SDE

У Дрогобичі молодь вшанувала Пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років [фото]

27 листопада 2015
Друк E-mail
Фото Комісії у справах молоді
26 листопада  в приміщенні Центру молоді відбувся вечір-реквієм Пам'яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років та тоталітарних репресій, організаторами якого були: Комісія у справах молоді, музей «Дрогобиччина» та Дрогобицький педагогічний університет імені Івана Франка.

Поминання жертв тоталітарного режиму розпочалося з вступного слова голови Комісії о. Олега Кекоша, який зокрема сказав: «У нас, українців, є традиція: коли людина помирає –  запалюють свічку. А оскільки у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то душі їхні досі неприкаяні й шукають дороги до Господа. Тож пом’янімо хоч сьогодні, із запізненням у кілька довгих десятиліть, великомучеників нашої історії. Пом’янімо і знайдім у собі сили пройти за ними дорогою їхнього хресного шляху. Не їм це потрібно, а нам. Все, що вони могли сказати світові, вони вже сказали. Тепер наша черга».

До присутніх звернувся і проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Шаран. Він зокрема зазначив: «…Україна має багато трагічних сторінок в історії свого народу. Однією з найкривавіших є Геноцид 1932 – 1933 років…  І ми маємо пам’ятати про свою історію, адже людина, яка не знає свого минулого, не варта й майбутнього…»

Ведучі (Ірина Волощак та Настя Камінська) ще раз дали можливість згадати трагічні сторінки української історії, а також всі присутні мали можливість переглянути історичні фільми та свідчення осіб, які пережили Голод 1932 – 1933 років.

По завершенні самого вечора відбулася Хресна хода, яку провадили отці-капелани молоді: о. Олег Кекош, о. Євген Макогон, о. Петро Сюсько, о. Степан Бобер. Після Євангелій на кожній стації читці зачитували свідчення осіб про пережите лихоліття.

Поминальний вечір завершився на території меморіального музею «Тюрма на Стрийській» спільною молитвою за невинно убієнний та покладанням свічок.

Науковий співробітник музею п. Марія Головкевич подякувала всім за небайдужість та наголосила, що «…Голодомор є одним з найстрашніших різновидів репресій, і саме тому біля пам’ятного хреста  – символу репресій тоталітарного комуністичного режиму 1939 – 41 років і постала викувана з металу  калина, червоні грона якої символізують кров закатованих, невинно уморених голодом мільйонів українців! Хрест і калина є символом єднання українців Заході і Сходу, їхнього споконвічного прагнення до самоідентичності нації. Саме тому сьогодні ми запалюємо Свічі Пам'яті. На самій калині свічі запалюємо вперше… Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян-українців…»

За повідомленням
Комісії у справах молоді

ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Теми: Комісія у справах молоді

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори