31 травня, на свято П’ятидесятниці, владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, відвідав з душпастирським візитом парафію Зіслання Святого Духа с. Почаєвичі, що на Дрогобиччині. З нагоди храмового празника та 110-літнього ювілею місцевого храму єпископ відслужив Архиєрейську Літургію.

31 травня у Катедральному храмі Пресвятої Трійці відбувся ІІІ фестиваль церковних хорів “Ріки води живої”. Розпочався фестиваль спільним виконанням молитви "Царю небесний", У фестивалі взяло участь 8 хорів з Дрогобича, Самбора Старого Самбора та інших куточків нашої єпархії. Хор «Deo Gratias» храму Самбірської ікони Божої Матері м. Дрогобич виконав твори Ромуальда Твардовського, о. Михайла Вербицького та Михайла Гайворонського.

31 травня на свято Зіслання Святого Духа, парохіяни храму Преображення Господнього, що у м. Дрогобичі, духовно долучились молитвами до всіх тих, "хто сьогодні на війні в окопах, чи під відкритим небом приймає Духа Святого", - звернув увагу адміністратор храму, о. Любомир Митник, після Божественної Літургії та Вечірньої з коліноприклонними молитвами.

28 травня у Катедральному соборі м. Дрогобича відбулася Божественна літургія та чин постригу в читців-співців 21-го випускника дяківсько-регентського факультету Дрогобицького катехитичного інституту Пресвятої Трійці. Богослужіння очолив владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

22-24 травня у Кохавині проходили святкування Великого відпусту. В п’ятницю ввечері прихожани і паломники зібралися у каплиці біля чудотворного джерела, щоб Молебнем до Богородиці розпочати цьогорічні святкування. Опісля в соборі була звершена Свята Літургія, яку очолив і виголосив проповідь о. Михайло Микитчин з с. Заріччя. Суботній день розпочався Святою Літургією за упокій. Ввечері був відслужений Молебень до Богородиці та Вечірня з Литією, яку очолив о. Ігор Стельмах, настоятель монастиря св. Герарда у співслужінні монашої спільноти. Хор студентів Львівської Духовної семінарії товаришував молитві чудовим співом.

25-27 травня у м. Дрогобичі пройшов третій етап курсів для нововисвячених єпископів УГКЦ. Впродовж трьох днів новопоставлені церковні ієрархи прослухали лекції на актуальні теми, важливі для єпископського служіння.

Можливо, багато хто з нас читав у дитинстві казку Шарля Перро «Синя Борода». Але не всі, мабуть, знають, що у головного антигероя казки був реальний історичний прототип. Тому варто поглянути з висоти сьогодення на цього персонажа. Маємо на увазі історичного, а не казкового. Бо, як виявляється, у цій історії є деякі повчальні моменти, що стосуються й наших днів.

Кожний ювілей - це добрий привід для певних підсумків, уза­гальнень. Найперше вартує напи­сати про період становлення. Це щось подібне, як у Богдана-Ігоря Антонича: «Росте Антонич, і росте трава...» Рік 1995-й. Самбірсько-Дрогобицька єпархія починає іс­нувати і розвиватися, і разом із нею починає про себе заявляти наше скромне видання, якому до­лею було визначено мати статус єпархіального. Газета звертаєть­ся до людей першими єпископ­ськими посланнями, повідомлен­нями про події у єпархії та поза її межами, зведеннями про номі­нальні призначення священиків на парохії, добірками новин з життя окремих парохіяльних спільнот, євангелізаційними та катехизаційними матеріа­лами. Блаженної пам’яті Вла­дика Юліян Вороновський, засновник і видавець газети, своєю поставою надихає на добру роботу, дозволяє тво­рити, провадити журналістські пошуки і, як колишній полігра­фіст, намагається не залиши­ти поза своєю увагою будь-які деталі, пов’язані з друком га­зети, вихід у світ якої він бла­гословив як духовний батько.

Галичина завжди прива­блювала до себе племена і народи з часів сивої давнини. Попри перманентні міграційні процеси, тут упродовж століть мешкало автохтонне населен­ня з притаманним економічним укладом, мовними особливос­тями, традиціями і побутом. Ці землі привертали увагу і Болес­лава Хороброго, і Мєшка І, й угорського короля Андрія - це зі боку чужинців; і руського князя Володимира Великого, і короля Данила Галицького - з україн­ського боку. Тому не дивно, що упродовж VNІ-ХN ст. великий регіон переходив із одних рук в інші.

Вже минуло десять років, як відійшов у вічність тепер вже святий Папа Іван Павло ІІ. Як відомо, ще за життя цей понтифік мав багато противників. На жодного з наступників апостола Петра не було здійснено стільки замахів. Ворожість до цього святого Папи не припинилася ані після його смерті, ані після канонізації. Однак якщо раніше намагалися знайти якісь білі плями у біографії Папи, то пізніше стали висувати проти нього закиди містичного характеру. Про один із них і йтиме мова у цій публікації.