Слово з нагоди відкриття Року пам'яті митрополита Андрея Шептицького

Слава Ісусу Христу! «Я боровся доброю борнею, скінчив біг - віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, а всім тим, що з любов’ю чекали на його появу», - так писав св. Апостол Павло у ІІ Посланні до Тимотея (ІІ Тим. 4,7-8). Цими словами він підсумував працю свого життя на землі, висловивши свою тверду надію на вічну нагороду в небі. Цими словами апостола народів можна б узагальнити життя й працю наступника апостольського служіння – Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького), який жертовно посвятив себе спасінню душ та поширенню Царства Божого на землі. Дорогі у Христі! 1 листопада 2014 р.Б. виповнюється 70 років з дня переставлення Митрополита Андрея (Шептицького). З цієї нагоди Глава і Священний Синод нашої Церкви проголосили «Рік пам’яті Слуги Божого митрополита Андрея (Шептицького)», котрий завершиться в наступному, 2015, році Божому, коли ми святкуватимемо 150-ліття від дня його народження. Впродовж цього часу в його особі маємо нагоду для роздумів та гарний взірець для наслідування. Митрополит Кир Андрей (Шептицький) - ієрарх, обрій ідей і намірів якого виходив далеко поза межі його Митрополії, яка охоплювала Західну частину України. Він мав найбільший вплив серед Східніх Католицьких Церков впродовж першої половини ХХ століття. Життю митрополита присвячують наукові праці, збірники документів та матеріалів; численні конференції висвітліють його багатогранну діяльність... Висока та всебічна освіта, як і виняткові обдарування серця, розуму й волі, спричинили, що Митрополит Андрей був одночасно справжнім провідником Церкви та смиренним пастирем повіреного стада; тихим монахом у містичному спогляданні та палким реформатором; натхненним дослідником з пророчим видінням майбутнього та терпеливим учителем-виховником; щедрим меценатом культури та дбайливим опікуном немічних-хворих, вдів і сиріт; провідником та аскетом. Свого часу Святіший Отець Пій ХІІ, так писав про Митрополита Андрея: «Оглядаючи високі і світлі вершини історії Української Церкви, ми не можемо обійти мовчанкою славетного Митрополита Андрея Шептицького, який, працюючи невтомно протягом сорока п’яти років у різних напрямках не лише задля духовних потреб, дбав про довірену йому паству. За час свого перебування на престолі він заснував Богословське Товариство для дослідження історії і розвитку релігійної науки серед духовенства; у Львові заснував Богословську Академію, де найталановитіша українська молодь могла присвятити себе вивченню філософії, богословії та інших наук за методикою світових університетів; видання книг, преси, публікації газет і журналів досягли практично європейського рівня. До того ж релігійне мистецтво спиралося на прадавні традиції і геніїв нації; музеї та інші мистецькі заклади посідали відомі шедеври минулого. Врешті, були створені й діяли числені фонди матеріальної підтримки для біднішого населення» (Енцикліка Orientales omnes («Всьому Сходові»), 1945). Та все ж не слід забувати, що особа митрополита Андрея – це не просто механічна сума поодиноких сторін його життя чи діяльності. Впродовж цілого архипастирського служіння митрополит Андрей керувався у своїй праці насамперед навчанням і прикладом Христа. З глибини його душі народилися слова: «Ціль моєї праці – зібрати Вас усіх під стяг Христа. Наука Христа, якою я перейнятий... більше з власного переконання, а не з уряду – це мій прапор і мій дороговказ. Хай умру днесь і у вічності не знайду щастя, коли б лишень Ви, мої браття, були спасенні». Тож і недивно, що дух святості, який променів від цього великого Архиєрея, запалював серця людей, котрі мали нагоду слухати слово Боже з його уст. Усе життя митрополита зводилося до однієї глибокої основи – святості. Вона була не лише однією з багатьох граней його особи, але тим визначальним чинником, який зумовлював усе інше в його житті. Був він не тільки людиною незвичайних людських якостей, але й надзвичайних християнських чеснот, тому владика Іван (Бучко), Апостольський Візитатор Українців у Західній Європі, 28 січня 1955 року розпочав беатифікаційний процес цього Слуги Божого. Український народ вважає Митрополита Андрея мужем, якого Боже Провидіння послало йому в час його змагань, на початку за скромні автономні права, опісля за власну незалежну Українську державу. Тоді народ ще раз змінив ім’я ченцеві, назвавши його своїм Мойсеєм, покликаним на те, щоб його вивести з дому неволі на свободу. Митрополит Андрей своєю всебічною і невсипучою працею піднімав український народ до рівня зрілості і гідності бути самостійним державним народом. Він зробив для українського народу все те, чого не зміг зробити ніхто інший. Перед світом український народ мав у величній особі Митрополита Шептицького свого найкращого представника і речника - князя української Церкви і провідника українського народу. Хай ця велична Постать і сьогодні служить нам достойним прикладом і натхненням для плідної праці на благо нашої Церкви і нашого багатостраждального українського народу. + Ярослав 1 листопада 2014 року Божогом. Дрогобич Детальніше...

Владика Ярослав: "Впродовж цілого архипастирського служіння митрополит Андрей керувався у своїй праці насамперед навчанням і прикладом Христа"

На цьому 1 листопада наголосив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, під час Божественної Літургії у Катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Цього дня виповнилось 70 років від дня смерті митрополита Андрея (Шептицького). Детальніше...

Звернення папи Франциска з нагоди 100-ої річниці від народження владики Степана (Чміля)

Великодостойному Братові Владиці Ярославу (Прирізу), Єпископу Самбірсько-Дрогобицькому Української Греко-Католицької Церкви Я з радістю я отримав вістку про святкування, які відбудуться у місті Судова Вишня з гарної нагоди сотої річниці від народження Слуги Божого єпископа Степана (Чміля). В період мого навчання я мав можливість познайомитися з цим священиком, першим українським салезіанином, який прибув до Буенос-Айреса в 1949 році та працював в колегії Рамоса Мехія "Wilfrid Baron de los Santos Angeles". Зазвичай, того року я прислуговував йому при престолі в щоденному служінні Літургії і вже відтоді був вражений його любов'ю до служіння Божественної Літургії та його апостольським запалом, підтвердженням чого було його життя, цілковито посвячене Євангелію та улюбленому українському народу. Бажаю, щоб його приклад був зерном нових покликань, стимулом до старань у формуванні молоді та поштовхом до євангелізації, щоб ціла Українська Греко-Католицька Церква, у нових соціальних умовах, могла бути вірною місії, яку їй довіряє Господь. Запевняючи, що духовно приєднуюсь до святкувань, які відбуваються у Судовій Вишні, сердечно уділяю Тобі, Великодостойний Брате, а також довіреній Тобі пастві та всім присутнім вірним Апостольське Благословення як завдаток щедрих духовних благодатей. Дано у Ватикані, 15 вересня 2014 року Папа Франциск Детальніше...

У Судовій Вишні урочисто відзначили 100-літній ювілей від дня народження владики Степана (Чміля) [фото]

19 вересня у м. Судова Вишня відбулися урочистості присвячені відзначенню 100-ї річниці від дня народження преосвященного владики Степана (Чміля). У святкуваннях взяли участь Високопреосвященний владика Томас (Галіксон), Апостольський нунцій в Україні, Преосвященний владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, преосвященний владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, о. Кароль Манік, провінційний настоятель Згромадження салезіян, й інші священнослужителі-салезіяни, духовенство Судововишнянського та Мостиського деканатів, а також численні вірні. Детальніше...

Делегати Єпархіального собору: "Ми усі разом у наших парафіяльних спільнотах покликані плекати святість, щоб бути об’єднаним Божим народом" [фото]

З 16 по 18 жовтня у м. Дрогобичі відбулася VI-а сесія Єпархіального собору Самбірсько-Дрогобицької єпархії "Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом". Понад 100 делегатів з-поміж духовенства та мирян зібрались разом, щоб застановитись над тим, як оживити парафіяльне життя. Детальніше...

Владика Ярослав під час відкриття VI-ої сесії Єпархіального собору: "Розвиток парафіяльної громади повинен бути нашим пріоритетом" [відео&фото]

16 жовтня Божественною Літургією у катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича розпочалась VI-а сесія Єпархіального собору Самбірсько-Дрогобицької єпархії "Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом". Богослужіння, участь в якому взяли понад 100 делегатів Собору, очолив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні владики Григорія (Комара), єпископа-помічника, та духовенства єпархії. Детальніше...

Вітальне слово з нагоди відкриття Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

«Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв» (1 Пет. 4,10) Слава Ісусу Христу!Всесвітліші, преподобні і всечесні отці, преподобні сестри, дорогі в Христі брати і сестри! Вітаю всіх Вас на нашому єпархіальному соборі. За закликом нашої Матері-Церкви ми, духовенство, монашество і миряни Самбірсько-Дрогобицької єпархії, зібрались, щоб роздумати над тим, як пожвавити парафіяльне життя і переосмислити важливість душпастирського служіння у світлі викликів сучасного світу. Розвиток парафіяльної громади повинен бути нашим пріоритетом, адже саме в ній віруючі найчастіше вперше зустрічаються з Христом: чи то через участь у Божественній Літургії в неділю і свята, чи то через хрещення, весілля або похорон, тощо. Тому, оживляючи наші парафії, ми співдіємо з Богом у місії спасіння людини і таким чином плекаємо та оживляємо цілу Церкву. Наш собор має подвійне завдання. Насамперед, я очікую, що впродовж цих трьох днів нам вдасться спільними зусиллями проаналізувати труднощі, з якими зустрічаються наші парафіяльні громади, знайти способи розв’язання існуючих проблем та накреслити шляхи розвитку, оптимальні для умов Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Таким чином ми, тут зібрані делегати з різних куточків нашого прикарпатського краю, послужимо даром нашого досвіду і талантів зміцненню наших парафій. З іншої сторони, за задумом Священного Синоду Єпископів УГКЦ наш єпархіальний собор випереджує Патріарший собор, який відбудеться у вересні наступного року у м. Івано-Франківську. Тому, сподіваюсь, впродовж цих трьох днів ми зуміємо своїм даром послужити й іншим архиєпархіям, єпархіям та екзархатам УГКЦ, запропонувавши власні здобутки на цей Патріарший Собор. Наша праця проходитиме в руслі Синодальної стратегії розвитку нашої Церкви, яку Блаженніший Святослав представив у своєму Пастирському листі «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» (2 грудня 2011 р.Б.). У цьому документі Отець і Глава УГКЦ робить наголос на кількох основних пріоритетах та складових «живої парафії»: Боже слово і катехизація ( що є основою особистого, родинного, парафіяльного та суспільного життя), Літургія і молитва (тобто освячення часу і простору – ламанням хліба, таїнственним життям Церкви і молитвою), Служіння ближньому - Дияконія (або харитативна діяльність), провід – управління дарами, плекання і служіння єдності - сопричастя та місійний дух. Звичайно, за такий короткий час важко охопити всі ці елементи, тому іменована мною Підготовча соборова комісія запропонувала зосередитись на трьох основних блоках: Боже слово і катехизація, Літургійне життя та соціальне служіння. Впродовж кількох місяців над цими темами всі ми роздумували під час реколекцій по наших парафіях та на передсоборових регіональних зустрічах. Тому сподіваюсь, що Ви як делегати вже ознайомлені з проблематикою та, будучи належно підготованими, представлятимете тут не лише власну думку, але й міркування Ваших братів і сестер, з якими Ви спілкувались на парафіяльному та деканальному рівні. Дорогі в Христі! Закликаю всіх Вас приступати до роботи, відчуваючи відповідальність і зацікавлення у розвитку наших парафій. Звичайно, тут на соборі ми ділитимемося власними дарами і талантами, якими нас обдарував Господь, а також досвідом, який ми здобули впродовж нашого життя. Проте, будуючи живу парафію, маємо пам’ятати слова Псалмоспівця: «Коли не Господь збудує дім, даремне будівничі трудились» (Пс.127,1). На церковному соборі маємо насамперед вслухатись в те, що промовляє до нас Господь, бо тільки Його відповіді будуть найвичерпнішими, а розв’язки – найоптимальнішими. Тому ми й розпочали нашу роботу молитвою, тому ця молитва пронизує наші засідання… Нехай Святий Дух провадить нами і надихає на правильні рішення. Бажаю усім нам плідної праці! З Богом, починаймо. + Ярослав 16 жовтня 2014 року Божогом. Дрогобич Детальніше...

Владика Ярослав: "Покров Божої Матері є виразом її любові до людського роду" [фото]

14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, у м. Самборі відбулось святкування храмового празника Прокатедрального собору та 25-літнього ювілею виходу УГКЦ з підпілля. З цієї нагоди в соборі Покрова Пресвятої Богородиці відбулась Божественна Літургія, яку відслужив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні владики Григорія (Комара), єпископа-помічника, та священиків Самбірського деканату. Детальніше...

У Старому Самборі відбулись урочистості з нагоди ювілею легалізації УГКЦ [фото&аудіо]

12 жовтня у м. Старий Самбір відбулись святкування з нагоди 25-ліття легалізації УГКЦ. З цієї нагоди владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у храмі св. Миколая Чудотворця. Єпископу співслужив о. Михайло Николин (декан Старосамбірський), о. Ігор Петрович (декан Хирівський) та священики Старосамбірського, Хирівського деканатів. Детальніше...

Владика Ярослав уділив дияконські свячення бр.Богдану Криницькому

9 жовтня, у день переставлення св. Йоана Богослова, владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Йому співслужив владика Григорій (Комар), єпископ-помічник, та духовенство єпархії. Під час богослужіння владика Ярослав уділив дияконські свячення Богдану Криницькому, випускнику Львівської духовної семінарії. Детальніше...