Під час проповіді владика Ярослав закликав вірних поглянути на свято Успення Пресвятої Богородиці як на джерело надії та впевненості у Божій перемозі над смертю. «Ведені любов’ю до Пресвятої Богородиці, зібралися ми сьогодні на цьому святому місці у древнього Самбора, щоб осмислити важливу подію з Її життя – Успення, – і випросити через заступництво Богоматері благодать Божу для нашого народу, держави, нашого воїнства; молити, щоб Пресвята Богородиця вимолила у Свого Сина… перемогу над російським агресором і справедливий мир для України», – наголосив владика.
Архиєрей наголосив, що Успення відкриває християнам сенс і перспективу життя після смерті: «Слов’янська назва сьогоднішнього свята “Успення” глибоко богословська, бо вказує на перспективу пробудження. Богомати лише заснула для земного життя, щоб тієї ж миті прокинутися до вічного блаженного життя і вселитися в оселі Небесного Отця», – підкреслив архиєрей.
Єпископ пояснив, що завершення земного шляху Марії стало не трагічним кінцем, а початком небесної слави. «Успення Пречистої – це не трагічний кінець, а славний перехід. Та, що колись носила Його у Своєму лоні, тепер сама приймається Ним у вічність. Вона спочиває тілом, але пробуджується у світлі нетлінного життя, і вже як Мати і Заступниця супроводжує людство дорогою спасіння», – зазначив єпископ.
Далі владика Ярослав звернув увагу на чесноту надії, яку втілює Пресвята Богородиця. Він зазначив, що Її життя було випробуване втратами, вигнанням і стражданням, але в цьому визрівала Її стійка довіра до Бога: «Її “Так” у день Благовіщення стало початком шляху, на якому надія була вибором – щоденним, свідомим, глибоко особистим. Надія Богородиці – це не наївна віра в щасливе завершення, а стійка впевненість у Божій вірності, що визріває у молитві, у смиренному прийнятті подій, які перевищують людське розуміння», – наголосив владика Ярослав.
Проповідник закликав побачити у святі Успення початок великого Божого задуму для людства: «В Її тілі і душі, які були піднесені, ми бачимо нашу надію: бо ми не створені для смерті. … Христос воскрес, щоби воскресити всіх, а Богородиця – перша у цій славі», – підкреслив проповідник.
Приклад Богородиці, зазначив владика, вчить нас надіятись не часи благополуччя, але й у випробуваннях. «Діва Марія навчилася надіятись не тоді, коли все було добре, а тоді, коли було важко. І саме така надія – вистраждана, глибоко вкорінена в Божому Слові – стала дверима до Її прослави», – зауважив єпископ.
Завершуючи проповідь, владика Ярослав закликав молитися, щоб Пресвята Богородиця «наша Мати, допомагала нам, заступалася там, де наша людська сила є неспроможною. … Хай Її шлях – від Назарету до Успення – стане і для нас дорогою світла і довіри до Бога. Бо там, де Вона вже є, – ми покликані бути, і якщо будемо з Нею – не втратимо надії». Він побажав, щоб божественна благодать наповнила кожного відчуттям близькості Христа: «Нехай Пресвята Богородиця донесе молитви всіх нас до Свого Сина та відкриє для нас Його вічне, милосердне, добре, визволяюче обличчя!», – сказав у підсумку владика Ярослав.
Після завершення богослужіння архиєрей привітав вірних з величним святом, подякував за участь у ювілейному паломництві до Самбірської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, а душпастирям – за їхню ревну працю та співслужіння.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
Автор світлин – Степан Палішак
- Проповідь з нагоди свята Успення Пресвятої Богородиці (2025)
- Владика Ярослав: Паломництво до Пацлавської чудотворної ікони Матері Божої – це шлях до джерела нашої Надії [фото]
- Проповідь під час прощі на Українській Кальварії (2025)
- Владика Ярослав: Завдання людини – стреміти до звершеного преображення свого життя
- Проповідь з нагоди Преображення Господа нашого Ісуса Христа (2025)