З великою прикрістю стверджую, що заклики Церков про недопущення кровопролиття і мирне врегулювання конфлікту не було почуто.

12 лютого, на празник Трьох Святих, владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у Катедральному храмі Пресвятої Трійці в м. Дрогобичі. Під час Літургії архиєрей рукопоклав у священичий сан диякона Мар'яна Мащикевича.

5 лютого у Катедральному храмі Пресвятої Трійці відбулась Божественна Літургія з нагоди початку 2-го навчального семестру в навчальних закладах м. Дрогобича. Богослужіння очолив о. Олег Кекош, капелан академічної молоді. Літургію співав хор музичного факультету ДДПІ під керівництвом проф. Степана Дацюка.

Тиждень пам’яті Владики Юліяна з 23 лютого по 2 березня 2014р.:

Четвер, 27 лютого:

- у всіх матірних храмах Самбірсько-Дрогобицької єпархії відбудуться заупокійні Літургії з парастасом.

П’ятниця, 28 лютого:

- у дочірніх храмах парафій єпархії духовенство та вірні молитимуться парастас.

- проща до Святоуспенської унівської лаври. О 15.00 – парастас та освячення надгробного хреста на могилі Владики. 

Субота, 01 березня:

- 12.00 – Архиєрейська Божественна Літургія з парастасом у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці. Відкриття парафіяльного музею у підвальних приміщеннях та меморіальної дошки у храмі. 

- 16.00 - реквієм пам’яті владики Юліяна у Дрогобицькому муздрамтеатрі ім. Юрія Дрогобича.

Неділя, 02 березня:

- панахиди у всіх храмах єпархії

Згідно з постановою Синоду єпископів Києво-Галицького архиєпископства УГКЦ, владика Ярослав (Приріз) закликав духовенство, монашество і мирян Самбірсько-Дрогобицької Єпархії до посту у четвер в наміренні за мир і спокій в Україні.

16-18 жовтня 2014 року Божого у м. Дрогобичі відбудеться Єпархіальний собор на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Як наголошується в декреті єпархіального єпископа про скликання собору, метою собору є пожвавлення життя і діяльності парафіяльної спільноти.

Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Уже впродовж кількох років триває реалізація синодальної стратегії «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». У цьому руслі Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви постановив провести у 2015 р.Б. Всецерковний Патріарший Собор, а у 2014 р.Б. – єпархіальні Собори. На виконання цієї Синодальної постанови я, як Самбірсько-Дрогобицький єпархіальний єпископ, своїм декретом скликав єпархіальний Собор, який відбудеться з 16 по 18 жовтня 2014 року Божого.

В цьому надзвичайно важливому в житті нашої єпархії заході візьмуть участь духовенство, монашество і миряни. Це - працівники Єпархіальної курії, члени Колегії єпархіальних радників, члени Пресвітерської ради, Голови єпархіальних комісій, Ректор Єпархіальної семінарії, отці декани, делеговані священики від кожного деканату, представники монашества з терен нашої Єпархії та делеговані миряни з кожного деканату (див. кан. 238 ККСЦ).

Ми свідомі того, що людина найчастіше вперше зустрічається з Христом саме на парафії - через участь у Божественній Літургії, хрещенні, шлюбі, похороні, через душпастирські відвідини… Парафія є спільнотою спільнот, у якій існують різні молитовні групи, братства та молодіжні організації. Плекаючи та оживляючи наші парафіяльні громади, ми тим самим плекаємо та оживляємо цілу Церкву. Тому головною темою, над якою ми розмірковуватимемо на нашому єпархіальному Соборі, є «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Нашим головним завданням є допомогти усвідомити всім вірним, що за оживлення парафії несе відповідальність кожен. Для нас дуже важливим є добре організувати діяльність парафії, щоб укріплювати єдність і любов між всіма членами Церкви.

Зважаючи на важливість єпархіального Cобору і головної теми, яка на ньому обговорюватиметься, ми будемо наполегливо до нього готуватися. Для цього заплановано ряд заходів й ініціатив, аби у світлі Святого Письма та Церковного Передання спільно пізнати основні проблеми і виклики, які сьогодні стоять перед парафією, та знайти шляхи і способи покращення парафіяльного життя. Координуватиме підготовку до нашого єпархіального Собору спеціально покликана для цього Підготовча комісія. Ми готуватимемось у кілька етапів, зокрема – через реколекційні науки та регіональні зустрічі парафіяльних представників.

У кожній парафіяльній громаді пройдуть реколекції з особливим наголосом на питаннях, які плануємо обговорити на Соборі (молитва, проповідь Божого Слова і соціальне служіння). Під час цих реколекцій гаряче заохочую не тільки зосередитись на науках реколектанта, але й обговорювати почуте та подавати свої відгуки і пропозиції щодо оживлення парафіяльної діяльності.

Згодом відбудуться регіональні зустрічі представників кожної парафії, під час яких буде опрацьовано відгуки і пропозиції парафіян та під проводом Підготовчої комісії буде вирішено, які питання слід запропонувати до розгляду на єпархіальному Соборі. Під час цих регіональних зустрічей також буде обрано делегатів, які представлятимуть думку своїх громад на єпархіальному Соборі.

Заплановані нами реколекції та регіональні зустрічі, важливі ще й тому, що особи, які братимуть у них участь, пізнавши проблеми, виклики і потреби, що сьогодні стоять перед парафіяльними громадами, сподіваюсь, повніше усвідомлять власну відповідальність за життя парафії і намагатимуться пожвавити її життя. Таким чином ми зможемо реалізовувати головне завдання нашого єпархіального Собору.

Дорогі у Христі! Заохочую усіх до молитви за успішне проведення Собору Самбірсько-Дрогобицької єпархії «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Також прошу кожного активно долучитись до планованих підготовчих ініціатив. Сподіваюсь, що цей наш єпархіальний Собор, який ми проведемо у 25-ту річницю легалізації Української Греко-Католицької Церкви, підведе певний підсумок того, що нашій Церкві вдалося здобути від часу виходу з підпілля, а також на тлі нашої багатої історичної спадщини накреслить нові шляхи до пожвавлення життя і діяльності парафіяльної громади, щоб у нових умовах вона була для кожної людини «місцем зустрічі з живим Христом».

+ ЯРОСЛАВ (Приріз),
Єпископ  Самбірсько-Дрогобицький

Дано у Дрогобичі,
при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,
у Неділю після Богоявлення ГНІХ,
26січня 2014 року Божого 

26 січня 2014 р. Б.

ДЕКРЕТ

про скликання VІ сесії Собору

Самбірсько-Дрогобицької Єпархії

«Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

В ім’я Святої, Єдиносущної, Животворящої

і Нероздільної Тройці,

Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Божою Милістю

ЯРОСЛАВ,

Єпископ Самбірсько-Дрогобицький

Владою, нам даною Богом і Церквою,

як Правлячий Єпископ Самбірсько-Дрогобицької Єпархії,

в апостольській турботі про пожвавлення життя і діяльності парафіяльної спільноти,

 керуючись канн.235, 236 і 237 Кодексу канонів Східних Церков та постановами Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (Київ, 11–17 серпня 2013 року Божого),

у рамках підготовки до VI-ої Сесії Патріаршого Собору УГКЦ

СКЛИКАЮ

VІ сесію Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії

на тему:

«ЖИВА ПАРАФІЯ – МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ З ЖИВИМ ХРИСТОМ»

яка відбудеться з 16 по 18 жовтня – 2014 р.Б. в  місті Дрогобичі.

У єпархіяльному Соборі повинні взяти участь особи, передбачені вимогами кан. 238 §1 Кодексу канонів Східних Церков.

Благословення Господнє на Вас!

+ЯРОСЛАВ,
Єпископ
Самбірсько-Дрогобицький 

- доручаємо продовжувати у храмах, монастирях та семінаріях безперервну цілодобову молитву, відповідно до порядку, визначеного отцями-парохами та настоятелями;
- закликаємо усіх наших вірних та людей доброї волі, кожного дня о 21.00 год. єднатися у спільній молитві за Україну;
- заохочуємо вірних також до приватних молитов за Україну;
- оголошуємо безперервний строгий піст в наших Єпархіях та Екзархатах за таким порядком:

- Понеділок – Київська архиєпархія, Донецько-Харківський Екзархат, Одесько-Кримський Екзархат;
- Вівторок – Львівська архиєпархія, Стрийська єпархія;
- Середа – Івано-Франківська архиєпархія, Коломийсько-Чернівецька єпархія;
- Четвер – Тернопільська архиєпархія, Бучацька Єпархія, Самбірсько-Дрогобицька єпархія;
- П’ятниця – Сокальсько-Жовківська єпархія, Луцький Екзархат, Мукачівська єпархія;

- доручаємо після кожної Божественній Літургії промовляти нижче подану Молитву митрополита Андрея Шептицького за кращу долю українського народу.

Молитва за кращу долю українського народу

Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.

Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.

Грішних твоїх синів Ти не відтручуєш, не відвертаєш твого пресвятого обличчя від їх долі, бо не хочеш смерти грішника, а його навернення та спасення.
Тому надіємося, що всі терпіння, що їх доводиться нам у житті зносити з милосердної Твоєї волі, допущені для нашого добра. Ми віримо й надіємося, що покаянням, щирою молитвою і щирим прийманням Найсвятіших Таїнств зможемо заслужити собі на те, що скоротиш час досвіду і терпінь, що милосердним оком споглянеш на твоїх дітей, що даси їм витривати з благодаттю у злиднях теперішнього життя і всемогутньою Твоєю волею положиш край нашим терпінням.

Дорогоцінною кров’ю твого Сина бажаємо надолужити Тобі за всі гріхи наших батьків і братів. Через руки наших священиків жертвуємо Тобі безкровну жертву пресвятої Євхаристії, що є повторенням і відновленням хресної жертви Твого Сина і Бога, Спасителя нашого Ісуса Христа.

Прийми цю жертву надолуження за всі гріхи людей, прийми наші благальні прохання про милосердя і твою святу благодать.

Умилосердися над усіма тими, що терплять. Даруй їм ласку терпеливо зносити гірку долю і через терпеливість заслужити на пільгу в терпіннях і перемогу в цьому смертному житті та на блаженство вічности. Амінь.

Дорогі в Христі!

Останніми місяцями наша країна переживає тяжкі випробування, які свідчать про глибоку кризу у відносинах між суспільством і владою. Небажання влади дослухатися до думки народу вже призвело до трагічних наслідків. Ми висловлюємо свої глибокі співчуття сім'ям загиблих, запевняючи їх у нашій молитовній близькості, солідаризуємося з родинами переслідуваних, стаємо на боці побитих, пригноблених, утиснених і зневажених. Наш голос нині єднається з голосом мільйонів громадян України, які взивають до неба про правду і справедливість словами Священного Писання: «Розлийте, небеса, згори росою правду, і нехай хмари дощем її виллють! Нехай відчиниться земля і дасть спасіння, і нехай виростить разом справедливість!» (Іс. 45, 8). При цьому хочемо підкреслити, що справедливість не наступить доти, доки не буде зцілена остання рана на тілі постраждалих, доки не будуть віднайдені всі пропалі без вісти, доки в суспільстві не буде усунено загрози фундаментальним правам і свободам людини та народу в цілому й відновлено довіри до влади, без чого неможливо будувати сучасної правової держави.

У цих нелегких обставинах ми стали свідками великої людської доброти і солідарності в нашому народі. Молодь, зокрема студенти, дорослі, літні люди, жінки і чоловіки, а навіть особи з особливими потребами виходили на площі й майдани Києва та інших міст і сіл нашої країни, виявляючи громадянську і духовну зрілість, готовність до самопожертви задля кращої долі рідного народу. Усім цим людям ми висловлюємо нашу пошану і вдячність, скеровуючи до них слова святого апостола Павла: «Отож, любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний» (пор. 1 Кор. 15, 58). Хочемо окремо відзначити тих осіб, котрі, будучи на державній службі, незважаючи на тиск чи погрози, залишилися вірні Божому законові та голосові власного сумління, відмовляючись чинити насилля проти власного народу. Вони на ділі здійснили закон, яким керувалися ще перші християни Єрусалима, котрі, будучи переслідуваними, не відступали від Божої правди і казали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!» (Ді. 5, 29).

Водночас ми з великою тривогою і болем серця сприймаємо прояви насилля, утисків і переслідувань мирних демонстрантів із боку силових структур України. Ганебним і принизливим для самої держави став загальновідомий факт, що силові структури почали діяти у згоді зі злочинними найманцями, які чинили погроми та нападали на мітингувальників, лікарів, журналістів і навіть на звичайних громадян, серед яких були літні особи й діти. Дії, скеровані на насильне придушення мирного волевиявлення громадян, не можна виправдати нічим і вони заслуговують на однозначне та рішуче засудження. Влада, яка немовби не чує крику свого народу і намагається приглушити його голос за власні права ударами міліцейських кийків та пострілами зброї, стає на небезпечну дорогу терору й диктатури, що суперечать її основоположному покликанню дбати про єдність народу, бути на сторожі суверенітету країни та працювати задля загального добра всіх без винятку громадян.

Церква засуджує всяке кровопролиття та будь-які форми насильства, але підтримує право громадян на мирний протест. Ми з усією рішучістю закликаємо всі сторони протистояння: «Зупиніть кровопролиття! Не допустіть зростання насилля!» У незалежній і цивілізованій Українській державі не повинна проливатися кров власних громадян у мирний час лише за те, що ці громадяни домагаються і захищають належні їм права й свободи. Закликаємо владу не чинити насилля над власним народом, але почати шанувати свій народ. Сподіваємося, що наш заклик не залишиться «голосом вопіющого в пустині».
Сьогодні багато хто скеровує свій погляд у бік Церков із виразним чи непрямим запитанням: що маємо робити? З таким самим питанням приходили сучасники і до Івана Хрестителя, а він відповідав їм силою Святого Духа, закликаючи до переміни серця, до навернення: «Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить". Прийшли також митарі христитись і йому мовили: "Учителю, що маємо робити?" А він сказав їм: "Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть". Вояки теж його питали: "А ми що маємо робити?" Він відповів їм: "Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею"». (Лк. 3, 11−14).

Ми рівно ж, будучи свідомими, що «поміч наша в Господі, що сотворив небо і землю» (Пс. 121, 2), закликаємо наших вірних та усіх людей доброї дотримуватися Божих заповідей, нікому не чинити зла, тривати в мирі та добрі. Прохаємо і надалі молитися в спільнотах (парафіяльних, чернечих і родинних) та індивідуально за Україну та оголошуємо період посту в усіх наших єпархіях та екзархатах в Україні. Практичні вказівки щодо молитви й посту додаємо до цього Звернення та просимо отців-душпастирів оголосити їх та належним чином організувати. Разом із митрополитом Андреєм Шептицьким «ми віримо й надіємося, що покаянням, щирою молитвою і щирим прийманням Найсвятійших Тайн зможемо заслужити на те, що Господь скоротить час досвіду і страждань, що милосердним оком спогляне на синів своїх, що дасть їм витривати з благодаттю у злиднях теперішнього життя і всемогутньою своєю волею покладе край нашим терпінням» (пор. Молитва за кращу долю українського народу).

У той час, коли наші погляди скеровані до стольного града Києва, ми думкою переносимося до собору Святої Софії – Премудрості Божої, де Пресвята Богородиця з піднесеними до небес руками заступається за нас, випрошуючи для нашої землі благословення і Божого миру. Їй, нашій Цариці і Небесній Заступниці, прагнемо поручити нині самих себе, наш край, його правителів, військових – усіх, хто проживає на нашій землі, благаючи словами давньої християнської молитви: «Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід ізбави нас, єдина чистая і благословенная!»

Благословення Господнє на вас!

1. Блаженніший Святослав (Шевчук),
Отець і Глава УГКЦ, Верховний Архиєпископ
Києво-Галицький;
2. Високопреосвященніший Владика Ігор (Возьняк),
Митрополит Львівський;
3. Високопреосвященніший Владика Володимир (Війтишин),
Митрополит Івано-Франківський;
4. Високопреосвященніший Владика Василь (Семенюк),
Митрополит Тернопільсько-Зборівський;
5. Преосвященний Владика Михаїл (Колтун),
Єпарх Сокальсько-Жовківський;
6. Преосвященний Владика Мілан (Шашік),
Єпарх Мукачівський.
7. Преосвященний Владика Ярослав (Приріз),
Єпарх Самбірсько-Дрогобицький;
8. Преосвященний Владика Василь (Івасюк),
Екзарх Одесько-Кримський; Адміністратор Коломийсько-Чернівецький;
9. Преосвященний Владика Йосафат (Говера),
Екзарх Луцький;
10. Преосвященний Владика Степан (Меньок),
Екзарх Донецько-Харківський;
11. Преосвященний Владика Дмитро (Григорак),
Апостольський Адміністратор Бучацької Єпархії.
12. Преосвященний Владика Тарас (Сеньків),
Єпископ-адміністратор Стрийський;
13. Преосвященний Владика Богдан (Дзюрах),
Єпископ курії Верховного Архиєпископа УГКЦ;
14. Преосвященний Владика Венедикт (Алексійчук),
Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії;
15. Преосвященний Владика Ніл (Лущак), Єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії.
16. Блаженніший Любомир (Гузар),
Архиєпископ-емерит;

Львів-Брюховичі,
31січня 2014 року Божого