Похорон протоєрея Ярослава Паруни

18 лютого чином парастасу розпочались заупокійні богослужіння за покійним протоєреєм Ярославом Паруною. Чин парастасу очолив митр. прот. Тарас Гарасимчук, канцлер Самбірсько-Дрогобицької єпархії, у співслужінні отців Висоцького, Славського, Тухольківського, Турківського, Дрогобицького, Трускавецького та Сколівського деканатів. 19 лютого відбулося перенесення тіла покійного єрея до храму Перенесення мощей св. Миколая Чудотворця, що у с. Волосянка. Прощальну проповідь біля дому покійного виголосив прот. Василь Дригинич, декан Висоцького деканату, до якого належав покійний прот. Ярослав. Звертаючись до родини покійного та усіх присутніх, о. Василь поділився спогадами про покійного, який запам’ятався усім священикам Висоцького деканату своєю терпеливістю та витривалістю у недузі.

Отець-проповідник зазначив, що покійний своїм безмовним життєвим прикладом навчив молодих співбратів у священстві, як потрібно віддаватись у руки Божої волі у складні хвилі долі.

Після внесення тіла покійного до храму, відбувся чин священичого похорону, який очолив о. Тарас Гарасимчук у співслужінні 25-ти священиків та супроводі хору Дрогобицької Духовної Семінарії. Участь у заупокійній молитві взяв прот. Федір Савчак (УПЦ КП), настоятель православної громади у с. Верхнє Висоцьке. Після закінчення чину похорону він розпочав євангельські читання, які згідно з літургійним звичаєм, здійснюються над покійним священнослужителем аж до світанку.

20 лютого о 10-00 годині розпочалась заупокійна Божественна Літургія. Її очолив владика Юліян (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Йому співслужили прот. Тарас Гарасимчук, канцлер єпархії, прот. Андрій Петришин, декан Славський, прот. Іван Дашинич, декан Сколівський, прот. Василь Дригинич, декан Висоцький та близько сорока священиків з різних деканатів єпархії. У пастирському слові Преосвященніший Юліян звернувся насамперед до вірних, пояснюючи їм значення та велич єрейського похорону. Звертаючись до похоронних піснеспівів, архиєрей ствердив: "Священиче служіння є великою відповідальністю, про яку єрей повинен пам’ятати впродовж усього життя, щоб в день смерті гідно постати перед Богом".

Після закінчення Літургії відбулось останнє цілування та прощання з покійним. У супроводі архиєрея, священнослужителів та великого числа вірних з храму домовину було перенесено на місцеве кладовище. Перш ніж тіло було передано землі, поминальне слово промовив прот. Андрій Петришин, декан Славський. Згадуючи своє особисте знайомство з о. Ярославом, о. Андрій підкреслив, що покійний запам’ятався йому радісним та розважливим священиком, який був справжнім батьком для своїх парохіян.

Теми: Юліан (Вороновський), похорон

Інші публікації за темою