SDE
Administrator

Administrator

DSC0508818 квітня, у Світлий вівторок, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобич.

DSC0507317 квітня, у Світлий понеділок, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці, в м. Самбір.

P101022516 квітня, у свято Пасхи, владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, відслужив пасхальні богослуження у Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці, в м. Самбір. Єпископу співслужили священики парафії.

DSC0494616 квітня, у день празника Христового Воскресіння, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив пасхальні богослуження у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Єпископу співслужили священики Катедрального храму та Дрогобицької духовної семінарії. Молитовним співом урочисте богослужіння супроводжував парафіяльний хор і семінаристи.

DSC0478014 квітня, у Страсну П’ятниця, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у спіслужінні владики Григорія, єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії, і священиків храму відслужив Царські часи і Вечірню з винесенням Плащаниці. Під час Вечірні було прочитано євангельське читання, яке є літургійним поєднанням розповідей чотирьох євангелистів та укладене у хронологічній послідовності подій Христових страждань.

Великоднє послання Архиєпископа і Митрополита Львівського

Української Греко-Католицької Церкви
 
Всесвітлішим та Всечеснішим отцям,
Високопреподобним і Преподобним отцям, ченцям та черницям,
Дорогим та достойним мирянам Львівської Архиєпархії
 
 «…Я - воскресіння і життя.
Хто в мене вірує,
той навіть і вмерши - житиме!» (Ів 11,25).
         

Христос Воскрес!

Ісуc Христос назвав себе «воскресінням і життям» у розмові з Мартою, сестрою Лазаря, якого він воскресив перед своїми страстями. Син Божий підняв його, покликав до життя, попри те, що пройшло уже чотири дні після смерті Лазаря. Коли Ісус Христос став біля гробу Лазаря й велів відкотити камінь, Марта засумнівалася у силі Спасителя та сказала, що уже чується запах мерця в повітрі. Неприємний запах був матеріальним, а не духовним. Однак немилий запах не став перешкодою, щоб привернути мертвому життя: «…Неможливе в людей, можливе є в Бога»  (Лк 18,27). Син Божий закликав Лазаря, щоб вийшов із гробу – мертвий ожив, покинув гріб, приближався до рідних, які очікували його назовні гробниці. Колись сила фарисеїв та садукеїв йшли хреститися до святого Івана Хрестителя, а він картав спосіб їхнього життя. Ті, натомість, захищалися Авраамом, іменуючи його своїм батьком. Пророк не дав їм можливості довго чекати на відповідь: «…Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама» (Мт 3,9). Для людей існує багато проблем, Господь усе бачить ясно й висвітлює у правді. Присутнім було трудно повірити у воскресіння мертвих й вічне життя, а Бог наказує мерцю: «…Лазарю, вийди сюди!» (Ів 11,43). І Лазар вийшов з гробу, обмотаний полотном. Народ тяжко приймає правду про вічне життя, а у Бога не існує темних місць: «…Бо він повелів, і створились» (Пс 148,5). Господь – всемогутній, вирішує усі питання швидко, правильно й для усіх очевидно, бо для нього усе ясне й чітке, нерозв’язаних ситуацій не буває!
 
Христа зрадили, видали в руки ворогам, знущалися й катували, вчинили несправедливий засуд, розіп’яли на хресті й поховали у гробі. Мертве тіло спочило. Однак воно не давало спокою первосвященикам й фарисеям, які аж на другий день прибули до Пилата, бо пам’ятали, що він говорив: «…Я по трьох днях воскресну». Крім воїнів, гробницю пильно стерегли наставлені первосвящениками та фарисеями. У світі такого не трапляється, щоб стерегли мерця. Тіло кладуть у гріб, засипають землею й усі розходяться. А тут сторожа з римських воїнів та представників синагоги, які, до усього цього, поставили на гробі свої печаті. З цього можна уявити цінність скарбу, який спочивав у гробі й про що не відали юдеї! Невідомо, як би розвивалася справа воскресіння, коли б не було сторожі? – Воскресіння Сина Божого ніхто не міг зупинити, бо людські сили та задуми марні. Пророк переконує: «Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!» (Іс 8,10). Усе вийшло на яв. Особи, що були ворожо наставлені проти Ісуса Христа, уважали, що сторожею та печатями перешкодять здійснитися Христовому Воскресінню. Але нічим не завадили, хоч застосували всю свою силу, хитрощі, гроші та становище. Прорахувалися! Важкий камінь, воїни, сторожа, печаті, бажання, щоб часом Христос не воскрес і не залишив гробу порожнім, не допомогло й не порадувало провід юдейської старшини та релігійних наставників. Дуже смішні твердження наводили особи, вороже наставлені до Христа, але проти Божої правди та Господнього Провидіння усякі хитрощі не проходять, бо правда Божа торжествує! Христос воскрес! Зчинився великий землетрус. Появився ангел, видом, неначе блискавиця, який відкотив камінь, а сторожа перелякалася, затремтіла й стала, наче змертвіла (пор. Мт 28,2-4).
 
Сторожа заметушилася, відважні воїни та прибічники первосвящеників налякалися й повтікали, щоб сповістити старших, що Христос воскрес і його немає в гробі. Ось вороги перші дізналися про воскресіння Ісуса Христа! Старшина, порадившись, дали гроші воякам й наказали, щоб ті твердили, що учні вкрали мертве тіло Спасителя, чого світ ніколи не чув. Виникає багато питань: чому і як в гробі були зняті пов’язки, які від замащення смирною ніби приклеювалися до тіла; а пов’язка, що була на голові, знята лежала окремо? Хто краде, свою справу виконує швидко. А тут, чомусь віддирали б від тіла паси полотна та викрадали б оголене тіло? Який зміст такої крадежі? Зрештою, за несумлінне виконання обов’язків, воїнів чекала смертна кара, чого вони були свідомі, бо їх вважали відважними та непереможними. Вони завжди очікували нагороди та зросту в кар’єрі, а не покарання. Провалилися диявольські та людські підступні плани.
 
«…Христос справді воскрес і з'явився Симонові» (Лк 24,34) та іншим своїм учням, найперше, Марії Магдалині та жінкам, які слідували за ним, бо дуже любили його. А самим учням й апостолу Томі, тяжко було в це повірити (пор. Ів 20,25). Сповнилися слова Ісуса Христа, який твердив: «…Син Чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб'ють, та він на третій день воскресне» (Лк 9,22). Дякуємо Господеві, що його Воскресіння неможливо заглушити в серцях віруючих людей! Поклін, слава й честь Ісусові Христові за те, що діло й правда про його воскресіння живе в наших душах! Воскреслий Спаситель відчинив для нас ворота неба, через які нам необхідно перейти!
 
Щиро вітаю усіх вірних нашої Церкви з великим святом Воскресіння Христового! Дякую нашим священикам за їхнє добре служіння! Складаю подяку усім вірним нашої Церкви за глибокі старання приналежності до Христової Церкви! Хай радість Воскресіння Христа увійде в кожну душу представників влади, наших воїнів, хворих, забутих, сиріт, віддалених від дому, немовлят, дітей, молоді, людей дорослого й поважного віку! Хай світло Христового воскресіння освітить душі тих, хто у в’язницях, лікарнях, в дорозі, хто вірить і не вірить, хто кається за промахи свого життя і, хто цього не чинить! Дякую священикам кожної церкви, усім хористам, дякам, паламарям, прислузі й усім тим, хто перестукає поріг цього собору! Хай Бог огорне усіх духовною радістю, дає щастя та добре здоров’я гідно верстати вік свого життя! Пресвята Богородице, виблагай нам ласку постійної пам’яті про Христове воскресіння та воскресіння наших душ до вічного щасливого життя!
 
Христос воскрес!  Воістину воскрес!
 
Благословення Господнє на Вас!
 
 
 
 
 
ІГОР
Архиєпископ і Митрополит Львівський
 
 
Дано у Львові
при Архикатедральному Соборі святого великомученика Юрія
14 квітня 2017 року Божого

imageУ Велику п’ятницю, 14 квітня, в лікарняному храмі святого великомученика Пантелеймона м. Самбора, було освячено, без перебільшень, особливу плащаницю Господа нашого Ісуса Христа (репродукцію ікони, котру написав о. Михайло Олійник) – для тих людей, які перебувають за дверима шпиталю і не мають змоги самотужки дібратись до церковці.

 maxresdefaultЗавдяки співпраці духовенства різних Церков та представників телерадіокомпаній втілено в життя задум спільної молитви за мир в Україні з трансляцією на телебаченні: 

264-mojsej svatogoretsМонах Мойсей Святогорець видав багато книг, написав безліч публікацій, був учасником різних конференцій. Тридцять п’ять років він перебував на Святій горі Афон, де, зокрема, обіймав посаду старшого секретаря у Священному Кіноті Святої гори; двадцять років очолював редакцію святогірського журналу «Протат».

263-rodovidУ неділю перед Різдвом на Літургії читається Євангеліє від Матея про родовід Ісуса Христа. Там, зокрема, є слова, винесені у заголовок цієї публікації. Для більшості людей цей початок може видатися тільки довгим і нудним переліком імен. Але якщо проаналізувати його детальніше, то побачимо, що він має величезне значення. Про це і йтиме мова в публікації.

^ Догори