Під час проповіді владика Ярослав пояснив вірним Притчу про сіяча (див. повний текст проповіді). «Зерном, яке сіяч сіє на своєму полі, є слово Боже... Слово Боже — це передусім звернення Бога, люблячого Батька, до людини — Свого творіння», — зазначив проповідник. У притчі Христос порівнює Слово Боже до зерна, яке сіється, а ґрунт означає внутрішню диспозицію людей. Таким чином, зростання Царства Божого залежить, згідно з Ісусом, також і від нас, бо вільна людська воля, несе відповідальність за це зростання.
Єпископ зауважив, що те, що зерно — Боже Слово — може бути потоптане людьми, видзьобане птахами, заглушене терням — це приклад кенозису Бога, Який з любові до людини у Воплоченні стає вразливим аж до смерті і то хресної. «Також у притчі нас вражає до певної міри щедрість Сіяча — він не жаліє зерна, а сіє всюди. Бог не нав’язує нам Своє слово, Він нам його пропонує. Тому Господь знову і знову виходить сіяти своє Слово широко, вдосталь і щедро», — додав проповідник.
Боже Слово є дієвим. Це, за словами владики Ярослав, підтверджує пророк Ісая, кажучи: «Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і моє слово, що виходить у мене з уст, не повертається до мене порожнім, але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав» (Іс. 55,10-11).
Боже Слово здатне давати життя і його утримувати. «Христос є присутній у Слові Отця. Він сам особисто промовляє до людини в різний спосіб: через слухання Слова Божого, читання, внутрішнє натхнення, споглядання, висновки із різних обставин життя тощо», — сказав проповідник. Єпископ додав, що Слово Боже приходить до людини не тільки в церкві чи на молитві, але всюди, де перебуває людина.
Відтак владика Ярослав зазначив, що Притча про сіяча голосить: Царство Боже стає реальністю вже у вченні Ісуса, і одночасно вказує на безмежну кількість плодів, які складають велике благо Царства, що об’являться при кінці часів. «Не всі зерна дадуть плід. Це залежить від того, якою буде відповідь на запрошення, як буде прийняте зерно Слова Божого», — зауважив проповідник.
Притча пояснює нам, що Слово Боже, яке приходить до людини, має багато перешкод в людині, поки вона відважиться жити правдиво по-християнському або, іншими словами, так, щоб це Слово приносило добрий плід життя. «Люди часто легковажать собі Слово Божим, приглушуючи сумління, кидаються у вир грішного життя, щоб шукати задоволення у тимчасових примарних насолодах. Ісус пояснює учням і нам, що диявол дуже піклується про те, щоб Слово Господнє зробити неплідним у нашому житті», — додав єпископ.
Наприкінці проповіді владика Ярослав зазначив, що Бог любить кожного, наче Свою єдину дитину. «Він прихиляє своє вухо до нашого найслабшого прохання про допомогу і поспішає на поміч. Каже псалмоспівець: „Бо прихилив до мене вухо своє, тому взиватиму до нього всі дні мої“ (Пс. 116,2)», — значив проповідник.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- Владика Ярослав Приріз висловлює подяку за привітання з нагоди свого Дня Уродин
- Духовенство та вірні Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ вітають владику Ярослава Приріза із Днем Народження
- Владика Ярослав: Ікона об’являє нам Бога
- Проповідь у Першу неділю посту – Неділю православ’я (2024)
- У Катедральному соборі в Дрогобичі відбулась молитва за жертв війни