SDE

Владика Ярослав: Віра – це насамперед синівська довіра нашому Небесному Отцеві, надія на Нього, пам’ять про Нього в усіх наших ділах, сумнівах та успіхах [фото]

15 жовтня 2019
Друк E-mail
Фото пресслужби СДЄ
13 жовтня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав парафію Покрова Пресвятої Богородиці с. Блажів на Самбірщині. У співслужінні о. Степана Лутчака, адміністратора парафії, єпископ відслужив Архиєрейську Літургію.

Під час проповіді владика Ярослав пояснив вірним значення євангельського читання, в якому розповідалось про те, як Ісус оздоровив дочку жінки-сирофінікійки (див. повний текст проповіді). Місцевість Тиру і Сидону, куди прибув Ісус, знаходилась на березі Середземного моря. Її населяли хананеї – древні народи, що жили колись в Обіцяній землі, а згодом були прогнані на північ у Фінікію. Вони постійно ворогували з ізраїльтянами. Тож жінка, яка просила Ісуса зцілити її дочку, належала до ворожого для Ізраїля народу. Проповідник наголосив, що Тир і Сидон представляють царство зла і рабства, а Ісус і Його спільнота учнів – світ віри.

Звертаючись до Ісуса, ханаанянка називає Його Господом і сином Давида. Євангеліє розповідає, що так звертались до Христа лише люди віри: учні, сотник і два сліпці. «Ісуса Христа часто називали «Сином Давида» і від цього месіанського імені сам Христос ніколи не відмовлявся, хоча воно й неповністю відкривало таємницю Його Особи», – сказав владика Ярослав. Цим звертання, можливо, навіть до кінця цього ще не усвідомлюючи, сирофінікійка долучається до тих, хто увірував у Христа.

До Ісуса цю жінку приводить хвороба її дочки. «Материнська любов спонукала її звернутися до чужоземця,... бути наполегливою навіть тоді коли зустріла мочання», – сказав проповідник. Далі єпископ додав, що рушійною силою в серці цієї жінки була любов, бо немає нічого сильнішого і ближчого до Бога як любов.

Наприкінці проповіді владика Ярослав наголосив, що євангельське читання про зцілення дочки жінки-ханаанянки розкриває багато важливих аспектів релігійного життя, найважливішими серед яких є віра і спасіння людини. «Віра – джерело благодатного життя, вірою пізнається істина, віра уздоровлює, вона проганяє страх, вірою ми спасаємося. Віра – це не тільки знання молитов чи катехизму. Віра – це насамперед синівська довіра нашому Небесному Отцеві, надія на Нього, пам’ять про Нього в усіх наших ділах, сумнівах та успіхах, це вірність Йому в моменти скрути та важких випробуваннях. Це настійливість у молитві, як у цієї жінки-ханаанянки. Віра – це милосердя і співчуття до наших ближніх, коли в них ми покликані бачимо Христа», – сказав у підсумку проповідник.

Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Степану за душпастирське служіння, а вірним побажав зростати в довірі до Господа Бога.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Ярослав (Приріз), Самбірський деканат

Інші публікації за темою
synod-21-07-2022-4

Звернення Архиєрейського Синоду УГКЦ в україні щодо важливості прохань про молитовне заступництво подвижників, мучеників, ісповідників і праведників УГКЦ

Пастирське послання Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні про патріотизм як любов до рідного народу та Батьківщини

Звернення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні. "Народ мучеників Руси-України своїм тілом знову зупиняє зло, щоб воно не поширилося на весь світ"

Звернення Блаженнішого Святослава до синів і дочок українського народу в Україні та на поселеннях сущих та усіх людей доброї волі

Слово Блаженнішого Святослава про Музей Голодомору /За посиланням можна скласти пожертву на будівництво Музею Голодомору/

Інструкція про присутність церковних структур, інституцій, духовенства, богопосвячених осіб КГВА УГКЦ у мережі «Інтернет»

"Надія, до якої кличе нас Господь".
Пастирський лист Синоду Єпископів УГКЦ

banner

Архів
^ Догори