У своїй гомілії, роздумуючи над євангельським читанням, владика Ярослав звернув увагу парафіян на значенні хреста в житті християнина. Зокрема, архиєрей сказав: «Наскільки важливі для нас сьогодні слова Христа: «Хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе свій хрест і йде слідом за мною»? Для людей ХХІ століття, від яких ми дуже часто чуємо нарікання, про постійні проблеми, і деколи сприймаємо їх не так, як заповідав нам Христос. А Він до нас каже, щоб ми взяли свій хрест на себе, не чужий, не Його хрест, а свій! Дорога за Ісусом Христом – єдиний шлях життя і спасіння всі інші – людські. Люди багато дізналися, багато здобули, подолали, проникли в далекі та важкодоступні місця, спускалися на дно моря і піднімалися в космос, розщепили атом, але це не зробило людське життя щасливішим, радіснішим, мирним. Ось чому Господь говорить нам ці слова: «Яка користь людині, коли вона здобуде увесь світ, а душу свою занапастить?» (пор. Мк. 8, 36). Поміркуймо про це: чого б людина не досягла, якщо її душа одночасно духовно не зростає у досконалості, не стає шляхетнішою, не просвітлюється, ‒ усе буде марно. І зараз ми це добре усвідомлюємо, знаючи, що навіть матеріальний добробут не може зробити людей кращими та щасливішими. Потрібно, щоб людина оживотворювалась Божою правдою, просвітлювалась Його благодаттю – тоді вона буде щасливою».
Напевно, кожен з нас несе в цьому житті свій хрест – продовжив Архиєрей. Інколи ми не розуміємо чому Господь допускає до нас певні випробовування, труднощі чи скорботи. Деколи нарікаємо, заздримо іншим, не вміємо прийняти по-християнськи те, що переживаємо. Однак завжди пам’ятаймо, що Господь ніколи не допускає того, чого людина не може перенести, а тим більше, якщо довіряємося Йому, то завжди відчуємо Його підтримку, любов та благословення. Нам важливо навчитися нести свій хрест так, як бажає того Христос». Єпископ також провів паралелі з непростим життєвим шляхом ісповідника віри митрополита Володимира Стернюка, 23-тю річниця переставлення якого сповнилася на минулому тижні (переставився Митрополит Володимир (Стернюк) 29 вересня 1997 р.Б). Цей блаженної пам’яті архиєрей провадив підпільною Церквою в часи переслідування радянським режимом, а після її виходу з катакомб передав провід Главі УГКЦ Блаженнішому Мирославу-Івану з його поверненням в Україну. Після Божественної Літургії владика Ярослав висловив вдячність духовенству храму, прафіянам а також доброчинцям, завдяки яким невдовзі у Трускавці постане пам’ятник цьому ісповіднику віри підпільної Церкви, бо таким чином нові покоління вірних УГКЦ пам’ятатимуть його життєвий подвиг та вчитимуться з прикладу його вірного служіння Церкві та народу.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Владика Ярослав Приріз висловлює подяку за привітання з нагоди свого Дня Уродин
- Духовенство та вірні Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ вітають владику Ярослава Приріза із Днем Народження
- Владика Ярослав: Ікона об’являє нам Бога
- Проповідь у Першу неділю посту – Неділю православ’я (2024)
- У Катедральному соборі в Дрогобичі відбулась молитва за жертв війни