8 березня у м. Самборі відбувся чин похорону над полеглим 44-річним воїном Ігорем Подольцем, військовослужбовцем 3-го окремого полку спеціального призначення, який загинув під Києвом у бою з російськими окупантами. Похоронне богослужіння очолив владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, у співслужінні о. Богдана Добрянського (декана Самбірського) і священиків Самбірського деканату.

8 березня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав вимушено переселених осіб, що внаслідок збройної агресії збоку Росії покинули свої домівки та прибули на Захід України, зокрема до Дрогобича та Трускавця.

2 березня 2022 року, у відпустовому місці с. Грушів, владика Ярослав Приріз в ефірі «Живого телебачення», в рамках телемарафону «Україна під покровом Богородиці», відслужив Молитовний Чин до Пресвятої Богоматері, прославленої у Чудотворній Грушівській іконі.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі драти і сестри!

Сердечно вітаю всіх вас з цього чудотворного місця прослави Пресвятої Богородиці у Грушівській іконі. Сьогодні ми прибули тут у дуже скорботний час війни коли звуки від російських бомбардувань широкомаштабної військової агресії за допомогою засобів масової інформації облетіли весь світ.

З перших днів захисту українська армія, волонтери, безстрашний боголюбивий український народ здивували світ: вірою, силою, єдністю і жертовністю. Ми обов’язково переможемо, бо добро завжди перемагає зло. Найменший вогник свічки проганяє навколо найгустішу темряву. Наша найбільша сила – це молитва і довіра до Бога, єдність і солідарність, які додають міцності і витривалості, впевненості і стійкості. Будьмо єдиними у протистоянню ворогові! Нехай кожен із нас служить Божій справедливості у захисті і цілісності нашої Держави від російського агресора згідно свого покликання і можливостей.

Ми стоїмо перед Матір’ю Божою, прославленою у Грушівській іконі, з благодаренням, любов’ю і вдячністю, але також із прохання про заступництво, допомогу та Її неустанну поміч. Ми прибули сюди, аби в імені наших воїнів, волонтерів і всього боголюбивого українського народу в цей час війни занести наші молитви до Господа за посередництвом Пресвятої Богородиці.

Грушів, до якого прибувають прочани, відомий у цілому світі як місце чудесної появи Пресвятої Богородиці. Згадаймо хоча б 1987 рік: Україну вже кілька десятків років поневолював безбожний більшовицький режим; наша Церква була заборонена і переслідувана; храми зачинені... І ось як проблиск світла у цій темряві лунає звістка про те, що в селі Грушові, поблизу м. Дрогобича, з’являється Пресвята Богородиця. Ця новина миттєво облітає цілий світ і сюди, незважаючи на протидію богоненависницької ідеологічної системи та зусилля брехливої пропаганди, потоками линули сотні тисяч людей, щоб помолитись на цьому відпустовому місці, зачерпнути води з цього чудотворного джерела. Пройшло кілька років і безбожний режим впав так, що ніхто цього навіть не сподівався і не передбачував.

Від цієї благословенної події нас віддаляють 35 років, але ми і по-сьогодні переживаємо її як Благовіщення нашої релігійної і національної свободи. Своєю появою Пресвята Богородиця допомогла нам перебороти рабський страх, який довгі роки сіяла безбожна більшовицька система, розбудити у своєму серці найглибші духовні почуття та тугу за Богом. Тут ми знову відчули, що ми - християнський самобутній народ, який має свою богоносну культуру, котра глибоко закорінена в правдивій Христовій вірі. Вороги правди не могли знищити це наше духовне багатство. В Грушові ми сповнилися сили стати на захист своїх понівечених духовних і національних скарбів. У цьому чудотворному місці Господь, за молитвами своєї Пречистої Матері, зціляв наші забруднені гріхом душі, повертав утрачений дар віри, подавав надію оновлення та відродження. Відтоді ми вчилися бути інакшими людьми, адже кожного із нас у свій спосіб доторкнулася Божа благодать…

Божа допомога була необхідна нам для відновлення незалежності Української держави. Вона конечно потрібна і сьогодні, коли всі ми переживаємо російську збройну агресію супроти нашої Батьківщини. Перед лицем теперішніх загроз і викликів, об’єднуймося в обороні дару української незалежності і соборності, яку ми отримали від Бога зусиллями та молитвами наших попередників. Молімося за справедливий мир в Україні і світі! Молитовно та матеріально підтримуймо українських воїнів, які нас захищають від ворожих нападів! Вони стали справжньою скелею на захисті незалежності й суверенітету України, проходячи найгарячіші етапи новітньої російської збройної агресії проти нашої держави. Їхня сила духу, терпіння та виваженість є для всіх нас прикладом того, як треба любити свою країну, пишатися її історією захищати її майбутнє.

Молімося, борімося і працюймо задля захисту нашої Батьківщини та для майбутнього блага нашого народу! Пам’ятаймо, що Бог є на боці тих, хто бореться за правду, справедливість, добро і мир!

Дякуємо всім, хто небайдужий до воскреслої ходи українського народу, яку він відновив у суверенній Українській державі понад тридцять років тому. Нажаль каїн-московит, спричинив нам чергову голготу, щоб перешкодити нам осягнути мету – вільну, квітучу, соборну Українську державу. В цих складних умовах війни залишаються актуальними заповіти Патріарха української літератури Тараса Шевченка, який писав:

Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава. І воля святая!

У ці непрості для нашої Батьківщини дні війни, нас надихає і «патріотична молитовність» нашого поета який каже:

Свою Україну любіть, Любіть її во время люте,

В останню, тяжкую минуту, За неї Господа моліть.

Тому ми з благанням звертаємось до Пресвятої Богоматері, прославленої у чудотворній Грушівській іконі! Й у повній довірі до Божого Милосердя, покладаємо всю нашу надію на Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа. Благаємо Тебе, Царице неба і землі: прийми під свою особливу материнську опіку наших хоробрих воїнів, захисників Батьківщини, зберігаючи їх неушкодженими перед усіма ворожими наступами; захисти своїм Покровом свободу і незалежність, соборність і цілісність нашої Батьківщини, щоби народ наш, визволений Твоїм заступництвом від воєнного лиха, вдячно прославляв Бога у святій Тройці єдиного, щоб на нашій землі «Врага не було, супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люди на землі»! Амінь!

Низький уклін усім небайдужим, за соборну молитву про мир в Україні і в цілому світі!

Слава Ісусу Христу!

2 березня 2022 року Божого,
с. Грушів, Дрогобицький р-н

 У звязку з війною, яку Росія розпочала проти України, березневий випуск єпархіальної газети "Жива вода" не зміг вийти у друкованому форматі. Тому публікуємо його онлайн версію в pdf-форматі.

26 лютого владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, та владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, у співслужінні місцевого духовенства здійснили Чин посвяти наших міст, сіл та їх мешканців, вірних Єпархії та всього українського народу під Покров Божої Матері, яка прославилася у чудотворній Грушівській Іконі. Молитва відбулась перед Грушівською Іконою Богородиці, яка розміщена на фасаді Катедрального Собору Пресвятої Трійці в м. Дрогобичі.

У повній довірі до Божого Милосердя, зважаючи на загрозу, яка нависла над Україною, Преосвященний Владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький здійснить Чин посвяти наших міст, сіл та їх мешканців, вірних Єпархії та всього українського народу під Покров Божої Матері, яка прославилася у чудотворній Грушівській Іконі. Архиєрей разом з духовенством, представниками цивільної та військової влади передасть під особливу опіку Пресвятої Богородиці українське військо та всіх захисників нашої Батьківщини.

24 лютого владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, звернувся до духовенства єпархії у зв’язку з російською військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі співбраття у священстві та монашестві!

24.02.2022 р. о 05 годин ранку московіти напали на нашу землю з різних сторін наших кордонів. З перших днів захисту українська армія, волонтери, безстрашний народ здивували світ: вірою, силою, єдністю і жертовністю. Ми обов’язково переможемо, бо добро завжди перемагає зло. Найменший вогник свічки проганяє навколо найгустішу темряву. Наша найбільша сила – це молитва і довіра до Бога, єдність і солідарність, які додають міцності і витривалості, впевненості і стійкості. Будьмо єдиними у протистоянню ворогові! Нехай кожен із нас служить Божій справедливості у захисті і цілісності нашої Держави від російського агресора згідно свого покликання і можливостей. Не будьмо байдужі! Не піддаваймось паніці!

 В зв’язку з російською військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану зобов’язую душпастирів Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ:

1. Неухильно дотримуватись обов’язку резиденції на парафії, яка є доручена Вашій пастирській опіці не покидати своїх вірних, особливо в теперішньому загрозливому стані.

2. Щоденно служити Літургію за перемогу українського війська і справедливий мир. 

3. Організувати регулярні моління в храмах, забезпечити, щоб вони були цілоденно відчинені і доступні для молільників. 

4. Ознайомити вірних із Зверненням Патріарха Святослава від 24.02.2022.

5. На заклик Святішого Отця, оголосити 2 березня днем строгого посту і цілоденної молитви.

6. Всіма можливими способами допомагати українській армії в тому числі і за посередництвом гідних довіри волонтерських організацій.

7. При потребі бути готовими приймати біженців і надавати іншу гуманітарну допомогу.

8. Дбати про опіку родин військовослужбовців.

9. Користуватись лише офіційною інформацією з державних і церковних джерел.

10. Перебувати на постійному зв’язку з своїм деканом та єпархіальним управлінням. Всі священнослужителі мають пам’ятати про важливість послуху церковній владі.

11. Не розповсюджувати панічних настроїв, плекати спокій, протидіяти можливим провокаціям. Не виступати із жодними публічними заявами без погодження з єпископом.

12. Наголошувати на взаємодопомозі, підтримці в дусі християнської любові і милосердя, перешкоджати проявам агресії, помсти, безладу.  

13. Пояснювати вірним, що наш народ має священне право і обов’язок обороняти свою землю і незалежність своєї Української Держави.

14. Священнослужитель покликаний, відкинувши страх, бути свідком Христа і Його Правди. «Добрий Пастир душу свою кладе за овець своїх» (Ів. 10, 11).

15. За всіма необхідними роз’ясненнями та з важливими повідомленнями звертатися до Єпархіяльного Управління. В особливих випадках робити це безпосередньо без використання засобів зв’язку.

16. Благословляю священнослужителям під час Божественної Літургії на Сугубій єктенії проголошувати особливі прохання, а після Заамвонної молитви – молитву (див. Додаток).

17. Не втрачає актуальності Синодальне розпорядження стосовно посиленої молитви (щоденно о 20.00) та посту (четвер). Під час спільнотної молитви використовуймо «Молитовний чин про Заступництво Пресвятої Богородиці над Українським Народом»

Дорогі співбрати у священстві, всіх вас по братньому обіймаю і прошу бути гідними свого священичого покликання і громадянського обов’язку. В цих часах нам важливо бути єдиними і близькими у молитві і служінні з Богом і нашим народом.

Нехай Боже благословення перебуває над нашим народом і Україною!

владика Ярослав,
Єпископ Самбірсько-Дрогобицький

24 лютого 2022 року Божого,
м. Дрогобич

Додаток

Прошення на Сугубій єктенії в часі війни російського агресора:

Ще молимось, щоб Господь Бог зіслав Святого свого Духа на весь український народ і дав йому ласку витривалості у вірі, надії й любові серед теперішніх важких випробувань у час війни; дарував йому мир та визволив від усяких ворогів, щоб він міг у справедливості і правді прославляти доброго й милосердного Бога, - Господи, вислухай і милостиво помилуй.

Ще молимось за Божу опіку над усіма воїнами, які виконують свій обов'язок захисту Вітчизни, щоб Господь Бог зміцнював їхні відвагу й мужність та охороняв від ворогів, видимих і невидимих, - Господи, вислухай і милостиво помилуй.

Ще молимось за тих, які постраждали внаслідок війни російського агресора: за поранених, переселенців; тих, які втратили рідних, помешкання, майно; за всіх тих, які перебувають у зоні бойових дій, щоб Господь Бог захистив та оздоровив їх, зберіг від усякого лиха та обдарував своєю благодаттю, - Господи, вислухай і милостиво помилуй.

Після Заамвонної молитви:

Диякон: Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Священик голосно промовляє: 

Священик: Господи Ісусе Христе, Сину Бога живого, ми, сини і дочки українського народу, стоячи перед Твоїм святим обличчям, дякуємо Тобі за дар свободи, незалежності й волі нашої Української держави.

Нині ж, коли наша Батьківщина переживає війну від нападів російського агресора, прибігаємо під Святий Покров Твоєї Святої Матері та благаємо Заступництва у Тебе, Христе Боже наш. Молимо Тебе: пошли благодать Святого Твого Духа і навчи всіх дітей України любити свою Батьківщину такою жертовною любов'ю, якою Ти полюбив нас. Надихни серця керівників нашого народу жертовною любов'ю служити для добра нашого народу, цілісності і соборності нашої держави України. Пошли силу благодаті і мужності нашим воїнам, аби вони могли жертовно виконувати свій святий обов'язок захисту нашої Батьківщини.

Вибав нас від всякого нападу чужинців. Вчини наш народ силою Твоєю непереможним і від всякої ворожої пропаганди і нападу нездоланним. Військо його всюди і завжди проти ворогів його укріпи, і в єдиномислії і праведному послусі тримай, і мир справедливий подай нам Господи. Благослови благовірному народу нашому перемогу над супротивниками заради імені Твого, на землі, на морі, і в повітрі.

На заступників перед Тобою ми прикликаємо сьогодні всіх святих нашого народу, рівноапостольного великого князя Володимира, хрестителя України, блаженну рівноапостольну Ольгу Київську, мучеників та ісповідників нашої святої Церкви та всіх святих в праведних, яких видала українська земля.

До кінця нашого життя оберігай нас перед вічним засудом, щоб ми, спасенні Твоїм заступництвом і поміччю, віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь Єдиному у Святій Тройці Богові Отцю, і Сину і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. 

Улюблений Богом бережений
Український народе!

У черговий раз наша Батьківщина в небезпеці!

Віроломний ворог, незважаючи на власні зобов’язання та запевнення, ламаючи основні норми міжнародного права, як несправедливий агресор ступив на українську землю, несучи зі собою смерть і розруху.

Наша Україна, яку світ справедливо назвав «кривавими землями», яка стільки раз була скроплена кров’ю мучеників та борців за свободу і незалежність свого народу, кличе нас сьогодні стати на захист своєї Батьківщини, своєї гідності перед Богом і людством, свого права на існування та права на вибір свого майбуття.

Це наше природнє право і святий обов’язок кожного боронити свою землю і свій народ, свою державу і все що є для нас найрідніше: свою родину, свою мову і культуру, свою історію і свій духовний світ! Ми є мирним народом, який християнською любов’ю любить дітей усіх народів, незважаючи на походження чи переконання, національну чи релігійну приналежність. Ми не зазіхаємо на чуже і не погрожуємо нікому, але і свого нікому не маємо права віддати! У цей історичний момент голос нашого сумління кличе нас усіх як один стати на захист вільної, соборної і незалежної Української держави!

Істрія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починали світові війни – були тими, хто їх програвав, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад своїм власним державам і народам. Ми віримо, що в цю історичну хвилину Господь Бог є з нами! Він, у руках якого лежить доля цілого світу і кожної людини зокрема, є завжди по стороні жертви несправедливої агресії, по стороні страждаючих та поневолених. Це Він, який об’являє своє Святе Ім’я в історії кожного народу, вловлює і скидає додолу могутніх світу цього їх власною гординею, завойовників – ілюзією їхньою всемогутності, гордих і зухвалих – їх власною самопевністю. Це Він дарує перемогу над злом і смертю. Перемога України буде перемого божої сили над ницістю і зухвальством людини! Так було, так є і так буде!

Наша Свята Церква-мучениця завжди була, є і буде зі своїм народом! Цю Церкву, що вже пережила смерть і воскресінння, як Тіло Воскреслого Христа над яким смерть не має жодної сили, дарував Господь своєму людові у хрещальних водах Дніпра. Відтоді історія нашого народу і його Церкви, історія їх визвольних змагань, історія втілення Божого Слова і вияву Його духа істини у нашій культурі переплелися навіки. І у цей драматичний момент наша Церква як мати і учителька є і буде зі своїми дітьми, буде їх боронити і їм служити в Ім’я Боже! У Бозі наша надія і від Нього буде наша перемога!

Сьогодні ми урочисто проголошуємо: «Душу і тіло ми положим за нашу свободу!» Сьогодні єдиним серцем і устами ми молимося: «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!»

Святі праведники, мученики та ісповідники української землі моліться і заступайтеся за нас перед Богом!

Благословення Господнє на вас!

+ Святослав