Роль батька у житті дитини

№6 (145), червень 2012 _ Олександра КОЗАНКЕВИЧ
Друк
Ілюстрація
Батько й дитина
Кожна дитина потребує реальної присутності батька. Для правильного розвитку дитини навіть найкращої опіка матері недостатньо. Чому таким важливим є батько? Більшість з нас виховувалася в повній сім'ї, однак так часто образ батька залишається в нашій пам'яті сумним і болісним.

Гарний особняк, фірмові іграшки, модний дитячий одяг, навіть регулярний відпочинок на морі не є головним завданням батька. Чого очікує дитина? Вже сьогодні піти з татом на спільну прогулянку, довго і щиро з ним поговорити, увечері поцілувати батька, побавитися з ним, почути від нього нову та довгу казку. Практичні дії утверджують дитину, що батько її любить і радіє нею. Дитина, яка кожного дня відчуває близькість тата, його ніжність, підтримку, обійми, стає впевненою і відважною. Вона вчиться, що світ є безпечним і варто довіряти іншим людям. Якщо батько приділяє дитині кожного дня увагу, час на підтримуючу розмову, говорить компліменти, вголос каже про сильні сторони дитини, тоді життя дитини прекрасне і вона радіє.

Своїм вихованням тато показує дитині зовнішній світ. Це його приклад вчить активності, творчості, ризику, вміння подолати труднощі, іти проти течії, змінювати навколишній світ та захищати найменших. Дитина пильно придивляться до поведінки батька. Вона очікує, що слова батька відповідатимуть його діям. Дитина не потребує покарань, повчань, наприклад: «не пий алкоголю, не кури, не матюкайся, не зраджуй особи, яку любиш»; дивлячись на дії батька, знає, як слід їй поступати, коли стане дорослою. Якщо батьки на кожне свято виставляють на стіл алкоголь, наша дитина буде в скорому майбутньому вживати алкоголь. Чи в цьому є щось поганого? Думаю, що дитина очікує від дорослих чогось мудрішого, ніж такої звички.

Син, дивлячись на батька, вчиться, яким має бути дорослий мужчина або яким точно не можна йому бути. Якщо батька немає, потрібно знайти для сина таку постать мужчини, з якого можна брати приклад, інакше дитина буде шукати прикладу серед ровесників.

У сучасній сім'ї батько часто відсутній. Він існує фізично, однак насправді його в житті дитини немає. Образ батька, постійного зайнятого більш важливими справами, запрацьованого, втомленого, напруженого, потребуючого святого спокою, вчить дитину, що вона не є кимось важливим. В аналогічний спосіб дитина потрактує свою майбутню половинку і дітей. Себе буде реалізувати у важливих справах, успіхах, може, важливих посадах і високій зарплаті, однак у так запланованому житті не буде місця для справжньої любові і для другої людини. В її серці буде пошук миру, щастя, доброти, сенсу життя, однак впродовж свого життя може ніколи цього не знайти. Для щастя треба мати час для своїх найближчих.

Сім'я – це батько, мати і щоденна любов до дітей. Бути справжнім батьком – це героїзм, вміння іти проти течії сучасної моделі сім'ї. Звичайно, чим рідше будемо вечорами виконувати термінову роботу, тим менше заробимо грошей, може, не купимо кращої машини і плаття на випускний вечір не буде таким дорогим, однак час, подарований дітям на спільну забаву, спільно приготовлену вечерю чи вечір пісень є найкращою інвестицією. Кожна дитина найбільше потребує любові батька та мами. Варто про це не забувати!