Старосамбірчани здійснили піше паломництво до Билич [фото]

01 липня 2016
Друк
Фото Ігора МАКАРА
Вже стало доброю традицією в неділю після Зіслання Святого Духа до Чудотворного джерела, що на околиці села Биличі звідусіль прямують тисячі прочан, щоб відвідати це святе місце задля прослави Бога, почерпнути небесної благодаті, звеличити Богородицю та отримати зцілення душі і тіла. Биличі направду стали центром нашої духовності тим Відпустовим місцем, де тисячі паломників приступивши до Святої Тайни Покаяння та прийнявши Пресвяту Євхаристію вернуться додому з вірою у здійсненні найважливіших побажань та зціленню цілющою водою Чудотворного джерела.

Про цілющу воду із цього джерела та її життєдайну силу неодноразово писалося на сторінках «ГП». Відомо десятки підтверджуючих фактів чудесного зцілення після споживання чи омивання водою з-під Билицького джерела. Історія чудотворного джерела в с. Биличі говорить, що одного недільного дня пастухи випасаючи стадо корів побачили сліпуче світло, яке осяяло всю околицю. На цьому місці вони побачили Пресвяту Богородиці, біля ніг якої і зявилося джерело. На цьому міс ті була побудована каплиця. З цього часу сюди приходили тисячі паломників, де відбувалися чисельні зцілення цілющою водою.

Багато в чому незвичною видалася цього суботнього дня проща старосамбірян до Билич. Насамперед нестерпна спека таки зробила своє. Частина ймовірних учасників прощі напевно через понад 30-ти градусну спеку не наважилася долати чималу відстань від храму Святого Миколая районного центру до відпустового місця. А для близько сотні прочан цьогорічна проща видалася справжнім випробовуванням на витривалість, силу волі ну і, насамперед, впевненість, що з Божої ласки таки буде подолано, як виявилося, 34-х кілометрову дистанцію.

Організатори прощі, а це Старосамбірський деканат УГКЦ під орудою отця Михайла Николина зуміли залучити до неї насамперед молодь, яка в основному була представлена громадською організацією «Українська молодь – Христові», яка нещодавно організувалася і у нас. Даючи напутнє слово молоді отець Михайло побажав їм, щоб вони «у процесі свого становлення і зросту приносили церкві і нашому народові багато добрих справ». Слід відзначити, що всі прочани,незважаючи на примхи погоди достойно без будь-яких ремствувань зробили свій внесок у прославу Божої мудрості. Найстаршою учасницею прощі була 74-х літня Юстина Савка. Пані Юстина на моє запитання про те що спонукало її рушити у таку важку подорож відповіла, що, насамперед, хоче подякувати Богові за його ласку та просити Божого благословення для своїх дітей.

Окрім отця-декана Михайла Николина Божою мудрістю та розважанням основних християнських чеснот для прочан у прощі також взяли участь отці Олег Здреник із Старого Самбора, а також отці Андрій із Бабини, Михайло із Головецька, Іван із Торчинович та Віталій із Волошинова, а також семінаристи із Дрогобицької семінарії УГКЦ брати Тарас та Володимир.

Розпочинаючи прощу отець Михайло наголосив, що цей рік проголошений папою Франциском роком Божого милосердя. Саме про сутність милосердя розважали прочан отці- учасники прощі і зокрема отець Олег. Питання святих у милосерді розкрив у своєму виступі отець Михайло Постолюк. Отець оперуючи фактами із життя славетних християн (Святий Онуфрій, Свята Тереза, священомученик Омелян Ковч) та інші закликав всіх не цуратися Божого милосердя та завжди самим творити його. Про особливості тайни покаяння або сповіді розважав у своєму слові отець Віталій, наголосивши, що свята тайна сповіді – це місце лікування душі. На ще одній Божій дії милосердя – таїнстві єлеопомазання розважав у своєму слові отець Андрій. На потребі знайти милосердя для душі, навернути грішника, сумного потішити, вміти простити образу та інші говорив у своєму слові отець Іван Борис. Про тайну євхаристії як вияв милосердя говорив вже майже під кінець тривалої подорожі отець Михайло Николин. Отець наголосив, що в житті важливо залишити добрий слід, а не наслідити.

І так у Божому розважанні непомітно головними та польовими дорогами пройшов восьмигодинний перехід прощі по маршруту зі Старого Самбора у Стару Сіль – Стару Ропу – Засадки – Скелівку – Конів – Буково – Лютовисько – Биличі – каплиця біля джерела, де колись обявилася Божа Матір. Слід також зазначити, що на важкому восьмигодинному переході прочан гостинно зустрічали мешканці населених пунктів, де проходила проща, а особливою гостинністю варто відмітити мешканців сіл Засадки та Буково.

Вже безпосередньо біля чудотворного джерела отець Володимир Нестер разом і іншими священиками, що раніше прибули до Билич із радістю зустрічають змучених проте радісних старосамбірських прочан, які не зрадили поставленій меті, а щасливо добралися до цього святого місця української землі. Щоб у цьому чудотворному місці щось добре почерпнути для се6бе, перемінитися на краще, принести сюди свої гріхи.

Ігор МАКАР

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Старосамбірський деканат, Добромильський деканат

Інші публікації за темою