Цього року ми минає 25 років легалізації УГКЦ. Увесь цей час наша церква старалась і старається надати парафіяльному життю пріоритетного значення. У вересні 2011 року в Бразилії відбувся синод єпископів УГКЦ, який затвердив програму під назвою «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», з метою оживити парафіяльне життя, як клітину Церкви. У рамках підготовки до Єпархіального собору "Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом".

16 вересня в актовому залі Львівської духовної семінарії Святого Духа була проведена конференція на тему: «Сповідництво і духовний провід». Її за дорученням Блаженнішого Святослава, Глави і Отця УГКЦ, організував Богословський відділ Патріаршої курії УГКЦ.

…Не лякайся й не падай духом, бо Господь, Бог твій, з тобою, куди б ти не подався (Книга Ісуса Навина 1, 9).

Дорогі в Христі!

Уже близько року весь наш народ перебуває в паломництві до справжньої свободи. Пройшовши визвольний досвід Революції гідності, ми спільно переносимо трагічний військовий конфлікт, анексію Криму й агресію з боку сусідньої держави на Cході України, переживаємо складну економічну кризу, постійно стоїмо перед викликами в політичній сфері. Як ми можемо мати певність, що Бог є з нами?

Під проводом Мойсея народ Ізраїлю 40 років здійснював своє паломництво, свій перехід – від рабства до свободи, від смерті до життя, з дому неволі до Обіцяної Землі. Скільки непевності і страху було серед народу, який відважився піти за покликом Божим; скільки непевності мав сам Мойсей, якому Господь доручив стати провідником у цьому переході! Всевишній дав Мойсеєві знаки своєї підтримки та присутності – здатність молитися і чути Бога; Ковчег Завіту, в якому були скрижалі Заповідей, котрі навчали правди і справедливості; розквітлий жезл Аарона, що свідчив про Божу пастирську опіку над вибраним народом. Ми знаємо, що народ Ізраїлю здійснив перехід і посів Обіцяну Землю.

Ця історія зі Старого Завіту є не просто нагадуванням, а пророцтвом, знаком, обіцянкою для нас, що Бог є з нами. Він перевів ізраїльтян через пустелю і тепер супроводжує нашу Церкву та український народ через усі сьогоднішні випробування, допомагає нам долати страх і непевність. У нас також є знаки Божої підтримки: молитва Майдану, що помножувала сили; Богом дана земля, яка годує і підтримує життя; Божі заповіді, що навчають; мучеництво праведників і героїв, які свідчили в далекому та близькому минулому і свідчать також сьогодні про силу духу нашого народу та очищують його своєю жертвою. Хоч якими є горе, страх і відчай, ми знаємо, що Господь – з нами.

Наше паломництво – це час випробувань, але водночас і нагода для консолідації, об’єднання. У нашому церковному гімні ми молимо: «Боже, нам єдність подай». Саме зараз ми бачимо неймовірну потугу об’єднаних зусиль: у праці волонтерів, у мобілізації населення, у щедрих пожертвах на потреби армії, у допомозі вимушеним переселенцям із Криму і Сходу. Усе це – діла милосердя, і саме вони стягають на нас благословення Неба. Нас має єднати не лише горе, небезпека, страх, а й розуміння спільної долі і спільного майбутнього.

Закликаємо всіх і надалі витривало крокувати дорогою правди та свободи, щодня будувати наше майбутнє ревною молитвою, солідарністю зі стражденними і потребуючими, підтримкою всіх ініціатив, державних і громадських, скерованих на захист нашої Батьківщини та утвердження в нашому народі Божого спасенного Закону. Ми схиляємо свої голови перед усіма героями, які віддали своє життя за волю і незалежність нашої держави, за гідність кожного українця, кожного європейця. Висловлюємо щирі співчуття їхнім родинам, як рівно ж близьким і рідним усіх загиблих під час військових дій на Сході України. Скеровуємо особливі слова визнання до всіх, які сьогодні з подиву гідною самопожертвою стоять на фронті нашої спільної свободи, і дякуємо тим, хто своєю великодушністю та особистою жертвою свідчить про Божі істини в час війни й великих моральних викликів.

Заявляємо про нашу близькість до родин поранених, позбавлених даху над головою та наражених на різноманітні небезпеки. Запевняємо їм молитовну підтримку та закликаємо всіх священиків посилювати пастирську солідарність з усіма потерпілими. Заохочуємо всіх вірних УГКЦ і людей доброї волі в Україні та в міжнародній спільноті до посиленої спільної праці задля зменшення страждань та зцілення духовних і тілесних ран українців. Закликаємо всіх, хто нас почує, до конкретних євангельських діл милосердя. Ми не приречені обставинами, ми можемо і повинні діяти!

Перед нами – вибори до Верховної Ради України. В час стрімкого переходу, ці вибори виявляються чи не найскладнішими й найважливішими в історії нашої держави. Тому нині нам потрібна єдність – об’єднання не навколо політичних фігур, а навколо спільного розуміння нашого майбутнього. Минула зима всім нам показала, наскільки необхідний нам чесний і незалежний парламент, наскільки важливим є вибір кожного депутата і яка величезна ціна їхньої нечесності та помилки.

Сьогодні наш політичний устрій залежить від нас, бо Господь Бог, Джерело всієї влади, доручив її народові. Тому наша відповідальність – привести до влади чесних і мудрих політиків. Можливо, кожен зокрема не має надто великого впливу на політиків чи ситуацію, але, будьмо певні, навіть один голос, один чесний вибір, може бути вирішальним на локальному рівні і сприяти спільному правильному рішенню в масштабах всієї країни. Не перекладаймо відповідальності на інших, робімо свій вибір мудро і чесно.

У такий непевний час легко спокуситися на улесливі гасла популістів, які породжують паніку та спонукають до порожнього критиканства. Критика доцільна, якщо її метою є спільне благо. Конструктивна критика сприяє єдності, тоді як критиканство і політиканство – від неї віддаляють. Не вірмо тим, хто обіцяє блискавичне вирішення всіх проблем. Україні потрібні глибинні і послідовні реформи у дуже багатьох сферах, як це виявили політична та економічна криза, а тим більше війна. Для реформ ми потребуємо мудрості і мужності політиків та єднання народу, адже реформи, напевно, будуть болісними та довготривалими. Слід без зволікань починати їх впроваджувати. Український народ, після Майдану, справедливо очікує реформ, навіть їх вимагає.

Важливо, - як вже було сказано, - що причини з’ясовано: усі ми бачимо, як кровоточить у нас виразка корупції, грошолюбства, подвійної моралі та безкарності у зловживанні владою. Це передусім духовні болячки, а тому в духові знаходьмо і ліки від них.

Звертаємося до політиків – чинних і тих, що будуть обраними. Ви приходите до влади в неймовірно складний час. Зараз не пора втішатися здобутими благами – це час жертовності. Довірена вам влада передбачає насамперед відповідальність перед людьми, які вам довірилися. Нехай завжди буде перед вами жертва Небесної сотні Майдану, а тепер уже й тисяч загиблих українських воїнів і мирних мешканців Сходу. Нехай це стане мірилом для кожного вашого рішення.

Ми довірилися Богові і пішли паломницьким шляхом гідності та свободи. Це довге паломництво й далеко не кожен стане свідком його щасливого завершення. Мойсей, обраний Богом, і той не побачив. І Патріарх Йосиф, який виводив нас із дому неволі, також не діждав. Бачив тільки Митрополит Андрей, та й то лише в дарованій йому передсмертній візії. Не побачать уже й Герої Небесної сотні. Але всі, тут згадані, мають одну спільну рису: вони – вели і йшли до кінця, передаючи естафету нам. Будьмо ж вірні їхньому провідництву!

Перед нами багато непевності: ми не знаємо, якою ця дорога буде і скільки вимагатиме жертв, скільки воїнів світла буде потрібно, щоб вивести нас із пітьми. На багато питань ми не маємо відповіді. Ніхто не має. Відповідь має лише Господь, який каже: «Не бійтеся! Ідіть! Я буду з вами!» У цьому ми можемо бути певними. Тому йдімо разом із Богом!

Благословення Господнє на вас!
Від імені Синоду Єпископів УГКЦ

† СВЯТОСЛАВ

Дано у Львові-Брюховичах,
дня 13 вересня 2014 року Божого,
в празник Положення чесного пояса Пресвятої Богородиці

Отцям-душпастирям доручаємо зачитати вірним це Послання після кожної Божественної Літургії в неділю, 21 вересня, у день празника Різдва Пресвятої Богородиці

9 вересня молодь Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ в рамках підготовки до Світового Дня Молоді, що має відбутися в Польщі (Краків, 2016 р.Б), мала нагоду приймати символи Світових Днів молоді – Хрест та Ікону, які передав для молоді світу святий Іван Павло ІІ.

Ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви з України та з країн поселень українців Південної, Північної Америки, Австралії та Європи, які зібралися на черговий Священний Синод у м. Львові, усвідомлюючи свою відповідальність за повірену нам паству, підносимо голос від імені народу України та волаємо до народів світу: «Україна спливає кров’ю!» Ця мирна суверенна держава зазнала прямого військового вторгнення з боку північного сусіда. Сотні одиниць важкої зброї і техніки, тисячі озброєних найманців та військових регулярної армії Росії перетинають кордони України, сіють смерть і знищення, незважаючи на перемовини про перемир’я та дотеперішні дипломатичні зусилля. Водночас триває нечувана за масштабами ненависті та спотворення істинного стану речей пропаганда, яка є не менше руйнівною, ніж зброя масового ураження.

Увесь світ став свідком, як упродовж останніх місяців на теренах України агресор чинить злочини проти людства. Цілий світ сколихнуло злочинне збиття малайзійського літака, через що загинуло 298 осіб з 10 країн світу. Тисячі людей, зокрема жінки та діти, були безоглядно вбиті; багатьох із них не вдалося навіть гідно поховати. Численні поранені змушені просто чекати смерті через недосяжність медичної опіки. Тисячі людей викрадені та зазнають тортур і привселюдного приниження людської гідності. Сотні тисяч біженців вимушені покинути свої домівки через загрозу їхньому життю і небезпеку смерті. Якщо негайно не зупинити ці злочини, то з настанням зимових холодів кількість жертв зросте в десятки разів. Той, хто вбиває людей в Україні, завтра не завагається повернути свою зброю супроти будь-кого в своїй країні та поза її межами, атакувати будь-яку державу світу.

Перед лицем таких тяжких злочинів ми взиваємо до сумління віруючих людей різних релігій і віровизнань, звертаємося до всіх людей доброї волі, керівників держав і членів світового співтовариства: «Зупиніть кровопролиття в Україні!» Сьогодні мовчанка чи бездіяльність, небажання визнати всю драматичність ситуації, яка склалася в нашій країні, можуть зробити кожного не просто німим чи байдужим свідком, а й співучасником гріха вбивства, що кличе про справедливість до неба, як про це говорить Священне Писання: «І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі» (Бут. 4, 10). Як не пригадати також слів святого Івана Павла ІІ, котрий далекого 1979 року в околицях колишнього концтабору Аушвіц-Біркенау сказав: «Відповідальними за війни є не лише ті, хто викликає їх безпосередньо, а й ті, хто не робить усього, що в його силах, щоб відвернути їх». До відповідальності закликаємо особливо тих, кого Господь наділив владою приймати необхідні рішення на політичному рівні задля відновлення миру і безпеки в Європі. А всіх віруючих та людей доброї волі знову закликаємо до усильних молитов за припинення агресії і відновлення тривалого та всеохопного миру в Україні.

Переконані, що Господь є з нами в наших стражданнях і бідах, що Він почує наші спільні благання та молитви, і завдяки скоординованим зусиллям міжнародної спільноти ми зможемо припинити кровопролиття, захистити гідність людини та відновити життєдайний мир.

Блаженніший Святослав (Шевчук),
Верховний Архиєпископ УГКЦ
Високопреосвященний Владика Василь (Семенюк),
Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський
Високопреосвященний Владика Володимир (Війтишин),
Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський
Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк),
Архиєпископ і Митрополит Львівський
Високопреосвященний Владика Іван (Мартиняк),
Митрополит Перемисько-Варшавський
Високопреосвященний Владика Лаврентій (Гуцуляк),
Архиєпископ і Митрополит Вінніпезький
Преосвященний Владика Володимир (Ковбич),
Архиєпископ і Митрополит Куритибський
Високопреосвященний Владика Стефан (Сорока),
Архиєпископ і Митрополит Філадельфійський
Преосвященний Владика Борис (Ґудзяк),
Єпарх Паризької єпархії святого Володимира для
українців візантійського обряду Франції
Преосвященний Владика Браєн (Байда),
Єпарх Саскатунський
Преосвященний Владика Василь (Івасюк),
Єпарх Коломийсько-Чернівецький
Преосвященний Владика Володимир (Ющак),
Єпарх Вроцлавсько-Ґданський
Преосвященний Владика Гліб (Лончина),
Єпарх єпархії Пресвятої родини з осідком у Лондоні
Преосвященний Владика Давид (Мотюк),
Єпарх Едмонтонський
Преосвященний Владика Дмитро (Григорак),
Єпарх Бучацький
Преосвященний Владика Кен (Новаківський),
Єпарх Нью-Вестмінстерський
Преосвященний Владика Мирон (Мазур),
Єпарх єпархії Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
Преосвященний Владика Михаїл (Колтун),
Єпарх Сокальсько-Жовківський
Преосвященний Владика Павло (Хомницький),
Єпарх Стемфордський
Преосвященний Владика Петро (Стасюк),
Єпарх Мельборнський
Преосвященний Владика Річард (Семінак),
Єпарх Чиказький
Преосвященний Владика Степан (Хміляр),
Єпарх Торонтонський
Преосвященний Владика Тарас (Сеньків),
Єпарх Стрийський
Преосвященний Владика Ярослав (Приріз),
Єпарх Самбірсько-Дрогобицький
Преосвященний Владика Богдан (Дзюрах),
Єпископ Курії Верховного Архиєпископа,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ
Преосвященний Владика Петро (Крик),
Апостольський Екзарх Німеччини та Скандинавії
Преосвященний Владика Василь (Тучапець),
Екзарх Харківський
Преосвященний Владика Йосафат (Говера),
Екзарх Луцький
Преосвященний Владика Михайло (Бубній),
Екзарх Одеський, Адміністратор Кримського екзархату
Преосвященний Владика Степан (Меньок),
Екзарх Донецький
Преосвященний Владика Даниїл (Козлинський),
Апостольський адміністратор єпархії Покрова Пресвятої
Богородиці в Аргентині
Преосвященний Владика Іван (Бура),
Апостольський адміністратор Пармської Єпархії
Преосвященний Владика Діонісій (Ляхович),
Апостольський Візитатор для українців
греко-католиків в Італії та Іспанії
Преосвященний Владика Венедикт (Алексійчук),
Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії
Преосвященний Владика Йосиф (Мілян),
Єпископ-помічник Київської Архиєпархії
Преосвященний Владика Євген (Попович),
Єпископ-помічник Перемисько-Варшавської Архиєпархії
Преосвященний Владика Богдан (Манишин),
Єпископ-помічник Стрийської єпархії
Преосвященний Владика Йосафат (Мощич),
Єпископ-помічник Івано-Франківської Архиєпархії
Преосвященний Владика Григорій (Комар),
Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії
Преосвященний Владика Василій (Лостен),
Єпископ-емерит
Преосвященний Владика Іриней (Білик),
Єпископ-емерит

4 вересня у м. Мостиська відбулась зустріч зі священиками та мирянами Мостиського та Судовишнянського деканатів у рамках підготовки до Єпархіального собору "Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом". До присутніх звернувся владика Григорій (Комар), єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, який представив шість складових церковної стратегії "Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом".

З благословення Кир Ярослава (Приріза), єпарха Самбірсько-Дрогобицького 9 вересня символи Світових Днів Молоді – Хрест та Ікона перебуватимуть у Самбірсько-Дрогобицькій єпархії.

Цього року вже учетверте набирає нових студентів Школа сімейного консультанта. ЇЇ мета - покращити відносини між чоловіком та жінкою, між батьками та дітьми. Школа запрошує у свої ряди усіх, хто має вищу освіту та бажає отримати професійні знання на тему допомоги сім'ї. З кожним роком учасників стає дедалі більше, а це означає, що українській народ вірить у можливість зміни та розвитку свого подружжя.

1 вересня на святкування початку 2014-2015 навчального року до стін семінарії прибув єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, владика Григорій (Комар). Традиційно торжество розпочалось з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив владика Григорій у співслужінні зі священиками-викладачами і настоятелями нашої семінарії. На Літургії також були присутні численні родичі і друзі семінаристів.

Уже п’ять років поспіль Марійський центр у Зарваниці збирає під покров Пресвятої Богородиці велику кількість службовців Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України та інших військових формувань. Ця подія не пересічна, оскільки гуртує всі українські силові структури біля стіп Богородиці в єдину християнську спільноту, кожен член якої готовий виконувати свій обов’язок християнина залежно від особливості власного покликання, в основі котрого лежить вірність і відданість українському народові. Саме сюди військові несли та несуть свої прохання-молитви, щоб передати їх в руки Небесної Матері – Заступниці України.

Цього року, 20-21 вересня, буде проведена чергова військова проща до Зарваниці. У ній візьмуть участь представники ЗСУ, силових структур, воїни, які брали участь у бойових діях в зоні АТО, поранені військовослужбовці, члени сімей захисників України. Це паломництво вкотре поєднає всіх захисників у духовному центрі в єдину спільноту, щоб вознести свою усильну молитву за мир і спокій у країні, що їх так непохитно відстоюють наші захисники.

Плекання миру та його захист – це справа не лише військових, а й обов’язок кожного громадянина-патріота. Водночас покликанням кожного християнина є нести мир, отриманий від Господа, і ділитися ним із ближніми. Саме тому Богородиця всіх нас єднає в цьому паломництві, щоб увесь народ України прийняв дарований Всевишнім мир: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам» (Ів. 14, 27).

Сьогодні ми ласкаво запрошуємо всіх небайдужих, чиє серце відкрите на плекання миру, єднатися з військовими в молитві за мир і спокій в Україні та світі, яка проходитиме в Зарваниці. В особливий спосіб запрошуємо долучитися до молитви родин військовослужбовців. Ця молитва стане міцним щитом захисту та підтримки для тих, хто перебуває на передовій, хто в постійній небезпеці для життя та здоров’я непохитно стоїть на служінні миру. У рамках паломництва, окрім молитовної підтримки захисників, буде можливість надати їм матеріальну допомогу. З цією метою буде проводитися збір коштів для потреб військовослужбовців у зоні АТО.

Єднаючись у спільній справі плекання миру, візьмімо близько до серця Господній заклик до нас: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт. 5, 9). Ми є миротворцями тоді, коли з нами непереможний щит – щира молитва до Бога за мир та спокій. Єднаймося! Прийдімо до Богородиці Зарваницької та віддаймо їй у руки свої молитви-благання за наш народ, наше військо, наш мир. Будьмо миротворцями!

† СВЯТОСЛАВ
Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святих мучеників Фотія і Аникити,
25 серпня 2014 року Божого