SDE

Послання папи Франциска з нагоди сьомого Всесвітнього дня убогих 19 листопада 2023

28 жовтня 2023
Друк E-mail

«Не відвертай свого лиця від бідного» (Тов.4.7)

Всесвітній день убогих є плідним знаком милосердя Отця і Церква поступово вкорінює це служіння у своїй душпастирській діяльності, щоб дедалі більше відкривати центральний зміст Євангелія. Ми покликані виходити назустріч кожній бідній людині та кожній формі бідності, відкинувши байдужість і порожні гасла, якими ми прикриваємо ілюзорне благополуччя. Приклад Товита та його повчання синові показує, що потрібно не лише пам’ятати про Господа та зберігати Його заповіді, але також йдеться про конкретні вчинки, про те, щоб робити добрі справи і жити праведно. Слід розпізнавати в найбільш уразливих «обличчя Господа Ісуса», незважаючи на колір шкіри, соціальний стан та походження.

Брати на себе особисту відповідальність

Дійсність, в якій ми живемо, позначена тим, що заклики до добробуту стають дедалі гучнішими, тоді як голоси тих, хто живе в бідності, заглушують. Існує тенденція не помічати всього, що не вписується в моделі життя, призначені, насамперед, для молодих поколінь, які є найбільш вразливими перед обличчям культурних змін, що відбуваються. Те, що є неприємним і спричиняє страждання, відсувається на другий план, натомість фізичні якості звеличуються так, ніби вони є головною метою, яку потрібно досягти. Віртуальна реальність витісняє реальне життя, і стає дедалі легше сплутати ці два світи. Убогі стають образами, які можуть зворушити нас на кілька хвилин, але коли ми зустрічаємо їх на вулиці, то беруть гору роздратування і марґіналізація. Однак, притча про доброго самарянина кидає виклик сьогоденню, і показує, що брати на себе особисту відповідальність – це покликання кожного християнина.

Забезпечити гідне життя для всіх

Посилаючись енцикліку Pacem in Terris, написану 60 років тому Іваном ХХІІІ, Святіший Отець нагадує, що потрібно ще багато зробити, щоб забезпечити гідне життя для багатьох, щоб ці слова Папи Ронкаллі стали реальністю, а «також і через серйозні та ефективні політичні та законодавчі зобов'язання». Кожна людина має право на життя, на недоторканність тіла, на засоби, необхідні для гідного життєвого рівня, які включають, зокрема, їжу, одяг, житло, дозвілля, охорону здоров’я та необхідні послуги, що надаються владою громадянам. З цього випливає, що людина також має право на соціальне забезпечення на випадок хвороби, непрацездатності, вдівства, старості, безробіття та недобровільного позбавлення засобів до існування.

Святіший Отець сподівається на розвиток «солідарності та субсидіарності багатьох громадян, які вірять у цінність добровільного посвячення себе бідним» перед обличчям неспроможності політики служити спільному благу. Отож, щоб не стояти осторонь, чекаючи на щось «згори», ті, що живуть у бідності, також повинні бути залучені та супроводжувані на шляху змін та відповідальності.

Нові форми бідності

Спрямуймо наш погляд на нові форми бідності, згадаймо про людей, які живуть у зонах бойових дій, особливо дітей, позбавлених мирного сьогодення та гідного майбутнього. Ніхто ніколи не зможе звикнути до цієї ситуації; підтримуймо кожну спробу, щоб мир зміцнювався як дар Воскреслого Господа та плід відданості справедливості й діалогу». Звернімо увагу і на тих, які, стикаючись з «різким зростанням цін», змушені вибирати між їжею та ліками. Вони повинні бути почутими, щоб право на обидва блага було гарантоване «в ім’я гідності людської особи».

Нелюдська праця та недостатня винагорода

Папа звертає увагу і на працівників, змушених працювати в умовах нелюдського поводження з недостатньою винагородою або тягарем нестабільності, а також підкреслює, що є занадто багато жертв нещасних випадків, часто через менталітет, який віддає перевагу негайному прибутку на шкоду безпеці. Існує також серйозне занепокоєння щодо молоді, адже скільки розчарованих життів і навіть самогубств серед молодих людей, введених в оману культурою, яка змушує їх відчувати себе “нереалізованими” і “невдахами”. Допоможімо їм відповісти на ці підступні підбурювання, щоб кожен міг знайти шлях, яким слід прямувати, аби здобути сильну та великодушну ідентичність.

Плекати стосунки з убогими

Бідні – це люди, вони мають обличчя, історії, серця і душі. Вони такі ж брати і сестри зі своїми перевагами і недоліками, як і всі інші, і з кожним з них важливо плекати особисті стосунки. Турбота про бідних не закінчується поспішною милостинею. Вона вимагає відновлення належних людських стосунків, які були пошкоджені бідністю. Погляд убогої особи змінює напрям життя тих, хто зустрічає її на шляху, але ми повинні мати відвагу зупинитися на цьому погляді, а потім діяти, допомагаючи, не згідно наших потреб чи бажання позбутися зайвого, але відповідно до того, чого потребує інша людина. Таким чином, “не відводити очей від бідних” веде до отримання користі від милосердя, милосердя, яке надає сенс і цінність всьому християнському життю.

На завершення, згадаймо слова святої Терези від Дитятка Ісуса, 150-а річниця від дня народження якої відзначається цього року: «кожен має право бути просвіченим милосердям». 

+ Франциск

Теми: Папа Франциск

Інші публікації за темою
^ Догори