Щоденні клопоти, хвилювання, втома, побут, робота, діти, батьки… І так з дня на день. Думаю така ситуація знайома більшості подружніх пар. Буває так, що в буденності, сірості та одноманітності життя губиться романтика в наших стосунках. Ми забуваємо про найважливіше – про наших подругів і про час для них та, зрештою, і для нас.

27 грудня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав громаду вірних с. Макунів Судовишнянського деканату на Мостищині. Єпископ освятив після оновлення місцевий храм преподобного Даниїла Стовника і відслужив Святу Літургію в співслужінні о. Володимира Пустельника (декана Судовишнянського), о. Антона Котила (адміністратора парафії) та священиків Судовишнянського, Мостиського деканатів.

26 грудня у Реколекційному домі Самарянин в м. Дрогобичі вперше відбулися спортивні змагання в Самбірсько-Дрогобицькій Єпархії з настільного тенісу серед священнослужителів.

Господи Ісусе Христе, Ти навчав нас бути милосердними, як Отець Небесний, і сказав нам, що хто бачить Тебе, той бачить і Його.

Яви нам Твоє обличчя, і будемо спасенні.

Твій погляд, повний любові, визволив Закхея і Матея від рабства грошей; перелюбницю та Магдалину – від пошуків щастя тільки у створіннях; спричинив плач Петра після зради і запевнив рай розкаяному розбійникові.

Учини, щоб кожен із нас слухав, немовби звернене до нього, слово, яке Ти промовив до самарянки: «Якби ти відала про дар Божий!»

Ти є видимим обличчям невидимого Отця,
Бога, який виявляє свою всемогутність насамперед через прощення й милосердя:
учини, щоб Церква у світі була Твоїм видимим обличчям, - обличчям свого Господа, воскреслого у славі.

Ти забажав, щоб і Твої служителі також були зодягнені у слабкість, щоб відчувати справедливе співчуття до тих, які перебувають у незнанні та хибах: учини, щоб кожен, хто приступає до одного з них, відчув себе очікуваним, любленим і прощеним Богом.

Пошли Твого Духа та освяти всіх нас Його помазанням,
щоб Ювілей Божого милосердя став роком Господньої благодаті
і щоб Твоя Церква з оновленим ентузіазмом могла нести вбогим Добру Новину,
звіщати ув’язненим та пригнобленим свободу
і повертати зір сліпим.

Ми просимо цього за заступництвом Марії, Матері Милосердя,
у Тебе, що живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Амінь.

Попри те, що на вулиці не видно жодної сніжинки і морозець не щипає за щічки, але повсюди вже витає передсвятковий настрій. Усі – в очікуванні Нового року та Різдва Христового. Особливо радісні ці свята для дітей.

Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам,
боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству,
возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим

Слава на висотах Богу і на землі мир

людям Його благовоління!

(Лк. 2, 14).

Христос народився! Славімо Його!

Євангелист Лука оповідає нам, які слова промовив ангел, з’явившись пастирям: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь» (Лк. 2, 10-11). Радість Різдва Христового, благовість про народження в людському тілі самого Божого Сина неначе могутній промінь вічного сяйва сходить сьогодні з небес на землю.

Христос народився! Це слова, якими небесні сили потішили пастирів, що вночі стояли на сторожі біля своїх отар. Христос народився! Це вістка, яка перемінила ніч на день, смуток на втіху, очікування на сповнення надії. Христос народився! Це радість, яка сходить із небес і спонукає людину діяти: шукати вічного Бога в новонародженій дитині, служити Йому, як ближньому, та ділитися цією радістю з іншими.

Слава на висотах Богу і на землі мир людям Його благовоління!  

Це слова небесної Літургії, в якій ангельські хори величають Бога за Його любов до людини. Стаючи учасниками та свідками цієї неземної дійсності, пастирі дізнаються про істинну причину різдвяної радості. Народився Спаситель, і в Ньому відкривається найглибша суть нашої віри, – віри в милосердну Божу любов до своїх творінь, яка робить нас людьми Його благовоління.

Тож у цьому небесному співі йдеться про кожного з нас! Ангели славлять во вишніх Бога за те, що Він вічно благоволить людям, тобто хоче людству добра. Він є нашим найвищим благодійником. Жива і вічна любов Бога Отця входить в історію всесвіту, втілюється в особі Його улюбленого Сина, що народився сьогодні у Вифлеємі. Євангелист Іван навчає про благовоління Боже так: «Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через Нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші» (1 Ів. 4, 9-10).

Слава на висотах Богу і на землі мир…

Мир є одним із найсуттєвіших проявів любові Бога до людини. Недарма старозавітні пророки передвіщали, що прихід Месії на землю принесе із собою мир, подарує людям любов і справедливість, усуне всяке зло і ненависть, відновить вселенську гармонію та злагоду. І ось сьогодні ми чуємо, що Христос, Князь миру, Цар довічний, в якого на плечах влада і честь, саме той, про якого пророкував Ісая, нарешті народився. Мир, що його приносить Господь, не означає тимчасового перемир’я чи простої відсутності війни. Справжній мир людина отримує лише тоді, коли примириться з Богом і особисто поєднається з Ним. Новонароджений Ісус поєднує і примирює в собі Бога та людину. І внаслідок такого поєднання та примирення Христос стає джерелом миру на всій землі. Святий апостол Павло навчає нас, що Христос – це «наш мир, Він, що зробив із двох одне, зруйнувавши… ворожнечу, – своїм тілом» (Еф. 2, 14).

Як довго чекав Божий народ того миру, що його приніс у своєму Різдві Христос. З яким нетерпінням бігли пастирі до Вифлиєма і з якою настирливістю подорожували до вертепу царі зі Сходу. Але як вони, мабуть, здивувалися, знайшовши довгожданий мир не у владі земного володаря, не в хитрості вправного дипломата, не в силі добре озброєного війська, а в тендітній особі новонародженого безхатченка. Навіть більше, провіщений Князь миру в момент свого народження став переселенцем і вигнанцем, переслідуваним з боку царя Ірода втікачем. Дивна Божественна Премудрість в таїнстві Різдва вчить нас, що Божа любов, небесний мир і слава приходять тоді, коли ми схиляємося перед останнім серед нас, що саме в служінні потребуючій людині зустрічаємо Бога.

Слава на висотах Богу і на землі мир людям Його благовоління! 

З Божою допомогою ми пережили ще один рік, - ще один рік війни. Страждання нашого народу не закінчилися, випробування не добігли кінця. Проте ми вистояли і йдемо далі! На подив усього світу, ми вистояли серед незмірного болю втрат, крові та сліз.  В умовах війни ми переосмислили цінність і значення слів «мир» та «милосердя», «відвага» та «людяність», «відданість» та «відповідальність». Ми досвідчили, що таке ревність у молитві. Відкривши силу молитви, разом з усім світом щиро і витривало надалі благаємо Бога про мир.

Дорога до миру стала для нас дорогою до ближнього.Ми вчимося бути солідарними. Ми вчимося відчувати потреби наших солдат на фронті як власні потреби. Ми вчимося перейматися болем тих, хто втратив рідних і близьких, болем поранених і полонених як своїм болем. Серед щоразу більших нестатків, економічної скрути, усе ще всюди присутньої корупції та недостатньо ефективного політичного управління ми не втратили співчуття до ближнього, стали відповідальнішими і сміливішими в обстоюванні власної гідності, продовжуємо ділитися з потребуючими останнім: тим, що маємо, тим, що вміємо і знаємо, тим, у що віримо, – тим, ким ми є. Шляхом до нашої перемоги в Христі є те, що єднає, примирює та робить нас спільнотою. Солідарність, співчуття і довіра дають нам надію в Бозі та відкривають справжню дорогу до миру.

Саме в цій всенародній солідарності у вірі, надії та любові ми відчуваємо живу присутність Бога серед нас, Його справжнє народження на нашій землі. Дорога до ближнього стала для мільйонів українців дорогою до Божої любові. Можна сказати, що в цьому дивному благоволінні Божому до нас, у цій солідарності ми знайшли ключ до перемоги. Бо, як навчає апостол Павло, «коли Бог за нас, хто проти нас?» (Рим. 8, 31).

Відсвяткуймо це Різдво разом із переселенцями, тими, що втратили своїх рідних, майно та дім. Нехай у цей Святий рік Божого милосердя відчинені для потребуючих двері наших домівок, за словами Папи Франциска, перетворяться на двері Божого милосердя. Тоді на всіх, хто буде крізь них проходити, спливатиме Божа милосердна любов, яка прощає наші провини, гоїть рани душі й тіла, перетворює смуток на радість, усе немічне робить сильним і непереможним.

Приймаючи біженців, убогих і стражденних, ми приймемо в наш дім, у наші родини і нашу спільну хату самого Божого Сина – Джерело Божого миру. Не питаймо в них, якою мовою вони розмовляють, до якого храму ходять чи яких переконань дотримуються. Радше поцікавмося, що їм болить, де їхні рідні та як ми можемо їм послужити. Нашою молитвою та ділами милосердя приступімо разом із ними до ясел, в яких спочиває Христос. Саме в них ми можемо прийняти новонародженого Спасителя. Саме так пройдемо шлях примирення з Богом і нашими братами й сестрами, принесемо Божий мир на багатостраждальну українську землю.

У цей радісний день світлого свята Різдва Христового бажаю скласти всім вам, дорогі в Христі, сердечні вітання. Цю радість прагну занести до кожної оселі, до бліндажів на фронті, до госпіталів, де лікуються поранені, до помешкань сотень тисяч вимушено переселених братів і сестер, до тих, хто в Україні, і до тих, хто на поселеннях, - до всіх прагну сьогодні скерувати слово втіхи і надії, джерелом якої є  народження Спасителя.

З благовістю про Різдво Ісуса Христа хочу відвідати тих із вас, хто відчинив двері своєї душі для Бога і ближнього, та переступити через Двері Божого милосердя разом із вами в цей Святий рік. Ділячись радісною звісткою про народження Христа-Господа, прагну потиснути мужню руку наших воїнів, котрі захищають наше Різдво, потішити засмучених, обтерти сльози заплаканих, покріпити у вірі в перемогу добра над злом усіх, хто сумнівається.

Стоячи сьогодні перед Божим престолом, відчуваю надзвичайну солідарність з усією великою родиною нашої помісної Церкви, яка зібралася довкола Господньої трапези тут, на землі, й у славі Божій на висотах. Нехай новонароджений Спаситель вислухає всі наші молитви, збереже наш народ і нашу державу в мирі й гаразді та обдарує своїм небесним благословенням.

Веселих свят Різдва Христового, смачної куті та щасливого нового року!

Христос народився! Славімо Його!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого всехвального апостола Андрія Первозванного,
початок Ювілейного року Божого милосердя в УГКЦ,
13 грудня 2015 року Божого

Христос народжується – славте!
Христос із небес – зустрічайте!
Христос на землі – бадьоріться!
(Ірмос І пісні канону Різдва Христового)

Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі в Христі брати і сестри!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

Сьогодні, як і дві тисячі років тому, вифлеємська зоря, що осяяла шлях мудрецям, знову привела нас під склепіння Божого храму, щоб вклонитися Богонемовляті. Ми стаємо свідками великого дива: Син Божий «задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви і стався чоловіком» (Символ віри). Нині воплотився Той, на кого навіть ангели небесні не сміють споглядати, але тремтять і схиляють свій погляд. «Бог Предвічний народився», став одним із нас - не в славі, а в немочі, знедолений і вразливий. «Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (пор. Іс. 9,5) постає перед нами в образі безпомічного Божого Дитятка. Цар Небесний приходить у світ як друг принижених і захисник стражденних. Нині всемилосердний Бог благословляє нам новий рік своєї благості.

Тому ми, усвідомлюючи цей великий Божий дар, цього урочистого дня виголошуємо: «Нова радість стала, яка не бувала!». «Радіймо, улюблені, Спаситель наш нині рождається! - казав святий папа Лев Великий. - Не повинно бути місця суму там, де народжуються Життя, яке, знищивши страх перед смертю, дарує нам радість володіння обіцяною вічністю. Ніхто не є відлучений від співучасті в цьому торжестві, адже привід для радості є спільним для всіх... Нехай же ликує святий, бо наближається до слави. Нехай радіє грішник, бо йому дарується прощення. Нехай веселиться язичник, бо його кличуть до життя» (Слово на Різдво Христове).

Цього року, як і минулого, на наші різдвяні святкування падає тінь смутку і тривоги. Світ і наша Вітчизна сповнені війни, насильства, хвороб, бідності, підступу та зневіри... Цими днями наші думки линуть до тих наших рідних і близьких, які перебувають далеко від нас, до тих, хто захищає мир і спокій наших домівок. Ми згадуємо і тих, хто через війну і ворожу окупацію на Сході й Півдні України не може вповні відчути радість Христового Різдва. Ми огортаємо нашою любов’ю і всіх переселенців, яких російська агресія змусила шукати притулку далеко від своїх домів. «Як страждає один член, страждають усі з ним члени; і як один член у славі, радіють з ним усі члени», - каже апостол Павло (І Кор. 12, 26). Тому ми співчуваємо всім, хто терпить труднощі й випробування, і сподіваємося, що наша духовна близькість із ними та молитовне святкування різдвяної радості внесуть веселість у їх життя. Нехай ця наша підтримка виявляється не тільки в почуттях і словах, а й у милосерді та ділах, у чистій вірі і любові до Бога та ближніх.

Нині до нас, як до вифлеємських пастухів, лунають слова ангела Господнього: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість» (Лк. 2, 10). Ці слова були промовлені не тільки до пастухів, а через євангельську благовість линуть до кожної людини. Не біймося, бо «Слово стало тілом» (Ів. 1, 14). Не біймося, бо Бог прийшов, щоб бути серед людей, щоб більше не було прірви між Богом і людиною. Не біймося, бо з нами Бог, який дарує нам надію і впевненість. Що більшою є пітьма, то сильніше ми відчуваємо потребу світла. Різдво Христове принесло нам незбагненну звістку: «Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло» (Іс. 9, 1). Попри всі свої старання ворог людського роду розгулом зла і гріха не може заглушити ангельську пісню: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк. 2, 14).

У ці важкі дні Господь промовляє до нас: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Ів. 14, 27). Український народ гостро відчуває потребу миру, особливо тепер, коли сили зла намагаються не тільки розтерзати нашу Вітчизну військовою агресією, а й посіяти смуту й зневіру, внести розбрат і протистояння в нашому суспільстві. Христос приніс на землю мир, тому ми, християни, маємо жити в мирі, однодумності у вірі й християнській любові, як брати і сестри в Христі. Справжній мир дає тільки Господь: знайдемо цей мир тільки простуючи за вифлеємською зорею на зустріч з Христом. Цей Христовий мир знищує гріховні пристрасті і мирські тривоги, перемагає ворожнечу та підносить нас до Царства Божого. Тільки осягнувши його у своєму серці, можемо встояти під час різних життєвих випробувань і нести примирення, преображаючи світ вірою, правдою, чистотою і любов'ю.

Дорогі у Христі! Наслідуючи Папу Франциска, Українська Греко-Католицька Церква проголосила 2016 рік Роком Божого Милосердя. Це особлива нагода для отримання надзвичайних Божих благодатей, зцілення ран душі й тіла, але також це час для того, щоб виявити нашу вдячність Богові за Його милості та об’явити своїм ближнім обличчя і присутність милостивого Господа в цьому світі через конкретні діла милосердя щодо душі і щодо тіла в щоденному житті.

Молитовно бажаю, щоб кожний із нас глибоко пережив різдвяну звістку в радості та надії. Віддаймося святій Божій волі, довірмося Його милосердю. Нехай Новий 2016 рік Божий стане доброю нагодою для нашого духовного і морального оновлення, початком нового життя в Христі Ісусі. Нехай милосердний Бог благословить нас усіх своїм небесним благословенням і надасть нам свою всесильну допомогу провадити земне життя в мирі й добробуті, у надії на вічне спасіння. А благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога та Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма Вами!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! – СЛАВІТЕ ЙОГО!

+ ЯРОСЛАВ (Приріз),
Єпископ  Самбірсько-Дрогобицький

Дано в Дрогобичі,
при катедральному соборі Пресвятої Трійці,
у день Святого Миколая, Архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця,
19 грудня 2015 року Божого

АУДІОЗАПИС

23 грудня відбулася зустріч священиків із різних Єпархій у місті Дрогобич, які завітали у наше місто познайомитись із діяльністю реабілітаційного центру “Назарет”.

У БФ “Карітас”, що у Дрогобичі приходив святий Миколай і його зустріли діти з центру “Разом Сильніші”, показавши чудову сценку про чемних дітей, які чекали на чудо. Миколай був дуже радий почути дитячі молитви, уважно слухав вірші, допомагав колядувати діткам, а на завершення роздав довгоочікувані подарунки. Свято на цьому не закінчувалось святковий виступ продовжив центр “Дивовижні Долоні”, учасники розповіли вірші, а також заспівали “Ой, хто хто Миколая любить”.

20 грудня владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Під час богослужіння єпископ уділив дияконські свячення бр. Михайлові Балкові, випускнику Дрогобицької духовної семінарії.