Різдвяне послання «Хлоп’ятко нам народилося»

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯПРЕОСВЯЩЕННОГО ВЛАДИКИЮЛІАНА (ВОРОНОВСЬКОГО),ЄПИСКОПА САМБІРСЬКО-ДРОГОБИЦЬКОГО «Хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано: Бо з нами Бог»(Велике Повечір’я). Всесвітліші та всечесніші отці!Преподобні ченці та черниці!Дорогі у Христі брати і сестри! Христос рождається!             Славімо Його! Щороку з нагоди славного празника Христового Різдва ми чуємо величний літургійний гімн «З нами Бог!». Звучать ці слова вже сотні років і сповнюють людський рід радістю. Вперше вони були промовлені великим Божим пророком Ісаєю задовго до історичної події народження Спасителя! У той час весь світ ще перебував у темряві поганства. Тільки в маленькому Богом вибраному народі жеврів вогник істинного богопочитання. Натхненний Святим Духом пророчий погляд лине далеко вперед: «Вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння… Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні» (Іс.11, 1; 4). І те, що здійснилося набагато пізніше, пророк споглядає як вже доконаний факт, впевнено проголошуючи: «З нами Бог!» (Іс. 8, 9-10). Минули сотні років, і збулося передбачене пророком. У Вифлеємі Юдейськім за днів царя Ірода (пор. Мт. 2, 1) здійснилося чудо над чудами, сповнилася Божа обітниця – Бог замешкав серед свого народу, Син Божий прийшов у тілі, Творець світу благоволив лежати в яслах. Чудесним способом народжене від Діви Дитятко прийняло поклін бідних пастухів, дари земних царів і спів ангелів. І сьогодні, напевне, багато з нас перебуває в нелегкій ситуації, відчуває розчарування та знеохочення через суспільно-політичну та економічну ситуацію в нашій країні. В нелегких умовах земного життя деколи нам може здаватися, що все втрачено і ми полишені наодинці зі своїми труднощами. «Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав» (Іс. 63,5), – не раз хочемо промовити разом з пророком. Але пам’ятаймо: нема помічника на землі, але є на небі – наша допомога у Господі, що сотворив небо і землю! (пор. Пс. 121, 2). У цьому твердому переконанні наша думка на крилах віри разом з думкою пророка лине у Вифлеємський вертеп, де народився Спаситель світу. І ми разом з ним співаємо: «Знайте ж, народи, та тремтіть!.. Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!» (Пор. Іс. 8, 9-10). У цей величний день Христового Різдва наше серце сповнюється особливою любов’ю до Господа, котрий споглянув на народ свій і замешкав серед нього. Сповнені надією, ми радісно кличемо: «Христос народжується – славіте! Христос із небес – зустрічайте! Христос на землі – бадьортеся!» І ця наша радість не випадкова, бо ми знаємо, що тимчасовими є всі негаразди, труднощі і розчарування, які ми зараз можемо переживати. Бо дві тисячі років тому завдяки народженню Сина Божого «всяка омана ідольська скінчилася, Христос же панує навіки» (литійна стихира Різдва). І сьогодні ми віримо, що народження Христа в кожному людському серці покладе початок визволенню світу з усякого обману, лукавства, страху і будь-якої непевності у майбутньому. Церковна традиція говорить про три народження Христа. Перше – предвічне від Отця Небесного, друге – дві тисячі років тому у Вифлеємі, а третє – у кожній християнській душі, яке постійно відбуватиметься аж до кінця віків. Це третє народження Сина Божого продовжує таїнственно здійснюватись у людському серці. Як знаємо з євангельської розповіді, коли Пресвятій Богородиці прийшов час народжувати, Святій родині важко було знайти нічліг, «бо не було їм місця в заїзді» (Лк. 2, 7). Так і сьогодні Господь поважає свободу людини і народжується тільки в тому серці, яке готове впустити його до себе. По-різному відбувається це таїнственне Різдво. Іноді воно здійснюється непомітно, починаючи з моменту хрещення людини. Іншим разом людина вирішує запросити у своє життя Бога в нещасті, у стражданні, у хворобі, коли бачить, що самостійно не здатна подолати випробування. Але яким би чином не здійснювалося народження Христа в людському житті, воно завжди приносить із собою радість, мир, щастя… Багато людей у цьому світі вже живуть з Христом, і їм потрібно тільки вивільнити у своєму серці більше місця для новонародженого Божественного Дитятка. Як нам наблизити до себе Христове світло,  Його радість і щастя? Тільки усунувши з печери свого серця все погане, нечисте і зайве, ми зуміємо вивільнити у ньому місце для Господа. І тоді Він обов’язково не залишить наше запрошення без відповіді.У наших літургійних текстах є такі слова: «На небі ликують ангели, і люди нині радіють, та веселяться всі створіння з народженого у Вифлеємі Спаса-Господа» (литійна стихира Різдва). Така ж велика радість панує у Церкві Христовій, коли Господь народжується у серці людини. Христос каже, що на небі радіють одному грішнику, котрий кається (пор. Лк. 15, 7.10). То наскільки ж більшою буде радість, коли кожен, хто згідно з християнською традицією святкує Різдво Христове, цього дня в дарі принесе Йому свої плоди покаяння! Дорогі у Христі! Сьогодні ми торжественно святкуємо празник Христового Різдва! Вся історія людства обертається довкола цієї чудесної події, так що вона навіть стала початком календарного літочислення. Її урочисто святкують усі християнські народи. Кожен по-своєму славословить Новонародженого Христа і своєю мовою співає Йому пісні й гімни духовні. З цим святом пов’язано багато різних традицій. Наш народ також особливим способом прославляє народження Сина Божого. Це дуже похвально, тому не забуваймо наші різдвяні звичаї, які ми отримали від предків, та передаваймо це багатство майбутнім поколінням. Водночас вважаймо, щоб за нашими традиційними святкуваннями не втратити справжнього духовного значення Христового Різдва. У чому ж сенс Господнього народження? Для чого Син Божий прийшов на землю? Як нам Його зустріти і що для цього чинити? На всі ці запитання відповідає Церква в одному зі своїх найкрасивіших гімнів: «Побачивши чудодивне народження, віддалімося від світу і думками перенесімося на небо, бо ж на те Всевишній Бог з’явився на землі як смиренний чоловік, щоб на небо піднести тих, що співають йому: Алилуя!» (Акафіст до Богородиці, 8 кондак). Ціллю Христового Приходу є зробити всіх нас щасливими і ближчими до Бога. Тому бажаю всім, щоб родинна Свята вечеря, весела коляда та інші різдвяні звичаї наближали кожного з нас до цієї великої мети.Улюблені у Христі брати і сестри! У цей радісний день вітаю всіх Вас, що сьогодні святкуєте Христове Різдво у храмі; вітаю також і тих, що з різних причин відсутні. Моя думка лине й до тих, хто перебуває далеко від рідного дому та батьківщини і не має змоги розділити це свято зі своєю родиною. Бажаю всім, щоб Боже Дитя благословило кожне ваше благе починання та дарувало сили у скрутних хвилинах життя. Нехай радість народження Сина Божого сповнить ваші серця християнськими чеснотами віри, надії та любові. А благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога, й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! + Юліан (Вороновський),Єпископ  Самбірсько-Дрогобицький Дано у Дрогобичі,при катедральному соборі Пресвятої Трійці,у празник Святого Миколая, Архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця,19 грудня 2010 року Божого Детальніше...

Владика Юліян відвідав парохію с. Радохинці Мостиського р-ну

18 грудня у с. Радохинці Мостиського району відбулось освячення оновленого храму св. Володимира Великого. Радість місцевої громади УГКЦ розділив преосвященніший Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, який з цієї нагоди очолив Божественну Літургію. Святкування у Радохинцях невипадково відбулись у переддень свята св. Миколая Чудотворця. Саме цей день, згідно з давнім місцевим звичаєм, вважається престольним празником у Радохинцях. Детальніше...

Юліан (Вороновський)

Юліян (Вороновський) - народився 5 травня 1936 р. в с. Гумниська Бузького району на Львівщині в сім'ї Івана та Ксенії з роду Костишин. Після закінчення середньої школи поступив в Український Поліграфічний Інститут у Львові, котрий закінчив у 1961 р. зі спеціальністю інженер-технолог поліграфічного виробництва. Впродовж п'ятнадцяти років працював на різних посадах від інженера до начальника відділу в Проектно-Конструкторському Інституті у м. Львові. Відтак через віровизнання змушений звільнитися і перейти на просту роботу у котельню, де працював до часу виходу УГКЦ із підпілля. У 1958 р. вступив до монастиря Студійського Уставу підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Будучи монахом і працюючи на державній роботі, навчався у підпільній Духовній семінарії, що діяла у Львові. 27 жовтня 1968 р. у Львові з рук Митрополита Василія (Величковського) отримав єрейські свячення. З цього часу сповнює служіння священика підпільної УГКЦ, будучи настоятелем, а опісля ігуменом монастиря Студійського уставу. 30 вересня 1986 р. отримав єпископські свячення з рук Архиєпископа Володимира (Стернюка). Відтак владику призначено єпископом-помічником місцеблюстителя Львівської Архиєпархії. У 1991 р. стає Архимандритом монастиря Студійського Уставу і ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа. У квітні 1993 р. йому доручено адміністрування новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, а 17 квітня 1994 р. відбулася його інтронізація на правлячого єпископа даної єпархії. 27 жовтня 2011 р. повідомлено, що Блаженніший Святослав (Шевчук) за згодою Синоду єпископів УГКЦ прийняв зречення владики Юліана з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького. З цього часу владика Юліан став вислуженим єпископом Самбірсько-Дрогобицьким, а місцем його перебування стала Свято-Успенська Унівська лавра. Відійшов у вічність владика Юліан 28 лютого 2013 р. на 77 році життя, 45 році священства, 27 році єпископства. 5 березня у богослужбовій каплиці на подвір'ї Свято-Успенської Унівської лаври відбулась Божественна Літургія, яку очолив Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ. владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владики Богдана (Дзюраха), секретаря Священного Синоду УГКЦ, владики Йосифа (Міляна), єпископа-помічника Київської архиєпархії, владики Тараса (Сеньківа), апостольського адміністратора Стрийської єпархії, та владики Леона (Малого), єпископа-помічника Львівської архидієцезії РКЦ. Близько 200 священиків та кілька тисяч вірних прибули до Унева молитовно провести в останню дорогу свого духовного батька. Поховано владику Юліана на чернечій горі в с. Унів Перемишлянського р-ну поруч з могилою його рідного брата о.Василія Вороновського. Детальніше...

Владика Юліян відвідав с. Малі Бірчиці, що на Самбірщині

У неділю, 12 грудня, Преосвященнійший Владика, Юліян, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав село Нові Бірчиці Рудківського деканату на Самбірщині. У програмі архиєрейської візитації – посвячення дзвону і Божественна Літургія. У цьому невеличкому селі Єпископ вперше, оскільки даний населений пункт є хутором і зовсім нечисленна громада старається відновити напівзруйновану колишню кірху, яка служили до половини сорокових років храмом для німецьких поселенців. Єпископові співслужили священики Рудківського деканату. Детальніше...

3 грудня проголошено днем почитання Чудотворної Самбірської ікони Пресвятої Богородиці [фото]

5 грудня владика Юліян (Вороновський) відвідав з пастирським візитом прокатедральний храм Різдва Пресвятої Богородиці м. Самбора. Метою пастирських відвідин стало проголошення декрету про встановлення дня почитання Чудотворної Самбірської ікони Пресвятої Богородиці. З цієї нагоди владика очолив Божественну Літургію, під час якої звернувся з пастирським словом до вірних парохії. "Пресвята Богородиця своє молитвою та опікою завжди огортала український народ, особливо в часи його скорботи та поневолення," - зазначив архиєрей. - "Сьогодні, молячись перед її Чудотворною Самбірською іконою складаємо подяку Господеві за Його благодать, яку Він щедро виливав на Своїх дітей, що впродовж століть з вірою й надією молились перед цією іконою." Детальніше...

У Стебнику владика Юліян освятив оновлений храм

4 грудня на празник Введення у храм Пресвятої Богородиці владика Юліян (Вороновський) відвідав парохію м. Стебник-Колпець. З нагоди храмового празника архиєрей відслужив Божественну Літургію у співслужінні духовенства Трускавецького деканату. Перед початком Літургії відбулось освячення оновленого храму. Звертаючись до вірних у проповіді, архиєрей зауважив: "Марія приходить в Єрусалимський храм, як місце Божої присутності, щоб через своє чисте і святе життя і стати храмом живим, з якої прийде у світ Спаситель". Єпископ наголосив вірним на важливості турботи людини про внутрішній храм свого серця, в якому місце належиться Богові. Детальніше...

Владика Юліян відвідав парохію с. Лішня на Дрогобиччині [фото]

21 листопада владика Юліян (Вороновський) відвідав парохію УГКЦ архистратига Михаїла с. Лішня Дрогобицького району. Після урочистої зустрічі єпископа відбулась святкова Архиєрейська Літургія, яку разом з владикою співслужили священики Дрогобицького, Трскавецького, Лішнянського та Сколівського деканатів, а також гості з Львівської архиєпархії. Звертаючись до вірних з пастирським словом, архиєрей наголосив на силі покровителя парафії - архистратига Михаїла, який своїм ангельським служінням цілковито підкреслив Божу всемогутність. Пригадуючи вірним важливість Божого храму, зазначив: "Церква, як будівля, є місцем зустрічі Бога та людини, неба та землі. Отож уважною молитвою та благоговійною поставою слід нам відзначатись у домі Божому". Детальніше...

Владика Юліян освятив після оновлення храм у с. Літиня на Дрогобиччині

14 листопада владика Юліян (Вороновський) відвідав парохію Вознесіння Господнього с. Літиня, що на Дрогобиччині. Цього дня місцева громада УГКЦ святкувала 10-літній ювілей освячення храму. Стараючись про належне відзначення важливої дати, парохіяни с. Літиня на чолі з своїм духовним наставником о. Володимиром Горіном подбали про зведення нової дзвіниці та оновлення існючого храму. З прибуттям архиєрея відбувся чин освячення оновленого храму та новозбудованої дзвіниці. Відтак відбулась урочиста Архиєрейська Літургія. Детальніше...

Владика Юліян освятив після оновлення храм у с. Літиня на Дрогобиччині

14 листопада владика Юліян (Вороновський) відвідав парохію Вознесіння Господнього с. Літиня, що на Дрогобиччині. Цього дня місцева громада УГКЦ святкувала 10-літній ювілей освячення храму. Стараючись про належне відзначення важливої дати, парохіяни с. Літиня на чолі з своїм духовним наставником о. Володимиром Горіном подбали про зведення нової дзвіниці та оновлення існючого храму. З прибуттям архиєрея відбувся чин освячення оновленого храму та новозбудованої дзвіниці. Відтак відбулась урочиста Архиєрейська Літургія. Детальніше...

На Старосамбірщині відреставровано один з найдавніших храмів Самбірсько-Дрогобицької єпархії

10 листопада в житті громади УГКЦ смт. Стара Сіль на Старосамбірщині відбулась визначна подія - освячення древнього реставрованого храму св. муч. Парасковії П’ятниці. Участь у торжестві взяв владика Юліян (Вороновський), який здійснив чин освячення оновленого храму. Як повідомив адміністратор парохії о. Василь Пукій, ідея відновлення храму належить вихідцю смт. Стара Сіль, Андрію Басарабу, який разом зі своїми двома друзями, забезпечили фінансування даного задуму. Детальніше...