Невідомий Христос. Частина перша

Монах Мойсей Святогорець видав багато книг, написав безліч публікацій, був учасником різних конференцій. Тридцять п’ять років він перебував на Святій горі Афон, де, зокрема, обіймав посаду старшого секретаря у Священному Кіноті Святої гори; двадцять років очолював редакцію святогірського журналу «Протат». Детальніше...

«Авраам породив Ісаака...»

У неділю перед Різдвом на Літургії читається Євангеліє від Матея про родовід Ісуса Христа. Там, зокрема, є слова, винесені у заголовок цієї публікації. Для більшості людей цей початок може видатися тільки довгим і нудним переліком імен. Але якщо проаналізувати його детальніше, то побачимо, що він має величезне значення. Про це і йтиме мова в публікації. Детальніше...

Лепанто: за лаштунками битви

Сьомого жовтня цього року виповнилося 445 років від дня знаменитої битви під Лепанто. Тоді кораблі італійських та іспанських хрестоносців розгромили флот Османської імперії, який готувався до вторгнення в Італію. Лепантська битва добре знана в історії Західної Європи, але менше про неї знають у нас. Тому ця публікація присвячена не тільки цій битві, але й деяким факторам, що стали вирішальними у її результаті. Детальніше...

Kонтроверсії довкола Матері Терези

Четвертого вересня у Римі відбулася урочиста канонізація всесвітньовідомої черниці Терези з Калькутти, більш знаної в історії як Мати Тереза (1910-1997). Про необхідність канонізації подвижниці почали говорити відразу після її відходу у вічність. У 2003 році Папа св. Іван Павло ІІ провів її беатифікацію. І, нарешті, теперішній понтифік, Франциск, здійснив логічне завершення: проголосив Матір Терезу святою. Однак ще за життя подвижниці нею не тільки захоплювалися, але її також і критикували. І то з різних сторін. Деякі з цих закидів дожили до наших днів, а до них додалися й нові. Власне, аналізу цих закидів буде призначена ця публікація. Детальніше...

Президент-мученик

Для нашого часу є властивим велике розчарування у політичних діячах. І це стосується не тільки України. Але так було не завжди. В історії різних народів були такі провідники, добра пам’ять про яких залишилася і через багато років після їхньої смерті. Про одного з таких - розповідь у цій публікації. Йдеться, властиво, про колишнього президента Еквадору Габріеля Гарсія Морено. 6 серпня 2015 року виповнилася 140 років від часу його смерті. Детальніше...

Андрей Шептицький як виклик для українського суспільства

Якось воно так трапляється у житті, що дуже часто ми, постаючи перед вибором, керуємось радше емоціями, а не здоровим глуздом. Нас цікавить не стільки суть проблеми, як радше обставини довкола неї, чиясь думка з приводу, навіть якщо й знаємо заздалегідь, що вона упереджена й суб’єктивна. Детальніше...

Священство і медицина

Здавалося б, такі далекі й водночас, взаємопов’язані речі - людська духовність і тілесні захворювання людей. Це є дві різні ділянки людсь­кого буття, але людина не може жити як без однієї, так і без іншої. Лікування людських душ, наста­нова на правильні устої життя, намір досягнути досконалості... Для цих речей покликане священство. Лікування недугів тіла людини - завдання медицини. Детальніше...

Про одне не зовсім доречне порівняння

Дуже часто, коли люди описують якусь подію із сьо­годення або із недавньої історії, то стараються знайти для неї аналогію у століттях попередніх. Іноді ті аналогії можуть бути вдалими, а іноді - ні. Про одне таке недореч­не порівняння, власне, і йтиме мова у цій публікацїї. Детальніше...

Отець Андрій Зелінський: «Військові капелани - служителі великої святині: душі військовослужбовця»

Готуючи до друку публікацію про отця Андрія Зелінського, я випадково натрапив на повідомлення трирічної давності. Католицький сайт CREDO повідомляв про те, що у Львові вперше за 70 років висвятили священика-єзуїта. Це сталося 2 серпня 2012 року. З цього джерела дізнаємося ось що: «Нововисвячений о. Андрій Зелінський отримав богословську освіту в єзуїтських університетах у США та закінчив Києво-Могилянську академію за спеціальністю «політологія». Протягом тривалого часу працював у Центрі військового капеланства УГКЦ, якому належить храм свв. Петра і Павла. Цей храм було відкрито й освячено 6 грудня 2011 року». Повідомлялося також, що у приміщенні відновленої святині перед тим знаходилася книгозбірня бібліотеки ім. В.Стефаника. Проминуло кілька років відтоді, як через покладання архипастирської десниці на голову Андрія Зелінського зійшов Дух Святий, і він поповнив когорту греко-католицьких священиків. Але які ж це були роки для нього, для Церкви, для українського суспільства... Детальніше...

Тріумф і трагедія християнства в Японії

Cьогодні, в епоху всезагального захоплення Сходом, східною філософією і східними релігіями, мало хто знає, що в історії' існував період, коли християнство отримувало верх над східними релігіями в Китаї, Японії, країнах Південно-Східної Азії. Не насильницькими методами, а простою доступною проповіддю християнство витісняло буддизм, синтоїзм і даосизм, розповсюджуючись на великій території упродовж неймовірно короткого часу. Сьогоднішня розповідь - про час тріумфу християнства в Азії на прикладі Японії середини XVI - початку XVII століть. Детальніше...

«Український Мойсей». Митрополит Андрей Шептицький та український національний рух

У звітах і оперативних повідомленнях 2-го відділу УДБ УНКВС (відповідав за роботу з Церквами і релігійними організаціями) митрополита Андрея характеризували так: «великий патріот українських націоналістів», «крайній український націоналіст», був «самостійної української орієнтації з експансією за Дніпро і створення Великої самостійної України». Також окремо підкреслювалося, що «українці вважали його не лише духовним, але й політичним лідером» / «не лише церковним владикою, але й політично-національним вождем», був «не лише ієрархом в очах українців, але й етнархом...». Детальніше...

Сторінки емоцій

Емоції як думки: вони приходять і відходять, а деяким вдається надовго залишатись у нашій голові. Це подібно як після плавання на кораблі, у човні чи поїздки нічним поїздом. Ми звикаємо до цього поколисування, або це відчуття ще короткий час залишається із нами. Дуже часто саме на таких прикладах, зокрема перебування у човні, пояснюється пережиття досвіду віри, який залишається надовго. Проте ці рядки не про неї, а про наші емоції, які ми часто розміщуємо в наших фотоальбомах, приватних щоденниках чи на сторінці соціальної мережі. Детальніше...

Справа Синьої Бороди

Можливо, багато хто з нас читав у дитинстві казку Шарля Перро «Синя Борода». Але не всі, мабуть, знають, що у головного антигероя казки був реальний історичний прототип. Тому варто поглянути з висоти сьогодення на цього персонажа. Маємо на увазі історичного, а не казкового. Бо, як виявляється, у цій історії є деякі повчальні моменти, що стосуються й наших днів. Детальніше...

«Живій Воді» - двадцять років

Кожний ювілей - це добрий привід для певних підсумків, уза­гальнень. Найперше вартує напи­сати про період становлення. Це щось подібне, як у Богдана-Ігоря Антонича: «Росте Антонич, і росте трава...» Рік 1995-й. Самбірсько-Дрогобицька єпархія починає іс­нувати і розвиватися, і разом із нею починає про себе заявляти наше скромне видання, якому до­лею було визначено мати статус єпархіального. Газета звертаєть­ся до людей першими єпископ­ськими посланнями, повідомлен­нями про події у єпархії та поза її межами, зведеннями про номі­нальні призначення священиків на парохії, добірками новин з життя окремих парохіяльних спільнот, євангелізаційними та катехизаційними матеріа­лами. Блаженної пам’яті Вла­дика Юліян Вороновський, засновник і видавець газети, своєю поставою надихає на добру роботу, дозволяє тво­рити, провадити журналістські пошуки і, як колишній полігра­фіст, намагається не залиши­ти поза своєю увагою будь-які деталі, пов’язані з друком га­зети, вихід у світ якої він бла­гословив як духовний батько. Детальніше...