¹ І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано «Встань і зміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в ньому.

² А двір, який зовні храму, покинь і не міряй його, бо дано його поганам, і місто святе топтатимуть сорок два місяці.

³ І подам двом свідкам моїм, і пророкуватимуть тисячу двісті шістдесят днів, одягнені в веретище.

⁴ Ці є два дерева-оливи і два світичі, що перед Господом землі стоять.

⁵ І якщо хто їх хоче ушкодити, огонь виходить із уст їхніх і пожирає ворогів їхніх; і якщо хто схоче їх ушкодити, отак мусить бути він убитий.

⁶ Ці мають владу закрити небо, щоб не йшов дощ у дні їх пророкування; і владу мають над водами - обертати їх у кров, і уражати землю всякою карою, так часто, як захочуть.

⁷ Коли сповнять свідчення своє, звір, що виходить із безодні, воюватиме з ними і переможе їх і вб'є їх.

⁸ Трупи їх - на вулиці міста великого, яке зветься духовно Содом і Єгипет, де також їхній Господь був розп'ятий.

⁹ І дивитимуться від людностей і племен і язиків і народів на трупи їх три з половиною днів, і не дозволять трупи їх покласти в гроби.

¹⁰ Ті, що мешкають на землі, радітимуть над ними і веселитимуться, і дари посилатимуть одні одним, бо ці два пророки мучили тих, що мешкають на землі.»

¹¹ А після трьох днів і половини, дух життя від Бога увійшов у них, і встали на ноги свої; і страх великий напав на тих, що дивилися на них.

¹² Вони ж почули голос гучний з неба, який говорив їм: «Зійдіть сюди.» І вони зійшли на небо в хмарі, і дивилися на них вороги їхні.

¹³ В ту годину відбувся землетрус великий, і десята частина міста впала, і згинуло в землетрусі імен людських сім тисяч, а решта страхом пройнялася і віддала славу Богові небесному.

¹⁴ Горе друге пройшло; ось, горе третє надходить скоро.

¹⁵ І сьомий ангел посурмив, і пролунали голоси могутні на небі, що говорили: «Царство світу сталося царством Господа нашого і Христа його, і він царюватиме на віки вічні.»

¹⁶ І двадцять чотири старші, що перед Богом сидять на престолах своїх, упали ниць лицями своїми і поклонилися Богу,

¹⁷ говорячи: «Дякуємо тобі, Господи, Боже Вседержителю, хто сущий і хто був, що ти узяв владу свою велику і воцарився.

¹⁸ І погани розлютувались, і приходить гнів твій і час судити мертвих і дати нагороду слугам твоїм, пророкам і святим і тим, що бояться імени твого, малим і великим, і погубити тих, які гублять землю.»

¹⁹ І відкрився храм Божий на небі, і видно було ковчег завіту його в храмі його, і настали блискавиці і голоси і громи і землетрус і град великий.

¹ І я бачив іншого ангела - могутнього, що сходив з неба, одягнений у хмару, і райдуга над головою його, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи огню;

² і мав він у руці своїй книжечку розкриту. І поставив ногу свою праву на море, а ліву на землю,

³ і скрикнув голосом великим, мов лев рикає. Якже він скрикнув, промовили сім громів своїми голосами.

⁴ Коли промовили сім громів, я хотів був писати, а почув голос із неба, що казав: «Запечатай, що промовили сім громів, і цього не пиши.»

⁵ Ангел же, якого я бачив, що стоїть на морі і на землі, підняв руку свою праву до неба,

⁶ і поклявся тим, хто живе на віки вічні, хто створив небо і все на ньому, і землю і все на ній, і море і все в ньому: що часу вже не буде;

⁷ але в дні голосу сьомого ангела, коли має сурмити, тоді здійсниться тайна Божа, як то він благовістив своїм слугам пророкам.

⁸ А голос, який я чув з неба, знову заговорив зо мною і сказав: «Піди, візьми книжку, розкриту в руці ангела, що стоїть на морі і на землі.»

⁹ Пішов я до ангела, сказав йому дати мені ту книжку. А він каже мені: «Візьми і з'їж її; вона згірчить твій живіт, але в устах твоїх буде солодка, мов мед.»

¹⁰ І взяв я книжечку з руки ангела, і з'їв її; і була в устах моїх, мов мед, солодка; а коли з'їв її, то гірко стало в животі моїм.

¹¹ І сказав він мені: «Ти мусиш знову пророкувати про людності і племена і язики і царів багатьох.»

¹ І п'ятий ангел посурмив, і я побачив зірку, що з неба впала на землю; і дано їй ключ від колодязя безодні;

² і вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, мов дим із печі великої; і затьмилося сонце і повітря від диму із колодязя.

³ А з диму вийшла сарана на землю і дано їй владу, як мають владу скорпіони на землі.

⁴ І сказано їй, щоб не шкодила траві земній, ні всякій зелені, ні всякому дереву, але тільки людям, що не мають печаті Бога на чолах своїх.

⁵ І дано їй, щоб не убивала їх, але щоб катувалися п'ять місяців; катування ж їх - як катування від скорпіона, коли вжалить чоловіка.

⁶ У ті дні шукатимуть люди смерть, та не знайдуть її; бажатимуть умерти, та втече смерть від них.

⁷ А виглядом сарани подібні до коней, приготованих на війну; на головах її - мов вінці, подібні до золота, лиця її, мов лиця людей;

⁸ мала волосся, мов волосся жінок, і зуби її, мов у левів були;

⁹ мала броні, мов броні з заліза, а звук від крил її, мов звук від колісниць із кіньми численними, що біжать на битву.

¹⁰ Мала хвости, ніби в скорпіонів, і жала; а в хвостах її - сила її: шкодити людям п'ять місяців.

¹¹ І мала над собою царя, ангела безодні: ім'я його по-єврейськи «Аввадон», а по-грецьки «Аполліон».

¹² Горе одно минуло. От, ідуть іще два горя після нього.

¹³ І шостий ангел посурмив, і я почув голос один від чотирьох рогів жертовника золотого, що перед Богом,

¹⁴ говорив до шостого ангела, який мав сурму: «Пусти чотирьох ангелів, що зв'язані при річці великій Ефраті.»

¹⁵ І випущено чотирьох ангелів, приготованих на годину і день і місяць і рік, щоб могли умертвити третину людей.

¹⁶ Число вояцтва кінноти - дві міріяди міріяд; і я чув число їх.

¹⁷ І я бачив коней у видінні і на них вершників, що мали броні вогнені і гіяцинтові і сірчані; голови коней - мов голови левів, а з рота виходив огонь і дим і сірка.

¹⁸ Трьома карами цими вбита була третина люду: огнем і димом і сіркою, що виходили з їх ротів.

¹⁹ Бо сила коней у роті їх заключена і в хвостах їх; а хвости їхні подібні до гадюк - маючи голови - і ними шкодять.

²⁰ А решта люду, котрі не побиті карами цими, не покаялися в ділах рук своїх, щоб не поклонялися демонам та ідолам золотим і срібним і мідним, і камінним і дерев'яним, які ані бачити не в силі, ані чути, ані ходити.

²¹ І не покаялися в убивствах своїх, ні в чарівництвах своїх, ні в розпустах своїх, ні в крадіжах своїх.

¹ А коли відкрив печать сьому, настало безгоміння на небі, на якої півгодини.

² І я бачив сім ангелів, що перед Богом стояли, і їм дано сім сурем.

³ І ангел інший прийшов і став при жертовнику, маючи золоту кадильницю, і дано йому тиміяму множини, щоб поклав з молитвами всіх святих на жертовник золотий, що перед престолом.

⁴ І піднісся дим тиміяму з молитвами святих, від руки ангела, перед Богом.

⁵ Потім узяв ангел кадильницю і наповнив її огнем із жертовника, і поверг на землю: і постали громи і голоси і блискавиці і землетрус.

⁶ І сім ангелів, що мали сім сурем, приготувалися сурмити.

⁷ Перший посурмив, і настав град і вогонь, змішані з кров'ю, і кинуто їх на землю: і третина землі згоріла, і згоріла третина дерев, і вся трава зелена згоріла.

⁸ І другий ангел посурмив, і мов гора велика, огнем розпалена, була кинута в море: і стала третина моря - кров'ю,

⁹ і вимерла третина створінь, що живуть у морі, і третина кораблів -зруйнована.

¹⁰ І третій ангел посурмив, і впала з неба зоря велика, що палала, як смолоскип, і впала на третину річок і на джерела вод.

¹¹ Ім'я зорі мовиться - «полин»; і стала третина вод полином, і багато людей померло від вод, бо прогіркли.

¹² І четвертий ангел посурмив, і вражено третину сонця і третину місяця, і третину зірок, щоб затьмилася третина їх, і день щоб не світив третину свою і ніч - так само.

¹³ І я бачив, і чув, одного орла, що летів посеред неба, говорив голосом гучним: Горе, горе, горе тим, які живуть на землі, від решти голосів сурмних - трьох ангелів, котрі зараз посурмлять.

¹ Після цього я бачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі, щоб не віяв вітер на землю, ні на море, ні на яке дерево.

² Я бачив іншого ангела, що підіймався від схід сонця, маючи печать Бога живого. Він скрикнув голосом великим до чотирьох ангелів, що дано їм шкодити землі і морю, кажучи:

³ «Не шкодьте землі, ні морю, ні деревам, поки не опечатаєм слуг Бога нашого на чолах їх.»

⁴ І я чув число попечатаних, сто сорок чотири тисячі попечатані з усіх колін синів Ізраїля.

⁵ Із коліна Юди - дванадцять тисяч попечатані; із коліна Рувима - дванадцять тисяч;

⁶ із коліна Ашера - дванадцять тисяч; із коліна Нафталі - дванадцять тисяч; із коліна Манассії - дванадцять тисяч;

⁷ із коліна Симеона -дванадцять тисяч; із коліна Леві - дванадцять тисяч; із коліна Іссахара - дванадцять тисяч;

⁸ із коліна Завулона - дванадцять тисяч; із коліна Йосифа - дванадцять тисяч; із коліна Веніямина - дванадцять тисяч.

⁹ Після цього глянув я, і от - натовп численний, перелічити який ніхто не міг, - від усякого народу і племен, і людностей, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх;

¹⁰ і викликували гучним голосом: «Спасіння Богу нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві!»

¹¹ І всі ангели стояли навколо престола і старших і чотирьох істот, і впали перед престолом ниць і поклонилися Богу,

¹² говорячи: «Амінь. Благословення і слава і мудрість і подяка і честь і сила і кріпкість Богу нашому на віки вічні! Амінь.»

¹³ Один із старших промовив до мене: «Ці, одягнені в одежі білі, хто вони і звідки прийшли?»

¹⁴ Я ж мовив до нього: «Владико мій, ти знаєш.» А він оповів мені: «Це ті, що прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця.

¹⁵ Тому вони перебувають перед престолом Бога і служать йому день і ніч у храмі його; і той, хто сидить на престолі, поселиться над ними.

¹⁶ Ні голоду, ні спраги не матимуть уже більше, і не палитиме їх ні сонце, ні жадна спека,

¹⁷ бо Агнець, що на середині престола, пастиме їх і водитиме їх на живі джерела вод, і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх.»

¹ Я бачив, коли відкрив Агнець одну з семи печатей, і я чув одну з чотирьох істот, що говорила, мов голос грому: «Прийди!»

² Я ж глянув, і от - кінь білий, і вершник на ньому, що мав лук, і дано йому вінець, і вийшов він переможний, і щоб перемагати.

³ Коли відкрив печать другу, я чув другу істоту, що говорила: «Прийди!»

⁴ І вийшов інший кінь огнистий, і хто на ньому сидів, дано тому взяти мир від землі, і щоб один одного вбивали; дано йому меч великий.

⁵ Коли відкрив печать третю, я чув третю істоту, що говорила: «Прийди!» Я глянув, і от - кінь вороний, а хто сидів на ньому, мав вагівницю в руці своїй.

⁶ І я чув мов голос посеред чотирьох істот, що говорив: «Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а оливи і вина не ушкоджуй.»

⁷ Коли відкрив печать четверту, я чув голос четвертої істоти, що говорила: «Прийди!»

⁸ Я глянув, і от - кінь жовтоблідий, і хто сидів на ньому, ім'я того «смерть», і ад ішов слідом за ним; дано їм владу над четвертою частиною землі - убивати мечем, голодом і мором, і звірами земними.

⁹ Коли відкрив п'яту печать, я побачив під жертовником душі повбиваних за слово Боже і за свідчення, що мали.

¹⁰ І закричали вони голосом великим: «Доки, Владико святий і правдивий, не судиш і не мстиш за кров нашу - тим, що живуть на землі?»

¹¹ І дано їм кожному одежу білу і проречено їм, нехай спочиють іще на час малий, поки не доповнять числа співслужники їхні і брати їхні, що мають бути убиті, як і вони.

¹², Я глянув, коли відкрив він печать шосту, і от землетрус великий відбувся, і сонце стало тьмяне, мов міх волосяний, а весь місяць став, як кров,

¹³ і зірки небесні попадали на землю, мов смоковниця обсипає недостиглі смокви свої, вітром великим трушена.

¹⁴ Небо відійшло, мов книга-сувій звиваний, і кожна гора і острів із місця свого рушили.

¹⁵ І царі землі і вельможі і тисячники і багатії і сильні і всякий раб і всякий вільний сховалися в печерах та скелях гір,

¹⁶ і кажуть до гір і до скель: «Упадіть на нас і закрийте нас від обличчя того, хто сидить на престолі, і від гніву Агнця,

¹⁷ бо прийшов день великий гніву їхнього; і хто може устояти?»

¹ І я побачив у правиці того, хто сидить на престолі, книгу, написану всередині і назовні, запечатану сімома печатями.

² І я бачив ангела могутнього, що проголошував голосом гучним: «Хто достойний розкрити книгу і розняти печаті її?»

³ Та ніхто не міг - на небі, ні на землі, ні під землею - розкрити книгу, ні глянути в неї.

⁴ І я плакав дуже, бо ніхто достойний не знайшовся - розкрити книгу, ні глянути в неї.

⁵ Тоді один із старших каже мені: «Не плач, ось переміг лев від племени Юди, паросток Давида, так що може розкрити книгу й сім печатей її.»

⁶ І я бачив посеред престола і чотирьох істот, і посеред старших Агнець стоїть, мов заколений, який має рогів сім і очей сім, що є сім духів Божих, посланих на всю землю.

⁷ І прийшов і взяв книгу з правиці того, хто сидить на престолі.

⁸ І коли взяв книгу, чотири істоти і двадцять чотири старші впали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і келехи золоті, повні тиміяму, що є молитви святих.

⁹ І співають пісню нову, говорячи: «Достойний ти взяти книгу і розкрити печаті її; бо ти був заколений, і викупив Богові кров'ю своєю з кожного племени і язика і люду і народности;

¹⁰ і зробив їх царством священиків Богу нашому; і царствуватимуть на землі.»

¹¹ Потім я бачив, і чув голос ангелів багатьох навколо престола і істот і старших; і було число їх - множини множин і тисячі тисяч,

¹² що казали голосом гучним: «Достойний Агнець заколений прийняти силу і багатство і мудрість і кріпкість і честь і славу і благословення.»

¹³ І всяке створіння, - на небі і на землі і під землею, і на морі, і все, що в них, - чув я, казало: «Тому, хто сидить на престолі, і Агнцеві - благословення і честь і слава і влада на віки вічні.»

¹⁴ І чотири істоти говорили: Амінь. І старші впали і поклонились.

¹ Після цього я глянув, і от - двері відчинені на небі, і голос перший, котрий я чув, як від сурми, що говорив зо мною, - сказав: «Зійди сюди, і я покажу тобі, що мусить настати після цього.»

² Відразу я став у дусі; і от престол стояв на небі, а на престолі - сидячий.

³ І цей сидячий був подібний з вигляду до каменя яспіса і сардія, і райдуга навкруг престола, подібна виглядом до смарагду.

⁴ Навкруг престола - двадцять чотири престоли, і на престолах - двадцять чотири старші, сиділи, одягнені в одежі білі, і на головах їхніх вінці золоті.

⁵ Від престола виходять блискавиці й голоси і громи; сім світочів огненних палають перед престолом, які є сім духів Божих.

⁶ Перед престолом - наче море скляне, подібне до кришталю, а в середині престола і навколо престола чотири істоти, повні очей напереді й ззаду.

⁷ Істота перша подібна до лева, Друга істота подібна до тельця, третя істота мала обличчя, як у людини, а четверта істота подібна до орла, летючого.

⁸ Чотири ті істоти мають кожна собі по шість крил; навколо і всередині повно очей, і покою не мають ні вдень, ні вночі, промовляючи: «Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, хто був і хто є і хто приходить.»

⁹ І коли складають ті істоти славу і честь і подяку тому, хто сидить на престолі, що живе на віки вічні,

¹⁰ падають двадцять чотири старші перед тим, хто сидить на престолі, і поклоняються йому, що живе на віки вічні, і ложать вінці свої перед престолом, промовляючи:

¹¹ «Достойний ти, Господи й Боже наш, прийняти славу і честь і силу, бо ти створив усе, і волею твоєю воно існує і створено.»

¹ І до ангела Церкви в Сардах напиши: Ось що говорить той, хто має сім духів Божих і сім зірок: Знаю твої діла; що ім'я носиш, ніби живий, а мертвий ти.

² Будь чуйний і укріплюй решту, що їй скоро померти, бо я не знайшов твої діла завершеними перед Богом моїм.

³ Згадай, отже, як прийняв і слухав, збережи й покайся. Коли ж не чуватимеш, на тебе найду, як злодій, і ніяк не знатимеш, котрої години найду на тебе.

⁴ Але маєш трохи імен і в Сардах, що не споганили одеж своїх і ходитимуть зо мною в білих: бо достойні.

⁵ Хто переможний - він одягнеться в одежі білі, і вже не викреслю імени його з книги життя, і визнаю ім'я його перед Отцем моїм і перед ангелами його.

⁶ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.

⁷ До ангела Церкви в Філядельфії напиши: Ось що говорить Святий, Істинний, хто має ключ Давидів, хто відкриває і ніхто не зачинить, і закриває і ніхто не відчинить.

⁸ Знаю твої діла; я відчинив перед тобою двері, і ніхто не спроможний зачинити їх; бо малу маєш силу, а зберіг моє слово і не зрікся імени мого.

⁹ От, даю із зборища сатани тих, що називають себе юдеями, але не є ними, а лжуть, - от, спричиню їм, що прийдуть і поклоняться в ноги тобі, і взнають, що я полюбив тебе.

¹⁰ Що ти зберіг слово терпіння мого, то і я тебе збережу від години спокуси, що має прийти на вселенну - випробувати тих, що мешкають на землі.

¹¹ Гляди, приходжу скоро. Держи, що маєш, аби ніхто не вхопив вінця твого.

¹² Хто переможний, зроблю його стовпом у храмі Бога мого, і звідти він не вийде більше; і напишу на ньому ім'я Бога мого й ім'я міста Бога мого, нового Єрусалиму, шо сходить з неба, від Бога мого, й ім'я моє нове.

¹³ Хто має вухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.

¹⁴ І до ангела Церкви в Лаодікеї напиши: Ось що говорить Амінь, свідок вірний і правдивий, початок створіння Божого.

¹⁵ Знаю твої діла, що ні зимний ти, ні гарячий. Якби ти зимний був або гарячий.

¹⁶ Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимний, то вивергну тебе з уст моїх.

¹⁷ Бо кажеш: «Багатий я, і розбагатів, і ні в чому потреби не маю», а не знаєш, що ти - злощасний і мізерний, і бідний, і сліпий, і голий.

¹⁸ Раджу тобі купити від мене золото прочищене огнем, щоб ти збагатів, і одежу білу, щоб зодягнувся, і не видно було сором наготи твоєї, і мастю очною помаж свої очі, щоб бачити міг.

¹⁹ Я, кого люблю, тих доганюю і караю. Тож будь ревний і покайся.

²⁰ От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною.

²¹ Переможному дам сісти зо мною при престолі моїм, як і я переміг і сів з Отцем моїм на престолі його.

²² Хто має вухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.

¹ До ангела Церкви в Ефесі напиши: Ось що говорить той, хто держить сім зірок у правиці своїй, хто ходить посеред сімох світильників золотих:

² Знаю діла твої і труд твій і терпеливість твою, і що не можеш переносити злих; і ти випробував тих, які звуть себе апостолами, а не є ними, і знайшов їх ложними;

³ і терпеливість маєш, і переносив ради імени мого, і не знемагав.

⁴ Алеж маю проти тебе, що любов свою першу покинув.

⁵ То згадай, звідки ти впав, і покайся, і перші діла роби; а якщо ні - приходжу до тебе, і здвигну світильник твій з місця його, - якщо не покаєшся.

⁶ Але маєш, що ненавидиш діла Николаїтів, які я також ненавиджу.

⁷ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможному дам споживати від дерева життя, що в Божому раю.»

⁸ І до ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий, і є живий:

⁹ Знаю твоє горе і вбогість, а втім ти багатий, - і обмови від тих, що звуть себе юдеями, а не є ними, але - зборище сатани.

¹⁰ Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя.

¹¹ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможний не ушкодиться від смерти другої.»

¹² А до ангела Церкви в Пергамі напиши: Ось що говорить той, хто має меч двосічний гострий:

¹³ Знаю, де мешкаєш - там, де трон сатани, і держиш ім'я моє, і не зрікся віри моєї і в дні, у які Антипа - свідок мій вірний, був убитий у вас, де мешкає сатана.

¹⁴ Але маю проти тебе трохи, бо там є у тебе ті, що держаться учення Валаама, який навчив Балака кинути камінь спотикання перед синами Ізраїля -їсти ідоложертовне та блуднити.

¹⁵ Так само й у тебе є ті, що держаться учення Николаїтів.

¹⁶ Покайся ж! а як ні, - приходжу до тебе скоро і повоюю з ними мечем уст моїх.

¹⁷ Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам: «Переможному дам манни сокровенної, і дам йому камінчик білий і на камінчику - ім'я нове написане, незнане нікому, крім того, хто приймає.»

¹⁸ І до ангела Церкви в Тіятирах напиши: Ось що говорить Син Божий, що має очі, як полумінь огню, і ноги його подібні до бронзи:

¹⁹ Знаю діла твої і любов, і віру, і службу, і терпеливість твою, і діла твої останні - більші, ніж перші.

²⁰ Але маю проти тебе, що потураєш жінці Єзавелі, яка зве себе пророчицею, навчає і зводить моїх слуг, блуднити і їсти ідоложертовне.

²¹ Я дав їй час, щоб покаялася, а не хоче каятись у розпусті своїй.

²² От, кидаю її на ложе, а тих, що чинять перелюбство з нею, в біду велику, якщо не покаються в ділах її.

²³ Дітей її умертвлю смертю, і пізнають усі Церкви, що я - той, хто випробовує почуття і думки, і віддам кожному з вас - по ділам вашим.

²⁴ Вам же говорю, іншим, хто в Тіятирах, які не мають учення того, котрі, як кажуть, не знали глибини сатани: Не накладаю на вас іншого тягара;

²⁵ тільки той, що маєте, держіть, поки прийду.

²⁶ Переможному, і хто зберігає до кінця діла мої, - дам тому владу над язичниками,

²⁷ і пастиме їх жезлом залізним, мов посудини гончарні скрушаться, -

²⁸. як я теж одержав від Отця мого; і дам тому зірку досвітню.

²⁹. Хто має ухо, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.