Коли імператор-іконоборець Лев V Вірменин (813 - 820), вигнавши благочестивого царя Михайла I Рангава (811 - 813), став підтримувати іконоборчу єресь, Патріарх Єрусалимський послав обох братів до Константинополя для захисту православного віровчення. Прибувши у візантійську столицю, святі ісповідники сміливо виступали на захист іконопочитання. Тоді Лев V наказав нещадно бити обох братів, а потім заслав їх на заслання.
Згодом їх піддали жорстоким тортурам, і, нарешті, над ними було вчинено небачене катування. Розжареними голками на їх обличчі нанесли нібито ганебні для них написи - 12 віршованих рядків, в яких про святих ісповідників говорилося як про "посудини марновірної єресі". Після тортур святих братів заточили в містечку Апамеє, де святий Теодор близько 840 року помер.