Під час проповіді владика Ярослав зауважив, що євангельське читання 19-ї неділі після Зіслання Святого Духа закликає християнина виконувати заповідь любові до ближнього. «Заклик Ісуса любити ближнього — це радикальне запрошення наслідувати самого Бога у найбільш повній та можливій формі», — наголосив проповідник.
Відтак єпископ додав, що Господня заповідь любити ворогів, аж ніяк не означає, що християни мають залишатись байдужими до несправедливості в її різноманітних суспільних та історичних проявах. «Цими словами Ісус тільки відкидає ненависть», — пояснив владика Ярослав.
Далі проповідник сказав, що нам складно уявити, яким би був світ, якщо б Христос не проголосив заповіді любові до ближнього. «Іноді, коли аналізуємо певні історичні події чи ситуації з щоденного життя, у нас може складатись враження, що любов втратила свою силу і більше не діє. Однак, насправді, вона завжди перемагає», — ствердив єпископ.
Заповідь любити Бога і заповідь любити ближнього поєднуються одна з одною і взаємно доповнюються. «Ісус навчав і на власному прикладі засвідчив, що ми повинні любити Бога понад усе, а ближнього — по людській мірі як самих себе», — наголосив владика Ярослав. Апостол Йоан навчає: «Коли хтось каже: „Я люблю Бога“, а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить» (1 Йо. 4,20). Таким чином, любов до Бога втілюється і виявляється через любов до ближнього, якого ми повинні любити, як самих себе. «А ближньою для нас є кожна людина без винятку — і тому Христос також говорить і про любов до ворогів», — сказав у підсумку єпископ.
У своїй проповіді владика Ярослав також торкнувся практичних труднощів, з якими християнин зустрічається тоді, коли намагається виконувати заповідь любові. Деколи людина відчуває внутрішнє протиріччя, коли має в серці до когось ненависть, проте розуміє, що іншого слід любити. «Любов не зводиться лише до того, що ми відчуваємо, а має в людині глибше коріння, яке знаходяться в її духовному „я“, в її розумі і волі», — наголосив владика Ярослав.
Коли християнин намагається витіснити зі свого серця ненависть, антипатію чи неприязнь, тоді заповідь любові видаватиметься йому «важкою». Проте його здатність любити ближнього за таких обставин постійно зростатиме. «Ми керуємося в духовному житті не тільки реакцією почуттів, але й поглядом на правдиве добро. Так ми вчимося керувати своїми почуттями, виховувати їх, а це вимагає терпіння і витривалості», — сказав у підсумку владика Ярослав.
Після завершення богослужіння владика Ярослав привітав новопоставленого ієрея Андрія та ієрея Тараса, подякувавши їхнім батькам і наставникам, які товаришували їм на шляху до тайни священства.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Владика Ярослав: Кожна Літургія, яку переживаємо в Церкві, повинна бути глибоким і автентичним пережиттям зустрічі з Воскреслим Господом
- Проповідь на Томину неділю (2025)
- Блаженніший Святослав у Дрогобичі: Коли хтось хоче від’єднати українську культуру від її християнського коріння, той нічого не знає, ані про те коріння, ані про культуру [фото]
- Владика Ярослав у Світлий Вівторок: Частіше з вулиць цього світу і з хаосу повсякденного життя приходьмо на зустріч з воскреслим Господом під час Євхаристійної Трапези [фото]
- Проповідь у Світлий Вівторок (2025)