Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ. Захід відкрив єпарх Самбірсько-Дрогобицький Ярослав Приріз, який наголосив, що академія є моментом споглядання пам’яті та вдячності. «Це — мить, коли ми намагаємося розгледіти крізь людські події, дати, страждання і перемоги той невидимий, але цілком реальний промисел, яким Господь веде свою Церкву, народ та Україну».
Він також звернув увагу, що 5 травня — це день, який, за його словами, обрало Боже провидіння: день народження владики Юліана Вороновського і день народження Блаженнішого Святослава. Єпарх окреслив контекст служіння, викликів і духовної спадщини двох пастирів, зазначивши, що це дає змогу глибше осмислити цілий пласт історії Церкви й України — як минулої, так і сучасної.
У межах урочистостей Блаженнішому Святославові було присвоєно звання почесного доктора Honoris Causa Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Відзнаку вручено як свідчення вагомого внеску в розвиток освітньої, наукової, церковної та суспільної думки України, а також його ролі у формуванні духовних і морально-етичних орієнтирів сучасного українського суспільства та молоді.
Званням «Почесний громадянин Дрогобича» під час заходу удостоїли владику Ярослава Приріза. Відзнаку вручено за багаторічну діяльність, вагомий внесок у духовне та суспільне життя громади, розвиток церковної інфраструктури, підтримку духовної освіти, а також активну просвітницьку та громадську працю.
Особливою частиною академії стали спогади про постать владики Юліана Вороновського, якими поділився єпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії Теодор Мартинюк. Він розповів про маловідому сторінку життя двох братів — о. Василя та владики Юліана Вороновських, зазначивши, що мав нагоду як тодішній настоятель Свято-Успенської лаври Студійського уставу опікуватися ними в останні роки життя.
Єпископ окреслив три головні тези, які, за його словами, допомагають краще зрозуміти постать владики Юліана. Передусім він наголосив, що все життя владики — від моменту прийняття першого монашого постригу аж до смерті — залишалося монашим, навіть попри його єпископське служіння: «Він ніколи не перестав бути монахом».
Другою важливою думкою стала нерозривність постатей двох братів. Без о. Василя Вороновського, за словами владики Теодора, неможливо повною мірою зрозуміти постать єпископа Юліана: «Це були дві особи — дуже різні, але які взаємно себе доповнювали. Не було б такого владики Юліана, якого ми маємо, без отця Василя».
Третьою тезою він назвав особливий духовний дар владики Юліана — терпеливість, яку той набув саме в монашому житті: «Це його особливий великий дар і дуже цінна чеснота, яку ми ще довго розкриватимемо».
Про єпископське служіння владики Юліана також розповів о. Тарас Гарасимчук, який був його багаторічним співпрацівником. Він окреслив чотири етапи архиєрейського служіння: підпільний єпископ, період легалізації Церкви, служіння як єпископа Самбірсько-Дрогобицького і період емеритури.
Владика, за словами о. Тараса, у різні періоди свого служіння зазнавав як підтримки, так і серйозного спротиву, однак у складних ситуаціях завжди зберігав внутрішній мир та молитву. Він зазначив, що єпископові доводилося переживати непорозуміння в церковному середовищі, конфлікти та спроби впливу на управління єпархією, а також відверті акти тиску: від блокування його діяльності до відкритого протистояння окремих груп.
Попри це, як наголосив доповідач, владика ніколи не входив у конфлікти на рівні відповідей чи доказувань. У таких ситуаціях він брав у руки чотки чи вервицю і, дивлячись на ті безчинства, молився, залишаючи остаточний суд Богові та зберігаючи спокій і витримку.
Окремо було наголошено, що його терпеливість виявлялася навіть у ставленні до особистих образ і принижень, які він переносив без озлоблення. За словами о. Тараса, владика залишався виваженим та незмінно доброзичливим, що формувало довіру до нього як до духовного батька.
«Він глибоко переживав за долю України та свого народу, постійно молився за нього, радів успіхам і переймався труднощами. Його постать сприймалася як образ батьківської турботи, що привертав людей своєю щирістю та духовною близькістю», — сказав о. Тарас.
Завершила академію кантата «Псалми Давида» композитора Миколи Ластовецького, присвячена пам’яті владики Юліана. Музичний твір виконало понад 120 учасників оркестру та хорів.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії за матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
ФОТОРЕПОРТАЖ
- «Пастир, який жив життям свого народу», — Блаженніший Святослав з нагоди 90-річчя від дня народження владики Юліана Вороновського [фото]
- Дрогобицькій гімназії № 14 присвоєно імʼя владики Юліана Вороновського [фото]
- Глава УГКЦ Блаженніший Святослав благословив майбутній Медико-соціальний центр імені владики Юліяна Вороновського [фото]
- Владика Ярослав у Грушеві: Мати Божа прийшла сказати своєму знедоленому народу, що він не сирота [фото]
- Проповідь на неділю Самарянки (2026)