SDE

Вийшла у світ книга авторства єпархіального судді Самбірсько-Дрогобицької єпархії

15 грудня 2010
Друк E-mail
У грудні 2010 року вийшла у світ книга д-ра Олега Цимбалюка судді Єпархіального суду Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Назва книги – «Процедура усунення пароха», – що з’явилась українською та італійською мовою, є темою докторської дисертацію, яку д-р Олег Цимбалюк захистив 15 червня 2010 р. на факультеті східного канонічного права при Папському Східному Інституті у м. Рим.


Подаємо нижче коротке резюме книги:

У чинних канонічних кодексах католицької Церкви міститься спосіб судочинства, що застосовується при усуванні парохів (канн. 1389-1396/ККСЦ, пор. канн. 1740-1747/СІС). Така адміністративна процедура, однак, не є завше добре зрозумілою, а подекуди й звершується із недотриманням відповідного законодавства, що у свою чергу приносить шкоду для добра пароха. Крім того, кан. 1388/ККСЦ передбачає для кожної Церкви свого права можливість постановити у власному партикулярному праві, затверджене Апостольським Престолом, процедуру для усування парохів, іншу від кан. 1389-1396/ККСЦ. Отож, дослідження пропонує для канонічної юриспруденції цілісне вивчення способу судочинства стосовно усування парохів з її оновленим коментарем, особливо для східних.

Перш за все уточнюється значення термінів «парох» та «усунення» в межах вказаної процедури, з особливою увагою щодо приписів стосовно обов’язків пароха. В історичній частині праці є досліджені канонічні джерела процедури з тією метою щоб відповісти на наступні питання: 1) чому сьогодні не може бути виправдана практика, відповідно до якої єпархіальний Єпископ усував би пароха ad nutum (тобто, на свій розсуд чи по своєму бажанню); 2) чому процедура, окреслена в канн. 1389-1396/ККСЦ, не може бути прикладом (або навіть доказом) латинізації ККСЦ. Основна частина дослідження зосереджується на текстовому аналізі самого способу судочинства, що окреслений в канн. 1389-1396/ККСЦ, з його порівнянням до паралельних латинських канонів (канн. 1740-1747/СІС). Завдяки тлумаченню двох канонічних шкіл, тобто італійської та американської, вияснюється якою може бути причина щоб розпочався процес усунення з деякими відповідними прикладами; після чого коментується кожний етап самої процедури. Нарешті, подається спосіб судочинства для усування, що міситься у кодифікованих партикулярних правах, який є чинним в поодиноких східних католицьких Церквах. Окрема увага приділяється нормам української католицької Церкви візантійської традиції, як найбільш чисельної Церкви з-поміж усіх східних католицьких Церков. В даному випадку представляються також зауваги до поодиноких канонів процедури (канн. 1389-1396/ККСЦ) та зразки актів, що використовуються у самому способі судочинства. Все це може бути корисним для редагування нових норм партикулярного права, відповідно до кан. 1388/ККСЦ, не тільки в українській католицькій Церкві візантійської традиції, але також у всіх східних католицьких Церквах. Для того щоб мати повністю уявлення щодо процедури усунення парохів в Україні, а також з огляду на екуменічну перспективу, у даній праці презентуються так само й канони згаданої дисципліни, що містяться в діючому законодавстві різних українських православних Церков. Тому також є віднайдені, перекладені та порівняні канони що стосуються процедури усунення парохів в чинних партикулярних правах окремих східних Церков, як католицьких так і українських православних.

о. Олег Чупа,
прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії

stsambir2

Архів
^ Догори