3-10 липня  у с. Дубина Сколівського району проходив молодіжний християнський табір "Сарепта". Організаторами та духівниками цього табору були о. Олег Кекош та о. Петро Верхоляк.

12 липня, у свято святих апостолів Петра і Павла, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Під час богослужіння єпископ уділив дияконських свячень братам Павлу Гачану та Андрію Гладкому, випускникам Дрогобицької духовної семінарії. Зазначимо, що напередодні, 10 липня, владика Ярослав висвятив на священика диякона Андрія Лінинського.

Останнім часом серед молоді все більшої популярності набирає  велоспорт. Це і корисно для здоров’я, і можливість  подорожувати та незабутньо провести час. А «Українська молодь - Христові» міста Старого Самбора  вміє  свої велоподорожі  проводити із Богом. Нещодавно  юнаки і дівчата нашого міста мали нагоду долати велосипедом близько 70 кілометрів.

9 липня у відпустовому місці с. Биличі на Старосамбірщині відбулася друга єпархіальна проща для учасників військових дій, їхніх родин, капеланів, волонтерів. Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Єпископу співслужили військові капелани і священики єпархії.

Впродовж 8-11 липня у Дрогобицькій Духовній семінарії відбулися вступні екзамени для юнаків, які виявили бажання стати на шлях підготовки до священства. Впродовж 3-ох днів приймальна комісія, до котрої з благословення Преосвященного владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, ввійшли представники ректорату семінарії та єпархіального духовенства, проводила випробування глибини і зрілості покликання абітурієнтів, перевіряючи їхні сили і можливості.

7 липня, у свято Різдва св. Івана Хрестителя, владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії відвідав з душпастирським візитом громаду вірних с. Ліктів, що на Турківщині. Єпископ освятив новозбудований храм Різдва св. Івана Хрестителя і відслужив у ньому першу Божественну Літургію. Після завершення освячення храму владика Григорій пояснив присутнім значення літургійних молитов і дійств цього чину. Божественну Літургію супроводжував хор храму святих апостолів Петра і Павла м. Турки.

7 липня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Архиєрейську Літургію з нагоди храмового свята в церкві Різдва св. Івана Хрестителя в м. Самборі.

Про це сказав 3 липня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, під час поминального богослужіння з нагоди 75-х роковин трьох тисяч невинних жертв НКВД, що загинули в урочищі Саліна в м. Добромилі на Старосамбірщині. Участь в поминальному заході взяли священики Добромильського деканату, представники обласної та районної влади, а також члени громадських організацій.

Всечесні отці!
Преподобні сестри!
Дорогі брати і сестри!

Другого червня 2016 року група українських релігійних, культурних і політичних діячів та Глави Українських Церков звернулися з відкритим Зверненням до проводу Польської Держави, духовних і культурних діячів та всього польського суспільства, в якому, згадуючи Волинську трагедію, смерть невинних братів і сестер, написали: «Убивство невинних людей не має виправдання… Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, – це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру й порозуміння… Доки житимуть наші народи, доти нам болітимуть рани історії. Але житимуть наші народи лише тоді, якщо, попри минуле, навчимося ставитися один до одного як рівні побратими».

Уже багато років католицькі ієрархи польського і українського народів зустрічаються, підписують спільні декларації, щоб минуле, зокрема трагічні часи Другої світової війни, не стали каменем спотикання на дорозі до християнського співжиття наших народів. Восени 1987 року, коли у Східній Європі ще панував тоталітарний комуністичний режим, у Римі зустрілися римо-католицькі єпископи з Польщі і греко-католицькі ієрархи з діаспори, оскільки Церква в Україні перебувала ще в підпіллі. Примас Польщі кардинал Юзеф Глемп сказав тоді: «Ми є винуватцями перед Богом, бо ми грішні; ми винуватці перед братами, бо замало в нас любові. Ми винуватці перед вами - брати-українці, бо не вміли втілювати в життя правди, яка випливає зі святого Хрещення» (Промова в українській Колегії святого Йосафата, 17 жовтня 1987 року).

Кожна Церква, вірна своїй місії, мусить беззастережно прийняти вчення Спасителя, що перед тим як приносити жертву Богові, потрібно спершу миритися з братом, який відчуває себе скривдженим (див. Мт. 5, 23-24). П’ятнадцять років тому, 27 червня 2001 року у Львові, перед Божественною Літургією за участю Папи Івана Павла ІІ, під час якої проголошено блаженними 28 синів і дочок нашої Церкви, Блаженніший Любомир Гузар, будучи вірним Христовому навчанню, скерував до Святішого Отця ось ці історичні слова: «Може, комусь буде видаватися дивним, незрозумілим і суперечливим у такий момент прославлення Української Греко-Католицької Церкви згадування про те, що історія минулого століття нашої Церкви знала й темні і духовно трагічні моменти. Вони полягали в тому, що деякі сини й дочки Української Греко-Католицької Церкви, на превеликий жаль, свідомо і добровільно заподіяли кривду своїм ближнім із рідного чи інших народів. За них усіх у твоїй присутності, Святіший Отче, від імені Української Греко-Католицької Церкви прошу прощення в Господа, Творця і Батька нас усіх, як також у тих, кого ми, сини і дочки цієї Церкви, у будь-який спосіб скривдили».

Дорогі в Христі! Майже 30 років люди доброї волі з обох наших народів хочуть достукатися до сердець усіх поляків і українців, щоб відкрити їх до прощення і примирення. Сьогоднішній момент у політичній історії Польщі і Європи видається особливо несприятливий для тих, хто не ідеалізує свого минулого. Давній ворог польського і українського народів, що може панувати над нами лише розділяючи нас, прагне роз’ятрити рани минулого, спровокувати новий виток напруги і ненависті між нами та зруйнувати наше спільне європейське майбутнє. Саме тому в цей Святий рік Божого милосердя прагнемо, щоб, за словами святого Папи Івана Павла ІІ, милосердне «прощення, отримане і дароване, було тим лікувальним бальзамом», котрий може оздоровити нашу історичну пам’ять та загоїти рани минулого.

Очікуючи відповіді на звернення українських діячів, які запропонували встановлення спільного дня пам‘яті за жертвами нашого минулого і віри в неповторення зла, просимо, щоб у неділю, 10 липня, під час вшанування жертв Волинської трагедії 1943 року відправити панахиду за всіх, хто протягом століть загинув внаслідок польсько-українського протистояння.

У заупокійних молитвах нашої традиції є такі слова: «Я образ несказанної Твоєї слави, хоч і ношу язви гріховні. Ущедри Твоє створіння, Владико, і очисти Твоїм милосердям, і бажану батьківщину подай мені, і вчини мене знову жителем раю».

Хай правда про Божий образ, якого не може знищити найтяжчий гріх, дає силу кожному християнину перемагати ненависть у собі. Хай надія на Боже милосердя спонукає всіх до наслідування Чоловіколюбця. 

+ СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький,
Отець і Глава УГКЦ

+ ЄВГЕН (Попович),
Архиєпископ і Митрополит Перемишльсько-Варшавський

 + ВОЛОДИМИР (Ющак),
Єпископ Вроцлавсько-Гданський

Київ-Перемишль-Вроцлав,
4 липня 2016 року Божого

Усім отцям-душпастирям нашої Церкви в Польщі та Україні доручаємо прочитати це Звернення вірним у неділю, 10 липня, після кожної Божественній Літургії та просимо відправити панахиду за поляків і українців, які протягом століть загинули внаслідок протистояння між нашими народами.

2 липня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирський візит до прокатедрального храму Покрова Пресвятої Богородиці м. Самбора, де відбувся Х-й Єпархіальний з’їзд спільнот «Матері в молитві».