Розвиток митрополій в Україні як явище у просторі і в часі

Рік високосний, або чи прийдуть молодята до шлюбу навесні?

Розпочався рік 2012. Після Різдвяних та Йорданських свят до українських храмів знову прийдуть наречені, щоб просити благословення на щасливе подружнє життя. Детальніше...

Отець-доктор Богдан ПРАХ: «Зробимо усе для того, щоб сповна відновити український собор Святої Софії у Римі»

Ім'я нашого співрозмовника відоме широкому колу українців як в Україні, так і далеко поза її межами. Отець-доктор Богдан Прах проявив себе з якнайкращого боку, душпастирюючи на різних парафіях, очолюючи Львівську духовну семінарію, викладаючи в УКУ, досліджуючи історію УГКЦ. Але є ще одна іпостась, яка дозволяє сповна розкритись йому як обдарованій Богом особистості. Він насправді є великим будівничим. То ж не випадковим є те, що з благословення Церкви він тепер безпосередньо займається відновленням однієї з найкращих українських святинь, зведених далеко від України. Про його діяльність на цьому поприщі йдеться у пропонованому інтерв'ю. Детальніше...

Святість довкола нас

Те, що на честь святих називають храми, більшість людей знає. Загалом відомо також, що не лише на честь святих, але й просто релігійних осіб можуть називати вулиці, населені пункти, лікарні, бібліотеки, географічні місця... Наприклад, Сан-Франциско, Сен-Жермен, Сен-Мішель і т.д. Скажімо, така країна як Грузія названа на честь святого Юрія (Георгія). Грузинською мовою – Ґурій. Був період, коли іменами святих називали кораблі. Так, одна з каравел Христофора Колумба іменувалась «Санта-Марія». Але, щоб на честь релігійних осіб, в тому числі й канонізованих святих, називалися якісь звичайні речі з нашого щоденного життя, про це більшість людей і не здогадується. Однак це є реальністю. Детальніше...

Правда про Асиж

У попередньому номері нашого часопису повідомлялося, що теперішній понтифік Венедикт XVI має намір відновити міжрелігійні молитовні зустрічі в Асижі, започатковані у 1986-му році Слугою Божим Іваном Павлом ІІ. Також йшлося про те, що представники окремих течій у Католицькій Церкві негативно налаштовані проти цих зустрічей. В Україні дуже різко засуджують такі акції прихильники «групи Догнала». Широкому загалу вони більше відомі як «підгорецькі отці». Прихильники цього руху вважають молитовні акції з іновірцями перешкодою у проголошенні блаженним Папи Івана Павла ІІ. Тому вони постійно звертаються до Ватикану з вимогою скасувати заплановану на травень цього року беатифікацію. З іншого боку, більшість людей не володіють інформацією про те, що насправді відбувалося в Асижі двадцять п'ять років тому. З цієї причини варто нагадати про ці події й осмислити їх в богословському аспекті. Детальніше...

Ігор СКОЧИЛЯС: «Важливою складовою сучасних дискусій про історичну пам’ять і перспективи нового підручника з історії України є потреба та наша готовність до діалогу не тільки всередині держави, але й з нашими сусідами»

14-15 січня 2011-го року в Українському католицькому університеті відбулася зустріч українських істориків, організована Асоціацією вчителів «Нова Доба» та Програмою дослідження сучасної України ім. Петра Яцика. Близько сорока істориків обговорили напрацювання концепції і змісту нового посібника з історії України та укладання нової історичної політики в державі. Посібник пропонує поліетнічну версію української історії. Про підхід до аналізу історичних подій, його переваги і загрози – у розмові з кандидатом історичних наук Ігорем Скочилясом, деканом гуманітарного факультету Українського католицького університету. Детальніше...

Канонізація як доказ безсмертя

Нещодавно світ облетіла звістка про те, що у травні цього року відбудеться беатифікація Папи Івана Павла II. Останньою ланкою у завершенні беатифікаційного процесу стало визнання медичною і церковною комісіями факту чудесного зцілення від хвороби Паркінсона французької черниці Марі-Сімон П'єр. Про наслідки, які виходять із визнання церквою чудес у бетифікаційних або канонізаційних процесах, і йтиме мова у даній публікації. Детальніше...

Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ: «Найкращі молоді журналісти, які до нас зверталися, це були ті, що шукали не заробітку, а практики»

Сьогодні Релігійно-інформаційна служба України є фактично єдиною, котра позаконфесійно інформує українців і світ про релігійні події в Україні. Головною метою служби є тримати руку на пульсі релігійного життя. У лютому 2011 РІСУ святкує свій ювілей - десять років з часу створення. Про досвід роботи, труднощі, нові проекти та задуми читайте далі у розмові з директором РІСУ Тарасом АНТОШЕВСЬКИМ. Детальніше...

Різдвяні традиції, древні і новітні

Греція Країна, у якій 98% громадян ідентифікують себе православними (ще донедавна, до речі про це свідчила спеціальна графа у паспортах греків), упродовж століть шанує свої традиції. Різдво Христове тут святкують за новим стилем, тобто 25-го грудня. У містах і селах Греції напередодні Різдва, Нового Року та Хрещення господарі будинків шукали у лісі найміцніше ялинове дерево. Детальніше...

Від мирянина до єпископа - усього за дев'ять днів!

Як відомо з історії християнства, легальний статус ця релігія отримала з проголошенням Медіолянського едикту в 313-му році. Введення у дію цього документа, хоч і дозволяло християнам беззаборонно виконувати літургійні практики, споруджувати храми, володіти церковним майном, та все ж не гарантувало уникнення загрози переслідувань з боку високих світських достойників, вихованих на поганських традиціях. Імператори і разом з ними їхні підлеглі, що обіймали високі посади, щораз більше розуміли: внутрішня загроза для монархії, продиктована усвідомленням християн свого покликання бути відповідальними перш за все перед Богом, а вже потім поважати світську владу, була значно серйознішою, аніж посягання зовнішніх ворогів чи, скажімо, якісь неординарні обставини. Були й такі монархи, що вважали себе християнами, але на практиці часто використовували нелюдські методи у ставленні до підпорядкованих їм громадян. Цікавий і повчальний випадок стався з одним із імператорів. Йдеться про навернення Теодосія. Однак про все по порядку. Детальніше...

Ексцес чи закономірність

"Вірую в єдину, святу, соборну і апостольську Церкву"... Кожен християнин щоденно повторює ці слова із Символу віри. І якщо відносно слів „єдина, соборна і апостольська" сумнівів у нас не виникає, то зі словом „свята" у багатьох, мабуть, зародиться запитання; „Якщо Церква свята, то чому деякі її члени живуть не краще від поган або атеїстів і чому в церковній історії мали і мають місце різні негативні явища?" Спробуймо знайти відповідь. Детальніше...

Все ще актуальний Йосафат Кунцевич (ч.2)

Та ось він розгорнув Євангеліє від апостола Матвія і прочитав: "Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: "За кого народ вважає Мене, Сина Чоловічого?" Вони ж відповіли: "Одні за Івана Хрестителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або одного з пророків". Він каже до них: "А ви за кого Мене маєте?" А Симон відповів і сказав: "Ти Христос, Син Бога Живого!" Детальніше...

Оновлення життя

Часто доводиться не лише чути, але й самому промовляти фразу: «Як мало потрібно людині для щастя». Зазвичай ми вимовляємо це під час маленької перерви, яку беремо заради оновлення сил для нового бігання за вітром. Як це добре дітям і як виснажливо для старших. Але одні бігають із цікавістю та певною внутрішньою насолодою, інші – можливо, тільки рефлекторно. Детальніше...

Правило трьох "Б"

Місяць грудень позначений у церковному календарі іменем святого Миколая. Образ цього подвижника віри асоціюється в нашій уяві перш за все з благодійністю. Значно рідше говоримо про нього як про опікуна мандрівників, що за його посередництвом прагнуть прибути до тихої пристані, і, мабуть, найменше пригадуємо те, що Миколай, єпископ з Мирів у Ликїі, був ревним захисником правд віри. Автор пропонованої замітки, помістивши її під рубрикою «Про життя» рідко згадує святого, якого чи не найбільше полюбляє малеча і дуже шанують дорослі, однак, публікація проникнута духом безкорисливого служіння і рекомендована тільки для тих, хто налаштований на успіх. Детальніше...

Християнство та політика

Я – християнин. Католик. Знаю, наскільки важливо є те, що в нас в Україні маємо тепер релігійну свободу, бо належу до того покоління, яке ще пам”ятає заборону ходіння до церкви, заборону колядувати чи святкувати  релігійні свята, атеїстичну пропаганду в школі, тиск на свідомість молодої, ще не сформованої повністю особистості. Детальніше...