¹ Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель.

² Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися.

³ У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає.

⁴ Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;

⁵ і коли він не пощадив старовинний світ, -а зберіг вісім душ, з яких був Ной, цей проповідник правди, - і навів потоп на світ безбожних;

⁶ і коли він, щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту;

⁷ коли він вирятував праведного Лота, якого пригнітала розбещена поведінка беззаконників,

⁸ - бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день бувши праведною душею, глядівши і слухавши беззаконних учинки, -

⁹ то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду;

¹⁰ особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя,

¹¹ тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом - зневажливого осуду.

¹² Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені

¹³ і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, - брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами.

¹⁴ Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, - діти прокляття!

¹⁵ Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,

¹⁶ тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.

¹⁷ Вони - джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма.

¹⁸ Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді.

¹⁹ Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став.

²⁰ Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше.

²¹ Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.

²² З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»

¹ Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру:

² благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!

³ Бо його Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою!

⁴ Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.

⁵ І тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,

⁶ у пізнанні - стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність,

⁷ у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов.

⁸ Бо якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

⁹ А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів.

¹⁰ Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся.

¹¹ Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

¹² Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.

¹³ Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,

¹⁴ знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив.

¹⁵ Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі.

¹⁶ Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.

¹⁷ Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»

¹⁸ І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.

¹⁹ І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.

²⁰ А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.

²¹ Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.

1 Тож пресвітерів з-поміж вас заклинаю, я - сам теж пресвітер і свідок мук Христових і співучасник слави, що має об'явитись:

2 Пасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, а добровільно, по-божому; не для лихого зиску, а доброхіть,

3 і не як пануючі над вибраними, але бувши зразком для стада.

4 І як з'явиться архипастир, отримаєте нев'янущий вінець слави.

5 Так само ви, молоді, коріться старшим. А всі ви вдягніться в покірливість одного супроти одного, Бог бо гордим противиться, а покірливим дає благодать.

6 Смиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно.

7 Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас.

8 Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти.

9 Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі.

10 А Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, він сам, коли постраждаєте трохи, вас удосконалить, утвердить, зміцнить, утривалить.

11 Йому слава й сила по віки вічні! Амінь.

12 Пишу вам це коротко через Сильвана, вірного, як гадаю, брата, закликаючи і свідчивши вам, що це правдива благодать Божа, та, в якій стоїте.

13 Вітає вас Церква, що у Вавилоні, вибрана з вами, і Марко, мій син.

14 Вітайте один одного цілунком любови. Мир вам усім, що у Христі!

1 Тому, отже, що Христос страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, а саме: хто страждав тілом, той перестав грішити,

2 щоб решту часу жити, в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божою.

3 Бо доволі часу минуло на виконуванні волі поган, тих, що віддавалися розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, напійкам та мерзенній службі ідолів.

4 У тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, тож хулять.

5 Але за це вони здадуть рахунок тому, хто готов судити живих і мертвих.

6 На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом.

7 Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов.

8 Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває!

9 Будьте гостинні один до одного - без нарікання.

10 Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті.

11 Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по вічні віки! Амінь.

12 Любі, не дивуйтеся тій пожежі, що у вас постає, вам на пробу, немов би з вами діялось щось дивне,

13 але, тією мірою, якою берете участь у Христових муках, радійте, щоб і в славному його з'явленні раділи та веселились.

14 Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім'я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться!

15 Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи.

16 Коли ж - як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім'ям.

17 Бо настав час почати суд від Божого дому; коли ж він від нас розпочинається, то який кінець буде тих, які не коряться Божій благовісті?

18 І коли праведник ледве спасеться, то грішник і безбожник де з'явиться?

19 Тому й ті, які страждають з Божого зізволення, нехай у доброчинності довірять вірному Творцеві свої душі.

1 Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова,

2 коли побачать ваше життя у чистоті й повазі.

3 Нехай ваша окраса буде не зовнішня - заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати,

4 але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом.

5 Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам,

6 як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань.

7 Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, - тим ваші молитви не втрачатимуть на силі.

8 Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні.

9 Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення.

10 Бо хто хоче життя любити й бачити дні добрі, хай береже язик від лихого, уста від слів лукавих.

11 Хай ухиляється від зла і добро чинить, шукає миру, змагається за нього.

12 Бо очі Господні на праведних, і його вуха звернені до їхньої молитви, обличчя ж Господнє проти тих, які лихо діють.

13 Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра?

14 Бо коли і страждаєте за справедливість - ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не тривожтесь,

15 а Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію, -

16 однак, із скромністю та острахом, маючи добру совість, щоб, власне, тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які вчиняють наклепи на вашу добру в Христі поведінку.

17 Ліпше бо, - коли така вже воля Божа, - страждати, робивши добро, ніж зло творивши.

18 Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник - за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі,

19 в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці;

20 тим, що колись були неслухняні, яких очікувало довготерпіння Боже за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою.

21 Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христа,

22 який, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій, і йому підкорені ангели, власті й сили.

1 Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,

2 жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,

3 якщо ви скуштували, який Господь добрий.

4 Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.

5 А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.

6 Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»

7 Вам, отже, що віруєте, - честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, - він став головним на углі,

8 каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.

9 Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;

10 ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.

11 Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.

12 Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.

13 Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,

14 чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям

15 Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.

16 Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.

17 Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.

18 Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.

19 Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.

20 Яка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо - це благодать у Бога.

21 Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;

22 той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,

23 хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;

24 він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, - ми, що його синяками зцілились.

25 Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.

1 Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії,

2 згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться!

3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих,

4 до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, - збереженої для нас на небі,

5 для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу.

6 Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах,

7 щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь - під час об'явлення Ісуса Христа,

8 якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі,

9 осягаючи ціль вашої віри - спасіння душ ваших.

10 Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували.

11 Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати.

12 І їм було об'явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати.

13 Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об'явленні Ісуса Христа.

14 Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання,

15 але як той, хто вас покликав - святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі,

16 написано бо: «Ви будете святі, бо я святий.»

17 І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання

18 і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших,

19 а дорогоцінною кров'ю Христа, непорочного й чистого ягняти,

20 передбаченого перед заснуванням світу і об'явленого, ради вас, останніми часами.

21 Ви через нього віруєте в Бога, який воскресив його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога.

22 Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем,

23 відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним.

24 Бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав,

25 - а слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовістоване.

¹ Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають.

² Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла.

³ Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів.

⁴ Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил.

⁵ Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини.

⁶ Ви засудили праведного й убили: він вам не противиться.

⁷ Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних.

⁸ Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький.

⁹ Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.

¹⁰ Візьміте, брати, за приклад страждання і довготерпіння пророків, які говорили іменем Господнім.

¹¹ Глядіть: ми називаємо блаженними тих, що страждання зносять. Ви чули про страждання Іова, і знаєте, як Господь завершив те, - Господь бо повний співчуття і милосердя.

¹² А перш за все, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою. Хай ваше «так» буде «так», і ваше «ні» - «ні», щоб вам під суд не впасти.

¹³ Страждає хтось між вами? Хай молиться. Радіє хтось? Хай псалми співає.

¹⁴ Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім'я Господнє,

¹⁵ і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться.

¹⁶ Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу.

¹⁷ Ілля був чоловік такий самий, як ми; він почав молитися, щоб дощу не було, і не було на землі дощу три роки та шість місяців.

¹⁸ Потім він знову помолився, і небо дало дощ, а земля вродила плід свій.

¹⁹ Мої брати, коли хтось із вас відступить від правди і коли хтось його наверне,

²⁰ хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його душу від смерти і силу гріхів покриє.

¹ Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси - з пристрастей ваших, які воюють у ваших членах?

² Ви пристрасно жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте, а не можете осягнути. Ви б'єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите.

³ Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на ваші втіхи.

⁴ Перелюбники! Хіба не знаєте, що дружба світу цього - то ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем світу, той стає ворогом Божим.

⁵ Чи може думаєте, що Писання даремно каже: «До заздрощів прагне дух, що живе в нас?»

⁶ І більшу дає благодать, через що й сказано: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать.»

⁷ Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас.

⁸ Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники!

⁹ Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість - у смуток!

¹⁰ Смиріться перед Господом, і він вас підійме!

¹¹ Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону.

¹² Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?

¹³ Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.»

¹⁴ Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви - пара, що з'являється на хвильку і зникає по тому.

¹⁵ Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити.

¹⁶ Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба - погана.

¹⁷ Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, - гріх тому!

¹ Нехай, мої брати, між вами не буде багато тих, які хочуть учителями стати, знаючи, що більший засуд приймемо,

² бо всі ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той муж досконалий, що може загнуздати й усе тіло.

³ Коли вкладаємо гнуздечки коням у рот, "щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом.

⁴ А ось кораблі: хоч і які вони величезні та ще й до того гнані сильними вітрами, а кермуються ж маленьким стерном за волею стерника.

⁵ Так само і язик: член маленький, а хвалиться великим! Глядіть, який вогонь малий, а запалює величезний ліс!

⁶ І язик - вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним.

⁷ Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом.

⁸ Язика ж ніхто з людей не може вгамувати: він - зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою.

⁹ Ним ми благословляємо Господа й Отця і ним кленемо людей, що створені на подобу Божу.

¹⁰ З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було.

¹¹ Хіба криниця з одного джерела б'є солодким і гірким?

¹² Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати.

¹³ Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже гарною поведінкою свої діла в розумній лагідності.

¹⁴ Коли ж. у вашім серці гірка заздрість та свари, то не хваліться і не говоріть неправди проти правди.

¹⁵ Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, тваринна, диявольська;

¹⁶ бо де заздрість та чвари, там безлад і все, що тільки є лихого.

¹⁷ А мудрість, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна.

¹⁸ Плід праведности сіється в мирі тим, хто мир чинить.