SDE

Відбулась молодіжна екологічна акція: «Обережно – дикі люди!» [фото]

11 липня 2014
Друк E-mail
Молодіжна екологічна акція
5 липня 2014 року Божого, християнська молодь м. Самбора, разом зі своїм духівником о. Тарасом Рисеєм, вирушила на велосипедах у напрямку села Городище (крайнього села у районі). Метою поїздки був не лише відпочинок-пікнік, але й толока на березі чудової прикарпатської ріки Бистриця.

Рано-вранці мандрівників зустріло тепле сонечко, яке обіцяло гарний настрій, бездощову погоду та море незабутніх вражень... Перед Літургією подвір’я храму святого великомученика Пантелеймона (що знаходиться на території Самбірської ЦРЛ), було заповнене двоколісними «транспортними засобами». Хлопці намагались додати останні штрихи: щось полагодити та підрихтувати, а дівчатка жваво обговорювала майбутню пригоду.

Під час Літургії отець Тарас, виголошуючи реколекційну науку на тему «Я – у світі», відкрив таємницю, чому ж наша літня акція-поїздка носить таку «дику» назву. Духівник запропонував всім присутнім застановитися над важливістю місії сучасних Адама і Єви у поранні (догляданні) свого райського саду – навколишнього середовища – неоціненного дару Батька-Творця.

Після Служби Божої, молодь вийшла на подвір’я, утворивши велосипедами дивний півкруг, щоб отець міг поблагословити свяченою водицею «бойовий транспорт». Опісля, смачно поснідавши, 54 людинки, які зуміли пожертвувати своїм часом і силами задля Бога і ближніх, вирушили у нелегку дорогу. Вулицями Самбора молодих християн зустрічали здивовані перехожі, яким було надзвичайно цікаво, куди ж і навіщо прямує така кількість хлопців та дівчат у дрогобицькому напрямку.

Маршрут видався справді не для початківців: трохи їхали, трохи скакали, трохи падали-вставали, але… пройшло «якихось» 2 годинки і самбірська юнь опинилась на місці призначення. Отримавши будівельні рукавички та мішки, християни-волонтери відразу приступили до роботи. «Добрий приклад “заразний”», – говорять досвідчені люди. І ці слова підтвердились уже за кілька хвилин прибирання берегів від усякого шкідливого мотлоху. Відпочивальники, яких там було чимало, жваво поспішили включитись у процес загальної толоки: приносили використані пляшки, підкидували пластикові тарілки, скельця… За годину плідної праці, на порожній галявині з’явились небагато-немало 40 мішків зі сміттям. Настав час встановлювати пам’ятні знаки (мотиваційні стовпи) з гаслами, зміст яких мав би спонукати розумних істот не чинити шкоду природі.

А вже після клопіткої праці можна було приступити і до пікніка… Гарно помолившись, школярі-студенти смачно пообідали, а підкріпившись, – з дозволу отця Тараса, радісно побігли до води: купатись, плавати, хлюпатись, бризкатись, пірнати, щоб… ніхто не залишився сумним і сухим. Праця-відпочинок вдався на славу Божу!

Верталися додому, коли надворі почало вечоріти… Трохи поспішали, що там казати, адже в самбірському храмі св. великомученика Пантелеймона ще потрібно було молитись Вечірню, щоб при тихому світлі лампад, зазирнути у очі самому Татусеві-Богові і подякувати Йому за ще один дар пережитого неповторного дня у гурті найкращих друзів....

Тетяна Шпак, член організації
«Українська Молодь Христові» м. Самбора

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Дублянський деканат, Самбірський деканат

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори