Ярослав ПРИРІЗ - народився 30 березня 1963 року в с. Ластівка на Львівщині в сім'ї Миколая і Анни з роду Федак. Окрім нього, в сім'ї виховувалися два старші брати: Богдан (1957 р. н.) і Федір (1951 р. н.). Основи релігійного виховання отримав у родині: батьки були практикуючими християнами.У 1970 році пішов до першого класу, а закінчив навчання в 1981 році, отримавши диплом про середню технічну освіту.
Під час таємних богослужінь в родинному домі ближче познайомився з підпільними греко-католицькими священиками о. Степаном Яворським, о. Миколаєм Куцем, ЧНІ, о. Володимиром Мицаком, ЧНІ, та о. Михайлом Волошином, ЧНІ. Згодом о. Миколай Куць, ЧНІ, представив його Митрополитові Володимирові Стернюкові та єпископові Филимонові Курчабі як кандидата до семінарії і отримав на це благословення.
З 1981 до 1983 року служив у армії. З 1983 року працював механіком на Дрогобицькому долотному заводі в технічному відділі і одночасно навчався в підпільній духовній семінарії УГКЦ в місті Львові, яку очолював Архієпископ Володимир Стернюк.
13 грудня 1987 року прийняв дияконські свячення, а 4 грудня 1988 року в місті Львові був висвячений на священика (святитель Преосвященний Владика Михаїл Сабрига, ЧНІ).
У 1989 році Архієпископ Володимир Стернюк доручив о. Ярославу відродити й організувати парафії УГКЦ в Старосамбірському районі Львівської області. Відновив і обслуговував громади УГКЦ в місті Хирові, в селах Тернава, П'ятниця, Поляна, Сливниця, Стар'ява, Сушиця, Лопушниця, Терло та інші. У 1990 році Владика Юліан Вороновський перевів о. Ярослава до міста Дрогобича для служіння в храмі Пресвятої Трійці.
У 1991 році Блаженніший Патріарх Мирослав Іван Любачівський скерував до Рима на вищі богословські студії в Папському східному інституті. Навчаючись, водночас виконував обов'язки префекта студентів Українського католицького університету в Римі.
У 1992 році вступив до Чину Отців Редемптористів, 1993 року розпочав новіціят, а в 1994 році склав обіти у Львівській провінції ЧНІ. З волі настоятелів Чину був скерований на продовження вищих богословських студій до Папського східного інституту в Римі. Навчався на богословсько-патристичному факультеті за спеціалізацією "Східне богослов'я". У 1996 році здобув ступінь ліценціата. Відтак ректорат Папського східного інституту допустив о. Ярослава до третього циклу вищих богословських студій. У 1997 році закінчив навчання з відзнакою і здобув право писати докторську дисертацію.
У 1997 році за дорученням настоятелів Львівської провінції ЧНІ та Генерального уряду в Римі організував Вищий духовний інститут ім. бл. свнщм М. Чарнецького в м. Львові; у згаданому закладі був префектом студентів та викладачем східного богослов'я. У 1999 році Генеральний уряд призначив його членом генерального секретаріату формації при Генеральній управі ЧНІ в Римі терміном на 6 років, а в 2005 році цей термін було продовжено. У 2001 році був призначений ректором Вищого духовного інституту та ігуменом монастиря Святого Альфонса. Викладацьку та виховну роботу поєднував з душпастирсько-місіонерською діяльністю в парафіях України та поза її межами (в Європі, Канаді, Америці). У червні 2005 року був призначений протосинкелом Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Окрім слов'янських володіє італійською та англійською мовами.
