Юліян (Юрій Вороновський), син Івана та Ксенії (з дому Костишин), народився 5 травня 1936 року у селі Гумниська Бузького району Львівської області. Після закінчення середньої школи поступив в Український Поліграфічний Інститут у Львові, котрий закінчив у 1961 році зі спеціальністю інженер-технолог поліграфічного виробництва. Впродовж п'ятнадцяти років працював на різних посадах від інженера до начальника відділу у Проектно-Конструкторському Інституті у м. Львові. В час, коли праця на займаних посадах стала для нього недоступною через його віровизнання, змушений був звільнитися і перейти на просту роботу у котельню, де працював до часу виходу УГКЦ із підпілля.

У 1958 році вступає до підпільного монастиря Монахів Студійського Уставу і починає навчатися у підпільній греко-католицькій семінарії. У 1964 році складає чернечу схиму, в часі якої через наречення отримує ім'я Юліян. 27 жовтня 1968 році з рук Єпископа Василя-Всеволода Величковського (підпільного Митрополита УГКЦ) приймає ієрейські свячення. Молодий ієромонах активно включається у діяльність підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Він відвідує домівки греко-католиків, у яких відправляє богослужіння, надаючи їм духовну опіку. У 1976 році ієромонах Юліян змушений через своє віровизнання та діяльність підпільного греко-католицького священика залишити місце праці і надалі, аж до виходу Церкви з підпілля у 1990 році, працює оператором котельні. Це дає змогу йому більше приділяти уваги кандидатам до монастиря і навчати та формувати їх. В недовгому часі о. Юліяна вибирають ігуменом підпільного монастиря. За це ієромонаха Юліяна неодноразово викликають до спецслужб, звинувачуючи його у антирадянській діяльності. Через недостатність доказів йому вдається уникнути покарань. 30 вересня 1986 року тодішній Митрополит підпільної Церкви Володимир Стернюк на одній із львівських квартир хіротонізує ієромонаха Юліяна Вороновського, і призначає його Єпископом-помічноком у Львові. В часі легалізації УГКЦ і відновленні української державності Владика Юліян бере активну участь у богослужіннях, маніфестаціях, віче тощо. Даний єпископ є членом екуменічної студійної групи, до якої належать єпископи та священики Греко-Католицької та Православної Церков. Владика Юліян прикладає багато зусиль до конфесійного порозуміння і є добрим авторитетом як для духовенства так і мирян не лише греко-католиків, але і вірних інших конфесій. Єпископ веде відкритий і відвертий діалог із представниками державної влади та ієрархами іншх Церков. У 1991 році Мирославом Іваном (Любачівським), Главою УГКЦ, був призначений Архимандритом монастиря Студійського Уставу і ректором Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. У1993 році йому було поручено адміністраторство новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії,17 квітня 1994 року Владику Юліяна введено на престіл новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.

За час свого єпископського служіння Владика Юліян висвятив понад 200 священиків, освятив понад 100 храмів, ініціатором будівництв та фундатором багатьох з них був сам. За 12 років свого служіння повіреної Єпархії Владиці вдалося розбудувати структури єпархії, відкрити духовну семінарію, Катехитичний інститут, працювати над розробленням різних програм для навчання дітей та молоді, а також приділяти велику увагу соціальним проектам. На даний час Владика Юліян є членом Постійного Синоду Єпископів УГКЦ, а також очолює синодальні Комісії: у справах шкільництва та родини.

Указом Президента України від 4 листопада 1999 року Владика нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня. 21 січня 2010 року рішення №520 Трускавецької міської ради Владиці Юліяну (Вороновському) присвоєно звання «Почесний громадянин м. Трускавця».

1 липня 2011 року рішенням Вченої ради УКУ Владиці Юліяну присвоєно звання Doctor Honoris Causa, яке 9 липня 2011 року вручив Блаженніший Любомир, Великий канцлер УКУ.

27 жовтня 2011 року повідомлено про прийняття зречення Патріархом Святославом (Шевчуком) з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького Владики Юліана. З того моменту Владика є Вислуженим Єпископом Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Із липня 2012 року Владика Юліян проживав у Святоуспеннській Унівській лаврі, будучи її архимандритом.

28 лютого 2013 року після важкої недуги перестало битись серце першого єпарха Самбірсько-Дрогобицького.

У паломництві до Чудотворної Грушівської Богородиці взяло участь понад 95 осіб із Львівської та Івано-Франківської областей; мм. Самбора, Дрогобича, Івано-Франківська, Стебника, Львова, Яворова. Очолив прощу о. Ігор Козанкевич, – про це повідомила Софія Стахнів, учасниця пішої нічної прощі Дрогобич-Грушів.

24 квітня на празник Христового Воскресіння владика Юліян (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, очолив пасхальні богослужіння, які опівночі розпочались у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Разом з архиєреєм молились священнослужителі та вірні катедральної парохії. "Сьогодні ми святкуємо Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Ця подія, хоч і відбулася багато сотень років тому, але є завжди актуальна, бо сповнює сенсом існування світу, проповідь Церкви і життя людини," - зазначив владика Юліян, вказуючи на непроминаючу актуальність Пасхи Христової для кожної людини.

На свято Воскресіння владика Ярослав (Приріз) очолив пасхальні богослужіння у прокатедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці в м. Самборі. Після завершення Божественної Літургії єпископ привітав самбірчан з радістю Господньої перемоги над смертю та гріхом. Відтак адміністратор храму прот. Богдан Добрянський, декан Самбірський, склав подяку архиєрею за те, що розділив радість великого празника з вірними парохії. Архиєрею також співслужили сотрудники прокатедрального храму.

22 квітня у Страсну П'ятницю в Соборі Пресвятої Трійці у Дрогобичі владика Юліян (Вороновський) у співслужінні владики Ярослава (Приріза) та священиків катедральної парохії відслужив чин Вечірні з винесенням Плащаниці. Під час Вечірні було прочитано Страсне Євангеліє, яке є лійтургійним поєднанням розповідей чотирьох євангелистів та укладене у хронологічній послідовності подій Христових страждань.