Відозва Глави УГКЦ

З великою прикрістю стверджую, що заклики Церков про недопущення кровопролиття і мирне врегулювання конфлікту не було почуто. Детальніше...

Практичні душпастирські вказівки про спільну молитву та піст за Україну

- доручаємо продовжувати у храмах, монастирях та семінаріях безперервну цілодобову молитву, відповідно до порядку, визначеного отцями-парохами та настоятелями; - закликаємо усіх наших вірних та людей доброї волі, кожного дня о 21.00 год. єднатися у спільній молитві за Україну; - заохочуємо вірних також до приватних молитов за Україну;- оголошуємо безперервний строгий піст в наших Єпархіях та Екзархатах за таким порядком: - Понеділок – Київська архиєпархія, Донецько-Харківський Екзархат, Одесько-Кримський Екзархат;- Вівторок – Львівська архиєпархія, Стрийська єпархія;- Середа – Івано-Франківська архиєпархія, Коломийсько-Чернівецька єпархія;- Четвер – Тернопільська архиєпархія, Бучацька Єпархія, Самбірсько-Дрогобицька єпархія;- П’ятниця – Сокальсько-Жовківська єпархія, Луцький Екзархат, Мукачівська єпархія; - доручаємо після кожної Божественній Літургії промовляти нижче подану Молитву митрополита Андрея Шептицького за кращу долю українського народу.   Молитва за кращу долю українського народу Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння. Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару. Грішних твоїх синів Ти не відтручуєш, не відвертаєш твого пресвятого обличчя від їх долі, бо не хочеш смерти грішника, а його навернення та спасення.Тому надіємося, що всі терпіння, що їх доводиться нам у житті зносити з милосердної Твоєї волі, допущені для нашого добра. Ми віримо й надіємося, що покаянням, щирою молитвою і щирим прийманням Найсвятіших Таїнств зможемо заслужити собі на те, що скоротиш час досвіду і терпінь, що милосердним оком споглянеш на твоїх дітей, що даси їм витривати з благодаттю у злиднях теперішнього життя і всемогутньою Твоєю волею положиш край нашим терпінням. Дорогоцінною кров’ю твого Сина бажаємо надолужити Тобі за всі гріхи наших батьків і братів. Через руки наших священиків жертвуємо Тобі безкровну жертву пресвятої Євхаристії, що є повторенням і відновленням хресної жертви Твого Сина і Бога, Спасителя нашого Ісуса Христа. Прийми цю жертву надолуження за всі гріхи людей, прийми наші благальні прохання про милосердя і твою святу благодать. Умилосердися над усіма тими, що терплять. Даруй їм ласку терпеливо зносити гірку долю і через терпеливість заслужити на пільгу в терпіннях і перемогу в цьому смертному житті та на блаженство вічности. Амінь. Детальніше...

Звернення греко-католицького єпископату України з приводу суспільно-політичної ситуації в державі

Дорогі в Христі! Останніми місяцями наша країна переживає тяжкі випробування, які свідчать про глибоку кризу у відносинах між суспільством і владою. Небажання влади дослухатися до думки народу вже призвело до трагічних наслідків. Ми висловлюємо свої глибокі співчуття сім'ям загиблих, запевняючи їх у нашій молитовній близькості, солідаризуємося з родинами переслідуваних, стаємо на боці побитих, пригноблених, утиснених і зневажених. Наш голос нині єднається з голосом мільйонів громадян України, які взивають до неба про правду і справедливість словами Священного Писання: «Розлийте, небеса, згори росою правду, і нехай хмари дощем її виллють! Нехай відчиниться земля і дасть спасіння, і нехай виростить разом справедливість!» (Іс. 45, 8). При цьому хочемо підкреслити, що справедливість не наступить доти, доки не буде зцілена остання рана на тілі постраждалих, доки не будуть віднайдені всі пропалі без вісти, доки в суспільстві не буде усунено загрози фундаментальним правам і свободам людини та народу в цілому й відновлено довіри до влади, без чого неможливо будувати сучасної правової держави. У цих нелегких обставинах ми стали свідками великої людської доброти і солідарності в нашому народі. Молодь, зокрема студенти, дорослі, літні люди, жінки і чоловіки, а навіть особи з особливими потребами виходили на площі й майдани Києва та інших міст і сіл нашої країни, виявляючи громадянську і духовну зрілість, готовність до самопожертви задля кращої долі рідного народу. Усім цим людям ми висловлюємо нашу пошану і вдячність, скеровуючи до них слова святого апостола Павла: «Отож, любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний» (пор. 1 Кор. 15, 58). Хочемо окремо відзначити тих осіб, котрі, будучи на державній службі, незважаючи на тиск чи погрози, залишилися вірні Божому законові та голосові власного сумління, відмовляючись чинити насилля проти власного народу. Вони на ділі здійснили закон, яким керувалися ще перші християни Єрусалима, котрі, будучи переслідуваними, не відступали від Божої правди і казали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!» (Ді. 5, 29). Водночас ми з великою тривогою і болем серця сприймаємо прояви насилля, утисків і переслідувань мирних демонстрантів із боку силових структур України. Ганебним і принизливим для самої держави став загальновідомий факт, що силові структури почали діяти у згоді зі злочинними найманцями, які чинили погроми та нападали на мітингувальників, лікарів, журналістів і навіть на звичайних громадян, серед яких були літні особи й діти. Дії, скеровані на насильне придушення мирного волевиявлення громадян, не можна виправдати нічим і вони заслуговують на однозначне та рішуче засудження. Влада, яка немовби не чує крику свого народу і намагається приглушити його голос за власні права ударами міліцейських кийків та пострілами зброї, стає на небезпечну дорогу терору й диктатури, що суперечать її основоположному покликанню дбати про єдність народу, бути на сторожі суверенітету країни та працювати задля загального добра всіх без винятку громадян. Церква засуджує всяке кровопролиття та будь-які форми насильства, але підтримує право громадян на мирний протест. Ми з усією рішучістю закликаємо всі сторони протистояння: «Зупиніть кровопролиття! Не допустіть зростання насилля!» У незалежній і цивілізованій Українській державі не повинна проливатися кров власних громадян у мирний час лише за те, що ці громадяни домагаються і захищають належні їм права й свободи. Закликаємо владу не чинити насилля над власним народом, але почати шанувати свій народ. Сподіваємося, що наш заклик не залишиться «голосом вопіющого в пустині».Сьогодні багато хто скеровує свій погляд у бік Церков із виразним чи непрямим запитанням: що маємо робити? З таким самим питанням приходили сучасники і до Івана Хрестителя, а він відповідав їм силою Святого Духа, закликаючи до переміни серця, до навернення: «Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить". Прийшли також митарі христитись і йому мовили: "Учителю, що маємо робити?" А він сказав їм: "Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть". Вояки теж його питали: "А ми що маємо робити?" Він відповів їм: "Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею"». (Лк. 3, 11−14). Ми рівно ж, будучи свідомими, що «поміч наша в Господі, що сотворив небо і землю» (Пс. 121, 2), закликаємо наших вірних та усіх людей доброї дотримуватися Божих заповідей, нікому не чинити зла, тривати в мирі та добрі. Прохаємо і надалі молитися в спільнотах (парафіяльних, чернечих і родинних) та індивідуально за Україну та оголошуємо період посту в усіх наших єпархіях та екзархатах в Україні. Практичні вказівки щодо молитви й посту додаємо до цього Звернення та просимо отців-душпастирів оголосити їх та належним чином організувати. Разом із митрополитом Андреєм Шептицьким «ми віримо й надіємося, що покаянням, щирою молитвою і щирим прийманням Найсвятійших Тайн зможемо заслужити на те, що Господь скоротить час досвіду і страждань, що милосердним оком спогляне на синів своїх, що дасть їм витривати з благодаттю у злиднях теперішнього життя і всемогутньою своєю волею покладе край нашим терпінням» (пор. Молитва за кращу долю українського народу). У той час, коли наші погляди скеровані до стольного града Києва, ми думкою переносимося до собору Святої Софії – Премудрості Божої, де Пресвята Богородиця з піднесеними до небес руками заступається за нас, випрошуючи для нашої землі благословення і Божого миру. Їй, нашій Цариці і Небесній Заступниці, прагнемо поручити нині самих себе, наш край, його правителів, військових – усіх, хто проживає на нашій землі, благаючи словами давньої християнської молитви: «Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід ізбави нас, єдина чистая і благословенная!» Благословення Господнє на вас! 1. Блаженніший Святослав (Шевчук),Отець і Глава УГКЦ, Верховний АрхиєпископКиєво-Галицький;2. Високопреосвященніший Владика Ігор (Возьняк),Митрополит Львівський;3. Високопреосвященніший Владика Володимир (Війтишин),Митрополит Івано-Франківський;4. Високопреосвященніший Владика Василь (Семенюк),Митрополит Тернопільсько-Зборівський;5. Преосвященний Владика Михаїл (Колтун),Єпарх Сокальсько-Жовківський;6. Преосвященний Владика Мілан (Шашік),Єпарх Мукачівський.7. Преосвященний Владика Ярослав (Приріз),Єпарх Самбірсько-Дрогобицький;8. Преосвященний Владика Василь (Івасюк),Екзарх Одесько-Кримський; Адміністратор Коломийсько-Чернівецький;9. Преосвященний Владика Йосафат (Говера),Екзарх Луцький;10. Преосвященний Владика Степан (Меньок),Екзарх Донецько-Харківський;11. Преосвященний Владика Дмитро (Григорак),Апостольський Адміністратор Бучацької Єпархії.12. Преосвященний Владика Тарас (Сеньків),Єпископ-адміністратор Стрийський;13. Преосвященний Владика Богдан (Дзюрах),Єпископ курії Верховного Архиєпископа УГКЦ;14. Преосвященний Владика Венедикт (Алексійчук),Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії;15. Преосвященний Владика Ніл (Лущак), Єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії.16. Блаженніший Любомир (Гузар),Архиєпископ-емерит; Львів-Брюховичі, 31січня 2014 року Божого Детальніше...

Звернення Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ та всіх людей доброї воліз нагоди Дня Соборності України

Високопреосвященні та Преосвященні Владики!Всесвітліші, високопреподобні та всечесні отці! Дорогі в Христі брати і сестри! Свято Соборності України – це святкування відвічного прагнення єдиного українського народу, який був розшматований різними імперіями, щоб його єдність була втілена й захищена в єдиній незалежній Українській державі. Соборність держави віддзеркалює соборність душі українського народу – культурну, цівілізаційну та духовну єдність спадкоємців давньоруської Київської держави. Ця єдність, що була преображена та утверджена 1025 років тому Хрещенням рівноапостольного князя Володимира, надала духовному началу українського народу виразно європейську ідентичність. Ця самобутність була висловлена в духовному подвигові перших давньоруських мучеників Бориса і Гліба, які ціною власного життя запечатали християнське відречення від насильства, вчиненого їхнім братом, і цим сказали святе «ні» насильству як способу державотворення. Європейська ідентичність народу проявилася в повазі до інших народів, релігій та культур, перехрестям яких став древній Київ – мати городів руських. Київ, як «місто миру Христового», є духовним осердям цього давнього народу, який протягом століть умів мирно співіснувати з людьми різних національностей, що століттями жили тут у злагоді.  Соборність сучасної незалежної України – це соборність її суспільства, здатність пошанувати гідність кожної людини, яка живе сьогодні в нашій державі. Молимося, щоб ниніщнє свято Соборності відкрило дороги до єднання, діалогу та порозуміння між владою і народом, різними політичними силами та громадськими організаціями. Соборність у релігійному житті України – це ісповідування єдиного Бога і даного Ним морального закону. Лише Його закон є соборним фундаментом усякої законності в нашій державі. Сотворивши людину вільною особою на свій образ і подобу, сам Творець наділив її невід’ємними та універсальними правами і свободами, що їх ніхто не має права відібрати чи заперечити. Державні закони повинні їх поважати та служити їх здійсненню. Богом дарована народові соборність повинна піднести нас понад тим, що сьогодні може ділити наше суспільство. Нехай святкування Соборності допоможе нам оновити віковічне прагнення до єдності України в ім’я новітнього прояву єдиного начала народного буття – культурної, цивілізаційної та духовної єдності українців як європейського народу. Цьогорічне свято Соборності України затьмарене протистоянням та ескалацією насильства в столиці нашої держави – Києві. Ми з тривогою спостерігаємо, як тривалі мирні протести, не почуті владою, виливаються у хвилі насильства та кровопролиття. В ім’я збереження соборної України, в ім’я її майбутнього закликаю владу прислухатися до вимог свого народу, перестати говорити з ним мовою сили та використання репресивних механізмів! Звертаюся до представників громадянського суспільства та всіх політичних діячів відмовитися від насильства та повернутися на шлях мирного спротиву. Не дозвольмо, щоб емоції, навіть оправдані, затьмарили наш світлий розум і позбавили нас самої можливості вступити в діалог! Звертаюся до нашого єпископату і духовенства особливо чувати над душами повіреного вам стада. Промовляймо до сердець та умів наших вірних Євангелієм Христового миру! Господь сказав нам: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Iв. 14, 27). Про це нам нагадує сьогодні апостол Павло, наказуючи: «Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумляй із усією терпеливістю та наукою» (ІІ Тим. 4, 2). У цей день і в цю історичну мить нехай невпинно лунає в усіх наших храмах, чернечих спільнотах та християнських родинах молитва за мир і Боже благословення для нашого народу! Нехай свято Соборності перетвориться на свято Соборної молитви за Україну! «Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії силою Духа Святого!» (Рим. 15, 13). Благословення Господнє на вас! † СВЯТОСЛАВ Дано в Києві,при  Патріаршому соборі Воскресіння Христового,20 січня 2014 року, у день Собору Святого Івана Хрестителя Доручаю всім душпастирям у день Соборності України, 22 січня 2014 року, відслужити Божестенну Літургію за український народ та за його соборну державу і зачитати це Звернення. Детальніше...

Різдвяне послання Блаженнішого Святослава (2014)

Споконвічно від Отця народженому нетлінно Синові,Що в останній час безсіменно від Діви тілом народився,Христу-Богові закличмо: Ти, що підняв нашу силу,Святий єси, Господи! (Канон  Різдва). Христос рождається! На голос ангела, який пролунав пастушкам серед темної ночі, спішимо ми сьогодні до вбогої стаєнки у Вифлеємі. Тут ми бачимо на руках Пречистої Діви Марії Божого Сина, що прийшов у наш світ як людина. Разом із ними радіємо і дивуємося, оспівуємо і споглядаємо живого й істинного Бога, який народився в людському тілі та віддає себе в руки людини як маленьке, ніжне і беззахисне Дитя. Різдво нашого Спасителя відкриває нам глибини Божественного життя, як також всю правду про саму людину. Той, хто сьогодні явився в людському тілі, існував ще перед сотворенням світу, бо як предвічний Бог споконвічно від Отця народився нетлінно як Син! Це таїнство Божого синівства Ісуса Христа - що само по собі є невимовним і незбагненним! - сьогодні об’являється і проповідується людині. Це свято робить нам доступним божественне синівство, проголошує, що наш Бог-Отець любить нас як своїх синів і дочок. У Його новонародженому Сині ми переживаємо сьогодні нашу близькість до Бога, таку саму теплу, могутню, реальну та життєдайну, якою є трепетна близькість люблячого батька до свого єдиного первістка. Вдивляючись в обличчя Божого Дитяти і Його Матері Марії, усвідомлюємо, що свято Різдва дає нам пізнати правду про нашу людськість, про власну людяність, яка  стала знаком Божої присутності: «І ось вам знак, – каже  ангел до пастушків. – Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Лк. 2, 12). Це Дитя – сам Бог Ізраїля, що в останній час безсіменно від Діви тілом народився. Це Дитя враз доручає людині, в особі Йосифа Обручника, дивну роль свого опікуна. У Різдві Христовому ми приймаємо вічного Бога таким, якими є самі. Бо зазвичай люди прагнуть, щоб ними хтось опікувався. А тут, у Вифлеємі, сам Бог, як дитя, є тим, ким опікується людська родина! Людяність, відчуття святості людського життя і пошана до нього - це та зворушлива і спасенна дорога, якою в цю таїнственну ніч Божий Син, як Син Марії, приходить до нашого дому, нашої родини, нашого народу. І ця божественна людяність - боголюдство воплоченого Сина Божого - відкриває нам сьогодні різдвяну дорогу любові до Бога і ближнього. Святкуючи Різдво разом із подорожніми й безпритульними, солідаризуючись із тим, кого зневажають і чию гідність заперечують, ми, християни, як справжні опікуни та благовісники присутності Бога серед нас, робимо наш світ, наше суспільство більш людяним і гідним самої Людини.   Народження Сина Божого, Відвічного Слова Отця, виявляє поряд із величчю та славою нашого Бога – Творця і Спасителя, велич і славу людини як вінця всього сотвореного. У своєму воплоченні Бог виявляє особливу гідність людини, бо втілюється саме в неї – у свій образ. Святий Іриней Ліонський навчає: «Коли Слово стало тілом, ставши тим, хто був Його образом… то вчинило людину подібною до невидимого Отця через видиме Слово» (Adv. Haer 5, 16, 2). Прославляючи гідність людської особи, Христова Церква сьогодні співає: «Христу Богові закличмо: Ти, що підняв нашу силу, Святий єси Господи!» Подібно як прихід на Землю Сина Божого через воплочення стало центром всесвітньої історії, так само пошана до гідності людської особи є осердям істинного, справді людяного суспільства. Церква навчає, що суспільні інститути та їхні лідери повинні поважати кожну людину і їх найпершим завданням є сприяти цілісному її розвиткові. Людина не може бути засобом реалізації економічних, соціальних чи політичних планів, нав’язаних світською владою. Ця влада мусить пильно стежити, щоб обмеження свободи чи будь-який тягар, покладений на особисте життя людини, ніколи не завдавали шкоди її гідності. (Компендіум соціальної доктрини Церкви, п. 131-133). Кожне суспільство, у якому зневажають людину, не має майбутнього. Джерелом справедливого законодавства та суспільного устрою повинна бути гідність людської особи. Бо саме людина є осердям поєднання дочасного і вічного, Божого і людського, вона є тими дверима до вічності, що їх відкрив у своїй людяності Син Божий у день свого Різдва. Тому святкувати Різдво означає тримати відкритими двері наших сердець до гідності людини, особливо немічної і беззахисної, яким є Божественне Дитя на руках Пречистої Діви Марії.   Сьогодні українське суспільство вже вкотре у своїй історії засвідчує, що прагне будувати власне майбутнє на підвалинах християнської віри. Новонароджений Спаситель є сповненням надії всього людства на прихід Царства Божого – царства справедливості, миру і добра. Народження саме такого предвічного Царя миру звіщав ангел, коли казав пастирям: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель» (Лк. 2, 10-11). Як важливо нам у цей історичний момент, на слово благовісника, відчути, що саме Христос є джерелом нашої радості, і перестати боятися! У Різдві Христовому нехай наша тривога перетвориться на надію, розгубленість і непевність – переміниться на дорогу до Господнього вертепу. У цей різдвяний день, коли, за словами ап. Павла, сила Божа проявляється в людській немочі (пор. ІІ Кор. 12, 9), наше відчуття безсилля перетворюється на усвідомлення власної гідності. За діянням Святого Духа це усвідомлення власної гідності стає силою, що допоможе нам збудувати суспільство, гідне людини. Ось чому ми сьогодні, величаючи силу божественної людяності, співаємо: «Ти, що підняв нашу силу, Святий єси, Господи!» Дорогі в Христі! У цей радісний день Христового Різдва складаю всім вам сердечні вітання. Віншуючи вам добром і миром, злагодою та добробутом, прагну постукати до дверей кожної української родини! Голосом прадавньої коляди бажаю розвеселити кожне українське серце! Сповіщаючи велику радість про народження нашого Спасителя, хочу зібрати всю нашу Церкву - як в Україні, так і поза її межами - довкола Вифлеємського вертепу в єдину Божу спільноту! Відчуймо себе єдиною  християнською родиною, у якій сьогодні народжується наш Спаситель. Дорогою людяності та християнської солідарності торкнімося усіх, хто відстоює власну гідність, гідність своєї родини та свого народу! Поділімося нашою різдвяною радістю з тими, хто знаходиться далеко від рідної домівки, на лікарняному ліжку чи в’язничних нарах. Усі разом, за світлом зірки, спішімо до ближнього, щоб побачити в тілі - Невидимого, в Його убогості - Джерело всякого добра, у немічному – Всемогутнього, - Новонародженого Христа-Бога в обіймах Богородиці. Христос рождається! Славімо Його! † СВЯТОСЛАВ Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,19 грудня 2013 року Божого,в день Святого Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця Детальніше...

Владика Ярослав привітав від імені духовенства та вірних єпархії новопоставленого єпископа УГКЦ - владику Євгена (Поповича) [фото]

21 грудня у соборі Святого Івана Хрестителя у Перемишлі відбулась архиєрейська хіротонія митрофорного протоієрея Євгена Мирослава Поповича, яку здійснив Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ. Співсвятителями були Архиєпископ Іван (Мартиняк), Митрополит Перемишльсько-Варшавський, та владика Володимир (Ющак), Єпарх Вроцлавсько-Гданський. Участь в Архирейські Літургії взяли також єпископи Синоду УГКЦ. Детальніше...

Заява Постійного Синоду УГКЦ щодо подій у Києві в ніч на 11 грудня

Ми глибоко занепокоєні діями силових структур на Майдані під покровом ночі. Ми засуджуємо дії, які скеровані на обмеження громадянських прав, зокрема свободи слова та мирного волевиявлення громадян України. Ми заявляємо про нашу підтримку і солідарність з усіма тими, які на Майдані свідчать про гідність свою, своїх ближніх і свого народу. Ми рішуче підтримуємо мирний характер цього громадського зібрання та заявляємо про несприйняття будь-якого виду насилля. Ми молимо Всевишнього про єдність, мир, справедливість і перемогу правди в нашому народі. Нехай серед цих випробувань нас підтримують слова Ісуса Христа, які прозвучали в усіх наших храмах цієї неділі: «Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться!» (Лк. 8, 50). Благословення Господнє на вас! + Святослав,Верховний Архиєпископ Києво-Галицький,Глава УГКЦ та члени Постійного Синоду:+ Володимир (Війтишин), Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський;+ Кен (Новаківський), Єпарх Нью-Вестмінстерський;+ Борис (Ґудзяк), Єпарх Паризької єпархії святого Володимира Великого;+ Ярослав (Приріз), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький;+ Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ Детальніше...

У Києві розпочав роботу Постійний Синод УГКЦ

Сьогодні, 8 грудня, Архиєрейською Літургією в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві розпочав свою роботу Постійний Синод Української Греко-Католицької Церкви.   Детальніше...

Заклик Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, до безперервної молитви за мир і кращу долю України

Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в Україні, закликаю всіх вірних Церкви та людей доброї волі до безперервної молитви за кращу долю для нашого народу. Прошу всіх молитися, щоб Господь подав свою мудрість нашому суспільству загалом і кожному громадянину зокрема. Молімося, щоб Він не допустив до кайданів зла, але своїм миром і мудрістю звільнив наш народ від усього того, що його поневолює, а відтак простелив йому шлях у майбутнє. Прошу не тільки наше духовенство і монашество, а й усіх мирян долучитися до цієї загальноукраїнської молитви. Приходьмо до храму – хто коли може, у будь-яку пору дня і ночі – і молімося до Господа за кращу долю українського народу! Повторюю ще раз наше звернення, щоб при всіх наших монастирях і парафіях, зокрема в Києві, були організовані пункти, в яких можна було б прийняти тих, хто потребує допомоги та духовної підтримки, або просто місця, де вони могли б зігрітися та за потреби відновити свої фізичні сили. Усі наші храми в Києві сьогодні вже відчинені для потребуючих і у них проводиться безперервна молитва. Молитва і діла милосердя – це ті дві заповіді любові, що їх ми сьогодні повинні сповнити, щоб Господь Бог подарував нам мирне розв’язання цієї непростої ситуації, в якій перебуває зараз наша Україна.   Закликаю всіх вірних УГКЦ, які прибувають до Києва, у мирний спосіб висловлювати свою позицію на Майдані, приходити до наших храмів у Києві і долучатися до загальнонаціональної молитви. Благословення Господнє на вас!   + Святослав  Детальніше...

Блаженніший Святослав: «Ми засуджуємо ті прояви насильства, які застосували… до мирних громадян»

«Від імені нашої Церкви хочу висловити свій смуток з приводу подій, які цієї ночі відбулися на Майдані Незалежності в Києві. Ми засуджуємо ті прояви насильства, які застосували працівники правоохоронних органів до мирних громадян», – сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, коментуючи події, які 30 листопада вночі відбулися у столиці України.   Детальніше...