самборі присвяченій Митрополиту Андрею (Шептицькому)

Слово на святкуванні Днів Європи у м. Дрогобичі

Слово у Світлий понеділок (2015)

Пасхальне послання владики Ярослава (2015)

Слово з нагоди святкування 201- річниці від дня народження Т.Г. Шевченка

Вступне слово на відкритті заходів з нагоди 200-тої річниці від дня народження о. Михайла Вербицького

Слово владики Ярослава в ІІ-у річницю смерті владики Юліана (Вороновського)

Різдвяне послання владики Ярослава (2015)

Післясоборове пастирське послання Преосвященного Владики Ярослава до духовенства, монашества та мирян Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

Пастирське звернення до вірних Самбірсько–Дрогобицької єпархії з нагоди 25-річниці легалізації УГКЦ

Слово з нагоди відкриття Року пам'яті митрополита Андрея Шептицького

Вітальне слово з нагоди відкриття Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

Проповідь з нагоди Преображення Господнього

Великоднє послання владики Ярослава (Приріза)

З приводу геройської смерті блаженної пам'яті

Пастирське послання з нагоди скликання Єпархіального собору

Пастирське звернення Преосвященного владики Ярослава з приводу суттєвого загострення суспільно-політичної ситуації

Проповідь на свято первомученика та архидиякона Степана

Проповідь в Навечір'я Різдва Христового (2014)

Різдвяне послання владики Ярослава (2014)

Звернення щодо подій на "Євромайдані"

Проповідь на Божественній літургії з нагоди освячення каплиці у монастирі Сестер-Служебниць

Проповідь на свято Покрови Пресвятої Богородиці

Слово владики Ярослава на початок навчального 2013/14 року Божого

Проповідь на празник Успення Пресвятої Богородиці у Самборі

Привітальне слово учасникам конференції "Християнське виховання - то справа любові"

Проповідь на свято св. Володимира Великого

Проповідь на Неділю всіх святих українського народу

Проповідь на Божественній літургії під час загальноєпархіальної Прощі до с. Билич

Слово з нагоди освячення єпархіального центру «Карітас»

Подячне слово на Архиєрейській Літургії з нагоди 20-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Владика Ярослав в інтерв’ю газеті «Експрес»: «Якщо людина глибоко пізнала Бога, то вона готова розділити цей досвід з іншими»

Проповідь з нагоди освячення храму Воскресіння Христового

Великоднє послання преосвященного владики Ярослава (Приріза)

Слово на похороні Владики Юліяна в Уневі

Слово владики Ярослава на Богоявлення Господнє

Різдвяне послання владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького [аудіо]

Звернення владики Ярослава (Приріза), Єпископа Самбірсько-Дрогобицького, щодо підтримки благочинної акції «Різдвяна свічка»

Слово на відкритті науково-практичної конференції «Роль Університету та Церкви у вихованні сучасної молоді»

Слово з нагоди 50-річного ювілею музично-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Проповідь владики Ярослава з нагоди 625-річниці м. Борислава

Слово владики Ярослава з нагоди благословення початку навчального 2012/2013 року

Проповідь владики Ярослава на празник Успення Пресвятої Богородиці

Звернення з приводу загострення суспільно-політичної ситуації в Україні через намагання впровадити в життя законопроект «Про засади державної мовної політики»

Інтерв'ю з владикою Ярославом (Прирізом) на тему соціального служіння Церкви

Привітальне слово владики Ярослава з нагоди вручення дипломів випускникам Дрогобицької духовної семінарії

Слово з нагоди 120-ї річниці з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого

Проповідь владики Ярослава з нагоди прощі у с. Грушів на Дрогобиччині

Звернення до молоді Преосвященного владики Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького

Великоднє послання "Воскрес Ісус із гробу"

Проповідь владики Ярослава у третю неділю Великого посту (2012)

Проповідь владики Ярослава у другу неділю Великого посту (2012)

Християнська керигма: актуальність проповідницького служіння у Церкві

Проповідь владики Ярослава у першу неділю Великого посту (2012)

Слово владики Ярослава (Приріза) у Сиропусну неділю

Інтерв'ю владики Ярослава (Приріза) для газети "Коловорот"

Різдвяне послання владики Ярослава (Приріза)

Подячне слово владики Ярослава (Приріза) під час його інтронізації на престіл Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Інтерв'ю з владикою Ярославом (Прирізом) напередодні його інтронізації для часопису "Наш Собор"

Інтерв'ю з владикою Ярославом (Прирізом) напередодні інтронізації для часопису "Слово"

Передмова до монографії про о. Маркіяна Шашкевича

Проповідь на Різдво Івана Хрестителя

Проповідь з нагоди освячення храму блаж. Миколая Чарнецького у с. Ваньовичі на Самбірщині

Проповідь в урочищі Саліна у 70-ту річницю трагедії

Проповідь в Неділю Всіх святих під час прощі у Биличах

Проповідь під час завершення навчального року 2010/11 у Дрогобицькі духовній семінарії

Проповідь в неділю Святих Отців І Нікейського Собору

Звернення до учасників конференції «Перспективи розвитку української ікони в ХХІ столітті. Богослов’я і пошук образу»

Привітальне слово на європейському фестивалю хорів «Культура і духовність – багатство Європи» в Трускавці

Проповідь у неділю Жінок-Мироносиць під час прощі у Грушеві

Привітальне слово владики Ярослава з нагоди 75-літнього ювілею владики Юліяна

Привітальне слово владики Ярослава до Блаженнішого Любомира під час святкування 75-літнього ювілею владики Юліяна

Привітальне слово владики Ярослава до Блаженнішого Святослава під час святкування 75-літнього ювілею владики Юліяна

Слово на завершення Хресної дороги у м.Самборі

Слово на початок Хресної дороги у м.Самборі

Владика Ярослав (Приріз). Привітальне слово до учасників єпархіальної конференції монашества

Владика Ярослав (Приріз): "Сьогодні важливо є відроджувати історичну пам'ять, відбудовувати храми, але найважливішим є відновити людину"

"Христос входить у Єрусалим, а це - символ нашого серця," - проповідь владики Ярослава на свято Входу Господнього у Єрусалим

Проповідь на празник Входу Господнього у Єрусалим

Проповідь у Другу неділю Великого Посту

Проповідь у Першу неділю Великого Посту

Спогади про владику Івана Хому

Митрополит Андрей Шептицький – душпастир свого народу

Слово з нагоди 50-літнього ювілею українського Екзархату в Німеччині (м. Мюнхен, Німеччина)

Місія Східної Католицької Церкви в житті Вселенської Церкви і в модерному світі (доповідь на міжнародній коференції у м. Гамінг, Австрія)

Слово владики Ярослава (Приріза) до учасників наукової конференції з нагоди 85-ої річниці з дня заснування УБНТ

Інтерв’ю владики Ярослава (Приріза) газеті «Франкова криниця Підгір’я»

Звернення владики Ярослава (Приріза) до молоді на всеукраїнській конференції "Молодь у Церкві ІІІ тисячоліття: Рік після Собору"

Представлення Документа Собору монашества УГКЦ «Ідентичність монашества в покликанні і служінні»

Проповідь владики Ярослава (Приріза) на прощі у с. Биличі

Слово на урочистій академії з нагоди ювілеї 200-ліття кафедрального храму Пресвятої Трійці м. Дрогобича

Слово на конференції у м. Трускавець, присвяченій 150-річчю від Дня народження І. Франка

На шляху до Емауса (звернення до молоді Синодальної комісії у справах молоді УГКЦ)

Владика Ярослав Приріз дав інтерв'ю Ватиканському радіо

Привітальне слово владики Ярослава (Приріза) під час відкриття навчального року у Дрогобицькій Духовній Семінарії

Проповідь владики Ярослава (Приріза) на празник Успення Пресвятої Богородиці у м. Самборі

Богословський вимір душпастирства молоді (доповідь на IV Сесії Патріаршого Собору УГКЦ «Молодь у Церкві ІІІ Тисячоліття»)

Проповідь владики Ярослава (Приріза) під час загальноєпархіяльної прощі до с. Зарваниця

Привітальне слово владики Ярослава (Приріза) з нагоди зустрічі Патріарха УГКЦ із жертводавцями Патріаршого Собору

Подячне слово владики після хіротонії

«Сповнити Божу волю – це мета мого життя» (інтерв’ю для часопису "Слово" напередодні єпископської хіротонії)

«Кожен член монашої спільноти повинен стати людиною відповідно до Божого задуму» (інтерв'ю для офіційного сайту УГКЦ після завершення конференції монашества УГКЦ „Покликання і формація”)