Декретом вих. 2010/15 від 4 січня 2010 р. Б. Преосвященнійший Владика Юліян відкликав всечеснішого ієрея Івана Дмитріва від обов’язків адміністратора релігійної громади Усікновення голови святого Івана Христителя села Волостків та духовної станиці Успіння Пресвятої Богородиці с. Кульматичі Судововишнянського деканату Мостиського району Львівської області.

Після утворення Самбірсько-Дрогобицької єпархії архиєрейське служіння на її території було доручено кир Юліяну (Вороновському), який 17 квітня 1994 року був інтронізований як правлячий архиєрей даної єпархії. 2 березня 2006 р. єпархії призначено єпископа-помічника – кир Ярослава (Приріза), – якого 21 квітня 2010 р. піднесено до гідності єпископа-коад’ютора. 27 жовтня 2011 р., після того як Блаженніший Святослав (Шевчук) прийняв зречення владики Юліана (Вороновського) з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владика Ярослав перейняв адміністрування Самбірсько-Дрогобицькою єпархією. 24 грудня 2011 р. Блаженніший Святослав увів владику Ярослава на престіл Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Щороку правлячий архиєрей здійснює понад 50 пастирських візитів до парафій єпархії. Під час цих відвідин владика сповнює давнє апостольське служіння передане єпископам – навчання істин віри Христової дорученої Богом пастви. Понад 10 років в єпархії існує традиція, що архиєрей в день Страсної П’ятниці прикладається та молиться перед плащаницею у храмах обраного за порядком деканату. За давнім звичаєм, який існує в УГКЦ з XVII ст., владика здійснює душпастирсько-канонічні візитації парафій. Зупиняючись на певний час при парафії, архиєрей очолює богослужіння вечірні та утрені, під час яких сповідає вірних. Відтак єпископ зустрічається з церковними братствами, молодіжними спільнотами, що існують при парафіях. Візитація завершується урочистою недільною Літургією.

Народився: 30 березня 1963
Священичі свячення: 4 грудня 1988
Єпископські свячення: 29 квітня 2006
Єпископ-помічник єпархії: 2 березня 2006
Єпископ-коад’ютор єпархії: 21 квітня 2010
Адміністратор єпархії: 27 жовтня 2011
Правлячий архиєрей: 24 грудня 2011

Владика Юліан (Вороновський)

Народився: 5 травня 1936
Священичі свячення: 27 жовтня 1968
Єпископські свячення: 30 вересня 1986
Адміністратор єпархії: квітень 1993
Правлячий архиєрей: 30 березня 1994
Єпископ-емерит: 27 жовтня 2011

Кир Ярослав (Приріз) народився 30 березня 1963 р. в с. Ластівка Турківського району на Львівщині в сім'ї Миколая та Анни з роду Федак. У 1970 р. пішов до першого класу, а закінчив навчання в 1981 році, отримавши диплом про середню технічну освіту. З 1983 р. працював механіком на Дрогобицькому долотному заводі в технічному відділі і одночасно навчався в підпільній духовній семінарії УГКЦ в місті Львові, яку очолював Архиєпископ Володимир (Стернюк).

4 грудня 1988 р. в м. Львові був висвячений на священика владикою Михаїлом (Сабригою). У 1989 р. Архиєпископ Володимир Стернюк доручив йому відродити й організувати парафії УГКЦ в Старосамбірському районі Львівської області. Відтак, будучи священиком, відновив та обслуговував громади УГКЦ в місті Хирові, в селах Тернава, П'ятниця, Поляна, Сливниця, Стар'ява, Сушиця, Лопушниця, Терло та інші. У 1990 році душпастирював у храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича.

У 1991 р. розпочав вищі богословські студії в Папському східному інституті в м. Римі. У 1992 р. вступив до Чину Отців Редемптористів, а в 1994 р. склав обіти у Львівській провінції ЧНІ. З волі настоятелів Чину продовжує вищі богословські студії у Папському східному інституті в Римі. Навчався на богословсько-патристичному факультеті за спеціалізацією "Східне богослов'я" та в 1996 р. здобув ступінь ліценціата. У 1997 р. закінчив з відзнакою навчання третього етапу вищих богословських студій, здобувши право писати докторську дисертацію.

У 1997 р. за дорученням настоятелів ЧНІ організував Вищий духовний інститут ім. бл. свщмуч. Миколая Чарнецького в м.Львові, де став префектом студентів та викладачем східного богослов'я. У 1999 р. Генеральний уряд призначив його членом генерального секретаріату формації при Генеральній управі ЧНІ в Римі терміном на 6 років, а в 2005 році цей термін було продовжено. У 2001 р. був призначений ректором Вищого духовного інституту та ігуменом монастиря Святого Альфонса. Впродовж цього часу душпастирював на парафіях України та поза її межами (в Європі, Канаді, Америці). У червні 2005 р. був призначений протосинкелом Самбірсько-Дрогобицької єпархії. 2 березня 2006 р. іменований єпископом-помічником даної єпархії. 29 квітня 2006 р. отримав єпископські свячення з рук глави УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара). 21 квітня 2010 р. піднесений до гідності єпископа-коад'ютора даної єпархії. 27 жовтня 2011 р., після того як Блаженніший Святослав (Шевчук) прийняв зречення владики Юліана (Вороновського) з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владика Ярослав перейняв адміністрування Самбірсько-Дрогобицькою єпархією. 24 грудня 2011 р. Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, увів владику Ярослава на престіл Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Юліян (Вороновський) - народився 5 травня 1936 р. в с. Гумниська Бузького району на Львівщині в сім'ї Івана та Ксенії з роду Костишин. Після закінчення середньої школи поступив в Український Поліграфічний Інститут у Львові, котрий закінчив у 1961 р. зі спеціальністю інженер-технолог поліграфічного виробництва. Впродовж п'ятнадцяти років працював на різних посадах від інженера до начальника відділу в Проектно-Конструкторському Інституті у м. Львові. Відтак через віровизнання змушений звільнитися і перейти на просту роботу у котельню, де працював до часу виходу УГКЦ із підпілля.

У 1958 р. вступив до монастиря Студійського Уставу підпільної Української Греко-Католицької Церкви. Будучи монахом і працюючи на державній роботі, навчався у підпільній Духовній семінарії, що діяла у Львові.

27 жовтня 1968 р. у Львові з рук Митрополита Василія (Величковського) отримав єрейські свячення. З цього часу сповнює служіння священика підпільної УГКЦ, будучи настоятелем, а опісля ігуменом монастиря Студійського уставу.

30 вересня 1986 р. отримав єпископські свячення з рук Архиєпископа Володимира (Стернюка). Відтак владику призначено єпископом-помічником місцеблюстителя Львівської Архиєпархії. У 1991 р. стає Архимандритом монастиря Студійського Уставу і ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа.

У квітні 1993 р. йому доручено адміністрування новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, а 17 квітня 1994 р. відбулася його інтронізація на правлячого єпископа даної єпархії.

27 жовтня 2011 р. повідомлено, що Блаженніший Святослав (Шевчук) за згодою Синоду єпископів УГКЦ прийняв зречення владики Юліана з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького. З цього часу владика Юліан став вислуженим єпископом Самбірсько-Дрогобицьким, а місцем його перебування стала Свято-Успенська Унівська лавра.

Відійшов у вічність владика Юліан 28 лютого 2013 р. на 77 році життя, 45 році священства, 27 році єпископства.

5 березня у богослужбовій каплиці на подвір'ї Свято-Успенської Унівської лаври відбулась Божественна Літургія, яку очолив Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ. владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владики Богдана (Дзюраха), секретаря Священного Синоду УГКЦ, владики Йосифа (Міляна), єпископа-помічника Київської архиєпархії, владики Тараса (Сеньківа), апостольського адміністратора Стрийської єпархії, та владики Леона (Малого), єпископа-помічника Львівської архидієцезії РКЦ. Близько 200 священиків та кілька тисяч вірних прибули до Унева молитовно провести в останню дорогу свого духовного батька.

Поховано владику Юліана на чернечій горі в с. Унів Перемишлянського р-ну поруч з могилою його рідного брата о.Василія Вороновського.

¹ І показав мені річку води життя, світлу, мов кришталь, що виходила від престола Бога й Агнця.

² Посеред вулиці його і річки, по цей бік і по той бік - дерево життя, що приносить дванадцять плодів, на кожний місяць подає плід свій, і листки дерева - для оздоровлення народів.

³ І ніякого прокляття не буде більше. А престол Бога й Агнця там, і слуги його служитимуть йому,

⁴ і побачать обличчя його, і ім'я його - на чолах їхніх.

⁵ Ночі не буде більше, і не матимуть потреби в світлі світильника і світлі сонця, бо Господь Бог освітлює їх, і царюватимуть на віки вічні.

⁶ І сказав мені: «Ці слова вірні і правдиві, і Господь, Бог духів пророків, послав ангела свого показати слугам своїм, що мусить скоро настати.

⁷ От, приходжу скоро. Блажен, хто додержує слів пророцтва книги цієї.»

⁸ І я, Йоан - той, хто бачив це і чув; і коли почув і побачив, упав поклонитися перед стопами ангела, що показав мені це.

⁹ Але він сказав мені: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій і братів твоїх пророків і тих, що додержують слів книги цієї; Богу поклонися!»

¹⁰ І говорить мені: «Не запечатуй слів пророцтва книги цієї; бо час близько.

¹¹ Неправедний хай ще неправду чинить, і скверний нехай ще скверниться, і праведний ще творить правду, і святий ще освячується.

¹² От, приходжу скоро, і відплата моя при мені, щоб віддати кожному, яка робота його.

¹³ Я - Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній.

¹⁴ Блаженні ті, котрі одяг свій перуть, щоб було право їм на дерево життя і через брами ввійти в місто.

¹⁵ Назовні - пси і чарівники, і розпусники і вбивці, і ідолопоклонники, і всі, що люблять і чинять лжу.

¹⁶ Я, Ісус, послав ангела мого засвідчити вам про це в церквах. Я - корінь і паросток Давида, ясна зоря досвітня.

¹⁷ І дух і наречена говорять: Прийди! І хто чує, нехай каже: Прийди! Хто спраглий, нехай приходить; хто бажає, нехай бере воду життя даром.»

¹⁸ Свідчу я кожному, хто чує слова пророцтва книги цієї: якщо хто приложить до них, приложить Бог на нього кари, які записані в книзі цій;

¹⁹ і якщо хто відніме від слів книги пророцтва цього, відніме Бог участь його від дерева життя та з міста святого, записаного в книзі цій.

²⁰ Говорить, хто свідчить це: Так, приходжу скоро. Амінь, прийди, Господи Ісусе!

²¹ Благодать Господа Ісуса з усіма святими! Амінь.