Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ. Під час проповіді Блаженніший Святослав наголосив на важливості вміння розпізнавати голос Христа серед численних голосів сучасного світу і згадав про владику Юліана як про доброго пастиря, який жив життям свого народу. «У теперішньому світі звучить так багато різних голосів. Так багато приходить злодіїв і розбійників, які видають себе за добрих пастирів. Але Христос каже: мої мене знають і ні з ніким не переплутають. Навчитися слухати й непомильно розпізнавати голос доброго пастиря належить до особистого завдання духовного життя кожної віруючої людини. Ми призвичаюємося впізнавати, чути голос Христа — доброго пастиря через голос Христової Церкви, через голос Святого Євангелія, через той голос, який лунає в нашому серці від Бога, коли стоїмо перед Ним на молитві», — наголосив проповідник.
Роздумуючи над євангельським образом доброго пастиря, він пояснив, що Христос відкривається не лише як пастир, а й як двері до життя вічного: «Добрий пастир, вівчар, у тих біблійних сторонах, про які чуємо сьогодні, жив зі своїми вівцями. Як говорив папа Франциск, він пахнув їхнім запахом. Вівці орієнтувалися у просторі не за допомогою зору, а за допомогою слуху. І добрий пастир завжди йшов попереду, ніби вказував овечкам, де добра паша. Тому способом орієнтації, а відтак розуміння, де добро чекає на овечок, яким пастир хотів послужити, був голос. Відтак знати, чути, впізнавати голос свого пастиря означало не тільки вижити, не загубитися, не потрапити до рук хижака, а й знайти добру дорогу на зелені пасовиська, як про це читаємо в книгах Псалмів».
Предстоятель наголосив, що взаємне знання, яке передається через голос між пастирем і вівцями є не теоретичним, а глибоко особистим стосунком довіри й служіння: «Ключ до розуміння цього образу — слова Христа: „Я знаю моїх, а мої знають мене“ (Ів. 10, 14). Ба більше, сьогодні Боже слово каже нам, що Пастир знає кожного по імені. Тут не йдеться лише про якусь назву чи зовнішню кличку. Він знає життя кожного. У народі, коли говоримо про когось, хто добре знає іншу людину, кажемо: „Знає, чим дихає“. Так і добрий пастир, перш ніж ми відкриємо свої уста, знає чим дихаємо і за чим прийшли».
Окремо Глава Церкви звернув увагу на потребу формування християнського сумління, здатного розпізнавати правду серед численних маніпуляцій: «Сьогодні звучить особливий голос Божий для всього нашого народу: не загубіться, не слухайте голосу чужих, який інколи приходить до нас через різні спецоперації інформаційного типу. Треба мати чітке християнське сумління, щоб у всіх тих жахливих новинах уміти розрізнити правду від звичайної банальної пропаганди і маніпуляції».
Згадуючи блаженної пам’яті владику Юліана Вороновського, Глава УГКЦ назвав його пастирем, який жив життям свого народу. «Я думаю, що багато хто пам’ятає той дуже особливий вид стосунку, який владика Юліан нам дарував, — у ньому ми бачили людину, що бажає тобі добра, — продовжив Патріарх. — Це був батько, голос якого безпомилково можна було розпізнати й безбоязно за ним піти. Я хочу нагадати лише одну його фразу, один зворот, який усіх нас пробуджував і викликав справді велику довіру: „Але пам’ятаймо…“ і тоді ми начебто прокидалися, чуючи голос доброго пастиря. Це „але пам’ятаймо“, думаю, назавжди закарбувалося в нашому сумлінні».
Предстоятель також зауважив, що справжнє душпастирство неможливе без близькості до людей, особливо в умовах війни. «Гріш ціна тому душпастиреві, який не знає своїх. Він не здатен до душпастирства в імені нашого Спасителя, якщо не знає, чим дихає, чим боліє той народ, якому він покликаний служити. Тому так важливо нам, душпастирям, справді бути, жити зі своїм народом. До цього особливо нас спонукають і надзвичайні обставини війни. Кажуть, що спільний досвід дає можливість розуміти».
На завершення Блаженніший Святослав закликав вірних не втрачати надії, бо Христос залишається поруч зі своїм народом у його стражданнях: «Ми, християни, віримо, що наш страждаючий Спаситель сьогодні присутній у ранах, травмах, навіть каліцтвах нашого народу. Він присутній у сльозах тієї матері, яка, можливо, нині в Києві після нічної атаки оплакує свою втрачену дитину. Сьогодні ми в Євангелії чуємо слово надії. Христос, наш Добрий пастир, знає нас, але кличе кожного знати і чути Його, — Його, який ніколи не залишить нас на наших земних дорогах життя».
Після Богослужіння Глава Церкви подякував владиці Ярославові Прирізу, єпарху Самбірсько-Дрогобицькому, за те, що він пам’ятає і наслідує свого попередника, як того навчає апостольська традиція: «Я дякую Вам, владико, за те, що Ви виконуєте цей апостольський наказ, бо ми сьогодні справді відчуваємо, зокрема під час війни, що стоїмо на плечах тих титанів, які винесли нашу Церкву через горнила сталінських комуністичних переслідувань».
Пам’ять про своїх наставників, на переконання Предстоятеля, полягає не лише у збереженні історичних матеріалів, а передусім у продовженні їхнього служіння. «Ми бачимо, як сьогодні владика Ярослав разом із Вами, дорогі отці, і зі своєю командою справді продовжує ту справу любові й опіки владики Юліана над своїм стражденним народом. Лише за два дні нашого перебування тут відбулося освячення трьох різних центрів: оздоровчого центру „Оранта“ у Трускавці,вчора — медико-соціального центру, яким опікується спільнота „Назарету“, а сьогодні ми освятили гімназію № 14 у Дрогобичі, якій було присвоїно ім’я владики Юліана Вороновського. Тож нехай Господь Бог благословить Вас, владико, і дарує всі благодаті, яких потребуєте для звершення пастирського служіння як добрий пастир для своєї єпархії», — побажав Блаженніший Святослав.
Владика Ярослав у відповідь подякував Главі УГКЦ та єпископам Архиєрейського Синоду за спільну молитву і вшанування пам’яті першого єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії. «Це означає, що він важливий не тільки для нас як єпархії, а й для всього нашого народу і помісної Церкви», — наголосив владика.
На завершення єпископ подякував Предстоятелеві УГКЦ за патріарше служіння, провід Церквою та слово надії й миру, яке нині лунає до світу. Завершилося богослужіння поминальною панахидою та виконанням духовного гімну «Боже, великий, єдиний».
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії за матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
ФОТОРЕПОРТАЖ
автор світлин: Олександр Савранський
- У Народному домі відбулося вшанування пам’яті владики Юліана Вороновського [фото]
- Дрогобицькій гімназії № 14 присвоєно імʼя владики Юліана Вороновського [фото]
- Глава УГКЦ Блаженніший Святослав благословив майбутній Медико-соціальний центр імені владики Юліяна Вороновського [фото]
- Владика Ярослав у Грушеві: Мати Божа прийшла сказати своєму знедоленому народу, що він не сирота [фото]
- Проповідь на неділю Самарянки (2026)
