Святий Боніфатій був слугою в однієї багатої пані і жив у Римі. Будучи християнином, він милосердно ставився до людей, цілком виправдавши своє ім'я, яке у перекладі з латинської мови означає "чинити добро".

Місяць грудень позначений у церковному календарі іменем святого Миколая. Образ цього подвижника віри асоціюється в нашій уяві перш за все з благодійністю. Значно рідше говоримо про нього як про опікуна мандрівників, що за його посередництвом прагнуть прибути до тихої пристані, і, мабуть, найменше пригадуємо те, що Миколай, єпископ з Мирів у Ликїі, був ревним захисником правд віри. Автор пропонованої замітки, помістивши її під рубрикою «Про життя» рідко згадує святого, якого чи не найбільше полюбляє малеча і дуже шанують дорослі, однак, публікація проникнута духом безкорисливого служіння і рекомендована тільки для тих, хто налаштований на успіх.

Авва Йоан, котрий багато років подвизався у скитському монастирі, раптом почав кудись збиратися. Спершу повернув у бібліотеку всі книги, тоді виправ онучі, врешті заштопав усі дірочки на старенькій рясі та начистив до блиску черевики.

Побачивши це, брати вирішили жартома покепкувати собі із старця.

Я – християнин. Католик. Знаю, наскільки важливо є те, що в нас в Україні маємо тепер релігійну свободу, бо належу до того покоління, яке ще пам”ятає заборону ходіння до церкви, заборону колядувати чи святкувати  релігійні свята, атеїстичну пропаганду в школі, тиск на свідомість молодої, ще не сформованої повністю особистості.

14 листопада владика Юліян (Вороновський) відвідав парохію Вознесіння Господнього с. Літиня, що на Дрогобиччині. Цього дня місцева громада УГКЦ святкувала 10-літній ювілей освячення храму. Стараючись про належне відзначення важливої дати, парохіяни с. Літиня на чолі з своїм духовним наставником о. Володимиром Горіном подбали про зведення нової дзвіниці та оновлення існючого храму. З прибуттям архиєрея відбувся чин освячення оновленого храму та новозбудованої дзвіниці. Відтак відбулась урочиста Архиєрейська Літургія.