6 січня, навечір'я Різдва Христового, владика Ярослав (Приріз), єпарх Самбірсько-Дрогобицький, відслужив царські часи у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Після завершення цього богослужіння архиєрей очолив вечірню, що служиться цього дня разом з Літургією св. Василія Великого.

З глибоким сумом повідомляємо, що сьогодні, на 88-му році життя, відійшла у вічність мама Митрополита Львівського Високопреосвященного владики Ігоря – Анна.

Десь далеко на Кавказі жив, а може живе ще й досі славний монах з чудесним ангельським іменем –  Рафаїл. За його духовними порадами звідусіль з’їжджались різні люди, щоб повернутись додому, як кажуть очевидці,  щасливими та умиротвореними.

«Життя складне. Воно – війна. Борися або помри…», – саме ці слова згадуються мимоволі, коли знайомишся із сюжетом фільму «Лемоні Снікет: 33 нещастя». Уже в перших кадрах стрічки ми бачимо трьох безтурботних діточок сім’ї Бодлер – Вайлет, Клауса та Сонечко, які раптово стають безпритульними сиротами внаслідок жахливої пожежі, яку загасити ніхто так і не зумів.

Практично кожна епоха української історії мала у основі свого розуміння державотворчої цінності. Держава була і залишається основним пріоритетом будь-якого соціуму, адже термінологічне визначення поняття «держави» завжди співзвучне із впорядкованим суспільством, де у кожного із його членів власні місце і роль. В основі політологічної науки маємо чимало текстів, які мають на меті розкрити основні функції чи місію держави. Пригадаймо класично-хрестоматійні тексти Платона, Аристотеля, Макіавеллі…Кожен із цих авторів намагався крізь призму власного розуміння пояснити найважливіші принципи і засади розвитку держави. У кожного були на думці ключові важелі ефективності: влада, порядок, законодавча система. Безумовно, ці фактори мають своє місце, проте найважливіший момент – виокремити у державотворчому процесі роль духовних орієнтирів.

У житті кожного з нас рано чи пізно постає питання – ким бути, чи ким стати в цьому земному житті. Чомусь вище написані поняття "бути кимось " і "стати кимось" для нас не мають різниці, але якщо вдуматися глибше, то це може стати щонайменше цікавою темою для дискусії.

Мабуть, не знайдеться людини, котра не бажає бути щасливою. Слово «щастя» має гарну похідну від слова «сопричастя» або «соучастіє». Напевно всі згодяться з тим, що щастя знаходить своє особливе місце у Подружжі, де двоє людей бажають розділити своє життя одне з одним, стають сопричасниками взаємної любові, приймають участь у житті одне одного... В обряді Вінчання священик дає молодятам спожити із спільної чаші як символ їхнього взаємного обдарування та спільної долі. Але чому так стається, що в багатьох сім'ях вже за кілька років можна почути слова: «Вже все, чаша моїх терпінь переповнена… Більше не можу».

Проблема батьків і дітей — це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати.

Собор св. Якова знаходиться в іспанському місті Сантьяго-де-Компостелла, у ньому зберігаються мощі апостола Якова. Тому це невелике місто, витоки якого беруть початок в епоху раннього Середньовіччя, є третьою святинею католицького світу (після Єрусалиму і Риму), центром паломництва і кінцевим пунктом знаменитого маршруту «Шлях святого Якова», що охоплював усю територію Європи і дав місту назву "християнської  Мекки".

Святий Жан Батіст де Ля Саль (1651 - 1716). Французький священик, який в 1684 році заснував згромадження «Братів християнських шкіл». Він та засноване ним згромадження закладали безплатні школи, в яких могли навчатися діти з різних верств населення, незалежно від майнового  статусу (в цей час більшість шкіл були платними).