SDE
Статті

Гості музею

05 січня 2005
За час існування музею його відвідали багато відомих церковних та громадських постатей: Любомир Гузар, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, Кардинал, Глава Української Греко-Католицької Церкви Нерсес Бедрос XIX, Патріарх Вірменської Католицької Церкви Борис Ґудзяк, ректорУкраїнського католицького університету, провідний науковець у галузі церковної історії Емануїл Мисько, академік, ректор Львівської академії мистецтвПетро Ющеннко, народний депутат УкраїниМикола Жулинський, академік, громадський і політичний діяч,віце-премєр-міністр України 1999-2001 рр. Геннадій Удовенко, народний депутат УкраїниОлег Тягнибок, народний депутат України, голова ВО «Свобода» Іван Попович, народний артист УкраїниНіна Матвієнко, народна артистка України Тарас Курчик, естрадний виконавецьа також багато закордонних гостей з Польщі, Румунії, Росії, Німеччини, Австрії, Італії, Канади та США. Детальніше...

Єпархіальний музей

05 січня 2005
Коротка історія Ідея створення постійної виставки в Україні „Блаженнійший Патріарх Йосиф у філателістичних і пропам'ятних виданнях Помісної Української Католицької Церкви" зародилася у 1991-му році. Власне тоді Владика Юліян Вороновський, будучи в Римі, відвідав цю виставку в Українському католицькому університеті і познайомився з її автором, доктором Романом Смиком. В дружній розмові єпископ схвалив задум, відзначивши важливість її для України і, зокрема, для Галичини. Кир Юліян, в минулому ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа, а згодом - Єпископ Самбірсько-Дробицький УГКЦ, добре розумів значення такого музею для своїх вірних. Доктор Роман Смик, маючи величезний життєвий досвід та колосальні напрацювання в суспільно-політичній і громадсько-культурній роботі, знав, що подібний музей відіграватиме роль своєрідного храму духовної просвіти. Але найважливішим для обох його засновників було те, що він діятиме в Трускавці, а його відвідувачами будуть не тільки українці з усіх кінців держави, але й гості із закордону. Важливим було розповісти про Великого Українця, який, перетерпівши 18 років неволі у сталінських тюрмах і таборах, став кардиналом, а згодом й Патріархом Української Помісної Католицької Церкви, про те, як він вірою і правдою служив своєму народові і Церкві.Розробляючи концепцію оформлення музею, автори проекту директор музею Іван Скибак та художник Микола Костів взяли за основу ідею відтворення атмосфери музею-обителі, музею-храму. Всяке людське життя - це дорога до святині, адже людина створена на образ і подобу Божу. Тож одним із своєрідних храмів і став музей, що створювався не лише як „святилище муз", але й як обитель. Тут кожен має можливість не лише дізнатися про історію Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, про життя і діяльність видатних світочів нашої Церкви, таких як Архиєпископ Йосафат Кунцевич, Митрополит Андрей Шептицький, Патріарх Йосиф Сліпий, чи оглянути одну із виставок сакрального мистецтва, але й помолитися. Наявність мощів Священомученика Йосафата, антимінсів, освячених і підписаних Андреєм Шептицьким та Йосифом Сліпим, їхніх особистих речей створюють в кімнатах музею атмосферу намоленого місця. Тому після екскурсій відвідувачі часто залишаються тут ще на деякий час, щоб скласти свої молитви до Бога. Музей покликаний виконувати релігійно-освітню і мистецько-культурну місію. Перша виставка відбулась поза його стінами. Прийняти експозицію за рік перед офіційним її відкриттям погодились працівники Музею Михайла Біласа. Це сталося у вересні 1997-го року. А напередодні відкриття музею 10-го жовтня 1998 року до Трускавця з'їхалися запрошені на святочну академію, богослови, духовенство, науковці. Словом-привітанням благословив початок роботи урочистої академії Владика Любомир Гузар, тодішній Єпископ-помічник Глави УГКЦ. Після привітання тривала наукова сесія, присвячена темам: „Хресна дорога Йосифа Сліпого" та „Визначні постаті УГКЦ . На шляху буття української нації". А вже наступного дня після Архиєрейської святочної Літургії, яку було відслужено в церкві св. Миколая, духовенство та гості процесійно прийшли в Управління Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Тут за участю великої кількості мешканців та гостей Трускавця відбулося урочисте відкриття і освячення Єпархіяльного музею. Службу Божу відправляли Владика Юліян Вороновський, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, Владика Михаїл Колтун, Єпископ Зборівський, та Владика Іван Маргітич, Єпископ-помічник Мукачівської Єпархії. Їм співслужила чисельна група священиків. У нововідкритому і освяченому музеї першу екскурсію провели доктор Роман Смик, Владика Юліян Вороновський і перший директор музею Іван Скибак. Упродовж десяти років змінювалось керівництво цього знаного далеко поза межами міста-курорту закладу. Але незмінною була і залишається провідна лінія у його діяльності – через правдиве інформування людей торувати дорогу до спасіння у вічності.На даний час директором музею працює Тарас Шафран. Щорічно музей відвідує понад 5 тисяч екскурсантів. Для відвідувачів часто організовуються виставки на різну тематику, здебільшого духовну. Детальніше...

Дрогобицький Інститут Пресвятої Трійці

03 січня 2011
Адреса:Дрогобицький Інститут Пресвятої Трійцівул. Гончарська 11м. Дрогобич, Львівська обл.82100 Україна  Тел./факс: +380324410597Ел. пошта: katehyt@gmail.comЦя електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Веб-сайт: www.cathehitic.wordpress.com УГКЦ розпочала своє просвітницьке служіння відразу ж після її виходу з підпілля. У м. Дрогобичі при церкві Пресвятої Трійці з 1990 р. Б. започатковуються Літні катехитичні курси для мирян з 4-річною програмою навчання. Завданням курсів було хоча б частково заспокоїти духовний голод у народі після падіння комуністичного режиму, а також започаткувати вишкіл катехитів. Дані курси проводила група священиків, очолювана прот. Мироном Бендиком, Дрогобицьким деканом. Із середини 90-х років такі курси відбувалися щороку майже по всіх районних центрах. 07 листопада 1994 р. Б. з благословення єпископа Юліяна (Вороновського) був заснований Єпархіальний Катехитичний Інститут, ректором якого ставв прот. Мирон Бендик, а студентами – слухачі курсів. 30 липня 1996 р. Б. інститут отримав державний статус юридичної особи, а з 1 вересня 1996 р. Б. після відкриття богословського факультету, створено також катехитичний (заочна форма навчання) та дяківський (вечірня форма) факультети. Декретом єпископа Самбірсько-Дрогобицького Юліяна № 2003/152 від 28 березня 2003 р. Б. із структур Інституту виділено богословський факультет і на його основі утворено Духовну Семінарію як окрему канонічну і юридичну особу. Єпархіальний Катехитичний Інститут перереєстровано на Дрогобицький Інститут Пресвятої Трійці Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, ректором якого призначено прот. Миколу Витівського. Інститут зосереджує свою діяльність на таких основних напрямках: підготовка християнських педагогів та інших церковних і суспільних працівників, а саме – кваліфікованих катехитів і вчителів християнської етики для праці в недільних парафіяльних школах, державних і недержавних школах, дитячих садочках різних форм власності, для праці серед молодих сімей, з молоддю тощо. Інститут дбає про вишкіл кваліфікованих дяків для служіння при парафіях. Катехитичний факультет: форма навчання – заочна – дві сесії в році (час літніх і зимових канікул в школі). Термін навчання: для катехитів – 5 років, для вчителів християнської етики – 3 роки. Студенти закінчують навчання написанням дипломної праці з обраного напрямку спеціалізації. Дяківський факультет: форма навчання - вечірня. Термін навчання – 3 роки. Студенти закінчують навчання складенням іспитів на присвоєння категорії. Впродовж всього періоду діяльності Інституту в ньому навчалися 583 студенти із різних Єпархій УГКЦ, а також із Православних Церков (в основному вчителі християнської етики). Детальніше...

Історія єпархії

02 січня 2011
Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ основана грамотою Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського, Верховного Архиєпископа Львівського, від 12 липня 1993 року за рішенням Синоду Єпископів УГКЦ від 16-31 травня 1992 року. Історично єпархія відновилася із древньої Самбірської Єпархії, літописні згадки про яку датуються ХІІІ ст. Із ХV ст. єпархія називалась Перемишльсько-Самбірською, а в ХVІІ ст. назва єпархії була - Перемишльсько-Самбірсько-Сяноцька. Після насильної ліквідації УГКЦ і зміни державних кордонів у 40-х роках ХХ ст., територія теперішньої єпархії опинилась під радянською владою і до 90-х років духовенство та вірні УГКЦ діяли підпільно. До 1946 року на території теперішньої єпархії душпастирювало 241 священиків, з яких 57 було арештовано, 24 виїхали, 113 перейшли в лоно РПЦ, 25 – не перейшли в лоно УГКЦ, 22- померли в ті роки. Єпархіяльними були (на теперішній території) 503 парафіяльні храми, 259 плебаній, 6640 га землі, 2488 га – сіножатей та 861 га лісу. Архиєрейське служіння в новоутвореній Самбірсько-Дрогобицькій єпархії було доручено кир Юліяну (Вороновському), який 17 квітня 1994 року був інтронізований як правлячий архиєрей даної єпархії. 2 березня 2006 р. єпархії призначено єпископа-помічника – кир Ярослава (Приріза), – якого 21 квітня 2010 р. піднесено до гідності єпископа-коад’ютора. 27 жовтня 2011 р., після того як Блаженніший Святослав (Шевчук) прийняв зречення владики Юліана (Вороновського) з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владика Ярослав перейняв адміністрування Самбірсько-Дрогобицькою єпархією. 24 грудня 2011 р. Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, увів владику Ярослава на престіл Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Детальніше...

Герб Самбірсько-Дрогобицької єпархії

02 січня 2011
Опис У центрі композиції герба Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ розміщений щит, який розділений на дві частини ламаною горизонтальною лінією. У верхній частині щита на срібному тлі зображено ікону Богородиці у синій туніці та пурпурному мафорії із золотим німбом. Обабіч німба – грецькі літери „МР” (праворуч) і „ΘΥ” (ліворуч) червоного кольору. У руках Божа Мати тримає обрамлений золотою тасьмою срібний покров-омофор, на якому – золотий хрест.У нижній частині щита на зеленому тлі зображена тризрубна дерев’яна церква золотої барви. Щит увінчаний золотою митрою з червоним підкладом і розміщений на покладених навхрест золотому процесійному хресті та єпископському жезлі. Поверх них - золотий ланцюжок з панагією внизу щита. Богословський коментар Герб Самбірсько-Дрогобицької єпархії паритетно поєднує в собі образ і символ, притаманні для християнської іконографії. Він має два плани: верхній і нижній, які символізують Небесну та Земну Церкву. Небесний план представлений срібним тлом, що вказує на чистоту і непорочність, до яких маємо прагнути. Зелене поле, що репрезентує земний план, акцентує на особливостях розташування єпархії, яка багата на гірський і лісовий ландшафт. Ламана лінія між небесним і земним планами схематично відтворює вершини гір, бо значна частина єпархії знаходиться у передгір’ї Карпат. На небесному плані споглядаємо постать Пресвятої Богородиці як Оранти і Покровительки. Три золоті зірки на пурпурному мафорії символізують Її Дівицтво перед, під час і після Христового воплочення, яке сталося через Неї. Своїм омофором Богородиця покриває територію єпархії і, зокрема, храм. Як Матір Божа (на це вказують грецькі літери „МР” і „ΘΥ”), Вона є Матір’ю Христової Церкви та Покровителькою місцевої Церкви – Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Піднесені вгору руки Оранти символізують заступництво та молитву Небесної Церкви за Земну. У центрі земного плану розміщено стилізоване зображення церкви, характерної для місцевої архітектури. Трикупольність храму символізує Пресвяту Трійцю, що Її – як досконалу спільноту Божественних осіб Отця, Сина і Святого Духа – має наслідувати спільнота Церкви. Пресвяте таїнство Євхаристії, звершуване у храмі, є центром, джерелом і вершиною існування та розвитку Христової Церкви. Першим у євхаристійній любові є єпархіальний єпископ. Саме тому щит герба розміщений на знаках єпископської влади (жезлі, патериці та панагії) як на фундаменті, адже «де буде єпископ, там повинен бути й народ, так само й де Ісус Христоc, там і Католицька Церква» (Св. Ігнатій Антіохійський, Послання до смирнян, 8). Як головний предстоятель земної Євхаристії, єпископ очолює місцеву Церкву (митра поверх щита). Всі знаки єпископської влади, неначе промені, розходяться від храму в різні боки. Це означає, що єпископська влада живиться євхаристійною любов’ю та слугує її зростанню на всій території єпархії і поза нею. Виступ знаків єпископської влади за щит символізує те, що служіння єпископа не обмежується лише єпархією: він представляє свою місцеву Церкву і за її межами, творячи у сопричасті з іншими єпархіальними єпископами помісну Українську Греко-Католицьку Церкву. Детальніше...

Катедральний собор Пресвятої Трійці м. Дрогобич

02 січня 2008
Адреса: вул. Трускавецька 2, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100; Телефон: (03244) 3-96-21Ел. пошта: katedra@mail.lviv.uaВеб-сайт: Фейсбук-сторінка Рік будівництва – 1690. До 1795 р. існував як кармелітський костел. У 1808 р. руська громада міста викупляє в австрійського уряду храм та прилеглі приміщення для утворення греко-католицької парафії та школи. Розпис іконостасу здійснив Модест Сосенко у 1909 р. Храм відомий тим, що тут завершилось священиче служіння блаж. новомучеників Северіяна (Бараника) (+1941), Якима (Сеньківського) (+1941) та Віталія (Байрака) (+1946), які загинули мученицькою смертю в Дрогобицьких катівнях НКВД. При парафії катедрального храму священиче служіння здійснюють 4 пресвітери: митрофорний протоєрей Тарас Гарасимчук - парох храмумитрофорний протоєрей Мирослав Соболта - сотрудникєрей Ростислав Мелех - сотрудникєрей Юрій Завійський - сотрудник При парафії діє 5 хорів, благодійна їдальня для потребуючих та дитячий садок «Ангелятко». Детальніше...

Акафіст Дрогобицьким Святотроїцьким Священномученикам

02 січня 2011
Початок звичайний Кондак 1 Непереможного Владики воїни хоробрі, Тройці Святій рівночисельні преславні Святотроїцькі мученики: Северіяне, Віталіє і Йоакиме, похвальну пісню вам нині співаємо, а ви, що маєте дерзновення перед Господом, моліть за нас Всемилостивого, вам бо ми кличемо:Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Ікос 1 Ангелів Творець, Бог і Господь наш, в тривожний час, у лихоліття люте, дарував нам вас, преславні Святотроїцькі мученики, щоб ми, прикладом вашим у вірі Христовій утверджені, вам кличемо:Радуйтесь, преблажені Христові воїни,Радуйтесь, зорі світлосяйні,Радуйтесь, вінцем переможним увінчані,Радуйтесь, у славу, наче у ризу, зодягнені.Радуйтесь, віри святої подвижники,Радуйтесь, світлі свідки Христові,Радуйтесь, Церкви святої стовпи непохитні,Радуйтесь, невірних премудрі наставники.Радуйтесь, Северіяне, Віталіє і Йоакиме,Радуйтесь, все хвальні святі новомученики,Радуйтесь, Тройці Святій за нас, грішних, молільники.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 2 Бачачи, як зростає нечестя безбожних, покликав Господь вас на свідків своїх, Северіяне, Віталіє і Йоакиме, щоб ви життям, терпінням і чесною смертю свідчили віру свою, співаючи Богові: Алилуя! Ікос 2 Маючи в собі віру, надію і любов невгасиму, радісно служили ви Богові Триєдиному, єромонахи славні, ми ж, світлі образи ваші леліючи в пам’яті кличемо:Радуйтесь, три ікони чину Святого Василія,Радуйтесь, три священики Бога Всесильного,Радуйтесь, три непорочні агнці Христові,Радуйтесь, три бездоганні жертви все пальні.Радуйтесь, віру свою ви стражданнями ісповідували,Радуйтесь, ви твердо на Христа Бога надіялися,Радуйтесь, ви любов свою ділами виявили,Радуйтесь, бо життя своє віддали ви а Господа.Радуйтесь, ви бо душі наші просвічуєте вірою,Радуйтесь, ви бо нас оживляєте надією ясною,Радуйтесь, ви бо нас навчаєте любові жертовної,Радуйтесь, ви бо нас до Христа Бога приводите.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 3 Силою вишньою укріплені, святі страстотерпці тричисленні, не злякалися ви ворога лютого, навіть у темниці співали ви Господеві: Алилуя! Ікос 3 Маючи чисті помисли і непорочні душі, гідно прийняли ви благодать священства, три блаженні, служили ви Богові і людям любов’ю палаючи, ми ж до вас кличемо:Радуйтесь, землі нашої квіти прекрасні,Радуйтесь, Церкви нашої прикрасо коштовна,Радуйтесь, лагідні єромонахи,Радуйтесь, Богомудрі добрії пастирі.Радуйтесь, віри святої наставники славні,Радуйтесь, скарбниці благочестя,Радуйтесь, невтомні проповідники,Радуйтесь, стада Христового захисники безстрашні.Радуйтесь, окрасо священиків,Радуйтесь, страдників славо пресвітла,Радуйтесь, Богом помазані страждальники,Радуйтесь, Духа Святого златії посудини.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 4 Бурею ненависті охоплені, вирізали безбожні мучителі на грудях твоїх хрест святий, блаженний Северіяне, щоб примусити тебе не співати Богові: Алилуя! Ікос 4 Почувши звістку про мученицьку кончину твою, мужній Северіяне, затужив Дрогобич, множенство добрих діл твоїх згадуючи, ми ж Богові дяку складаємо, що отримали в тобі заступника ревного, а тобі кличемо:Радуйся, пре чесний отче Северіяне,Радуйся, віри святої хоробрий ревнителю,Радуйся, смертю прекрасною Христа прославивши,Радуйся, в дні невечірньому, в Царстві Христовому.Радуйся, бо життя ти пройшов з Христом Господом,Радуйся, бо талант тобі даний, премного примножив єси,Радуйся, лагідний дітей вихователю,Радуйся, добрий наставнице молоді.Радуйся, умілий духовний цілителю,Радуйся, сиріт обороно,Радуйся, улюблене Діви Пречистої,Радуйся і моли за нас Христа Спасителя.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 5 Богоданними зорями явилися ви, Святотроїцькі мученики, бо світлим життям своїм і смертю блаженною ви просвічуєте пітьму нечестя безбожного, а нас навчаєте повсякчасно співати Богові: Алилуя! Ікос 5 Бачачи вашу віру непохитну, доблесні страстотерпці Христові, дивувалися безбожники, а ми, Всесильного Бога, що вас укріпив, прославляючи до вас кличемо:Радуйтесь, блаженні мученики многостраждальні,Радуйтесь, воплочення рівноангельської лагідності,Радуйтесь, ви бо на прокляття відповідали молитвою,Радуйтесь, ви бо благословляли тих, хто злослових вас.Радуйтесь, осоромлення сили ворожої,Радуйтесь, переможчі лукавого,Радуйтесь, ангелів радосте,Радуйтесь, славо Христова.Радуйтесь, малодушних підбадьорення,Радуйтесь, втіхо страждаючих,Радуйтесь, у відпочинку Господньому,Радуйтесь і моліть за нас Спасителя.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 6 Проповідниками любові все пальної явилися ви, все хвальні мученики, ви свідками Істини стали, в стражданнях співаючи Господеві: Алилуя! Ікос 6 Освітили ви Батьківщину свою світлом любові, о страстотерпці, стали ви прикладом своїх повчань, о достойні, ризи священичі кров’ю своєю ви окрасили, а ми до вас кличемо:Радуйтесь, Христові страстотерпці блаженні,Радуйтесь, вінценосці преславні,Радуйтесь зорі многосвітлі,Радуйтесь, перлини осяйні.Радуйтесь, бо в стражданнях скріпляла вас сила Всевишнього,Радуйтесь, бо показали ви солод терпіння за Господа,Радуйтесь, ви бо з Христом співрозп’ялися,Радуйтесь, ви бо із Ним воцарилися.Радуйтесь, ви бо вказуєте шлях життя істинного,Радуйтесь, ви бо навчаєте нас любити і вірити,Радуйтесь, в насолоді небесній божественній,Радуйтесь і моліть, щоб гріхи відпустилися нам.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 7 Бажаючи чашу терпіння до каплі випити, не покинув ти рідної землі, отче Віталіє, Бога благаючи, щоб додав сили й мужності, кликав ти: Алилуя! Ікос 7 Нового заступника Господь дарував нам в тобі, отче Віталіє, засяяв нам ти, як віри святої світильник пре ясний, ми ж тобі кличемо:Радуйся, преподобний отче Віталіє,Радуйся, Христового Євангелія благовістителю,Радуйся, пастирю і учителю іноків,Радуйся, визначний воєводо духовних воїнів.Радуйся, істинного смирення наставнице,Радуйся, подвижнице терпеливості,Радуйся, сило молитви предивна,Радуйся, благочестя утвердження.Радуйся, всепальна жертво Богові милая,Радуйся, красо пресвітла серця гарячого,Радуйся, стоячи перед престолом Всевишнього,Радуйся, молячи за нас Бога Предвічного.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 8 Дивним життям твоє видається для світських людей, Йоакиме преславний, був бо ти вдачі веселої, і в товаристві приємний, – а, вже священиком бувши, вирішив взяти на себе Христове ярмо пресолодке і в родині чернечій співати Творцю: Алилуя! Ікос 8 Всім серцем, всією душею любив ти Христа, Йоакиме, Йому і служив ти у преподобії і правді, Господь дарував тобі тверду віру, непожитну, ми ж тобі кличемо:Радуйся, отче Йоакиме, окрасо священиків,Радуйся, богомудрий світильниче,Радуйся, ревний Тройці Святої служителю,Радуйся, благочестя похвало превисока.Радуйся, бо полюбив ти Христове ярмо пресолодке,Радуйся, бо покинув ти світу принади лукаві,Радуйся, бо взяв на себе ти тягар легкий Спасителя,Радуйся, бо хрест свій узяв ти і пішов слідом за Господом.Радуйся, тобою бо істинна віра утверджується,Радуйся, мудрий подателю науки Божої,Радуйся, осяйна славо Христова,Радуйся й вимоли нам гріхів прощення.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 9 Всіх, хто Господа визнає перед людьми, обіцяв Христос визнати перед Отцем Своїм Небесним; за словом Господнім оцим і ви, страстотерпці преславні, Северіяне, Віталіє та Йоакиме, як добрі ісповідники Христові, славою осяяні, співайте зі всіма святими Триєдиному Богові: Алилуя! Ікос 9 Промовці великомовні не в силі описати велич подвигу вашого, святі мученики, не здатна бо мудрість світу цього слово хресне збагнути, ми ж, благодаттю осяяні, славимо Бога розп’ятого, а до свідків Його кличемо:Радуйтесь, славні свідки розп’ятої Істини,Радуйтесь, ви бо визнали перед людьми Христа Господа,Радуйтесь, сам бо Господь визнає вас перед ангелами,Радуйтесь, сам бо Господь приведе вас до Світлиці весільної.Радуйтесь, як ті іскри, що по стеблі до неба піднялися,Радуйтесь, бо в час відвідин ваших ви пре ясно світилися,Радуйтесь, золото, в горнилі страждання добре очищене,Радуйтесь, всепліддя жертовне на вівтарі Вишнього.Радуйтесь, страждальники, Богом помазані,Радуйтесь, славо велична страдників,Радуйтесь, правило віри правдивої,Радуйтесь, і від бід порятуйте нас.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 10 Світ спасти бажаючи, дарує Господь у всі часи приклади віри правдивої, щоб ми у вірі, надії й любові утверджені, співали Богові: Алилуя! Ікос 10 Охороною віри святої ви стали, пре хвальні страстотерпці Дрогобицькі, ви навчаєте нас не боятися там, де страху немає, мужності вашій дивуючись, дякуємо Богові, а до вас кличемо:Радуйтесь, богоблаженні страстотерпці Дрогобицькі,Радуйтесь, міцний щите віри Христової,Радуйтесь, зброє блискуча надії пресвітлої,Радуйтесь, світильники ясні любові все пальної.Радуйтесь, утвердження всіх, хто у вірі хитається,Радуйтесь, безнадійних прескора помоче,Радуйтесь, зорі, що душі вірних любов’ю просвічують,Радуйтесь, наші наставники на дорогу спасіння.Радуйтесь, споглядаючи дивне Обличчя Господнє,Радуйтесь, увійшовши в радість небесну,Радуйтесь, палкі до Бога молільники,Радуйтесь, наші надійні заступники.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 11 Пісню похвальну співаємо подвигу вашому, о, страстотерпці Христові, повсякчасно дякуючи Богові за вас, кличемо: Алилуя! Ікос 11 Світлопромінним світильником ви стали для нас, Северіяне, Віталіє і Йоакиме, до вас прибігаємо, просячи просвітити нас, гріхами затмареними, і з глибини сердець до вас кличемо:Радуйтесь, пресвітлі добрі слуги Господні,Радуйтесь, бо ви освітили ніч темну безбожності,Радуйтесь, бо ви розігнали мряку перелесті,Радуйтесь, світила, що душі людські просвічують.Радуйтесь, осяйні вісники радості вічної,Радуйтесь, зорі таїнств енні, що до неба нас кличуть,Радуйтесь, ви бо сяйвом небесної слави нам серця звеселяєте,Радуйтесь, ви бо променями святості нас опромінюєте.Радуйтесь, світлі хмаринки, що вгамовують спекоту пристрастей,Радуйтесь, росо благодатна, що вбогі душі наповнює,Радуйтесь, в вишніх обителях світлом невечірнім осяяні,Радуйтесь, за землю рідну невпинні молільники.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 12 Благодать превелика дана від Вишнього вам, о всехвальні Святотроїцькі мученики, тож молимо вас, преблаженні, пролийте молитву прещиру до Господа, щоб милостивий був до нас, грішних, й дозволив вічно разом із вами співати Йому: Алилуя! Ікос 12 Оспівуючи подвиги і страждання ваші, Северіяне, Віталію і Йоакиме, дякуємо Всемилостивому Богові, що сподобив вас до кінця перетерпіти, устояти в подвизі, і славно у ньому закінчити біг життя вашого; тож не забудьте у молитвах ревних і нас, грішних, що кличемо:Радуйтесь, воїни хоробрі, вінцем перемоги увінчані,Радуйтесь, ризи бо ваші кров’ю Ангця обілені,Радуйтесь, самоцвіти у скарбниці Владики Небесного,Радуйтесь, вибрані посудини, благодаттю наповнені.Радуйтесь, робітники старанні у винограднику Божому,Радуйтесь, пастирі добра отари Господньої,Радуйтесь, іноків смиренних наставники мудрі,Радуйтесь, зі сльозами ви сіяли, нині снопи спасення пожинаєте в радості.Радуйтесь, лампади, запалені за нас перед Господом,Радуйтесь, раби вірні і друзі Христові,Радуйтесь, запашні квіти небесні,Радуйтесь і благайте Бога за нас, преблаженні.Радуйтесь, Святотроїцькі мученики, славного Дрогобича охорона надійна! Кондак 13 О святі страстотерпці Северіяне, Віталіє і Йоакиме! Прийміть цю похвальну пісню нашу і моліть за нас Всевишнього Владику та просіть спасіння тим, що кличуть з любов’ю Богу: Алилуя! Тут повторюємо Ікос 1 та Кондак 1. Молитва Святі преблаженні Святотроїцькі мученики Северіяне, Віталіє і Йоакиме! Почуйте щиру молитву нашу. Як і всі ми, ви у свій час, наслухавшись про подвиги славні давніх страстотерпців, у серці своїм помишляли, як добре і похвально наслідувати тих, кого ні люті муки, ні навіть смерть не розлучили від любові Божої. Блаженні ви, що вас Господь сподобив воістину наслідувати їхню віру й терпеливість. А що випробування подібне може спіткати й нас, то моліть ви Бога, хай дарує нам мужність вашу і любов всепальну. Моліте Бога за Батьківщину, за Церкву, за народ, за єдність. Хоча ми недостойні милості Божої, просіть, щоб заради ваших страждань, дарував нам благодать, щоби могли ми єдиними устами і єдиним серцем славити Бога в Тройці Пресвятій, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Відпуст середній Детальніше...

Дрогобицькі мученики

02 січня 2011
Дрогобицькі мученики – єромонахи Яким Сеньківський, Северіян Бараник та Віталій – 27 червня 2001 року Божого були зачислені до лику блаженних Католицької Церкви папою Іваном Павло ІІ. Блаженні Яким, Северіян та Віталій були єромонахами василіанського чину та завершили своє священиче служіння мученицькою кончиною у катівнях НКВС м.Дрогобича у 1940-х роках. Після зачислення Дрогобицьких мучеників до лику блаженних було укладено акафіст в їх честь та написано ікону. 27 червня 2010 року Божого у м. Дрогобичі на вул. Є. Коновальця 7 владика Юліян (Вороновський) перший храм в честь блаженних Дрогобицьких мучеників. Згідно з декретом № 2010/822 правлячого архиєрея кир Юліяна (Вороновського), 2011 рік Божий у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії проголошено роком блаженних Дрогобицьких мучеників. Впродовж цього року у кожному храмі єпархії було виставлено ікону мучеників. У відповідні дні вірні молились акафісти та молебні до Дрогобицьких мучеників. Житіє Блаженний Яким Сеньківський (+1941)Блаженний Северіян Бараник (+1941)Блаженний Віталій Байрак (+1946) Богослужіння Акафіст Дрогобицьким Святотроїцьким Священномученикам Детальніше...

Блаженний Віталій Байрак

02 січня 2011
Народився 24 лютого 1907 року в с. Швайківці Чортківського повіту на Тернопільщині. У 1922 році вступив у Чортківську гімназію, де виявив себе зразковим гімназистом та активним організатором громадської роботи. Вступив до монастиря оо. василіан 4 вересня 1924 року. Після новіціату в Крехові та підготовки при монастирях у Лаврові, Добромилі та Кристинополі (Червоноград) вивчає філософію та богослов'я. 26 лютого 1933 року склав вічні обіти. Рукоположений на священика у Жовківському монастирі 13 серпня 1933 року. У Жовкві о. Віталій Байрак провадив парафіяльне життя в церкві Пресвятого Серця Ісусового. Його також було призначено заступником ігумена і доручено парафіяльну канцелярію. Відтак Блаженний став провідником Марійської Дружини та очолив Товариство апостольства Молитви гідної смерті. Незважаючи на свою зайнятість, о. Віталій провадив реколекції та проповідував у різних місцевостях Західної України. У червні 1941 р. його було призначено ігуменом Дрогобицького монастиря замість страченого більшовиками о. Якима Сеньківського. Тут о. Віталій вів активну душпастирську роботу та провадив ті ж товариства, що й у Жовкві. 17 вересня 1945 року він був арештований Управлінням НКВС Дрогобицької області. Рішенням військового трибуналу військ НКВС Дрогобицької області від 13 листопада 1945 року він був засуджений до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. Свідок пан Василенко, котрий у 1946 р. намагався передати о. Віталію освячені пасхальні страви, розповідав, що о. Віталія дуже били і приносили до камери на простирадлі. Загинув о.Віталій Байрак від рук катів НКВС в Дрогобицькій тюрмі 16 травня 1946 року. Реабілітований посмертно прокуратурою Львівської області 14 серпня 1995 року. Детальніше...

Блаженний Северіян Бараник

02 січня 2011
Народився 18 липня 1889 року в Угневі на Львівщині. До Чину св. Василія Великого вступив 24 вересни 1904 року у Крехові. 16 травня 1907 р. склав перші чернечі обіти, а 21 вересня 1910 р. – вічні. Священиче рукоположення отримав 14 лютого 1915 року. Проживаючи у Жовківському монастирі, о. Северіян вів активну душпастирську діяльність. Він працював як катехит, редагував дитячий часопис «Наш приятель», був провідником Товариства Апостольської Молитви та Марійського Товариства для Молоді, а також – настоятелем сиротинця. Крім того, о. Северіян давав повчальні науки монахам та провадив реколекції для вірних. У 1932 р. його було призначено ігуменом монастиря оо. василіан та парохом церкви Святої Трійці в м. Дрогобичі, одному з важливих церковно-релігійних осередків Галичини. Як ігумена, отця Бараника чекало тут чимало труднощів і радощів. Блаженний Северіян постійно енергійно працював, будучи великим приятелем молоді. Зокрема він цікавився спортивним життям Дрогобиччини, а також був енергійним громадським діячем і членом Міської Ради. З приходом радянських військ у Дрогобич енкаведисти заборонили дрогобицьким василіанам виходити поза монастирську обитель, мотивуючи це вимогами військового часу. Вірні радили їм якнайшвидше втекти і перечекати гарячий час, але єромонахи не хотіли цього слухати. 26 червня 1941 року НКВС забрало їх до Дрогобицької тюрми і більше живими їх ніхто не бачив. Два-три дні пізніше прийшли німецькі війська й дозволили людям шукати своїх рідних на території тюрми. Те, що відкрилось людським очам, було справжнім жахом. Свідок подій того часу Йосиф Ластов'як ділиться спогадами: «В кінці червня 1941 року фронт наблизився до Дрогобича. Більшовицька влада намагалась замести свої сліди. Я бачив позаду тюрми велику яму, яка була замаскована, присипана піском і утрамбована катком. Коли більшовики відступили, прийшли німці, і люди кинулися до тюрем, щоб віднайти своїх рідних. Німці впускали по декілька осіб на територію в'язниці - впізнавати замордованих рідних, а більшість людей стояла під брамою. Я, бувши хлопчиною, біля брами нічого не бачив, тому відійшов набік і виліз на дерево. Був страшний сморід… Я бачив, як німці послали людей розгортати яму, яка була присипана піском. Яма була свіжа, бо люди її розгортали руками і витягували тіла замордованих людей. Біля ями був навіс, а під ним я побачив мертве тіло отця Северіяна Бараника ЧСВВ, що було дуже пошкоджене внаслідок тортур у в'язниці: тіло неприродно напухле, чорне, страшне лице, а батько пізніше розповів, що на грудях був також вирізаний хрест. Тіло о. Бараника я бачив на відстані 10-15 метрів». Через кілька років після закінчення війни місцевий прокурор, оповідаючи Софії Морській про те, що діялось тоді в тюрмі та, зокрема, про отців (Северіяна Бараника та Якима Сеньківського), ствердив: «Одного з них зварили в котлі і дали їсти в'язням, інших закопували по шию в землю і ходили по їхніх головах». Місце захоронення отця Северіяна Бараника не є остаточно відомим, але численні свідчення вказують на те, що він був похований разом з іншими у «братській» могилі на цвинтарі по вул. М.Грушевського в м. Дрогобичі. Детальніше...
^ Догори