¹ Одкровення Ісуса Христа, що дав йому Бог - показати слугам своїм: чому належить статися незабаром; і він показав, пославши через свого ангела, слузі своєму Йоанові,

² який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і все, що він бачив.

³ Блажен, хто читає, і ті, котрі слухають слів цього пророцтва й додержують написаного в ньому, бо час - близько.

⁴ Йоан сімом Церквам, які в Азії: Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його,

⁵ і від Ісуса Христа, що є свідок вірний, первісток із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров'ю своєю,

⁶ і зробив нас царством священиків Богові й Отцеві своєму, - йому слава і влада на віки вічні! Амінь.

⁷ От, приходить із хмарами і побачить його кожне око, і ті, що його прокололи, і возплачуть за ним усі племена землі. Так, амінь.

⁸ Я - Альфа і Омега, початок і кінець - говорить Господь Бог, хто єсть і хто був і хто приходить, Вседержитель.

⁹ Я, Йоан, брат ваш і спільник у скорботі й у царстві, і в терпінні Ісуса, був на острові, званому Патмос, - за слово Боже і за свідчення Ісуса.

¹⁰ Я був у дусі в неділю і почув за собою голос гучний, як від сурми,

¹¹ який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.»

¹² Я обернувся - побачити, що то за голос, який говорив зо мною; і обернувшись, побачив сім золотих світильників,

¹³ і посеред світильників - подібного до сина чоловічого, вдягненого в шату і підперезаного попід груди поясом золотим.

¹⁴ Голова ж його і волосся білі, як вовна біла, як сніг; і очі його - як пломінь огню;

¹⁵ і ноги його подібні до бронзи, ніби в горнилі розпалені; і голос його - як голос вод багатьох;

¹⁶ і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його - як сонце, що сіяє в силі своїй.

¹⁷ Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я - перший і останній,

¹⁸ і живий; і стався мертвий, і от - я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду.

¹⁹ Тож напиши, що ти бачив і що є, і що має настати після цього.

²⁰ Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці моїй, і семи світильників золотих: сім зірок - то ангели семи Церков, а світильники сім - то сім Церков.»

¹ Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові:

² хай милосердя, мир і любов вам примножиться!

³ Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим.

⁴ Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа.

⁵ Я хочу нагадати вам, - хоч знаєте все, - що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували.

⁶ І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня.

⁷ Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, - які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, - лежать як приклад, скарані вічним вогнем.

⁸ Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя.

⁹ І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», -

¹⁰ то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, -те їх погубляє.

¹¹ Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули.

¹² Вони -підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням;

¹³ люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки.

¹⁴ Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих,

¹⁵ щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні.»

¹⁶ Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи.

¹⁷ Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,

¹⁸ які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних.»

¹⁹ Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу.

²⁰ Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі,

²¹ бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.

²² Тих, що вагаються, старайтеся переконати;

²³ інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом.

²⁴ Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості,

²⁵ єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого - слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь.

¹ Старший - улюбленому Ґаєві, якого люблю у правді.

² Любий, бажаю, щоб тобі в усьому велося добре і щоб ти був здоровим, так, як і душі твоїй ведеться добре.

³ Я дуже був зрадів, коли прийшли брати і засвідчили про твою правду: як ти живеш у правді.

⁴ Більшої радости не маю від тієї, як довідатися, що мої діти живуть у правді.

⁵ Любий, ти вірно чиниш у тому, що робиш для братів, зосібна ж для чужинців.

⁶ Вони свідчили про твою любов перед Церквою. Ти добре зробиш, коли вирядиш їх, як це Богові вгодно.

⁷ Вони бо вийшли імени його ради, нічого не бравши від поган.

⁸ Отож, ми мусимо таких приймати, щоб були співробітниками правді.

⁹ Я писав до Церкви, але Діотреф, що прагне у них бути першим, нас не приймає.

¹⁰ Тому, як прийду, згадаю про його вчинки, що він робить, виговорюючи на нас лихі слова. Та цього йому не досить: він і сам братів не приймає, і боронить тим, які хочуть приймати, і з Церкви виганяє.

¹¹ Любий, наслідуй не зло, а добро. Хто добро чинить, той від Бога. Хто чинить зло, той не бачив Бога.

¹² А про Димитрія всі свідчать, навіть і сама правда. І ми теж свідчимо й те знаємо, що наше свідоцтво вірне.

¹³ Чимало мав я тобі написати, але не хочу писати чорнилом та пером;

¹⁴ надіюсь незабаром побачитися з тобою, то й поговоримо собі усно.

¹⁵ Мир тобі! Вітають тебе друзі. Вітай друзів пойменно.

¹ Старший - вибраній пані та її дітям, що їх я люблю у правді і не лиш я один, а й усі ті, що пізнали правду,

² задля правди, що перебуває в нас і буде повік з нами.

³ Нехай з нами буде благодать, милосердя і мир від Бога Отця та від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові.

⁴ Я зрадів вельми, що знайшов між дітьми твоїми таких, які живуть у правді за заповіддю, яку ми від Отця прийняли.

⁵ І тепер прошу тебе, пані, не щоб я нову заповідь тобі писав, а ту, що маємо від початку: любімо одні одних!

⁶ Любов же в тому, щоб жити за його заповідями. А заповідь ця, як ви то чули від початку: щоб ви в любові жили.

⁷ Багато бо спокусників поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і антихрист.

⁸ Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду.

⁹ Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має.

¹⁰ Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте.

¹¹ Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках.

¹² Чимало мав я до вас писати, та не хотів на папері й чорнилом, але надіюсь прийти до вас і усно з вами поговорити, щоб радість ваша була повна.

¹³ Вітають тебе діти сестри твоєї вибраної.

¹ Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього.

² З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо.

³ Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі.

⁴ Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша.

⁵ А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус - Син Божий?

⁶ Це той, хто прийшов водою і кров'ю: Ісус Христос. І не водою тільки, а водою і кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда;

⁷ бо троє свідчать:

⁸ Дух, вода і кров, і оті троє - водно.

⁹ Коли приймаємо свідоцтво людське, то свідоцтво Боже більше. Таке бо свідоцтво Боже, що він нам свідчить про Сина свого.

¹⁰ Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого.

¹¹ І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя - у його Сині.

¹² Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має.

¹³ Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, - ви, що віруєте в ім'я Сина Божого.

¹⁴ І ось те довір'я, що ми маємо до нього: коли просимо щось, згідне з його волею, він вислухає нас.

¹⁵ І коли знаємо, що він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили.

¹⁶ Коли хто бачить брата свого, який грішить гріхом не на смерть, нехай молиться, і він дасть йому життя, тим, що грішать не на смерть; бо є гріх, що веде на смерть, і я не за цей кажу, щоб молитися.

¹⁷ Всяка несправедливість - гріх, але є гріх, що не веде до смерти.

¹⁸ Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить. Але народжений від Бога береже себе, і лукавий його не чіпає.

¹⁹ Ми знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому.

²⁰ Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми - у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він - правдивий Бог і життя вічне.

²¹ Дітоньки, бережіться ідолів!

¹ Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, - багато бо лжепророків прийшло на світ.

² З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога.

³ А кожен дух, що не визнає Ісуса, - той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі.

⁴ Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі.

⁵ Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає.

⁶ Ми - від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани.

⁷ Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога.

⁸ Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог - любов.

⁹ Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього.

¹⁰ Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого - примирення за гріхи наші.

¹¹ Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.

¹² Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала.

¹³ Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого.

¹⁴ І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина - Спаса світу.

¹⁵ Хто визнає, що Ісус - Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі.

¹⁶ Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.

¹⁷ Любов у нас звершується в тому, що ми маємо довір'я в день суду, бо як він є, так і ми в цьому світі.

¹⁸ Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові.

¹⁹ Ми любимо, бо він перший полюбив нас.

²⁰ Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить.

²¹ І таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого.»

¹ Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.

² Любі! Ми тепер - діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.

³ І кожен, хто має на нього цю надію, себе очищує, так само, як і він чистий.

⁴ Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконня.

⁵ Ви ж знаєте, що він з'явився, щоб наші гріхи взяти, а гріха в ньому нема.

⁶ Кожен, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не спізнав.

⁷ Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він - праведний.

⁸ Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з'явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.

⁹ Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився.

¹⁰ З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого.

¹¹ Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити,

¹² а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його - справедливі.

¹³ Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить.

¹⁴ Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває.

¹⁵ Кожен, хто ненавидить брата свого, - душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б.

¹⁶ З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.

¹⁷ Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?

¹⁸ Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише - ділом і правдою.

¹⁹ З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше;

²⁰ коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає.

²¹ Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір'я перед Богом,

²² і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне.

²³ А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь.

²⁴ Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.

¹ Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного.

² Він - примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу.

³ З того знаємо, що ми його спізнали, коли ми заповіді його бережемо.

⁴ Хто каже: «Я його знаю», і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає.

⁵ А хто береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. З того й знаємо, що ми у ньому.

⁶ Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився.

⁷ Любі! Не нову заповідь вам пишу, але давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь - слово, що ви чули.

⁸ Проте, нову заповідь пишу, - це правдиве в вас і в ньому, - бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить.

⁹ Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі.

¹⁰ Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння.

¹¹ Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі.

¹² Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи відпущені вам із-за його імени.

¹³ Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.

¹⁴ Писав вам, дітоньки, бо ви Отця спізнали. Писав вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого.

¹⁵ Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця;

¹⁶ бо все, що у світі, - пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, - не від Отця, а від світу.

¹⁷ А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки.

¹⁸ Дітоньки, остання це година! І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало, то з цього пізнаємо, що остання година настала.

¹⁹ З-поміж нас вийшли, але з-між нас не були, - бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, - лише щоб виявилося, що не всі вони від нас.

²⁰ Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте.

²¹ Я вам писав не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що ви її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди.

²² Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він - антихрист, що відрікається Отця і Сина.

²³ Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця.

²⁴ Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати.

²⁵ Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне.

²⁶ Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману.

²⁷ А помазання, що ви від нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так, як воно вас навчило, перебувайте в ньому.

²⁸. Отож, дітоньки, перебувайте в ньому, щоб, як з'явиться, ми мали довір'я і не осоромилися перед ним під час його приходу.

²⁹. Коли ви знаєте, що він праведний, то знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився.

¹ Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, -

² а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, -

³ що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність - з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.

⁴ І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.

⁵ А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог - світло, й ніякої у ньому темряви немає.

⁶ Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди.

⁷ А коли ходимо у світлі, як він сам - у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.

⁸ Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.

⁹ Якже ми визнаємо гріхи наші, то він - вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.

¹⁰ Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.

¹ Це, любі, друге вже послання я вам пишу. В них попередженням я розбуджую у вас здорову думку,

² щоб ви пригадували ті слова, що їх святі пророки були наперед сказали, та заповідь ваших апостолів, заповідь Господа і Спаса.

³ Насамперед затямте собі те, що за останніх днів прийдуть із насмішками глузливці, які житимуть у своїх похотях

⁴ і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.»

⁵ Скрите перед ними, - бо самі того хочуть, - що небо було здавна, і що земля з води постала й через воду, словом Божим,

⁶ тим то тодішній світ і загинув, затоплений водою.

⁷ Нинішнє ж небо й земля, заховані тим самим словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей.

⁸ Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день.

⁹ Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння.

¹⁰ День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться.

¹¹ І коли так усе це має розпастися, якими ж слід вам бути святими у всім вашім житті та в побожності,

¹² очікуючи і прискорюючи день Божого приходу, коли небо, палаюче, розтане і первні, розпалені, розтопляться!

¹³ Нового ж неба й землі нової, згідно з його обіцянкою, очікуємо ми, в яких справедливість перебуває.

¹⁴ Тому, любі, очікуючи цього, старайтеся, щоб він знайшов вас безплямних і бездоганних у мирі.

¹⁵ Довготерпеливість Господа нашого вважайте за спасіння, як і любий наш брат Павло, за даною йому мудрістю, писав вам,

¹⁶ що, зрештою, в усіх листах він робить, коли про це говорить. В них є дещо трудне до зрозуміння, що люди без освіти й не зміцнені у вірі перекручують, як і інші писання, на свою власну погибель.

¹⁷ Ви ж, любі, знаючи це наперед, бережіться, щоб не датися збаламутити блудом беззаконних і не відхилитися від своєї непохитности;

¹⁸ але ростіть у благодаті та спізнанні Господа нашого і Спаса Ісуса Христа: йому слава і тепер, і по день вічний! Амінь.