Собор святого Петра в Римі

№3 (132), березень 2011 _ Мар'яна КЕКОШ
Друк
Сьогодні помандруємо до одного з найвеличніших храмів світу – собору св. Петра. Цей храм справді вражає своєю красою, розмірами та архітектурою. Адже над його створенням працювали найвидатніші італійські архітектори та митці – Браманте, Рафаель, Перуцці, Мікеланджело.

Першу базиліку св. Петра спорудив імператор Констянтин на тому місці, де під час жорстоких переслідувань Нерона розп'яли та захоронили святого апостола Петра – першого єпископа Риму. Будівництво цього першого храму тривало з 324 р. по 349 р. Тисячу років опісля цей храм знаходився вже в аварійному стані, загрожуючи обвалитися, тому при папі Миколі V в 1452 р. почалася перебудова собору. А вже в 1506 р. папа Юлій ІІ почав будівництво нового собору, запросивши архітектора Донато Браманте.

Багато великих архітекторів почергово брали участь у проектуванні та будівництві собору св. Петра. Посвячення храму здійснив папа Урбан VІІІ у 1626 р., тобто будівництво  нового собору тривало 120 років. Крім того, біля собору потрібна була площа, яка б вміщала всіх бажаючих отримати папське благословення чи взяти участь у релігійних святах. Цим зайнявся Джованні Берніні, який створив прекрасну площу, що чудово гармонує з собором св. Петра.

На фасаді собору виділяються 9 лоджій, одна з яких, центральна, називається Лоджією Благословення – саме звідси Папа Римський звертається з благословення “Urbi et Orbi”  - буквально “Місту (Риму) та світу“ до всіх християн на Різдво, Великдень та свято Свв. Апостолів Петра та Павла.

До собору ведуть 5 дверей. Центральні бронзові ворота із зображенням Спасителя, Пречистої Діви Марії та свв. апостолів Петра та Павла являють собою шедевр ювелірного мистецтва, виготовленого Антоніо Філарете в 1440-1445 рр. Останні двері справа – загальновідомі Святі Двері, котрі відкриваються самим Папою кожні 25 років, у ювілейний рік. На паперті собору, поверх головних дверей – відома мозаїка Корабель Петра, виконана по ескізу Джотто, яка прикрашала ще древню базиліку, збудовану Констянтином. Зверху, на фасаді встановлені величезні статуї Христа, Івана Хрестителя та 11 апостолів (крім апостола Петра). Мощі святого Петра знаходяться глибоко в гроті, під вівтарем собору. Також в підземеллях собору є сотні гробниць майже всіх пап. 8 квітня 2005 р. тут було поховано і папу Івана Павла ІІ.

Увійшовши до собору, відразу відчуваєш його велич та красу. Загальна довжина базиліки 211,6 м. В кінці центрального нефу справа знаходиться статуя св. Петра. Над головним вівтарем – величезний балдахін (ківорій) на 4 кручених колонах, на яких стоять статуї ангелів. Вздовж центрального нефу знаходяться неповторної краси каплиці – каплиця  “П'єта“, каплиця св. Севастіяна, каплиця св. Григорія, каплиця св. Михаїла, каплиця Пресвятої Євхаристії та інші.

На особливу увагу заслуговує історико-художній музей “Скарбниця святого Петра“, розташований у соборі. Першим жертводавцем скарбниці був римський імператор Констянтин, який і запровадив традицію збагачувати святу будівлю цінними подарунками. Після Констянтина протягом віків королі, знать та прості віруючі жертвували коштовні речі на славу собору. Унікальною пам'яткою цього музею вважається позолочений срібний хрест із частинками дерев'яного хреста, на якому був розіп'ятий Ісус Христос. Цю реліквію подарували Святому престолу візантійський імператор Юстиніан ІІ та його дружина Софія. Хоча музей має чудову колекцію унікальних експонатів, проте це лише сота доля того, що могло б насправді бути у скарбниці. За багаторічну історію собор неодноразово грабували.

Собор св. Петра – унікальний собор. Про його архітектуру, будівництво, мистецькі цінності написано сотні книг, статей, досліджень. Цей храм відвідують сотні паломників щорічно. Собор - духовний центр Католицької Церкви. Та головне, що собор святого Петра є немовби втіленням слів Христа: “Ти – Петро(скеля), що на цій скелі збудую  мою Церкву, й що пекельні ворота її не подолають“.