Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав наголосив, що наша Незалежність є Божим даром, за який ми прийшли до храму, щоб подякувати Господеві. «Незалежність України – це свято і Божий дар. Сьогодні, стоячи у соборній молитві перед Божим престолом у день тридцять п’ятої річниці відновлення незалежності Українсько Держави, ми звершуємо Євхаристію. Саме це слово в перекладі з грецької мови означає “подяка”. Ми зібралися, щоб благодарити Бога за дар свободи нашого народу, вона для нас має глибокий духовний вимір: її століттями вимолювали в храмах, її оспівували поети і кобзарі, за неї страждали в тюрмах і на засланнях, її здобували довготривалою віковою боротьбою, її берегли різні покоління українців», – наголосив єпископ.
Водночас владика Ярослав підкреслив, що здобута свобода потребує постійної відповідальності та готовності її обороняти. «Тридцять п’ять років незалежності – це шлях, значна частина якого пройдена в обороні того, що здавалося раз і назавжди здобутим. Це показує, що дар свободи вимагає відповідальності у державотворенні та готовності її захищати», – зазначив владика Ярослав.
Особливе місце у проповіді єпископ відвів пам’яті про тих, хто віддав життя за свободу і майбутнє України. «Сьогодні наша подяка Богові нерозривно пов’язана з пам’яттю про тих, хто став на захист життя, свободи та майбутнього України. Це герої визвольних змагань різних епох, це герої Небесної Сотні, й полеглі герої проти новітньої збройної агресії московії, які своїм життям явили те найвище мірило любові, про яке говорить наш Господь: “Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає” (Йо. 15, 13)», – наголосив єпископ.
Розвиваючи цю думку, владика звернув увагу на тих, хто сьогодні продовжує щоденну жертовну працю заради безпеки держави. «Героїзм у нашому сьогоденні – це щоденна, виснажлива, часто безіменна для загалу жертва тих, хто зараз стоїть на передових позиціях нашої безпеки, тих, хто носять на собі рани цієї війни, тих, хто бореться за кожне дихання і биття серця у шпиталях, тих, хто недосипає у волонтерських штабах», – сказав владика Ярослав.
Окремо єпископ говорив про біль, який війна залишила в українському суспільстві. «Ми є зраненим народом. У нас кровоточать рани не лише фізичні, але й духовні. Біль матерів, які місяцями, а то й роками чекають синів з полону; гіркі сльози дітей, які втратили свій дім і дитинство; відчай родин зниклих безвісти, які живуть між надією і скорботою, – це все глибокі рани на тілі нашої нації», – зазначив єпископ.
Владика Ярослав наголосив, що відповідь на отриманий від Бога дар свободи має виявлятися у щоденному житті та конкретних вчинках. «Як віра без діл є мертвою (пор. Як. 2, 17), так і любов до Батьківщини потребує конкретного втілення у вчинках: у чесності, відповідальності, жертовності, вірності та готовності служити», – наголосив владика.
Говорячи про практичний вимір цієї відповідальності, єпископ закликав діяльно любити Україну. «Будувати державу, в якій панує справедливість, де поважається гідність кожної людини, де немає місця для корупції та байдужості, – ось що означає насправді любити Україну», – підкреслив єпископ.
Завершуючи проповідь, владика Ярослав привітав вірних із Днем Незалежності та закликав до молитви за українське військо і справедливий мир. «Сьогодні, схиляючи голови перед Божим престолом, ми підносимо нашу спільну, соборну молитву за Україну. Ми просимо в Господа не лише про завершення бойових дій, але й про справжню перемогу світла над темрявою. Молимося за справедливий мир, який не буде ілюзією чи тимчасовою паузою перед новим злом, а тим миром, що ґрунтується на правді Господній», – закликав єпископ.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- Проповідь на День Незалежності Української Держави (2026)
- Звернення преосвященного владики Ярослава (Приріза), Єпископа Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, з нагоди 35-ої річниці відновлення Незалежності України
- Владика Ярослав: Синьо-жовтий стяг є глибоким символом нашої державності і свободи [фото]
- Проповідь на дванадцяту неділю після Зіслання Святого Духа (2026)
- У с. Рихтичі на Дрогобиччині відсвяткували 200-ліття освячення місцевого храму [фото]