SDE
Публікації за темою: Єпархіальний собор

Декрет проголошення резолюцій VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії

08 грудня 2020
Вих.: № 20/703 ДС Дрогобич, 27 листопада 2020 р.Б. Слава Ісусу Христу! ДЕКРЕТ проголошення резолюцій VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії В ім’я Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Божою Милістю ЯРОСЛАВ, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький У 2018 р.Б. Синод Єпископів УГКЦ постановив скликати VІI-му Сесію Патріаршого Собору на тему «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви», метою якого є всебічно проаналізувати виклики, які стоять перед глобальною УГКЦ, та допомогти віднайти найкращі способи, як «собирати в розсіянні сущих» і зростати в сопричасті–єдності нашої Помісної Церкви. Аби належним чином приготуватися до Патріаршого Собору, 7 листопада 2019 р.Б. нами було оголошено про скликання чергової сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, яка мала відбутися ще у травні 2020 р.Б., проте через обмежуючі засоби, запроваджені урядами різних країн через поширення коронавірусної інфекції, виникли об’єктивні причини, які не дозволили вчасно втілити заплановане. В процесі підготовки до Єпархіального Собору на парафіяльному і регіональному рівнях обговорювалися питання до дискусії, приготовані Робочою групою і Секретаріатом Собору. На основі матеріалів та напрацювань цих парафіяльних і регіональних зустрічей був затверджений Порядок денний Собору, який відбувся 3 листопада 2020 р.Б. у м. Дрогобичі, у Єпархіальному реколекційно-просвітницькому центрі «Еммануїл». Делегати Собору, працюючи пленарно і секційно, ухвалили ряд пропозицій, покликаних реагувати на виклики міграції та глобалізації УГКЦ, а також на загрози єдності-сопричастю церковних організмів УГКЦ. Уважно вивчивши пропозиції, напрацювання та побажання делегатів, відповідно до кан. 241 Кодексу канонів Східних Церков ПРОГОЛОШУЮ наступні резолюції VIІ-ї Сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії на тему: «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви», (Дрогобич, 3 листопада 2020 р.Б.): І. Над’єпархіальний рівень 1.                  Для утвердження патріаршого устрою УГКЦ: А. Зміцнювати та розвивати патріарші структури УГКЦ; Б. Підтримувати загальноцерковні ініціативи Глави та Синоду Єпископів УГКЦ; 2.                  Для утвердження власної церковної ідентичності візантійсько–українського характеру плекати богословську, літургійну, духовну та канонічну спадщинуУГКЦ. 3.                  Розвивати свідомість єдності зі Вселенським Архиєреєм. 4.                  Дбати про створення, де існує така потреба, нових ієрархічних структур та душпастирських осередків для опіки над мігрантами. 5.                  Подбати про активізацію академічного душпастирства в навчальних закладах в Україні та за кордоном, де навчається українська молодь. 6.                  Вдосконалювати і розвивати загально-церковні мас-медіа як ареопаги місії та нової євангелізації і середники плекання внутрішньоцерковної свідомості та солідарності. 7.                  Піклуватися про священичі покликання та виховання місійної ревності в кандидатів до священства. 8.                  Звернути більшу увагу на душпастирство мігрантів, особливо у великих містах в Україні та на поселеннях. 9.                  Зберігаючи власну церковну ідентичність, шукати способів залучення до УГКЦ представників інших культур. 10.              Запевнити належне духовне розпізнання та відповідний духовний супровід новітніх релігійних рухів та ініціатив харизматичних спільнот задля недопущення надуживань і непорозумінь в Церкві та уникнення спотворення ними здорової католицької доктрини і східнохристиянської Церковної спадщини. Єпархіальний рівень 1.                  З огляду на інтенсифікацію процесів урбанізації: А. Активізувати душпастирство у містах, звернувши особливу увагу на шкільну та студентську молодь. Б. Засновувати в містах нові душпастирські осередки та посилювати діяльність існуючих. 2.                  Для плекання єдності–сопричастя в Єпархії творити атмосферу довіри та використовувати різні нагоди для безпосереднього спілкування між духовенство, монашеством і мирянами. 3.                  Активніше використовувати сучасні засоби комунікації для нової євангелізації та катехизації, використовуючи для цього, зокрема, Єпархіальний мультимедійний центр. 4.                  За допомогою єпархіальних освітніх закладів (Інститут постійної формації, Духовна Семінарія, Катехитичний інститут) поглиблювати у священнослужителів, монашества та мирян знання богословської, літургійної, духовної та канонічної спадщини УГКЦ для виховання їх в автентичній церковній ідентичності візантійсько–українського характеру. 5.                  Плекати та розвивати серед священнослужителів дух священичої солідарності для фінансової підтримки потребуючого духовенства в Єпархії та за її межами (емеритів, місіонерів, капеланів, багатодітних, душпастирів на малих парафіях…). 6.                  Єпархіальним душпастирським структурам: А. Враховувати у програмах своєї діяльності ініціативи з розвитку парафіями та вірними відкритості на соціальні та духовні потреби мігрантів, плекаючи дух євангельської гостинності. Б. Плекати у вірних Єпархії свідомість приналежності до власної єпархії, яка проявлятиметься у жертовності та готовності допомагати діяльності над парафіяльних структур (духовної семінарії, катехитичного інституту, єпархіальних комісій й інших душпастирських структур). В. Плекати у вірних єпархії місійну свідомість та солідарність зі своїми братами і сестрами у Христі, які перебувають на територіях (в Україні та на поселеннях), де УГКЦ потребує ресурсної підтримки. Г. Деканам забезпечувати ефективну комунікацію між єпархіальним єпископом та духовенством і мирянами Єпархії. Парафіяльний рівень 1.                  Інтегрувати мігрантів в існуючі парафіяльні спільноти та, за потреби, створювати для них нові душпастирські осередки, відповідно до церковного законодавства та беручи до уваги їхні духовні та національно-культурні особливості. 2.                  Організовувати та розвивати парафіяльні структури та механізми для харитативної, правової, соціальної допомоги мігрантам та убогим (волонтаріат, осередки Карітасу, благодійні їдальні, тощо). 3.                  Плекати у парафіян і парафіяльних громадах дух євангельської відкритості та гостинності до мігрантів та новоприбулих. 4.                  Підтримувати та впроваджувати різноманітні душпастирські ініціативи, які сприятимуть взаємопізнанню парафіян та їхніх потреб (наприклад, прощі, толоки, соціальні дні, дні мігранта; акції «пасхальний кошик», «різдвяна вечеря», «подарунки від св. Миколая», тощо), аби парафії ставали живими «церковними спільнотами» і «церковними родинами». 5.                  Молитовно та матеріально допомагати мігрантам та убогим. 6.                  При виїзді парафіян поза межі парафії (з метою заробітчанства чи навчання) провадити з ними душпастирські бесіди для інформування їх про душпастирські осередки УГКЦ в місцях нового перебування, а також для перестороги їх перед небезпеками міграції та віддалення від парафіяльної спільноти віруючих. 7.                  Для євангелізації, інформування, спілкування між парафіянами (в тому числі заробітчан та мігрантів) створювати та активно використовувати групи в соцмережах. 8.                  Парафіяльним священнослужителям звернути особливу увагу на душпастирство молодих сімей та родин, особливо неповних і тих, які потерпають через феномен трудової міграції. 9.                  Парафіяльним священнослужителям звернути особливу увагу на душпастирство старшої молоді, допомагаючи їй зростати у вірі, молитися, брати участь у літургії, опікуватися бідними, знедоленими, неповносправними. 10.              Для осягнення позитивних змін в Україні заохочувати мирян до участі в громадському та суспільно-політичному житті, а також до відважного та зрозумілого свідчення віри в різних суспільних середовищах, до євангелізаційного, катехитичного та харитативного служіння, надаючи їм належний духовний супровід з боку духовенства. Особистий та родинний рівень 1.                  Дбати про особисту святість життя, а також плекати східнохристиянську церковну спадщину. 2.                  Родинам бути взірцевим прикладом батьківства і материнства у християнському вихованні та переданні віри своїм дітям. 3.                  Служити потребам ближнього і Церкви через участь в різних формах мирянського апостоляту. Втілення в життя деяких перелічених резолюцій (над’єпархіальний рівень) передбачає схвалення вищої церковної влади, а тому ми виносимо їх на розгляд Патріаршого Собору та Синоду Єпископів нашої Церкви. Інші ж резолюції стосуються єпархіального, парафіяльного та родинно-особового рівнів, а тому їх реалізація може вже тепер розпочатися на рівні нашої місцевої Церкви. Тому прошу духовенство, монашество і мирян Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ відповідально ставитись до втілення в життя Соборових резолюцій, згідно з особливостями власного служіння і з врахуванням пастирських потреб та можливостей. Єпархіальний єпископ враховуватиме Соборові резолюції при опрацюванні детальних єпархіальних душпастирських програм та при оцінці стану душпастирства в різних ділянках єпархіального життя. Благословення Господнє на Вас! владика Ярослав (Приріз), Єпископ Самбірсько-Дрогобицький прот. Любомир Митник,                                                                                                                                                віце-канцлер Детальніше...

Слово на відкритті VII-ї сесії Єпархіального Собору

04 листопада 2020
Преосвященний Владико Григорію!Всесвітліші та всечесніші отці!Преподобні ченці та черниці!Дорогі в Христі брати і сестри! Слава Ісусу Христу! Я сьогодні радо вітаю у цьому залі духовенство, монашество і мирян, які з різних куточків нашої Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, зібрались, аби в спільній молитві та у відкритому спілкуванні вслухатися в те, що Дух Святий говорить нашій Єпархії і так формувати нашу соборову думку про важливі аспекти нашого церковного життя на різних рівнях, зокрема на парафіяльному. У затвердженій Синодом Єпископів УГКЦ стратегічній програмі розвитку нашої Церкви особливий наголос було поставлено на парафію як «місце зустрічі з Живим Христом». Цих кільканадцять років від її запровадження ми намагалися пожвавити життя наших парафіяльних спільнот у всьому світі. За цей час ми зауважили, наскільки, з одного боку, є різними наші парафії в Україні та Австралії, в Бразилії, Америці та Європі. З іншого боку, якщо уважніше придивитись, то констатуємо, що насправді в глобалізованому світі багато з наших громад стикаються зі схожими викликами. Спілкуючись з вірними нашої Церкви у різних куточках світу, ми приходимо до висновку, що такі явища, як глобалізація, урбанізація, міграція, секуляризація є спільними для усіх нас, хоча в якомусь регіоні вони відчуваються гостріше, а в іншому – слабше. Кілька років тому Синод Єпископів нашої Церкви прийняв рішення детальніше розглянути деякі з сучасних викликів душпастирства. Для цього було постановлено скликати VІI-му Сесію Патріаршого Собору, на якій миряни, монашество та священнослужителі з усього світу розглянули б таку важливу тему, як «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви». Ця важлива церковна подія має на меті всебічно проаналізувати виклики, які стоять перед глобальною УГКЦ, та допомогти віднайти найкращі способи, як «собирати в розсіянні сущих» і зростати в сопричасті–єдності нашої Помісної Церкви. Аби належним чином приготуватися до Патріаршого Собору, майже рік тому (7 листопада 2019 р.Б.) нами було оголошено про скликання чергової сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ на таку ж тему, яка мала відбутися ще у травні 2020 р.Б. На жаль, Господній промисел вніс свої корективи у наші людські, хоча й церковні, плани. Через обмежуючі засоби, запроваджені урядами різних країн через поширення коронавірусної інфекції, було перенесено Патріарший Собор, точна дата якого ще буде повідомлена. Наш Єпархіальний Собор також не відбувся в часі, на який ми це планували. Прикро, що не могла належним чином пройти підготовка до нього, яка відбувалася поетапно на парафіяльному і регіональному рівнях у нашій Єпархії. Тим не менше, на переважній більшості парафій вдалося обговорити питання до дискусії, приготовані єпархіальною Робочою групою і Секретаріатом Патріаршого Собору. Підготовча комісія, яку очолив владика Григорій (Комар), Секретар нашого Єпархіяльного Собору, проаналізувала матеріали та напрацювання цих парафіяльних і регіональних зустрічей, на основі її роботи було підготовано Порядок денний і завдяки цьому ми сьогодні є готовими приступити до розгляду головної теми цієї VII-ї сесії нашого Єпархіального Собору. Тому дозвольте висловити щиру вдячність усім, завдяки кому ми сьогодні змогли тут зібратися. Які ж саме питання ми розглядатимемо на цій нашій соборовій зустрічі? – Це стає зрозумілим з теми Собору - «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви», а також з його порядку денного. Дозвольте мені лише розставити деякі акценти. Звичайно, в силу специфіки нашої Єпархії ми не ставимо собі завдання охопити весь комплекс проблематики, яка розглядатиметься на Патріаршому Соборі. Ми лише внесемо у глобальну мозаїку нашої Церкви свої камінчики, які виражатимуть риси нашої єпархіальної ідентичності та стосуватимуться тих викликів, які стоять перед нами. Дорогі у Христі! Ми свідомі того, що процеси міграції, депопуляції та урбанізації, які ми спостерігаємо вже зараз, з часом лише посилюватимуться. На що маємо звернути увагу? Які відповіді сьогодні маємо намагатися дати собі самим і поділитись ними з іншими? Велика частина нашої Самбірсько-Дрогобицької Єпархії знаходиться в гірській частині; переважна більшість наших парафіяльних громад розташована у сільській місцевості. Це є викликом для душпастирства. Наші Карпати вже зараз манять жителів великих міст, в тому числі і тих, котрі не є греко-католиками чи взагалі не признаються до жодної конфесії чи релігії. Дехто приїжджає не тільки, щоб відпочити, але будує тут собі помешкання, напевне, з планами на схилі літ залишатись тут на довше. Що ми можемо запропонувати усім цим людям? Вчімося методології Христа, який самарянку, яка прийшла по криничну воду, зацікавив водою живою (пор. Йо 4,6-30)! Ми є свідками, що населення наших сіл поступово, але неухильно скорочується. Наші вірні переселяються до великих міст, бо там після навчання легше знайти краще оплачувану роботу та комфортніше життя. Як наслідок, наші села старіють, сільські парафії зменшуються, а міські парафії молодіють і частково зростають. Як душпастирювати в таких умовах? Як вийти назустріч міській людині, яка в своїх пошуках Бога часто прив’язується не так до храму і територіальної парафії, як до особи священнослужителя, який готовий дати відповіді на запитання, що її цікавлять? Як уникнути «анонімізації» наших міських парафій, внаслідок якої парафіяни не знають не тільки потреб один одного, але часто навіть імен!? Як душпастирювати на поріділих сільських парафіях? Як будувати солідарність між священнослужителями, які часто перебувають у дуже нерівних умовах і різних обставинах, проте беруть участь у тій самій і єдиній місії, яку наш Спаситель доручив своїй Церкві? Шукатимемо відповіді на ці та інші запитання, але в будь-якому випадку особливо важливим є почути Господнє Слово: «Не бійся, мале стадо» (Лк. 12,32). Ще одним викликом є міграція. З феноменами еміграції і заробітчанства ми знайомі ще з початку 90-их років. Це і проблема, яка має численні лики, як от: тривале роз’єднання чоловіка і дружини, яке часом провадить до розпаду подружжя, брак належної опіки і виховання дітей за відсутності батька або матері, послаблення парафіяльної спільноти через зменшення кількості вірних тощо, і дар, бо наші люди мають нагоду пізнати іншу культуру, мову, духовність, запевнити базові потреби своїх найближчих, стають більш зрілими у громадському і суспільно-політичному житті, вчаться більшої відповідальності за себе і за інших, виявляють велику солідарність з потребуючими на рідних землях, щедро підтримують своїми пожертвами спорудження парафіяльних храмів в своїх місцевостях. Вірні, які виїжджають на заробітки, стають також опорою для нових греко-католицьких громад в країнах нового поселення. Приклад Італії, де за останні десятиліття засновано понад 150 громад нашої Церкви, які сьогодні об’єднані в окрему церковну структуру – Екзархат на чолі з новопризначеним Екзархом вл. Діонісієм, що є під цим оглядом дуже промовистим прикладом. З іншого боку, не можемо замовчати того факту, що нерідко священнослужителі, які душпастирюють закордоном, розповідають, що, на жаль, не часто бачать наших заробітчан у храмах… Чому так стається, що побожний галичанин, забуваючи Божу і церковну заповіді («Пам’ятай день святий святкувати», «В неділі і свята брати участь у Божественній Літургії»), у чужому собі середовищі так легко полишає практику своєї віри, секуляризується? Як запобігти цьому? Як зберегти належну ієрархію цінностей, щоб не ставити в центрі свого зацікавлення економічні інтереси, пам’ятаючи Христове застереження: «Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу? Що може людина дати взамін за свою душу?» (Мт 16, 26). Зараз наші емігранти у пошуках кращого життя їдуть не тільки до Європи чи Америки, а й до країн Азії, Близького Сходу чи Африки, де не те, що немає структур нашої Церкви, а взагалі мало християн. Чи відчуваємо ми відповідальність за створення для цих наших вірних належних умов розвитку християнського і духовного життя через ресурсну та кадрову підтримку місійної діяльності нашої Церкви? Адже не втрачає своєї актуальності заклик Христа: «Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх…» (Мт 28,19). Коли бачимо потреби наших слабших церковних громад, наприклад, на місійних територіях, але й тих, що з якихось причин опинилися у скруті тут, недалеко від нас, солідаризуймося з ними, пам’ятаючи слова Апостола Павла: «Щоб не було роздору в тілі, але щоб члени дбали однаково один про одного. І як страждає один член, страждають усі з ним члени; і як один член у славі, радіють з ним усі члени. Ви ж - Христове тіло, і члени кожний зокрема» (1 Кор. 12,25-27). Водночас з російською військовою агресією на Сході і Півдні нашої держави багато з нас зустрілися з внутрішньо переселеними особами, які можуть бути далекими від Церкви або навіть нехристиянами… Водночас, як показує досвід, вони часто бувають відкритими до нового духовного досвіду, будуть проявляти зацікавлення нашою Церквою. Зрештою, самі зустрічі з ними у місцях праці, в побуті чи просто на вулиці можуть дати нам неповторний шанс до свідчення євангельської любови і християнського милосердя. То ж це все накладає на нас велику відповідальність і може стати лакмусовим папірцем, яким перевіряється автентичність нашої віри. Які душпастирські підходи запропонувати в таких ситуаціях? В будь-якому випадку пам’ятаймо, що гостинності нас навчають не лише наші українські традиції; вітати незнайомця закликає нас біблійне одкровення, адже таким чином ми відкриваємо двері для Самого Бога, бо у скитальці перед нами постає сам Христос (пор. Од. 3,20), який колись питатиме нас, що ми зробили, коли Він голодував, мав спрагу, був чужинцем… (пор. Мт.25,31-46). Водночас усі ми – не лише священнослужителі чи богопосвячені особи, але і миряни, - маємо бути готовими, як каже св. ап. Петро, «дати відповідь кожному, хто у нас вимагає справоздання про нашу надію, - однак, із скромністю та острахом, маючи добру совість» (1 П 3, 15-16). На завершення хотів би наголосити, що Церква, як Таїнственне Тіло Христове, за самою своєю природою є «таїнством єдності» до якої покликане все людство. Своїми особливими дарами і нашим спільним служінням ми, духовенство, богопосвячені особи і миряни, покликані сприяти розвиткові та скріпленні сопричастя-єдності Церкви на всіх рівнях: від домашньої церкви – родини – до парафіяльної спільноти, від парафіяльних громад - до місцевої Єпархіальної Церкви, від митрополичого рівня – до помісного та вселенського виміру. Таким чином наше свідчення Церкви буде правдиве, коли пріоритетом нашого служіння буде спасіння душ, тобто поєднання людини з Богом у єдності спільноти дітей Божих. Всяка дія чи вчинок члена Церкви, що буде суперечити цій цілі, як наприклад намагання відмежуватися від спільноти, закритися на власних потребах, потребах власної парафії, чи якоїсь окремої харизматичної спільноти з намагання підкреслити вищість у гідності через отримані від Бога дари і т.д, є явищем нецерковним, протиприродним для неї і несумісне із церковним буттям. За словами Патріарха Йосифа Сліпого, ми покликані глобально «бути собою» в єдності і сопричасті і «представляти себе» всім, до кого Бог нас посилає. І водночас із любов’ю і вдячністю приймати всіх, кого Бог посилає до нас. Спільна київська традиція має послужити християнізації нині дехристиянізованих чи взагалі нехристиянських культурних традицій. Вона також має стати «дріжджами в тісті» нової євангелізації народів – в першу чергу нашого українського народу, але також тих народів, посеред яких ми, будучи позам межами Батьківщини, перебуваємо. Напевно, саме задля цього Бог і хоче нас бачити в різних «закутках» цього глобального світу сьогодні. Ми ж, попри всі наші немочі, покликані позитивно відповісти Богові, аби тим наочніше сила Божа виявилася в нашій немочі, а ми виконали заповіт патріарха Йосифа Сліпого: «Великого бажайте!». Дорогі у Христі! Проблем, запитань і викликів, як бачимо, маємо чимало. Але - я переконаний у цьому! - не бракує нам і дарів, мудрості, ревності і щирого бажання спричинитися до зросту Церкви, яка є тілом Христовим та до втілення в життя місії, яку Господь Ісус кожному з нас зокрема, як своїм учням, і всій нашій єпархіяльній церковній спільноті загалом доручає під нинішню пору. Тому прошу всіх активно долучитися до роботи нашого Собору, аби ми відкрилися до діяння Святого Духа, були здатними почути Його тихий голос у глибині наших сердець, дали себе провадити Його життєдайним та єднальним натхненням, і таким чином спробували знайти розв’язки наболілих проблем для нашої місцевої церковної спільноти, і на Патріаршому Соборі могли поділитися плодами нашого Собору з усією Церквою. То ж пам’ятаймо, що наша робота буде тим успішнішою, чим більше ми в наших активних зусиллях і плідних дискусіях прислухатимемося до голосу Святого Духа, Який єдиний підкаже нам найправильніші рішення. Тому віддаю цей наш Собор і кожного учасника та делегата під материнський Покров Пресвятої Богородиці та прикликую на всіх делегатів нашого Єпархіального Собору Боже благословення: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зі всіма вами! Амінь».  + Ярослав м. Дрогобич,3 листопада 2020 року Божого Детальніше...

У Дрогобичі відбулась VII сесія Єпархіяльного собору на тему «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви» [фото]

04 листопада 2020
3 листопада в м. Дрогобич, в реколекційному центрі «Еммануїл», відбулось 1-е засідання VII-ї сесії Єпархіяльного собору на тему «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви». Соборове засідання очолив владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Участь в соборі взяли також: владика Григорій, секретар Єпархіального собору, священики й миряни Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Рівно ж за перебігом Єпархіяльного собору делегатам можна було слідкувати в мережі-інтернет, завдяки прямій трансляції, організованій Молодіжним ТБ. Детальніше...

Інструкція для пароха/адміністратора про підготовку до VII сесії Єпархіального Собору

01 січня 2020
Інструкція для пароха/адміністраторапро підготовку до VII сесії Єпархіального Собору  9 травня 2020 р.Б. в м. Дрогобичі відбудеться VII сесія нашого єпархіального собору – важлива подія у житті Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Відповідаючи на сучасні потреби і виклики нашої місцевої Церкви, Собор одночасно є приготуванням до Патріаршого Собору УГКЦ, який відбудеться 26–29 серпня у м. Львові. Темою обох Соборів є «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ». Головне гасло Собору  - «Церква завжди і всюди з Тобою». Майбутній Патріарший собор має на меті всебічно проаналізувати виклики, які стоять перед глобальною УГКЦ та допомогти душпастирям віднайти найкращі способи, як «собирати в розсіянні сущих» і зростати в сопричасті – єдності нашої Помісної Церкви.  Підготовка до нашого єпархіального Собору проходитиме поетапно на трьох рівнях: парафіяльному, регіональному та єпархіальному. А. Парафіяльний рівень 1) у кожній парафії до 28 лютого 2020 р.Б мають пройти передсоборові зустрічі (парафіяльний соборчик), відповідальним за проведення яких є отець-парох або адміністратор; 2) про парафіяльний соборчик принаймні за два тижні необхідно повідомити всіх парафіян; 3) на передсоборовий соборчик необхідно запросити всіх парафіян, вибираючи для нього зручний день, годину, місце тощо; 4) парафіяльний соборчик потрібно почати спільною молитвою; 5) після молитви в парафіяльному залі або в церкві парох інформує присутніх про мету соборчику у світлі проблематики приготування до Єпархіального та  Патріаршого Соборів.  6) перед обговоренням соборової проблематики присутніх ознайомлюють з мультимедійними презентаціями (будуть доступні на сайті єпархії): а) Послання Синоду єпископів «Сопричастя і єдність у житті та служінні УГКЦ»;  б) Питання для дискусії, які підготувала єпархіальна Робоча група та Секретаріат Патріаршого Собору (див. Додаток №1: «Запитник для пароха»).  8) на парафіяльному соборчику необхідно вибирати одного делегата на регіональну зустріч. 9) протокол парафіяльного соборчика до 28 лютого 2020 р. парох через декана передає Секретареві Єпархіального Собору. Б. Регіональний рівень У березні 2020 р.Б. відбуватимуться регіональні соборчики, у яких візьмуть участь вибрані на парафіяльному рівні делегати разом з усіма душпастирями регіону (дати будуть повідомлені додатково). Вони пройдуть у таких місцях:  м. Самбір – Турківський, Добромильський, Хирівський, Мостиський, Судововишнянський, Старосамбірський, Рудківський, Самбірський деканати; м. Дрогобич - Підбузький, Бориславський, Трускавецький, Лішнянський, Меденицький, Мокрянський, Дублянський деканати; м. Дрогобич - Дрогобицький деканат; м. Сколе – Сколівський, Славський, Тухольківський, Висоцький деканати.  Додаток №1ЗАПИТНИК ДЛЯ ПАРОХА/АДМІНІСТРАТОРА(Питання які необхідно обговорити на парафіяльному соборчикупри підготовці до VII сесії Собору СДЄ) 1. Яка атмосфера панує у нашій парафії? Вона притягає людей чи, навпаки, віддалює?  2. Чи наша парафія за останні роки зросла чи зменшилась? Як нашої парафії торкнулось явище міграції? Якою вона може бути за 10 років?  3. У який спосіб люди, які виїхали закордон, підтримують зв'язок зі своєю Церквою? Чи підтримують свою родинну парафію? 4. Які заходи будують і зміцнюють нашу парафію як єдиний церковний організм? 5. Чи наша парафіяльна спільнота докладає максимум зусиль, щоб зміцнити у парафії дух церковної єдності, а саме щоб парафіяни могли відчувати себе членами однієї духовної родини на парафіяльному, єпархіальному та загальноцерковному рівнях?  6. Чи наші діти та молодь відчувають свою приналежність до нашої парафіяльної родини? Що ми для цього робимо? 7. Чи наша парафія дорожить тим, що вона належить до Вселенської (Католицької) Церкви? Як вона свідчить про єдність з Наступником Апостола Петра?  8. Наскільки ми усвідомлюємо себе членами УГКЦ? Що для нас означає бути греко-католиками? Чи в достатній мірі ми є солідарними з греко-католиками на єпархіальному та загальноцерковному рівнях?  9. Якою є співпраця між нашою парафією та іншими парафіями нашої Церкви? Чи відгукуємось ми на прохання інших парафіяльних громад, коли вони мають у цьому потребу (наприклад, будівництво храму, харитативна допомога)? 10. Наскільки актуальною для нас є Христова заповідь: «Щоб усі були одно» (пор. Йо.17,21)? Що ми робимо для того, аби втілити її в життя через розбудову церковної єдності?  Детальніше...

Декрет про створення Підготовчої комісії VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії

23 листопада 2019
Вих. № 19/962 ДП Дрогобич, 15 листопада 2019 р.Б.   Слава Ісусу Христу! ДЕКРЕТ про створення Підготовчої комісії VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Керуючись кан. 240 §1-2Кодексу канонів Східних Церков, оцим СТВОРЮЮ ПІДГОТОВЧУ КОМІСІЮ VІІ СЕСІЇ СОБОРУ САМБІРСЬКО-ДРОГОБИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ «ЕМІГРАЦІЯ, ПОСЕЛЕННЯ І ГЛОБАЛЬНА ЄДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ» у складі: 1.      владика Григорій (Комар), секретар Собору; 2.      прот. Олег Бісик; 3.      ієр. Андрій Сов’як; 4.      ієр. Микола Мисів; 5.      Тарас Жеплінський. Завданням Підготовчої комісії є подбати про підготовку та належне проведення VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви» (Дрогобич, 5-7 травня 2020 р.Б.), а зокрема обрати та підготувати питаннядля обговорення на єпархіальному соборі, попередньо подавши їх на затвердження Єпархіальному єпископу. Даний декрет набирає чинності з моменту повідомлення. +ЯРОСЛАВ, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький прот. Любомир Митник, віце-канцлер Детальніше...

Декрет створення Секретаріату VІI сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії

22 листопада 2019
Вих. № 19/963 ДП Дрогобич, 15 листопада 2019 р.Б.   Слава Ісусу Христу! ДЕКРЕТ створення Секретаріату VІI сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви». Керуючись канн. 237 §1 та 240 §2 Кодексу канонів Східних Церков, СТВОРЮЮ СЕКРЕТАРІАТ VІI СЕСІЇ СОБОРУ САМБІРСЬКО-ДРОГОБИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ «ЕМІГРАЦІЯ, ПОСЕЛЕННЯ І ГЛОБАЛЬНА ЄДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ» у такому складі: 1.      митр. прот. Василь Копичин; 2.      прот. Микола Витівський; 3.      прот. Олег Кекош; 4.      прот. Ігор Козанкевич; 5.      прот. Василь Нестор; 6.      прот. Тарас Рисей; 7.      ієр. Дмитро Сенейко. Завданням Секретаріату є під керівництвом та у тісній співпраці з Секретарем собору подбати про підготовку та належний перебіг засідань VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви» (9 травня 2020 р.Б.). Члени Секретаріату мають приступити до виконання своїх обов’язків з моменту повідомлення їм даного декрету і діяти до публікації Соборових рішень. + ЯРОСЛАВ, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький прот. Любомир Митник, віце-канцлер  Детальніше...

Декрет про іменування секретаря VII-ї сесії Єпархіального Собору

15 листопада 2019
Вих. № 19/904 ДС Дрогобич, 7 листопада 2019 р.Б. Слава Ісусу Христу! ДЕКРЕТ про іменування Секретаря VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії Керуючись кан. 237 §1 та 240 §2 Кодексу Канонів Східних Церков ІМЕНУЮ Преосвященного Владику Григорія (Комара) Секретарем VIІ сесії Собору   Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви». Прийняття уряду повинно бути здійснене 11 листопада 2019 р.Б. Секретар виконує свій уряд до публікації Соборових рішень. Благословення Господнє на Вас! +ЯРОСЛАВ, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький прот. Любомир Митник, віце-канцлер  Детальніше...

Декрет про скликання VII-ї сесії Єпархіального Собору

15 листопада 2019
Вих. № 19/ 903 ДС                                                              Дрогобич, 7 листопада 2019 р.Б. ДЕКРЕТ про скликання VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви» В ім’я Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Божою Милістю ЯРОСЛАВ, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький Владою, даною нам Богом і Церквою, як Правлячий Єпископ Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, в апостольській турботі про пожвавлення життя і діяльності парафіяльної спільноти, керуючись канн.235, 236 і 237 Кодексу канонів Східних Церков та постановами Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (Рим, 1-10 вересня 2019 р.Б.), у рамках підготовки до VII-ої Сесії Патріаршого Собору УГКЦ засягнувши думки Пресвітерської ради (Дрогобич, 5 листопада 2019 р.Б.) СКЛИКАЮ VІІ сесію Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії на тему: «ЕМІГРАЦІЯ, ПОСЕЛЕННЯ І ГЛОБАЛЬНА ЄДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ» яка відбудеться 9 травня 2020 р.Б. в місті Дрогобичі. У єпархіяльному Соборі повинні взяти участь особи, передбачені вимогами кан. 238 §1 Кодексу канонів Східних Церков. Благословення Господнє на Вас! +ЯРОСЛАВ, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький прот. Любомир Митник, віце-канцлер Детальніше...

Оголошено про скликання Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії

07 листопада 2019
7 листопада 2019 р.Б. владика Ярослав (Приріз), Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, в апостольській турботі про пожвавлення життя і діяльності парафіяльної спільноти, керуючись нормами церковного законодавства та постановами Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (Рим, 1-10 вересня 2019 р.Б.), у рамках підготовки до VІI-ої Сесії Патріаршого Собору УГКЦ, засягнувши думки Пресвітерської ради СДЄ (Дрогобич, 5 листопада 2019), проголосив декрет про скликання чергової сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії на тему: «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви». Єпархіальний Собор пройде 9 травня 2020 р.Б. в м. Дрогобичі. Детальніше...

VI-а сесія Єпархіального собору «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

09 грудня 2014
  16-18 жовтня 2014 року Божого у м. Дрогобичі відбувся Єпархіальний собор на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Як наголошується в декреті єпархіального єпископа про скликання собору, мета собору - пожвавлення життя і діяльності парафіяльної спільноти. У пастирському посланні з нагоди скликання собору владика Ярослав зазначив, що до участі у цій надзвичайно важливій події в житті Самбірсько-Дрогобицької єпархії запрошені духовенство, монашество і миряни. Це - працівники Єпархіальної курії, члени Колегії єпархіальних радників, члени Пресвітерської ради, Голови єпархіальних комісій, Ректор Єпархіальної семінарії, отці декани, делеговані священики від кожного деканату, представники монашества з терен нашої Єпархії та делеговані миряни з кожного деканату. Координувала підготовку до єпархіального Собору спеціально покликана для цього Підготовча комісія. Підготовка відбувалась у кілька етапів, зокрема – через реколекційні науки та регіональні зустрічі парафіяльних представників. Приготування до Єпархіального собору Декрет єпархіального єпископа про скликання Єпархіального собору Пастирське послання владики Ярослава (Приріза) з нагоди скликання Єпархіального собору Декрет про створення Підготовчої комісії VI сесії Собору Тематичні реколекції в парафіях єпархії Підготовчі зустрічі в районних центрах єпархії VI-а сесія Єпархіального собору «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» Вітальне слово владики Ярослава з нагоди відкриття Собору Репортаж про перебіг Єпархіального собору 16-18 жовтня 2014 року Божого Відеорепортаж про Собор Відеозапис доповіді владики Богдана (Дзюраха) Фоторепортаж - 16 жовтня Фоторепортаж - 17 жовтня Фоторепортаж - 18 жовтня Офіційні документи Декларація делегатів VI-ої сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» Резолюції VI-ої Сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії на тему: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» Післясоборове пастирське послання Преосвященного Владики Ярослава до духовенства, монашества та мирян Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Синодальні документи Послання Синоду єпископів УГКЦ «Служіння ближньому – дияконія – в житті УГКЦ » Детальніше...
<< Початок < Попередня 1 2 3 Наступна > Кінець >>
Сторінка 1 з 3

banner

Архів
^ Догори