Проповідь у Великий четвер (2020)

Слава Ісусу Христу! Дорогі Співбраття у священстві! У Євангелії Страсного четверга Церква пропонує нашій увазі розповідь про останні події з життя нашого Спасителя – таїнственну зустріч довкола пасхальної трапези, на якій Ісус установив Пресвяту Тайну Євхаристії та умив ноги своїм апостолам. Це сталося наприкінці земної місії нашого Відкупителя. В Євангелії сказано: «Як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним...» (пор. Лук.22,14). Це та година, до якої Ісус ішов ціле своє земне життя. Ця година не минає, вона прийшла в наше земне життя, щоб вирвати нас із тенет смерті і повернути до життя. Ця ж година збирає нас на кожній Євхаристії. Виконуючи заповідь Христа: «Чиніть це на мій спомин» (Лк.12,19), дану на Тайній Вечері, Церква звершує Божественну Євхаристійну Літургію. Ми, як паломницький народ, зміцнюємось Євхаристією на своїй дорозі життя, коли стаємо її причасниками. Під час цього священнодійства ми упізнаємо Господа і розуміємо значення Його Євангельських слів – так, як це пережили учні в Емаусі (пор. Лк.24,29-31). Ділячись з нами Своїм Словом, Він водночас дає нам світло Свого Святого Духа, щоб допомогти «розуміти» Христа. Розуміти Отця, Котрий говорить до нас через Ісуса, означає приймати його серцем враженим, зворушеним, захопленим. Тоді наше серце пробуджується у вірі і визнає любов, яка приходить його спасти. Все починається, коли Слово заторкує нас за живе, очищує нас і відкриває на сприйняття любові Бога до нас. У нас пробуджується інший погляд, який дає нам можливість зрозуміти те, що Господь зробив для нас. Дорогі співбраття, наше священство бере свій початок від благодаті Святого Духа, що через рукоположення єпископа-наслідника апостолів і приятелів Христових, які були присутні на Тайній Вечері. Примітно, що це священиче рукоположення стається на Євхаристійній Службі Божій. Відтоді ми назавжди вписані в священство Ісуса Христа і покликані продовжити в наших часах єдину таїнственну жертву Сина Божого, щоб доступ до її овочів мали також християни нашої епохи. Джерело нашої посвяти є в тому, що ми зустріли Особу – Ісуса, а радче Він нас зустрів, і перебуває серед нас; наша віра народжується від того, що ми знаємо: з Ним ми ніколи не самотні, навіть у скрутні хвилини, коли ми стикаємося з проблемами і перешкодами, які здаються непоборними, а їх у нас сьогодні багато. Супроводжуймо Ісуса, слідуймо за Ним, але перш за все пам’ятаймо, що Він супроводжує нас і бере нас у свої обійми: в цьому наша радість і надія, яку ми повинні нести у світ. Завжди в переломні моменти історії нашого народу відкривалися особливі прикмети Христового священства. Коли серця людей сповнюються непевністю, тривогою і страхом, вони насамперед звертаються до своїх духовних наставників за порадою і підтримкою, Божим Словом та Його благодаттю. Можна справедливо визнати, що через наше служіння люди шукають того, що вічне й правдиве, того, що не проминає, – шукають Бога, якого ми покликані їм свідчити, і надії в Ньому. Саме в такому ключі відкривається нам зміст Христового священства в Посланні до Євреїв, в якому знаходимо опис Христа – Вічного Архиєрея, Який увійшов у своєму воскресінні до Небесної Святині, щоб «ми мали сильну заохоту – ми, що прибігли прийняти надію, призначену нам. В ньому маємо неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу, куди ввійшов за нас, як предтеча, Ісус, ставши архієреєм повіки, на зразок Мелхиседека» (пор. Євр. 6, 18–20). Як багато сьогодні приходить до нас людей для того, щоб віднайти цю надію – якір власної душі! Нинішній світ і нинішня Україна спрагнені надії. Ми безперестанку стаємо свідками людських страждань, визиску, страху, які породжують у душах зневіру і відчай. Як важливо нам, тим, хто наділений благодаттю Христового священства, самим відчути в собі цей якір певності, що невидимою силою Святого Духа єднає нас із Христом. Тому серед розбурханого житейського моря шукаймо оцей якір, яким є християнська надія, що, за словами св. ап. Павла, «не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рим. 5, 5). Дорогі співбраття у священстві і монашестві, користаючи з нагоди складаю сердечну вдячність всім вам, що підтримуєте Божий люд у важкі часи нашого сьогодення. Наш народ нині страждає від війни, недуг, економічних та політичних криз. Саме у ваші руки, дорогі співбраття, Ісус Христос вклав ліки Святих Таїнств і силу молитви Церкви, пастирської чуйності та Боже слово потіхи для нашого стражденного народу! Несіть їх людям, зцілюйте серця, вчіть не піддаватися паніці, тривозі й агресії, ненависті та зневірі. Несімо всім радість нашої віри – пасхальну нашу весну, не даймо вкрасти у нас надію, не дозвольмо нікому позбавити нас радості, тієї, яку приносить нам Господь через свої страдання смерть і воскресіння. В усіх життєвих обставинах нехай надихають нас слова Воскреслого Господа: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога, і Отця та Причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами. Амінь. + Ярослав 16 квітня 2020 року Божого,м. Дрогобич Детальніше...

Великоднє послання владики Ярослава (2020)

Прийдіть, усі вірні,поклонімся святому Христовому воскресенню,ось бо прийшла через хрест радість усьому світові.Гімн Воскресної утрені Всесвітліші та всечесніші отці!Преподобні ченці та черниці!Дорогі в Христі брати і сестри!   Христос Воскрес! Цим нашим традиційним християнським привітом щиро вітаю вас усіх з найбільшим християнським святом – світлим торжеством Воскресіння Христового! Для нас, християн, ці слова виражають сутність нашої віри, міцність нашої надії та силу нашої любові до Бога і ближнього. Бо «коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша», - каже апостол Павло (І Кор. 15, 14). Воскреслий Христос є для нас не тільки великим Учителем, а й всемогутнім Богом і Спасителем, котрий своєю євангельською благовістю вказує нам дорогу до вічного блаженства, а пасхальною смертю і воскресінням дарує спасіння кожному, хто вірує в Нього і живе Його Заповідями. Славне Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – це свято Перемоги, бо свідчить про перемогу життя над смертю, правди над брехнею, добра над злом. До цієї перемоги ми долучаємося через віру в Христа розп'ятого і воскреслого у Святому Хрещенні, відтак звільняємося від гріха і пристрастей через Святе Таїнство Покаяння та сповнюємося Божою благодаттю і самим Божим життям через причастя Його євхаристійного Тіла і Пресвятої Крові. Христове Воскресіння є початком нового життя для кожної віруючої людини. Пасха Христова – це свято Життя, бо наш Спаситель «смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». Воскресіння Христове перетворило людську смерть не на кінець, а на «іншого життя вічного начало». Долучаючись до Христа – Джерела життя, ми позбавляємося загрози вічної смерті. Тому святий Іван Золотоустий у своєму Огласительному слові закликає: «Ніхто нехай не убоїться смерті, визволила бо нас Спасова смерть; схоплений нею – подолав її. Зійшовши в ад – полонив його». Відтепер для тих, хто вірує в Христа і виконує Його Заповіді, найстрашніше випробування для людини – смерть – вже не є погибеллю, а переходом до повноти життя в Бозі. Віра в пасхальну перемогу допомагає нам долати біль тимчасової розлуки з нашими покійними рідними і близькими, адже ми знаємо, що після загального воскресіння знову зустрінемося з ними в Домі Отця Небесного, куди відійшов і наш Господь, щоб приготувати нам місце (пор. Ів. 14, 2). Воскресіння Господнє – це свято нашого Спасіння, на яке так сподівалося людство, очікуючи на здійснення Божої Обітниці про те, що прийде той, хто розчавить голову ворога людського роду (пор. Бут. 3, 15). Відкупительна Христова жертва «двері райські нам відкриває», але ми знаємо, що вона не зробила нас автоматично жителями раю, бо ми залишаємося вільними у виборі свого шляху. У кожному людському серці триває боротьба між добром і злом. Поборюючи свої гріхи і пристрасті, прислухаймося до слів апостола Павла: «Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром» (Рим. 12, 21). Воскреслий Господь додає нам сили успішно звершити цей духовний подвиг. Дозвольмо Йому здійснити перетворення і в нашому особистому житті, щоб на скрижалях нашого серця якнайвиразніше відобразився Божественний Лик Спасителя, що кличе до християнської досконалості. За настановою святого Григорія Богослова, «уподібнюймося до Христа, бо і Христос уподібнився до нас... Він сприйняв гірше, щоби дати краще; став убогим, аби ми збагатилися Його убогістю; прийняв вигляд раба, аби ми отримали свободу; зійшов до нас, щоб нам піднестися; був спокушений, щоб ми перемогли; зазнав приниження, щоби нас прославити; вмер, аби спасти» (Слово на Пасху). Воскресіння Христове - це свято Радості, бо наш Спаситель звільнив нас від зневіри і смутку та дарував нам благодатну силу радіти там, де, здавалося б, абсолютно безнадійна ситуація. Радість Пасхи є не емоційним поривом, а духовним досвідом, що випливає з усвідомленої віри у величні плоди Воскресіння нашого Господа. Несімо цю духовну пасхальну радість тим, хто засмучений через різноманітні випробування світу цього, особливо тим, кого торкнулася важка хвороба чи негаразди, а ще більше тим, кого полонив вірус страху, тривоги і безнадії. Щедро ділімося нею з тими, хто на своєму життєвому шляху ще не зустрів воскреслого Господа. Воскресіння Ісуса Христа – це свято, яке не лише нагадує нам про історичний факт, а й мотивує до дії. Святкуймо пасхальну подію не лише в храмі, а дозвольмо, щоб воскреслий Господь, який навстіж відчинив двері гробниці, відкрив і наші серця до потреб знедолених, беззахисних, убогих, поранених, засмучених. Щира, жертовна та діяльна любов до ближніх робить нас справжніми «дітьми світла» (пор. Еф. 5, 8) і «синами воскресіння» (пор. Лк. 20, 36). Подібно як жінки-мироносиці, попри різні труднощі, страхи і перешкоди, шукали способу, щоб виявити нашому Спасителеві свою любов і своє служіння, шукаймо і ми можливостей і нагод, щоб послужити нашим ближнім, вбогим, знедоленим, і таким чином станемо в наш час свідками воскресіння, сповнившись світлом Божественної любові й пасхальної радості. Воскреслий Господь не обіцяє своїм послідовникам легкого і безтурботного життя, але зазначає: «У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ» (Ів. 16, 33). Про це важливо пам’ятати тепер, коли потерпаємо від російської збройної агресії на Сході й Півдні нашої країни; переживаємо занепокоєння і розчарування непрофесійністю та незрозумілістю дій органів влади; хвилюємося через напружені суспільно-політичні відносини; досвідчуємо загрозу своєму здоров’ю через поширення смертоносної недуги і терпимо складну економічну ситуацію в нашій державі. Це все породжує тривогу й неспокій в українців, які щоразу більше переконуються в правдивості й актуальності слів псалмоспівця: «Не надійтеся на князів, на синів людських, бо в них нема спасіння» (пор. Пс. 146, 3). У цій непевній ситуації будуймо дім особистого, родинного і суспільного життя не на сипкому піску примарних спокус та безбожних псевдогуманістичних ідеологій сучасного світу, а на міцному фундаменті віри у воскреслого Сина Божого (пор. Мт. 7, 24–27). Дорогі в Христі! «Хай воскресне Бог і розбіжаться вороги Його», – співаємо в пасхальних богослужіннях. Нехай воскреслий Христос зміцнить нашу віру в перемогу добра над злом, життя над смертю, правди над неправдою! Бажаю всім вам, щоб Бог воскрес і в наших серцях, щоб зникли взаємна ворожнеча, злоба, чвари й різні розділення, а запанувала християнська любов. Нехай свято Воскресіння Господнє буде для нас спонукою до духовної обнови та радості, вдячності та надії, милосердя та прощення. Щиру зичу вам пасхальної радості, яка сповнює нас новими силами для прямування шляхом духовного вдосконалення, для плекання християнського родинного життя, для зміцнення духа християнської любові в українському суспільстві. Співаймо пісню перемоги і вдячності великому Богові, Який, помагаючи нам долати загрози і тривоги, що розпорошують нас, знову і знову збирає нас у спільному Тілі Церкви Христової під куполами наших храмів. А благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами на віки віків. Амінь! ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОІСТИНУ ВОСКРЕС! + Ярослав Приріз,єпископ Самбірсько-Дрогобицький Дано в Дрогобичі, при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,у Хрестопоклонну неділю, 22 березня 2020 року Божого Детальніше...

Молитовний чин про заступництво Пресвятої Богородиці над українським народом

Дозволяю друкувати. м. Дрогобич, Вих. № 20/138 ЛП від 20 березня 2020 р. Б. владика Ярослав (Приріз),Єпископ Самбірсько-Дрогобицький ЗАВАНТАЖИТИ WORD-ДОКУМЕНТ МОЛИТОВНИЙ ЧИНПРО ЗАСТУПНИЦТВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІНАД УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ Священик:Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Люди: Амінь. Священик: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю небесний, утішителю. Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші. Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради. Господи, помилуй (3). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наці насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого. Священик:Бо Твоє єсть царство, і сила, іслава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Люди: Амінь. Тропар, глас 4 До Богородиці з запалом нині прибіжім, грішні і смиренні,* і припадім у покаянні, взиваючи з глибини душевної:* Владичице, поможи, змилосердившись над нами;* поспішися, бо загибаємо від множества гріхів;* не заверни рабів твоїх з нічим,* бо в тобі єдину заступницю маємо.  Слава, і нині: Не замовкнемо ніколи, Богородице,* про силу твою говорити ми, недостойні;* бо коли б ти не предстояла, благаючи,* хто б нас вирятував від стільки бід?* Хто ж би охоронив нас нині вільними?* Не відступимо від тебе, Владичице:* твоїх бо рабів спасаєш завжди від усякої біди,* єдина благословенна. Диякон: Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй. Священик голосно промовляє:  Господи Вседержителю, Творче й Сотворителю людського роду! Ти з небуття до буття нас привів. Ти народ наш поставив перед віками володіти землею українською. Ти апостола Свого первозванного Андрея послав, щоб він на цих землях засіяв зерно віри. Через віки Ти вірних Своїх слуг-мучеників привів на Україну для чистої ісповіді віри. Коли було вгодно Тобі, Творче вселенної, Ти поставив серед українського народу рівноапостольних володарів Володимира Великого й Ольгу Київську, Ти серця їм відкрив і розуміння їхнє просвітив святою істиною Твоєю. Ти ізбавив народ наш від ідолослужіння. На місце пустих божків Ти сам вселився в нас, даруючи життя. На місце поганської злоби Ти дарував милосердя. На місце помсти Ти закріпив у нас прощення, страстотерпців Бориса й Гліба поставив печаттю цього дару. На місце самолюбства Ти встановив посеред нас ангельське життя, і преподобних отців Антонія і Теодосія поставив начальниками монашества. На місце мрачних забобонів Ти воздвиг світлих святителів і проповідників Твого слова. Ти скріпив народ Твій словом Твоєї істини і не дав ворогові вирвати віри з сердець наших. По сьогоднішній день Ти прикрашуєш нашу Церкву й наш нарід Твоїми слугами, мучениками й ісповідниками, які стоять твердо, як дороговказ для нас до Твого царства. Ти через слугу твого боголюбивого князя нашого Ярослава (Мудрого) віддав під опіку Державу Україну під Покров Пресвятої Богородиці. Тому то нині в час небезпечної недуги, що загрожує людському родові,прибігаємо під її Святий Покров і усильно просимо! Благання Преблагословенна Богородице Діво. Ти для скорботних велика заступниця, хворих посіщення, немічних кріпосте, вдовиць і сиріт покровителька, матерів печальних всенадійна утішительниця. Споглянь сьогодні на нашу Батьківщину Україну, покрий омофором милості твоєї ввесь наш народ, що кличе до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Пречиста Діво, ти Своїм явлінням розірвала пута страху в серцях дітей Твоїх і проростила в наших душах зерно надії. Ти змусила до втечі душетлінного і богоборчого ворога та вивела своїх дітей до світла пізнання й ісповідання істини. Вислухай нас і покажи милість Твою на людях Твоїх – молільниках, бо ми прославляємо Твоє материнське заступництво і з глибини душі взаємо до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Вселаскава Богородице і Співчутлива Мати, не доручай нас людському заступництву, але сама прийми моління слуг Твоїх. Перед Своїм Сином і Господом нашим Ісусом Христом не переставай заступатися за нас, що посеред утисків і сліз в Тобі єдиній поклали всю нашу надію. Поглянь на наші журби і тривоги, на наші болі і страждання, покрий нас своїм небесним Омофором, бо ми молимося тобі: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Всенепорочна Діво, тяжкі нас засмучують досвіди, а наші душі сповнені великої журби. Усунь, Діво Всенепорочна, душевну бурю журби нашої, бо ти, Богоневісто, як єдина Пречиста, Начальника миру – Христа породила. Пошли нам мир Сина твого й Бога нашого. Згадай слуг Твоїх і не відкинь сліз наших і зітхань, обнови нас благістю Своєї милості, бо ми кличемо до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! О, Небесна Мати, навідайся до нас своїм благодатним посіщенням, не відвернись від наших ран і скверн гріховних, але намасти їх єлеєм твоєї благости і випроси у Господа нашого зцілення, щоб ми, благодаттю Божою оздоровлені на душі і на тілі, осталий час життя нашого провели в покаянні і сповненні волі Господньої та сподобились благої кончини життя нашого, бо ти породила Добросердного Спаса і Бога всіх, що тебе оспівують: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Всемилостива заступнице, врозуми і навчи нас, як безгрішно пройти шлях нашого земного життя. Укріпи нашу віру, наповни наші серця любов’ю, утверди нас терпеливістю, смиренням і надією. В кожній миті нашого життя і в годині кончини нашої будь нашою заступницею перед престолом Всевишнього, бо ми молимось до тебе:  Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Пречиста Вседіво, заступайся своїми молитвами, щоб Чоловіколюбний Бог наш змилосердився над нами, і відвернув свій справедливий гнів від нас, і оберіг від небезпечної недуги, що загрожує людському родові; змилувався і навідався до хворих, підняв їх з постелі немочі і дарував їм здоров'я душевне і тілесне, бо ми молимо тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Всесвята Богоневісто, допоможи тим, що лежать на постелі своїх болів і немочі, зціли поранених, утри сльози засмучених, захисти скитальців і пригорни переслідуваних, будь готовим заступництвом усім, що взивають до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Пречиста Діво, що Керманича Господа породила, даруй нам мужніх і мудрих провідників на церковній і народній ниві, вимоли для них світло Святого Духа, щоб Ним просвічені провадили дорогами правди люд Божий, що з вірою взиває до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Могутня Воєводино і полків небесних Провіднице, Ти, що, піднісши свої руки на моління, перемагаєш ворогів та долаєш усіх супротивників, укріпи наших воїнів, даруй їм силу і відвагу щитом могутнім захищати свій народ, що кличе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! О Непорочна Мати Воплоченого Слова! Твоїй всемилостивій опіці поручаємо наші родини, благаючи твого молитовного заступництва над ними, щоб вони творили домашню церкву та були взірцем побожного співжиття і християнського виховання дітей. Вимоли їм у Христа, Сина Твого та Бога нашого, чеснотливе життя, дочасний добробут і здоров’я, а ще більше – Божу благодать у сповненні свого покликання, бо Ти заступниця і прибіжище усіх християн, що моляться до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Добра вихователько дів і Джерело знання та мудрості, провадь нашу молодь дорогою правди, скріпи в чеснотах, навчи великого бажати та йти за покликом Всевишнього, зростаючи в мудрості і благодаті Божій, бо ми благаємо тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! О Мати милосердя, випроси від Всевишнього Бога повний і справедливий мир для нашої землі, не тільки захорону перед збройними нападами, але і визволення від ненависті й чварів, від злоби і бажання помсти. Доведи нас до миру, заснованого на правді, справедливості, прощенні й любові, бо Божий люд взиває до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! О Небесна Мати, до кінця життя нашого молитвами Твоїми оберігай нас перед вічним засудом, щоб ми, спасенні Твоїм заступництвом і поміччю, віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь Всемогутньому Творцеві нашому, з вірою у серці викликуючи: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Молитва О Мати Божа і Покровителько української землі! Під твою милість прибігаємо, твоєї помочі благаємо, тільки на тебе уповаємо. Прийми нас всіх під свій Покров, благослови нас і зберігай як своїх дітей. Переживаючи тепер час болючого досвіду поширення вірусної хвороби, до Тебе, нашої всеблагої Владарки, припадаємо і сокрушенним серцем благаємо: споглянь на нас, Пресвята Мати, помилуй, захорони від недуг і нещастя всіх людей. Подай здоров’я хворим і немічним, прийди зі своєю ласкою і потіхою до кожного, хто страждає. Звільни нас від страху і відчаю, визволи від зла байдужості та себелюбства. Навчи нас бачити потреби наших ближніх та їм в любові послужити. Дай мудрість і силу нашим медикам. Своїм заступництвом перед Сином Своїм, а нашим Господом Ісусом Христом, скороти цей час тривоги і терпіння, не залиши нас без милості Твоєї, даруй нам благодать навернення і надію. О Пресвята Богородице, своїми молитвами допоможи нам стати вмілими виконавцями Христових заповідей. Будь при нас як милостива, й милосердна, і чоловіколюбна, завжди і в теперішньому житті, теплою заступницею і помічницею, відганяючи полки супротивників, наставляючи нас на спасіння. Не маємо іншої допомоги, не маємо іншої надії, крім тебе, о Пречиста Діво! Бо Ти єси Матір’ю Христа Бога, Лікаря душ і тіл наших, Якому славу, благодарення і поклоніння возсилаємо з безначальним Отцем, і Пресвятим, і благим, і животворящим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Вірні: Амінь. Відпуст Диякон: Премудрість! Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо. Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.  Вірні: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3).  Владико, благослови. Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Вірні: Амінь. Детальніше...

Владика Ярослав закликав духовенство і вірних Єпархії у час випробувань посилити свої молитви до Богородиці

Нещодавно було оприлюднене Звернення владики Ярослава, Єпископа Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, до духовенства, монашества і вірних . У ньому владика нагадує про велику роль Пресвятої Богородиці в історії спасіння та в духовному житті християнина: «Пречиста Діва Марія справді є Матір’ю Церкви, а отже, кожного з нас. Вона ніколи не покидає своїх дітей у скруті, ніколи не відвертається від них у скорботі. Ми можемо радіти, що перед Божим престолом маємо таку заступницю, яка невтомно молить за нас перед лицем Всевишнього». Детальніше...

Звернення владики Ярослава до духовенства, монашества і вірних  Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

ЗАВАНТАЖИТИ WORD-ДОКУМЕНТ   Всесвітліші та всечесніші отці! Преподобні ченці та черниці! Дорогі в Христі брати і сестри! Слава Ісусу Христу! Часто в нашому житті ми потребуємо духовної допомоги, бо відчуваємо власну слабкість і неспроможність. Тому Господь наш Ісус Христос обдаровує нас своєю опікою і, за словами псалмоспівця, посилає ангелів своїх, аби охороняли нас, щоб «нога не спіткнулася об камінь» (пор. Пс. 90, 12). Але найбільшим благодіянням Бога є те, що Він подав нам Небесну заступницю – Преблагословенну Владичицю нашу Богородицю. У Святі Благовіщення Пречиста Діва Марія постає перед нами як смиренна слугиня Господня, яка поручає саму себе Богові, дозволяючи, щоб Господь Бог вчинив над нею згідно зі своїм спасенним словом, відповідно до своєї спасенної волі. І таким чином Марія з Назарету дає початок здійсненню у світі Божого плану порятунку, визволення від зла і дарування спасіння не лише власному народові, а й усьому людському родові. Під час хресних страждань нашого Спасителя Богородиця за Його дорученням стала Матір’ю для всіх християн (пор. Ів.19,25-27). Як у створенні світу Єва стала матір’ю всіх людей, так Пресвята Діва Марія у відкупленні та новому створенні людини стає Mатір’ю тих, хто живе вірою в Божого Сина Ісуса Христа та благодаттю дарів Його спасіння. В особі Пресвятої Богоматері отримуємо Божу допомогу і заступництво. Вона, як любляча Мати і Небесна Покровителька, заступається за нас у свого Сина. Отці Вселенського Собору проголошують: «Це материнство Марії невпинно триває в ікономії благодаті – від тієї згоди, яку вона з вірою дала у Благовіщенні та якої непохитно трималася під хрестом, аж до досягнення досконалості всіх обраних у вічності. Взята на небеса, не полишила вона цього спасенного служіння, а своїм різноманітним заступництвом далі здобуває нам дари вічного спасіння. Своєю материнською любов’ю вона дбає про тих братів свого Сина, які ще паломничають на земному шляху, а надто про тих, хто перебуває в небезпеках і скруті, аж поки не приведе їх до щасливої батьківщини. Тому Пресвяту Діву величають у Церкві Заступницею, Помічницею, Споспішницею, Посередницею» (Догматична конституція ІІ Ватиканського Собору про Церкву, 62). Пречиста Діва Марія справді є Матір’ю Церкви, а отже, кожного з нас. Вона ніколи не покидає своїх дітей у скруті, ніколи не відвертається від них у скорботі. Ми можемо радіти, що перед Божим престолом маємо таку заступницю, яка невтомно молить за нас перед лицем Всевишнього. Вона піклується про своїх дітей, супроводжує своїм покровом кожну християнську душу. Велику надію покладає на Богородицю наш український народ. Упродовж століть споруджує на Її честь храми, прибігає до Її ікон, лине до чудотворних місць, де по-особливому відчувається Її заступницька дія. Чимало таких богородичних святинь є на нашій землі! Крім Самбора, Грушева і Билич, у нашій Самбірсько-Дрогобицькій єпархії маємо й інші чудотворні місця, де можемо користати з духовної допомоги Пресвятої Богородиці. Це – с. Тишковичі на Мостищині, «Українська Кальварія» у с. Губичі на Добромильщині, м. Рудки та інші. А поза межами нашої єпархії, хто не знає таких відпустових місць, як Зарваниця, Гошів, Унів? Хотілося б сьогодні згадати і Богородичні місця світового значення – Люрд, Гваделупу і, особливо, Фатіму. Завжди, а особливо в час найбільших випробувань, ми благаємо Пресвяту Богородицю, щоб Вона не тільки не припиняла огортати нас своїм небесним покровом, а й вимолила для нас у Господа особливі ласки і благодаті. Ми просимо, щоб Вона зупинила поступ зла у світі. Ми молимо Богородицю, щоб Вона скріпила нас у нашій християнській вірі і ми були добрими захисниками традиційних моральних та родинних цінностей, на які століттями спирається наш народ. Ми благаємо в Неї, щоб на нашій українській землі запанував справедливий мир. Ми прохаємо, щоб Мати Божа розрадила вдів, втерла сльозу з очей сиріт, простягнула руку допомоги пораненим. Ми молимося за наш народ і за нашу улюблену батьківщину Україну, щоб силою заступництва Пресвятої Богородиці відступила темна сила зла, недуг, агресії і смерті. Ми з особливою силою відчуваємо, що Пречиста Богоматір вислуховує тих, хто з вірою і любов’ю до Неї прибігає, допомагає всім нам і своєю материнською любов'ю покриває всі наші печалі й випробування. Пресвята Богородиця, стоячи перед престолом Божим, заступається за нас. Значення Її в нашому спасінні настільки велике і могутнє, що ми звертаємося до Неї словами: «Пресвятая Богородице, спаси нас». Немає такої людини, яку не почула б Богоматір, немає такої молитви, яка залишилася б не вислухана Нею. «Ще нечувано ніколи, щоб Вона не допомогла», – співаємо в нашому побожному народному гімні. Звертаючись до Богородиці, отримуємо тілесні зцілення або духовні дари. Божа Матір завжди перебуває з нами і завжди допомагає нам у важкі хвилини життя, захищає нас від ворогів видимих і невидимих, подає нам для захисту свій покров, щоб звільнити і захистити нас від всяких бід і зберегти нас неушкодженими. Тож, як Її улюблені діти, віддаймо самих себе, наших рідних і близьких, увесь наш народ і все людство під материнську опіку Пресвятої Богородиці, а через Неї – в обійми люблячого нас Небесного Отця. Робімо це з великим упованням і беззастережною вірою в те, що завдяки заслугам Господа нашого Ісуса Христа і за могутнім заступництвом Пресвятої Богородиці Отець Небесний зішле спасенну благодать Святого Духа на нас усіх і обновить нас своєю милосердною любов'ю. Тепер, коли наш народ переживає складні випробування, закликаю всіх посилити свої молитви до Матері Церкви і нашої Матері. Пропоную використовувати для цього особливий «Молитовний чин про заступництво Пресвятої Богородиці над українським народом», укладений для таких випадків. Молімося до Богоматері «в молитвах невсипущої і в заступництвах незамінного уповання», щоб Вона допомагала нам там, де ми змушені констатувати людську безсилість. Нехай Пресвята Богородиця донесе молитви всіх нас до Сина свого, а Бога нашого, щоб Він просвітив свій Лик на людський рід та помилував нас. А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця, і Причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!  Амінь.   + Ярослав Приріз,єпископ Самбірсько-Дрогобицький Дано в Дрогобичі, при Катедральному соборі Пресвятої Трійці, 25 березня 2020 року Божого ++++++++++++++++++++ Отцям-душпастирям доручаю зачитати це Звернення на свято Благовіщення Пречистої Діви Марії, 7 квітня 2020 р. Б., після кожної Божественної Літургії,помилившись після цього «Молитовний чин про заступництво Пресвятої Богородиці над українським народом»   Дозволяю друкувати. м. Дрогобич, Вих. № 20/138 ЛП від 20 березня 2020 р. Б. владика Ярослав (Приріз),Єпископ Самбірсько-Дрогобицький МОЛИТОВНИЙ ЧИНПРО ЗАСТУПНИЦТВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІНАД УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ Священик:Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Люди: Амінь. Священик: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю небесний, утішителю. Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші. Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради. Господи, помилуй (3). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наці насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого. Священик:Бо Твоє єсть царство, і сила, іслава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Люди: Амінь. Тропар, глас 4 До Богородиці з запалом нині прибіжім, грішні і смиренні,* і припадім у покаянні, взиваючи з глибини душевної:* Владичице, поможи, змилосердившись над нами;* поспішися, бо загибаємо від множества гріхів;* не заверни рабів твоїх з нічим,* бо в тобі єдину заступницю маємо.  Слава, і нині: Не замовкнемо ніколи, Богородице,* про силу твою говорити ми, недостойні;* бо коли б ти не предстояла, благаючи,* хто б нас вирятував від стільки бід?* Хто ж би охоронив нас нині вільними?* Не відступимо від тебе, Владичице:* твоїх бо рабів спасаєш завжди від усякої біди,* єдина благословенна. Диякон: Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй. Священик голосно промовляє:  Господи Вседержителю, Творче й Сотворителю людського роду! Ти з небуття до буття нас привів. Ти народ наш поставив перед віками володіти землею українською. Ти апостола Свого первозванного Андрея послав, щоб він на цих землях засіяв зерно віри. Через віки Ти вірних Своїх слуг-мучеників привів на Україну для чистої ісповіді віри. Коли було вгодно Тобі, Творче вселенної, Ти поставив серед українського народу рівноапостольних володарів Володимира Великого й Ольгу Київську, Ти серця їм відкрив і розуміння їхнє просвітив святою істиною Твоєю. Ти ізбавив народ наш від ідолослужіння. На місце пустих божків Ти сам вселився в нас, даруючи життя. На місце поганської злоби Ти дарував милосердя. На місце помсти Ти закріпив у нас прощення, страстотерпців Бориса й Гліба поставив печаттю цього дару. На місце самолюбства Ти встановив посеред нас ангельське життя, і преподобних отців Антонія і Теодосія поставив начальниками монашества. На місце мрачних забобонів Ти воздвиг світлих святителів і проповідників Твого слова. Ти скріпив народ Твій словом Твоєї істини і не дав ворогові вирвати віри з сердець наших. По сьогоднішній день Ти прикрашуєш нашу Церкву й наш нарід Твоїми слугами, мучениками й ісповідниками, які стоять твердо, як дороговказ для нас до Твого царства. Ти через слугу твого боголюбивого князя нашого Ярослава (Мудрого) віддав під опіку Державу Україну під Покров Пресвятої Богородиці. Тому то нині в час небезпечної недуги, що загрожує людському родові,прибігаємо під її Святий Покров і усильно просимо! Благання Преблагословенна Богородице Діво. Ти для скорботних велика заступниця, хворих посіщення, немічних кріпосте, вдовиць і сиріт покровителька, матерів печальних всенадійна утішительниця. Споглянь сьогодні на нашу Батьківщину Україну, покрий омофором милості твоєї ввесь наш народ, що кличе до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Пречиста Діво, ти Своїм явлінням розірвала пута страху в серцях дітей Твоїх і проростила в наших душах зерно надії. Ти змусила до втечі душетлінного і богоборчого ворога та вивела своїх дітей до світла пізнання й ісповідання істини. Вислухай нас і покажи милість Твою на людях Твоїх – молільниках, бо ми прославляємо Твоє материнське заступництво і з глибини душі взаємо до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Вселаскава Богородице і Співчутлива Мати, не доручай нас людському заступництву, але сама прийми моління слуг Твоїх. Перед Своїм Сином і Господом нашим Ісусом Христом не переставай заступатися за нас, що посеред утисків і сліз в Тобі єдиній поклали всю нашу надію. Поглянь на наші журби і тривоги, на наші болі і страждання, покрий нас своїм небесним Омофором, бо ми молимося тобі: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Всенепорочна Діво, тяжкі нас засмучують досвіди, а наші душі сповнені великої журби. Усунь, Діво Всенепорочна, душевну бурю журби нашої, бо ти, Богоневісто, як єдина Пречиста, Начальника миру – Христа породила. Пошли нам мир Сина твого й Бога нашого. Згадай слуг Твоїх і не відкинь сліз наших і зітхань, обнови нас благістю Своєї милості, бо ми кличемо до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! О, Небесна Мати, навідайся до нас своїм благодатним посіщенням, не відвернись від наших ран і скверн гріховних, але намасти їх єлеєм твоєї благости і випроси у Господа нашого зцілення, щоб ми, благодаттю Божою оздоровлені на душі і на тілі, осталий час життя нашого провели в покаянні і сповненні волі Господньої та сподобились благої кончини життя нашого, бо ти породила Добросердного Спаса і Бога всіх, що тебе оспівують: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Всемилостива заступнице, врозуми і навчи нас, як безгрішно пройти шлях нашого земного життя. Укріпи нашу віру, наповни наші серця любов’ю, утверди нас терпеливістю, смиренням і надією. В кожній миті нашого життя і в годині кончини нашої будь нашою заступницею перед престолом Всевишнього, бо ми молимось до тебе:  Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Пречиста Вседіво, заступайся своїми молитвами, щоб Чоловіколюбний Бог наш змилосердився над нами, і відвернув свій справедливий гнів від нас, і оберіг від небезпечної недуги, що загрожує людському родові; змилувався і навідався до хворих, підняв їх з постелі немочі і дарував їм здоров'я душевне і тілесне, бо ми молимо тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Всесвята Богоневісто, допоможи тим, що лежать на постелі своїх болів і немочі, зціли поранених, утри сльози засмучених, захисти скитальців і пригорни переслідуваних, будь готовим заступництвом усім, що взивають до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Пречиста Діво, що Керманича Господа породила, даруй нам мужніх і мудрих провідників на церковній і народній ниві, вимоли для них світло Святого Духа, щоб Ним просвічені провадили дорогами правди люд Божий, що з вірою взиває до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Могутня Воєводино і полків небесних Провіднице, Ти, що, піднісши свої руки на моління, перемагаєш ворогів та долаєш усіх супротивників, укріпи наших воїнів, даруй їм силу і відвагу щитом могутнім захищати свій народ, що кличе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! О Непорочна Мати Воплоченого Слова! Твоїй всемилостивій опіці поручаємо наші родини, благаючи твого молитовного заступництва над ними, щоб вони творили домашню церкву та були взірцем побожного співжиття і християнського виховання дітей. Вимоли їм у Христа, Сина Твого та Бога нашого, чеснотливе життя, дочасний добробут і здоров’я, а ще більше – Божу благодать у сповненні свого покликання, бо Ти заступниця і прибіжище усіх християн, що моляться до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Добра вихователько дів і Джерело знання та мудрості, провадь нашу молодь дорогою правди, скріпи в чеснотах, навчи великого бажати та йти за покликом Всевишнього, зростаючи в мудрості і благодаті Божій, бо ми благаємо тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! О Мати милосердя, випроси від Всевишнього Бога повний і справедливий мир для нашої землі, не тільки захорону перед збройними нападами, але і визволення від ненависті й чварів, від злоби і бажання помсти. Доведи нас до миру, заснованого на правді, справедливості, прощенні й любові, бо Божий люд взиває до тебе: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! О Небесна Мати, до кінця життя нашого молитвами Твоїми оберігай нас перед вічним засудом, щоб ми, спасенні Твоїм заступництвом і поміччю, віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь Всемогутньому Творцеві нашому, з вірою у серці викликуючи: Вірні: Пресвята Богородице, спаси нас! Молитва О Мати Божа і Покровителько української землі! Під твою милість прибігаємо, твоєї помочі благаємо, тільки на тебе уповаємо. Прийми нас всіх під свій Покров, благослови нас і зберігай як своїх дітей. Переживаючи тепер час болючого досвіду поширення вірусної хвороби, до Тебе, нашої всеблагої Владарки, припадаємо і сокрушенним серцем благаємо: споглянь на нас, Пресвята Мати, помилуй, захорони від недуг і нещастя всіх людей. Подай здоров’я хворим і немічним, прийди зі своєю ласкою і потіхою до кожного, хто страждає. Звільни нас від страху і відчаю, визволи від зла байдужості та себелюбства. Навчи нас бачити потреби наших ближніх та їм в любові послужити. Дай мудрість і силу нашим медикам. Своїм заступництвом перед Сином Своїм, а нашим Господом Ісусом Христом, скороти цей час тривоги і терпіння, не залиши нас без милості Твоєї, даруй нам благодать навернення і надію. О Пресвята Богородице, своїми молитвами допоможи нам стати вмілими виконавцями Христових заповідей. Будь при нас як милостива, й милосердна, і чоловіколюбна, завжди і в теперішньому житті, теплою заступницею і помічницею, відганяючи полки супротивників, наставляючи нас на спасіння. Не маємо іншої допомоги, не маємо іншої надії, крім тебе, о Пречиста Діво! Бо Ти єси Матір’ю Христа Бога, Лікаря душ і тіл наших, Якому славу, благодарення і поклоніння возсилаємо з безначальним Отцем, і Пресвятим, і благим, і животворящим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Вірні: Амінь. Відпуст Диякон: Премудрість! Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо. Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.  Вірні: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3).  Владико, благослови. Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Вірні: Амінь.   Детальніше...

Владика Ярослав закликає духовенство і вірних єпархії долучитись до спільної молитви за подолання пандемії коронавірусу в Україні і світі

Преосвященний владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, закликає духовенство і вірних єпархії у середу 25 березня 2020 року о 13.00 долучитися до спільної молитви “Отче наш” за подолання пандемії коронавірусу в Україні і світі. Детальніше...

Владика Ярослав: У Хресті ми споглядаємо славу Розп’ятого Господа, яку покликаний зрозуміти, пережити і свідчити своїм життям кожен християнин

22 березня, у Хрестопоклонну неділю, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці, в м. Дрогобич. Детальніше...

Проповідь у Хрестопоклонну неділю

Слава Ісусу Христу! Дорогі в Христі брати  і сестри! Триває наша великопосна мандрівка, якою ми з благоговінням зближаємося до світлого празника Христової Пасхи. У Третю неділю Великого Посту, коли ми подолали вже половину цього шляху, Свята Матір Церква пропонує своїм дітям живоносне древо Чесного і Животворящого Хреста Господнього, щоб ми скріпилися ним та відважно прямували далі до Воскресіння Христового. У цей день маємо ще одну нагоду порозмислити над сенсом Хреста, його значенням для нас. Хрест є для нас нагадуванням, що Бог так полюбив світ, що віддав Сина свого Єдинородного (пор.Йо.3,16-17). Приймаючи цю любов,– можемо змінити себе, можемо змінити світ. У ньому ми споглядаємо славу Розп'ятого Господа, яку покликаний зрозуміти, пережити і свідчити своїм життям кожен християнин. Якщо уважно вчитаємось у богослужбові тексти, якими молимось впродовж Великого посту, то зауважимо, що у них поступово проходить вся історія людського роду – від дерева в раю до древа хресного, від вигнання з Едему до переможного і радісного входження в нього, від гріхопадіння до відкуплення. У цій молитовній скарбниці знаходимо шлях до таїнства хреста, знаходимо ті слова та образи, за допомогою яких можемо це таїнство звеличити, прославляючи Господа, який приносить на Хресті досконалу Жертву прощення і любові. У нашому сьогоденні нової та актуальної значимості набуває для нас настійний заклик Ісуса взяти кожному свій «хрест» і слідувати за Ним з покорою і довірою до Бога (Мт. 16, 24). Нести хрест – означає йти за Христом і знайти таким чином силу для боротьби з гріхом і зі злом. Глибокі богословським змістом піснеспіви і моління, та й взагалі особлива покаянна атмосфера Великого посту, вчать нас прийняти мудрість Господнього Хреста та мужньо звершувати нашу духовну боротьбу, в якій ми протистоїмо злу і гріху, присутньому в світі. Мудрість Хреста полягає в тому, щоб не шукати винуватців зла ні в інших людях, ні в якихось життєвих обставинах, а долати його в собі. Для цього потрібно проаналізувати та переосмислити власні діла, слова і помисли. Благодать Божа дає нам сміливість визнати власну відповідальність за присутність зла у світі та свідомо прийняти її. Мудрість Хреста відрізняється від людської мудрості і сили, бо «нібито немудре Боже – мудріше від людської мудрості і немічне Боже міцніше від людської сили», каже апостол Павло (пор. І Кор 1, 25). Також наша історія, навіть зовсім недавня, показує перемогу Хреста, а не людської розсудливості, що протиставляла себе Хресту. Як важливо нам цією мудрістю Хреста жити, нею послуговуватися особливо тоді, коли виникають спокуси шукати людських рішень та розв'язків, забуваючи, що сила Божа здійснюється в немочі, в упокоренні в самозреченні та упованні на Господа. Хрест не тільки символ і знак любові та милосердя… Це також і вічне питання: чому добро викликає спротив і ненависть? Чому розпинають Правду? Споглядаючи світ навколо нас, зауважуємо страждання, хвороби, смерть. Чому існують ці випробування? - Часто ставимо собі такі питання, коли бачимо вмираючу дитину, коли спостерігаємо по телебаченню, як гинуть невинні люди внаслідок чиїхось нечистих політичних інтриг та так званих „економічних інтересів”. Питаємося про сенс страждань, коли страждаємо від своїх та чужих гріхів: ненависті, заздрості, пияцтва, зради тощо. Питаємося про сенс страждання, коли відчуваємо в серці біль, спричинений непрощенням собі чи ближньому; коли не можемо визволитися від страхів, неспокою, хвилювання. Питаємось про сенс страждань, коли нас не справедливо оскаржують, обмовляють, коли нас не розуміють, коли насміхаються з нас, відкидають, коли почуваємося відкиненими і нікому не потрібними. Знову і знову ставимо собі оте одне питання: Чому Бог, Милосердний і Добрий Батько, погодився з людським стражданням? Але чи справді Бог погодився зі стражданнями людини? На перших сторінках Біблії, яку у Великому пості ми читаємо під час наших богослужінь, а потім осмислюємо у літургійних текстах, ми знаходимо розповідь про те, що Бог сотворив усе дуже добрим (пор. Буття 1), а отже, не міг сотворити страждання. Звертаючись до третього розділу Книги Буття, читаємо про гріх перших родичів і про нещастя людського роду, які були з цим пов’язані. Таким чином ми мусимо сказати собі дуже виразно, що Бог не створив страждання і смерть. Страждання є злом і як зло походить від гріха. Кожне страждання починається у раю людського серця – мого власного серця, або моїх рідних, або ж зовсім незнайомих мені людей. Кожен гріх спроваджує страждання не тільки безпосередньо на грішника, але й на все його оточення. Знаємо, що Єва, як тільки піддалась спокусі сатани, відразу ж запропонувала овоч своєї спокуси Адамові. Люди часто годують одне одного стражданнями своїх гріхів. Страждання є наслідком гріха, але є й пересторогою та навіть нагодою для явлення Божої слави! Однак, чи Бог погодився на такий стан справ? Чи погодився на те. щоб сотворений Ним світ був спотворений людським гріхом і стражданням? Виразну відповідь знаходимо вже в самому описі упадку перших родичів, коли Бог заповідає остаточну перемогу над сатаною, а отже над самим злом і стражданням (Бут 3, 15). Христос поборює наші страждання і терпіння – приймаючи їх на себе на хресті. Страсті Христові, Його Хрест і Його рани є джерелом Божої сили, котра перемагає діяння сатани. Таким чином, те, що було найбільшою зброєю сатани – гріх, страждання, смерть – стає місцем особливого досвіду Божої сили і Божого милосердя. А, отже, навіть страждання і смерть не є позбавленими сенсу, але є включеними в спасенний план Бога. Тому не кажімо, що Бог посилає на людину страждання. Він не є творцем зла, але його переможцем. Можемо з певністю сказати, що для Бога немає не виліковних недуг. Історія спасіння Старого Завіту показує нам прообраз виходу зі страждань (пор. Чис. 21, 4-9). Коли вибраний народ, вийшовши з Єгипту, у пустині почав нарікати на Мойсея і на Бога. Карою за цей гріх стали смертоносні змії, від яких люди почали масово вмирати. Тоді Мойсей відважно у молитві до Бога заступається за свій народ. Господь наказує йому зробити мідяного змія і поставити людям перед очі як знак їхнього гріха для того, щоб, дивлячись на нього, людина усвідомила і зрозуміла свій гріх. Особа, яка, розкаявшись, споглядала на мідяного змія, не вмирала. Отці Церкви і дослідники Священного Писання говорять, що цей піднесений мідяний змій у пустелі є прообразом Христового розп’яття хресної жертви Ісуса Христа. Як у Старому Завіті ізраїльтяни споглядали на мідяного змія і залишалися при житті, так кожен, хто з вірою буде споглядати на Розп’ятого Господа, визнаючи свої гріхи, буде жити вічним життям. Адже за словами апостола Петра: «Він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости» (1 Пт 2,24). Розп’ятий на хресті Господь поставив нам перед очі всяку людську злобу і гріх, щоб ми відвернулися від гріха і жили для Бога. На хресті Бог виявляє до нас свою любов і своє милосердя. З любові Він піднявся з гробу і сказав: «Я воскресіння і життя; хто вірує у мене не помре, а матиме життя вічне» (Йо. 11,26). Великий піст – це час покаяння, благотворний період року, коли ми маємо нагоду усунути з нашого життя гріх та його наслідки. Один з найбільших сучасних християнських мислителів Йосиф Ратцінгер (папа Венедикт XVI) пише так: „Покута й покаяння належать до суті християнства. Бачимо, як для людей, які відійшли від Бога, життя стає огидне і незносне, так що вдаються в світ наркотиків, або ж терором хочуть збудувати новий світ і нове життя. Це велика Божа ласка, що Бог не дозволяє, щоб гріх розростався й ширився, є ласкою, що Бог нас кличе до покаяння і що приймає від людей покуту й покаяння”. За словами святого апостола Павла, «коли через переступ одного померло багато, то тим більше ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох» (див. Рим. 5, 15). Ісус на хресті умер за наші гріхи, щоби ми стали вільними дітьми Божими і спадкоємцями Його Царства. Його хрест стає джерелом нашого життя. Без нього у світі панували б темрява і зло. Він дарунок милосердя Божого не тільки людині, але і всьому творінню. Христос взяв на Себе всі гріхи людства, щоб всі ми, зранені ними, піднесли свій погляд на Розп’ятого Господа. Спасіння приходить лише через Господній Хрест і заради цього Бог став людиною. Немає спасіння в ідеях, ідеологіях, у добрій волі, в бажанні бути хорошими. Єдине спасіння у розіп'ятому Ісусі Христі, бо тільки Він, зміг прийняти всю отруту і злобу гріха та зцілити нас. Господній Хрест – це знак християн, християнський символ. Ми знаменуємо себе хресним знамення, але, на жаль, не завжди робимо це усвідомлено, достойно, а часто неуважно. Чи не є це ознакою того, що нам не вистачає віри в Розп'ятого Господа. Ми носимо хрест як знак приналежності до християнства, але не можна зводити його лише до символу, немов би ототожнюючи його зі значком улюбленої команди. Це – пам'ять про Того, Хто задля нас став жертвою за гріх. Хрест – це діючий знак спасіння. Хто не буде дивитися на Розп’ятого Господа так, як євреї в пустелі дивилися на мідного змія, хто очима віри не побачить у ньому жертву Сина Чоловічого, той наражає себе на втрату вічного спасіння. Отож, і ми, що переживаємо тепер час болючого досвіду поширення вірусної хвороби, звертаємось до Тебе, всеблагого Владики нашого Господа Ісусу Христа, із сокрушенним серцем благаємо: споглянь на нас, Господи, помилуй, захорони від недуг і нещастя всіх людей. Подай здоров’я хворим і немічним, прийди з своєю ласкою і потіхою до тих, які страждають. Звільни нас від страху, відчаю, прости нам наші гріхи, визволи від зла байдужості і себелюбства. Навчи нас бачити потреби наших ближніх та їм в любові послужити. Дай мудрість і силу нашим медикам. Скороти цей час тривоги і терпіння, не залиши нас без милості Твоєї, даруй нам благодать навернення і надію. За молитвами Пресвятої Богородиці та всіх святих нашого українського народу, вислухай нас Господи! Бо Тобі належить всяка слава, честь і поклоніння Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь. + Ярослав 22 березня 2020 року Божого,м. Дрогобич Детальніше...

Розпорядження Духовенству і вірним Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ в зв’язку з поширенням небезпечної хвороби

Нещодавно в Україні вступили в дію обмежувальні заходи для запобігання поширення коронавірусу. У зв'язку з цим владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький скерував до духовенства і вірних окреме розпорядження. РОЗПОРЯДЖЕННЯ Взявши до уваги ситуацію, що склалася в зв’язку із заходами, запровадженими органами державними влади для недопущення поширення епідемії коронавірусу (COVID-19) в Україні; дбаючи про духовне і тілесне здоров’я наших вірних;користуючись рекомендаціями Блаженнішого Святослава, Глави й Отця УГКЦ, поставитись відповідально до заходів безпеки, а також зберігати цілковитий спокій; постановляю: А. Для підтримання молитовного духу 1. На кожній Божественній Літургії на Єктенії усильного благання додати особливі прохання (див. Додаток І).2. Після Заамвонної молитви на Божественній Літургії виголошувати особливу молитву (див. Додаток І).3. Посилити молитви за здоров’я всіх, зокрема за старших і дітей, за осіб зі слабким здоров'ям; особливо просимо молитись за одужання тих, які уражені коронавірусом;4. Молитися за працівників сфери охорони здоров’я. 5. Продовжити практику молитви о 21.00 за Україну, за оздоровлення хворих, за лікарів.6. Оскільки Великий піст полягає не лише у стриманні від їжі, то, зокрема, звернути увагу на користі читання духовної літератури (Св. Письма, творів Св. Отців та інших церковних авторів) як поживи для духовного життя та альтернативи надмірному захопленню мас-медійними засобами (телебаченням, Інтернет…). Пам’ятати, що особи похилого віку, а також хворі і немічні, можуть користати з диспензи від посту (споживання м’ясних і молочних страв). Б. Стосовно відвідування богослужінь 7. Усім вірним Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, що перебувають в зоні ризику (старшого віку, батькам з малими дітьми, особам з ознаками респіраторних інфекцій, тих, хто недавно повернувся з територій, де поширений коронавірус, і хто з ними проживає) залишатися вдома, щоб не наражати себе та інших на небезпеку зараження, користаючи зі спеціально наданої мною з цієї причини канонічної диспензи (звільнення) від обов’язку фізичної присутності на Божественній Літургії у неділі і свята. Натомість залишається обов’язок брати участь у Божественній Літургії, яка транслюється медійними засобами (інтернет, телебачення, радіо - див. Додаток ІІ), або принаймні однієї години спільної чи особистої молитви та читання Святого Письма на час тривання обмежуючих заходів.8. Де це можливо, запровадити вживання гучномовця для транслювання богослужіння надворі, щоб у храмі не перебувало більше 10 осіб.9. Де це можливо, при звершенні богослужінь та треб зберігати відстань між вірними не менше 1,5 м.10. В часі Сповіді дотримуватись особливих санітарних норм та гігієни (зокрема, використовувати Сповідальниці з захисним бар’єром). Пам’ятати, що в особливих умовах обов’язок Великодної Сповіді можна сповнити до Свята Св. Апп. Петра і Павла. 11. Регулярно пригадувати вірним про правила приступання до Святого Причастя. Вірним, які причащаються, широко відкривати уста і не торкатись ними ложечки. У випадку торкання ложечки вуст причасника протирати її дезінфікуючим розчином. 12. Душпастирям відгукуватися на прохання вірних і, дотримуючись заходів гігієни та адекватного захисту, уділяти їм Таїнства Сповіді та Причастя вдома, особливо коли йдеться про хворих осіб.13. Дотримуватися правил особистої гігієни в храмах. У цей період є оправданим не торкатися і не цілувати ікон та інших посвячених предметів, які, за звичай, у такий спосіб почитаємо. 14. Посилити заходи протиепідемічної безпеки в храмах, щоби вони були чистим і безпечним місцем для особистої та спільної молитви. В. Стосовно підтримання належних відносини у суспільстві 15. Прислухатися до розпоряджень органів цивільної влади та дотримуватися санітарних норм.16. Плекати дух християнської взаємодопомоги, солідарності та відповідальності.17. Перестерігаємо усіх перед проявами негативного ставлення до уражених коронавірусом чи потенційно уражених.18. Не піддаватись паніці, об’єктивно перевіряти інформацію, дотримуватись "інформаційної гігієни".19. Слідкувати за повідомленням церковних засобів масової інформації для отримання додаткових евентуальних вказівок. Благословення Господнє на Вас! владика Ярослав (Приріз),Єпископ Самбірсько-Дрогобицький прот. Любомир Митник,віце-канцлер Додаток I. Моління на Божественній літургії під час 1.      На кожній Божественній Літургії на Єктенії усильного благання додати особливі прохання: «Ще молимося Господеві Богу нашому, щоб відвернув свій справедливий гнів від нас і уберіг від небезпечної недуги, що загрожує людському родові; змилувався і навідався до хворих, підняв їх з постелі немочі і дарував їм здоров'я душевне і тілесне, молимось Тобі, Господи, вислухай і милостивно помилуй». 2.      Після Заамвонної молитви на Божественній Літургії виголошувати наступну молитву: «Боже Предвічний і Всемогутній, Отче милосердний, Творче неба і землі. Ти з любові до людського роду послав у світ Сина свого Єдинородного як Спасителя та Лікаря душ і тіл наших. На Його слово хворі одужували і всі ті, що їх мучили нечисті духи теж оздоровлялись. Отож, і ми, що переживаємо тепер час болючого досвіду поширення вірусної хвороби, до Тебе, нашого всеблагого Владики, припадаємо і сокрушенним серцем благаємо: споглянь на нас, Господи, помилуй, захорони від недуг і нещастя всіх людей. Подай здоров’я хворим і немічним, прийди з своєю ласкою і потіхою до тих, які страждають. Звільни нас від страху, відчаю, прости нам наші гріхи, визволи від зла байдужості і себелюбства. Навчи нас бачити потреби наших ближніх та їм в любові послужити. Дай мудрість і силу нашим медикам. Скороти цей час тривоги і терпіння, не залиши нас без милості Твоєї, даруй нам благодать навернення і надію. За молитвами Пресвятої Богородиці та всіх святих нашого українського народу, вислухай нас Господи! Бо Тобі належить всяка слава, честь і поклоніння Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас і на віки віків. Амінь» Додаток IІ. Трансляція богослужінь 1.      Катедральний храм Пресвятої трійці у м. Дрогобичі Онлайн-трансляція здійснюєтьсяна сторінці Facebook - Katedra Sde: - у понеділок, вівторок, четвер о 18.00 год. – Літургія напередосвячених Дарів; - у середу і п’ятницю о 7.30 год. - Літургія напередосвячених Дарів та парастас-сорокоусти; - у середу о 17.30 год. – Хресна дорога для молоді; - у п’ятницю о 16.30 год. – Хресна дорога для дітей; - у п’ятницю о 18.00 год. – Хресна дорога; - у суботу о 7.30 год. – Божественна Літургія; - у неділю о 7.00; 8.30; 10.30; 12.00 год. – Божественна Літургія. 2.      Патріарший Собор Воскресіння Христового у м. Києві -         Онлайн-трансляція здійснюється на сторінці https://www.facebook.com/Zhyve.tv/ 3.      Літургія Українською мовою на Ватиканському радіо Кожної неділі, а також 7 і 19 січня, 7 квітня, 28 серпня й 14 жовтня о 9:05 київського часу з каплиці Благовіщення Свята Літургія в українському обряді транслюється:  -      на коротких радіохвилях 31-го метра частотою 9645 кГц і 25-ти метрів частотою 11930 кГц. -      через супутник:  Координати: Radio Vaticana Telepace - HOT BIRD Eutelsat 13B - Trasponder 89; ModulationVBS-2 / Symbol rate:29900 / FEC:3/4-8PSK - Frequecy:MHz 12476 H Audio2 PID Video:2041 - PID Audio2:2043 -      В мережі інтернет Онлайн-трансляція здійснюється та запис зберігається на сторінці - https://www.vaticannews.va/uk/podcast/svyata-liturgiya-v-kaplici-blagovishennya.html Детальніше...

Молитва за зцілення від коронавірусної інфекції

З благословення владики Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, душпастирям Самбірсько-Дрогобицької єпархії поручається під час Божественної Літургії, після Заамвонної молитви, додавати Молитву за зцілення від коронавірусної інфекції. Детальніше...