Владика Ярослав у день пам'яті жертв Голодомору: "Віра наша дає нам певність, що з душ невинно убієнних стерто земні муки й відновлено Божу справедливість"

24 листопада у Дрогобичі на території Меморіалу "Тюрма на Стрийській" відбулась поминальна панахида за жертв Голодомору. Богослужіння очолив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні духовенства міста. Участь у молитві взяли представники влади та громадськість міста. Детальніше...

Владика Ярослав в день празника св. Михаїла: "Кожен з нас повинен бути добрим ангелом для своїх ближніх, посланцем Божого Милосердя, вісником та виконавцем Його Волі"

З такими словами звернувся до вірних єпископ Самбірсько-Дрогобицький під час Божественної Літургії 21 листопада, яка відбулась у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Під час богослужіння архиєрей уділив дияконські свячення бр. Мар'яну Мащикевичу, випускнику Дрогобицької духовної семінарії. Детальніше...

У с. Пиняни на Самбірщині відсвяткували 100-літній ювілей місцевого храму [фото]

17 листопада у с. Пиняни Самбірського району відбулись святкування з нагоди 100-літнього ювілею місцевого храму свв. безсрібників Козьми і Дем’яна. Громада храму готувалась духовно до цієї святкової події упродовж тижня. У храмі перебували мощі св. Косьми і Дем’яна та виголошувались під час богослужінь реколекційні науки, які проводив о. Тарас Рисей. Вірні чисельно приступали до святих тайн сповіді та Пресвятої Євхаристії. Детальніше...

Владика Ярослав освятив на Старосамбірщині новозбудований храм [фото]

10 листопада у с. П’ятниця на Старосамбірщині відбулося посвячення новозбудованого храму св. Параскеви П’ятниці. Чин освячення здійснив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Відтак архиєрей у співслужінні о. Віктора Коцеміри (декана Добромильського) та священиків Добромильського, Дрогобицького, Самбірського деканатів відслужив урочисту Літургію. Детальніше...

До храму на Старосамбірщині подаровано автентичні копії хоругв ХVI ст.

9 листопада в храмі св. Параскевії П’ятниці, що знаходиться в смт. Стара Сіль на Старосамбірщині, владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив велику вечірню. Під час богослужіння єпископ освятив новий престіл, кивот та інші богослужбові речі, які були споруджені священиком та громадою на кошти жертводавців. Детальніше...

Владика Ярослав на празник св. Дмитрія: "Добрий християнин свою віру визнає не тільки словами, але і добрими справами"

8 листопада, у день празника св. Дмитрія Солунського, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича відбулась Божественна Літургія, яку відслужив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Під час богослужіння архиєрей рукопоклав у пресвітери диякона Василя Вербіцького, префекта Дрогобицької духовної семінарії.   Детальніше...

Відбулась зустріч владики Ярослава з головами єпархіальних комісій

5 листопада у Дрогобичі, в приміщенні Єпархіального управління, відбулась робоча зустріч владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, з головами єпархіальних комісій. Участь в засіданні взяли також о. Григорій Комар (протосинкел єпархії) о. Василь Копичин (економ єпархії) та працівники економічного відділу. Детальніше...

У м. Сколе відбулось святкування 20-ліття відновлення парафії св. Пантелеймона

3 листопада владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав один з найдавніших дерев’яних храмів Сколівщини - церкву св. влмч. Пантелеймона (кін. XVI ст.) у м. Сколе. 20 років минуло з того часу, як в 1993 році владика Юліян (Вороновський) освятив храм після осквернення та відслужив урочисту Божественну Літургію. Детальніше...

Владика Ярослав (Приріз) до Сестер Служебниць: "Церква покликана бути – спільнотою друзів, що провадять інших до Христа"

На цьому наголосив 2 листопада єпископ Самбірсько-Дрогобицький під час посвячення каплиці Матері Божої Неустанної помочі в монашій обителі Сестер Служебниць в м. Трускавці. Цього дня архиєрей відслужив в новоосвяченій каплиці Божественну літургію у співслужінні священиків Трускавецького та Дрогобицького деканатів. Серед присутніх священиків були єромонахи-василіани з монастиря свв. апп. Петра й Павла з Дрогобича. Привітати співсестер прибули сестри-монахині зі Львова та Стрия. Детальніше...

Проповідь на Божественній літургії з нагоди освячення каплиці у монастирі Сестер-Служебниць

 Слава Ісусу Христу!  Дорогі в Христі! В сьогоднішньому Євангельському читанні ми чули розповідь про те, як одного дня четверо друзів принесли до Ісуса молодого чоловіка, який був паралізований. Коли вони прийшли до будинку, в якому був Ісус, то побачили багато людей. Вони не могли дістатися всередину, а тому піднялися на дах будинку, розібрали його і спустили паралізованого на ношах просто біля Ісуса, і Він зцілив його. Чого може нас навчити ця подія з земного життя нашого Господа? Думаю, що вона пояснює нам, що таке церковна спільнота. Чи можна знайти кращий образ Церкви, ніж ті четверо друзів? Хіба не такою Церква покликана бути – спільнотою друзів, що провадять інших до Христа, Який є Джерелом зцілення і спасіння? Покликанням Церкви, а в Церкві – черенечої спільноти, є бути спільнотою справжніх друзів: тими, хто піклується про ближніх, хто подібний до цих чотирьох чоловіків у сьогоднішньому Євангелії, які принесли свого паралізованого друга до Ісуса; друзів, чию любов не зупинила юрба в домі, які підняли свого друга на дах, розібрали покрівлю і опустили його до ніг Ісуса. Ісус поглянув на життя молодого чоловіка, якого принесли до Нього, і побачив, що причиною паралічу є непрощенні гріхи. Таким чином, проголосивши відпущення гріхів, Він усунув причину безпомічності. Людина не може сама собі вибачити. Не має значення наскільки часто вона каже собі, що її гріхи не є серйозні, все одно вони будуть її переслідувати. Деякі слова і гріховні вчинки мусять вийти на поверхню, якщо вона хоче знайти мир у серці. Слова які сказав Сам Господь паралітикові: “Сину, твої гріхи прощені”. Ці ж слова можуть прозвучати для нас у Таїнстві Сповіді, якщо ми покаємося і визнаємо наші гріхи перед Ісусом. Завдяки прощенню Божому ми також можемо піднятися з паралізованого духовного життя, паралізованих думок, паралізованого тіла і піти в нове життя, життя повноти і здоров’я. Ми також можемо прославляти Бога і казати: «Я ніколи ще такого не бачив, я й ніколи не мріяв, що щось подібне може статися зі мною».  Дякувати Богу, наша Церква має немало таких друзів – богопосвячених осіб, котрі мають особливу харизму – допомагати іншим молитвою та служінням. Серед них і Ви, дорогі Сестри Служебниці. Вже сама назва Вашого згромадження вказує на те, що Вашим покликанням є служити. Служити ближньому, служити тому, хто цього найбільше потребує. І це ваше завдання Ви успішно виконуєте ось уже більше ста років. Змінюються часи, змінюються покоління людей, але ви продовжуєте виконувати програму, котру у далекому 1892 накреслила блаженна Йосафата (Гордашевська). Ось її слова: "Намагатимуся якнайкраще виконувати свої щоденні обов'язки, пам'ятаючи, що Бог дивиться на мене, і старатимуся віднайти ласку в Його очах". Ця програма була складена нею у тиші монастирської келії і про неї вона не забувала серед суєти і клопотів дня, сповненого служінням ближньому. Ця програма передбачає і працю над собою, і працю для ближніх. Успішне її виконання і є служіння ближньому через медичну опіку, вчителювання, катехизацію, просвіту й інші види заняття, притаманні Вашому Згромадженню. Приклад блаженної Йосафати свідчить нам, що гідне сповнення цих обов’язків є найкращим свідченням єдності з Христом. Адже недаремно вона поряд з іншими мучениками-свідками нашої Церкви XX століття, була проголошена блаженною під час паломництва блаженної пам'яті Святішого Отця Івана Павла II до України в червні 2001 р.  Сьогодні ми в оновленому монастирі посвячуємо богослужбову каплицю, де блаженна Йосафата вершила свій земний подвиг. Знаємо, що блаженна Йосафата разом зі своїми співсестрами у Христі проживала тут у Трускавці, працювала з дітьми сиротами й опікувалася хворими. Це ще ближче наближує її до нас і ще більше заохочує нас наслідувати її приклад. Пам’ятаймо, що тільки з глибокого духовного життя монах чи монахиня здатні черпати сили і наснаги для свого апостольського служіння поза межами монастиря. Ось чому у монашому домі облаштовуємо молитовні каплиці. Без цього монастир перетвориться на черговий гуманітарний заклад для забезпечення соціальних потреб людського суспільства. Освячуючи сьогодні цю каплицю, молімось Господеві, щоб вчинив її оселею спасіння, місцем зростання у вірі, осередком плекання християнських чеснот. Молімось, щоб монаша спільнота, котра тут проживатиме, своїм служінням була відомою не тільки у Трускавці, але й по цілій Україні і світі. Благаймо Господа, щоб у цих стінах проживало багато святих богопосвячених осіб і щоб Церква, як у випадку блаженної Йосафати (Гордашевської), колись змогла урочисто повідомити усім про цю святість і поставити її прикладом для наслідування. Нехай Господь нам усім у цьому допомагає і благословляє, а Пресвята Непорочна Діва Марія, яка є духовною покровителькою Згромадження Сестер Служебниць, не припиняє обдаровувати своєю опікою усі Ваші благі починання. Амінь. + Ярослав м. Трускавець2 листопада 2013 року Божого Детальніше...