Туризм має бути "етичним, зеленим та відповідати якісним вимогам у всіх своїх галузях", констатує Папська рада душпастирства мігрантів та подорожуючих. "Зміни клімату становлять предмет великої турботи в глобальному вимірі. Вони є проблемою, яка стосується всіх нас, оскільки ми живемо в спільному домі, яким є для нас Земля".
В дійсності всі люди є певним чином відповідальними за зміни клімату, і всі разом страждають від їх наслідків, говориться в повідомленні Папської інформаційної агенції Fides, яке містить звернення Ради душпастирства мігрантів та подорожуючих до учасників міжнародної конференції на тему: "Туризм як екологічний виклик", що проходила в Мілані з 19 по 22 лютого 2009 року.
Міжнародний туризм "робить внесок для змін клімату і сам стає жертвою наслідків цих змін. На основі викидів шкідливих вихлопних газів транспорту, неконтрольованого асфальтування природніх територій і марнотратства природніх ресурсів, туризм має вагомі негативні наслідки", говориться у зверненні, підписаному президентом Ради кардиналом Раффаеле Мартіно. Попри те туризм сам стає жертвою наслідків змін клімату, оскільки він – так само як і сільське господарство залежить від метеорологічних та кліматичних умов.
Не можна також забути, що "індустрія міжнародного туризму приносить багато переваг для народного господарства різних країн, створення нових робочих місць, розвиток інфраструктури, сприяє розвитку культури та захисту природніх територій. Таким чином він є важливою силою для подолання бідності і покращення життєвих умов окремих людей та цілих держав".
Для того, щоб міжнародний туризм міг стати правдивою урухомлюючою силою росту економіки, він має відповідати критеріям захисту довкілля, які містяться в Компендіумі соціальної доктрини Церкви: "Результати політики міжнародного туризму і окремих туристичних проектів можуть бути успішними, якщо вони плануються в контексті взамозв’язку соціальної, екологічної та економічної візій. Вони стануть постійним джерелом збагачення, якщо будуть розвиватися згідно концепції сталого міжнародного туризму … Для багатьох країн з обмеженими природніми ресурсами туризм є важливим джерелом прибутків і таким чином вагомою можливістю росту економіки, якщо тільки в його основу закладені стратегії сталого розвитку, відповідальності і солідарності… Ці можливі переваги можуть «захитатися» перед обличчям сучасної екологічної кризи, і це стосується насамперед найбідніших країн, які найбільш страждають від її наслідків, хоча не є основними винуватцями шкідливих викидів у атмосферу".
У зверненні вказується також на вплив змін клімату на релігійний досвід: "Туризм, що сприяє контакту людини з природою, може стати нагодою для того, щоб пізнати багатство створіння, в якому об’являється безмежна доброта та милосердя його Творця … Все ж сьогодні природа, змінена втручанням людини, не завжди відзеркалює образ Творця. Надто часто руйнівна рука людини діє у протиріччі до вказівного пальця Творця, що зображений в Сикстинській капелі. Людське втручання є причиною змін клімату, чиї наслідки стають насамперед очевидними в зростанні рівня моря, відступі берегової лінії, частіших та сильніших проливних дощах, довших та більш інтенсивних періодах посухи, поступовому поширенні пустині, зменшенні біологічної різноманітності та таянні полярних льодовиків ... Сад став пустинею".
На основі такого розвитку подій необхідно прийняти захисні заходи і впровадити "правильну екологічну концепцію", що трактує створіння "як дар Божий для всіх, як спільну спадщину людства". Створіння є "даром, який ми отримали, але який ми маємо також передати майбутнім поколінням". Тому розвиток у галузі міжнародного туризму, а також інших сферах мусить "зважати на власні межі. Він має стояти в службі створіння, а не навпаки".
Визначаюче значення для туризму має, згідно Папської ради душпастирства мігрантів та подорожуючих "відкриття духовного виміру стосунку до створіння і трактування його не тільки як предмет для експлуатації, але ангажування для здійснення того, що сьогодні називають "інтелегентним туризмом", тобто етичним, "зеленим" та якісно вимогливим".
Джерело: сайт УГКЦ
Після привітань театральне дійство глядачам показали самодіяльні митці театральної студії «Теотокос», створеній при Греко-Католицькій Церкві. Всі поринули в часи народження Ісуса Христа, були неначе очевидцями цієї події. Отець Делмар, запорошений, зокрема відзначив: "На протязі багатьох років я співпрацюю з українською діаспорою, буваю на всіх зустрічах і святах, та наскільки професійно і так добре організовано Вертеп бачу вперше".
Виступ однієї школи змінювався іншою. З колоритними колядками і щедрівками на сцену вийшли учні школи Родина від Асоціації "Світ без кордонів". А школа Дивосвіт від Асоціації Спілки українців вертеп поставили португальською мовою.
Відтак на сцені з’явилася наша оперна співачка Лариса. У її голосі кожен відчув велич, силу і славу нашої Батьківщини. Кожний твір, який вона виконувала під акомпанемент Світлани Кузнєцової зал зустрічав гучними оплесками і викликами «Браво!».
Після виступу Лариси виступали: тернопілянка Ярослава Декалюк, Орися Андрусяк і Андрій Шуманський, театральна група «Рутенія», дует «Ностальгія»,
На закінчення свята віншував о. Йоан Лубів, ЧСВВ. Він вітав усіх зі святами і закликав всіх українців єднатися.
Нещодавно настоятель і парафіяни Української церкви у Штутгарті зустрічали свого архіпастиря Апостольського Екзарха у Німеччині та країнах Скандинавії Преосвященного Владику Петра (Крика). У Капеллі Kolpinghaus майже не було вільного місця.
Ветеран Української громади пані Анастасія Цюрак за давньою українською традицією вручила Владиці хліб – сіль. А студентка Штутгартського університету Ольга Побіжецька привітала його букетом квітів.
Апостольський Екзарх поклонився іконі Святого Василія Великого. Цю старовинну лемківську ікону привезли до Німеччини, потім її реставрували.
Під час Богослужіння до присутніх з душпастирським словом звернувся Владика Петро. Головний акцент у своїй проповіді Владика зробив на загальнолюдських цінностях та критеріях, за якими визначається сутність християнської моралі та любові.
Крім того, Владика Петро відзначив, що у 2006 року на теренах Німеччини жило 130 тисяч українців. Тепер їх число виросло до 141 тисячі. Він наголосив, що для вирішення наших життєвих проблем необхідно використовувати всі доступні методи, щоб людина ніколи не втрачала Віру, надати їй допомогу, щоб оживити в ній Надію та відродити у її душі всеохоплюючу Любов до нашого Творця та його єдинородного Сина: "Ми маємо себе освячувати та вдосконалювати, щоб виховати нове покоління. Маємо бачити себе у Громаді, збагачувати її, бути апостолами справи Божої. До нашої Церкви треба відноситися з великою любов’ю…".
Разом з Владикою Петром співслужили: отці Романом Врущак, Юрій Буйняк і Василь Рейніч, а дякував Торстен Галл.
Після Служби Божої усіх запросили на святковий обід до великої зали Kolpinghaus. Завершилося святкування мистецькою програмою.
Джерело: сайт УГКЦ
У п’ятницю, 7 листопада, Папа Венедикт XVI прийняв лікарів та експертів в галузі біоетики, учасників конгресу, який провела Папська Акадамія «Pro Vita» (За життя), разом з Міжнародною федерацією католицьких лікарських асоціацій та Італійським Національним Центром пересадки органів. Зустріч, що тривала у Римі від 6 до 8 листопада, була присвячена темі донорства органів. Україну на конгресі представляли д-р Іван Луць та о. д-р Ігор Бойко зі Львова, члени Папської Академії «Pro Vita».
Пересадка органів – це завжди вчинок любові, зазначив Венедикт XVI, застерігаючи перед тенденцією зводити цю медичну практику до звичайного ринку. На думку Папи, «вчинок любові, який виражається даруванням своїх життєво важливих органів, залишається непідробним свідченням любові, яка вміє бачити далі, ніж смерть тому що життя завжди перемагає». Венедикт XVI ствердив, що пересадка життєво необхідних органів може відбуватися лише після того, як підтверджено смерть донора і після згоди його рідних. Саме попередня згода донора, або ж згода рідних, є умовою забезпечення свободи, для того, щоб акт донорства був вираженням дарування, а не примусу чи надужиття.
Папа також зауважив, що той, хто отримує органи, повинен добре усвідомлювати їхню цінність, адже те, що він отримує, перш ніж бути органом, є свідченням любові, яке повинно викликати належну відповідь вдячності.
Оскільки дарування органів є вчинком любові, не можна до них ставитися лише як до товару. Людське тіло ніколи не можна вважати чистим предметом, товаром. Застосування торгівельних критеріїв, які часто є вибірковими, абсолютно суперечить значенню дару. Тому Папа пригадав, що різні зловживання та чорний ринок органів, які часто вражають невинних, зокрема – дітей, повинні зустрітися з однодушним відкиненням з боку наукової та медичної спільноти, як недопустимі практики. «Той самий моральний принцип повинен наголошуватися і тоді, коли йдеться про утворення чи знищення людських ембріонів, призначених на лікувальні цілі. Сама ідея вважати ембріон за “терапевтичний матеріал” суперечить культурним, громадським та моральним основам, на які спирається гідність людської особи», – закінчив Венедикт XVI.
Джерело: Радіо "Ватикан"
Згідно з власним свідченням, папа, який проголосив догмат Небовзяття Пресвятої Діви, бачив "чудо сонця" чотири рази.
Цю інформацію підтверджує рукописний, неопублікований запис папи Пія ХІІ, який є частиною виставки "Пій ХІІ: людина і понтифікат". Експозиція, яка відкрилась у Ватикані, триватиме до 6 січня.
Відповідальний за виставку, ватиканський журналіст Андреа Торніеллі розповів, що запис був знайдений в архівах родини Пачеллі. У ньому описується "чудо сонця", епізод, який до сьогоднішнього дня був відомий завдяки непрямому свідченню кардинала Федеріко Тедескіні (1873-1959), який в одній з проповідей згадував про те, що Святий Отець бачив це чудо.
Пій ХІІ писав: "Я бачив "чудо сонця", це чиста правда".
Чудо сонця відоме як подія, що сталася у Фатімі у Португалії 13 жовтня 1917 року. Згідно з фатімськими візіонерами, Богородиця сказала, що цього дня станеться чудо, завдяки якому багато людей увірують. Тисячі зібрались того дня на місці об’явлень і побачили "чудо сонця".
Джерело: ZENIT