SDE

Відбулась молодіжна подорож на г. Парашку

26 липня 2010
Друк E-mail
9 – 11 липня 2010 року молодь Самбора, Дрогобича, Калуша, Києва вже вкотре підтримала гарну традицію, яку започаткувала «Українська молодь -  Христові» м. Сколе – сходження на г. Парашку в переддень свята святих славних і всехвальних, і первоверховних апостолів Петра і Павла.  Саме одинадцять років тому, 1999 року, молодь м. Сколе встановила на г. Парашці залізний хрест і відтоді дала обіцянку щороку сходити сюди. Цю традицію підтримала і молодь нашої Єпархії і не тільки.

З благословення о. Олега Кекоша, голови Комісії у справах молоді, молодь вирушила в дорогу.  У Сколе дрогобицьку групу зустріла сколівська молодь. І разом з отцем Володимиром Борисом вирушили в дорогу. Підйом, звісно, не був з легких, тим більше, що дехто вперше долав гірські вершини, а довелося переходити потічки, перелазити повалені ялиці. Та все ж задоволені, без нарікань дійшли до місця призначення. П’ять годин сходження далися взнаки – всі були змучені, проте дружно взялися облаштовувати табір: одні розкладали намети, хлопці пішли по дрова і відповідали за вечірню ватру, оскільки сутеніло, а ще інші – готували вечерю. Коли була готова вечеря, стало цілком темно. Після вечері відбулося детальніше знайомство: кожен з присутніх розповідав про себе; а потім були ігри біля вогнища… Було справді весело, бо, незважаючи на втому, сиділи біля вогнища, слухали інших, розповідали різні історії.

На другий день, після сніданку, відбулося сходження на г. Парашку, де спільно помолилися. А ще фотографувалися і милувалися  тією надзвичайною красою, що відкривалася з вершини.  Та дива, про які, власне, почали говорити, починаючи похід ще у Дрогобичі, цього вечора не закінчилися: о 23.45 о. Володимир Борис відслужив Божественну Літургію на території табору (спорудили хрест, сплели віночки, щоб прибрати власноруч зроблений престіл, самі ж співали). Оце і стало ще одним дивом, бо багато хто просто не міг уявити, що буде на Літургії у …горах!!! І такі незабутні відчуття… А після Літургії ще довго сиділи біля ватри... Адже вже наступного дня доведеться вирушати в дорогу, тепер уже додому.  

Отож у неділю учасники походу згортали свій табір. На них ще чекала незабутня п’ятигодинна мандрівка горами до Сколе, ласування чорницями, спільна пісня в дорозі, фотосесія, а ще невеличка екскурсія, яку провела сколівська молодь рідним містом, і повернення додому….  От і все… А вражень, мабуть, у кожного залишиться чимало, бо за ці три дні всі стали єдиною командою, віднайшли друзів і дали обіцянку на другий рік знову підтримати сколівську молодь, якщо на це буде Воля Божа.

Марія Жук,
працівник Єпархіяльної Молодіжної Комісії

Архів
^ Догори