30 квітня, у Світлий вівторок, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Катедральному соборі Пресвятої Трійці, в м. Дрогобич. Під час богослужіння єпископ уділив дияконські свячення брату Святославу Розлуцькому, випускнику Дрогобицької духовної семінарії.

29 квітня, у Світлий понеділок, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію в Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці, в м. Самбір.

28 квітня, у день празника Христового Воскресіння, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив пасхальні богослуження у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Єпископу співслужили священики Катедрального храму та Дрогобицької духовної семінарії. Молитовним співом урочисте богослужіння супроводжував парафіяльний хор і семінаристи.

У середу, 24 квітня, Божий люд зібрався у чудодійному місці в с. Губичі на Старосамбірщині. Згуртувала всіх Пацлавська ікона Божої Матері, що знаходиться в місцевому храмі. Учні й вчителі 14 шкіл взяли участь у Хресній дорозі стежинами губицького лісу, щоб молитовно пережити страждання Божого Сина.

19 квітня, напередодні церковного Дня молоді , вже вкотре в дрогобицькому храмі Успення Пресвятої Богородиці, відбулася молодіжна Хресна дорога із музичним супроводом. Уже п’ятий рік поспіль провідником музичних розважань над хресним шляхом Христа, є духівник парафіяльної молоді, сотрудник о. Петро Сюсько.

26 квітня, у Страсну П’ятниця, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у спіслужінні владики Григорія, єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії, і священиків храму відслужив Царські часи і Вечірню з винесенням Плащаниці. Під час Вечірні було прочитано євангельське читання, яке є літургійним поєднанням розповідей чотирьох євангелистів та укладене у хронологічній послідовності подій Христових страждань.

25 квітня, у Страсний четвер, архиєреї Самбірсько-Дрогобицької єпархії відслужили Вечірню з Літургією св. Василія Великого та чин омовіння ніг. Владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, очолив богослужіння в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича, а владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, — в Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Самбора.

Високопреосвященним і преосвященним владикам,

всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,

преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам

Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

Від раннього ранку чуваймо

і, замість мира, пісню принесім Владиці,

і Христа побачимо – правди Сонце,

що всім життя освітлює.

Пісня 5 Канону Воскресної утрені

Дорогі в Христі!

Сьогоднінебо і земля, ангели і люди проголошують на весь всесвіт найповніший вияв істини: Христос воскрес! Силу цього привітання відчуває кожен із нас, від наймолодшого до найстаршого, відповідаючи: воістину, насправді, дійсно Христос воскрес! Усіма мовами ми цю істину урочисто сповіщаємо словами пасхального Євангелія: «…і ми славу його бачили, - славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Ів. 1, 14). Усі ми піднесені невимовною радістю і оживлені Воскресінням Христовим – Він бо воскресає і живе для того, щоб жили і воскресали в Ньому та разом із Ним і ми.

Від раннього ранку чуваймо і, замість мира, пісню принесім Владиці…

Сяйво воскресіння Сонця правди першими побачили жінки-мироносиці серед темряви ночі розчарування, зневіри і страху. Зі сльозами на очах несуть миро для померлого і журяться, хто їм відкотить великий камінь від входу до гробу. Кожен із нас, переживши смерть і похорон близької особи, може зрозуміти, з яким болем у серці жінки-мироносиційдуть провести в останню путь свого Вчителя. Проте натрапляють на іншу, неочікувану істину. Ангел у білому одязі їм сповіщає: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп'ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали» (Мр. 16, 6).

Наша Пасхальна утреня закликає нас «чувати», тобто прокинутися зі сну і відкритися на несподіване Боже. Чувати тут означає бути чутливими до того, що є правдивим, справжнім та істинним: чувати, щоб пізнати Істину; чувати, щоб не дати себе одурити тому, що фальшиве та оманливе; чувати, щоб зустріти Воскреслого. Його сяйво виявляє нам правду про себе, про те, чого варті наші зусилля, праця і страждання, чого варте наше діло як Церкви, громади і всього народу. Правда, що Христос воскрес, є такою ж дійсною і певною, як і те, що сонце зійде і ніч поступиться місцем дневі. Воскресіння Христа, як Сонця правди, нам «життя освітлює» - показує нам не лише справжній зміст пошуку мироносиць, а й сенс життя, страждань і навіть смерті кожної людини: ми сотворені для воскресіння в Христі і наше земне життя є чуванням-очікуванням цього воскресіння. Хай слова псалмоспівця стануть нашою піснею у світлі Воскресіння: «Співайте Господеві нову пісню, співайте Господеві, уся земле! Співайте Господеві, благословіть його ім'я; звіщайте день у день його спасіння» (Пс. 96, 1-2).

…І Христа побачимо – правди Сонце…

Ми живемо у світі культури фейків і неправди, фальшивих продуктів і облудних ідеологій. Настала епоха постправди, коли дійсність наче твориться для чиїхось приватних інтересів, «на замовлення», незалежно від того, що насправді відбувається з цілими народами, культурами та поодинокими особами.

Правда для сучасної людини перестає бути цінністю. Тому кожен християнин, який вірить, що Христос воістину воскрес, повинен спитати себе самого: чи істина для мене важлива? Чи, можливо, я деколи нехтую правдою, бо мені комфортніше жити без неї, не турбуватися її пошуком? Чи я вмію сказати собі правду про власне життя і свої недоліки, а не приписую їх іншим і скидаю на інших свої гріхи?

Нинішнє середовище життя серед «підробок та обману» є ніччю для людства і, фактично, вмиранням і погребінням людського духу. Бо без правди людина гине, як квітка без сонця. Пророк Ісая напоумляє про таке лихо, кажучи: «Горе тим, що зло добром звуть а добро - злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла - пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким!Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні!» (Іс. 5, 20-21).

Святкувати Пасху, Воскресіння Господнє, серед такої ночі означає бути служителем Істини, світочем Сонця правди – Христа, що освітлює нам життя. Приклад жінок-мироносиць є закликом до всіх нас шукати воскреслого Спасителя. Миро, яке вони несуть, щоб помазати тіло покладеного до гробу Ісуса, – це символ нашого особистого обов’язку шукати правду і йти до неї, їй служити і про неї свідчити перед могутніми світу цього, навіть ризикуючи власним життям. Свідчити істину – це пасхальне покликання кожного християнина.

Правда має власну силу, яка перемагає брехню так само звитяжно, як Христос подолав смерть, як світло усуває темряву, а сонце виганяє рештки ночі. Коли матимемо відвагу жити в правді, то станемо свідками сили Воскресіння Христового, побачимо, що її треба не так боронити, як, радше, показувати власним життям, за прикладом мироносиць, які запевняли апостолів про воскресіння Ісуса, навіть коли ті не йняли віри.

…Що всім життя освітлює

Ми, як народ, часто відчуваємо на собі вбивчу силу неправди. У нас крали і далі крадуть правду про наше минуле. Нам накидали і далі накидають фальшиві ідеології, щоб зруйнувати наше сьогодення. Нас обманювали і далі обдурюють у час передвиборчих перегонів, щоб украсти наше майбутнє. Війна, яку веде наш народ, насправді є війною з нічим іншим, як із неправдою, брехнею та всім, до чого вона призводить у житті людини і суспільства, у міждержавних відносинах і в самому існуванні світової спільноти.

Ось чому таким важливим для нас є благовіст у день Пасхи: Христос воістину воскрес! Наука нашого Господа і Вчителя є для нас світилом і дороговказом. Адже боротьба з неправдою починається в глибині людського серця. Верховний апостол Петро закликав: «Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем, відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним» (1 Пт. 1, 22-23).

Живімо, отже, у світлі Воскреслого, перед яким жодна темрява і неправда не можуть встоятися. Вірмо в Христову істину і служімо правді в усіх сферах людського життя - і Україна, її народ будуть непереможні. Усяке діло, що збудоване на брехні, завалиться, як це колись сталося з комуністичною імперією зла. Будуймо нашу державу на істині та правді, хоч би якою гіркою і важкою вона нам видавалася. Воскреслий Христос має силу освітити наше життя та воскресити нас до нового майбуття.

Саме сьогодні у світлі справжньої Істини-Христа нам треба пізнавати своє минуле і з довірою до воскреслого Спасителя впорядковувати своє теперішнє. Саме тепер силою Його перемоги над брехнею будуймо своє майбутнє – не примарне, темне чи сумне, а просвітлене і радісне, у повноті життя, яке маємо в Господі.

Дорогі в Христі браття і сестри! У цей світлий, радісний день прагну привітати всіх вас із Пасхою Господньою. Нехай світло Христа – Сонця правди – просвічує кожного з вас до відповідального служіння істині та дає вам відвагу і витривалість перед темною брехнею лукавого. Усім, в Україні й на поселеннях сущим, засилаю свої щирі молитви і сердечні вітання. Нашим воїнам, що на передовій, та їхнім сім’ям, вимушено переселеним особам і мешканцям окупованих територій, полоненим і в’язням сумління, молодим і старшим, здоровим і немічним – кожному з вас бажаю радості життя, поставленій на правді про Божу безмежну любов до нас. Обіймаю вас батьківською любов’ю і щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості!

Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

у день Собору архангела Гавриїла,

8 квітня 2019 року Божого

Воскресіння день − просвітімося люди!
Пасха Господня, Пасха, від смерті бо до життя
І від землі до небес Христос Бог нас перевів, −
Перемоги пісню співаємо!

(Ірмос першої пісні Канону Пасхи)

Всесвітліші та всечесніші отці!

Преподобні ченці та черниці!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Христос Воскрес!

Урочисте християнське привітання, яке цими днями лине нашими містами і селами, охоплює нас радістю та сповнює надією. У цих двох словах – вияв християнської віри і сила Церкви. Пасха – це перехід Господа нашого Ісуса Христа від смерті до Життя, перемога Правди над несправедливістю, а Життя – над смертю. Христове воскресіння визволило людину від поневолення гріхом і смертю, усунуло перешкоди зі шляху спасіння, повернувши нам можливість знову почуватися улюбленими дітьми нашого Небесного Отця і започаткувавши нове життя в Господі. Не лише для людей Христова Пасха є світлоносним торжеством, бо, як співаємо в церковних піснеспівах, «нині все наповнилося світлом, небо і земля, і глибини підземні; нехай же святкує все творіння Христове Воскресіння – в Нім бо ми утверджуємось» (тропар третьої пісні Канону Пасхи). «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (І Кор. 15, 14), – пише св. апостол Павло. З огляду на це, за словами св. Григорія Богослова, Пасха Христова – основне свято Церкви, «празників празник і торжество торжеств» (пор. Слово на Святу Пасху).

Пасхальне Христове торжество – подія велична і знакова для нас, християн, бо є провісником нашого воскресіння і зорею невечірнього дня Царства Небесного, якого ми так прагнемо і до якого прямуємо. Пасха Христова – це справжня надія світу і перспектива майбуття, яке не розчаровує. Це – сила пшеничного зерна, яке, вмерши, рясний плід приносить (пор. Ів. 12, 24). Це – міць Божественної любові, яка, віддавшись до кінця, долає ненависть і преображає світ. Ця сила, реалізувавшись майже дві тисячі років тому, і сьогодні приносить плоди надії у світі, позначеному несправедливістю та насильством, брехнею і обманом, болями і стражданнями.

Ось чому Христова Пасха є джерелом справжньої втіхи для християн: «Воскресіння день, і просвітімось торжеством, і один одного обіймімо… і тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням» (стихири Пасхи). Ми щедро ділимося цим пасхальним настроєм з навколишніми, щоб увесь світ зміг відповісти на заклик апостола Павла: «Радуйтеся завжди в Господі; знову кажу: Радуйтеся!» (Флп. 4, 4). Ця радість – істинна, бо походить від Господа; вона є відчуттям переможного завершення наших добрих справ; корениться в переконанні про остаточне торжество істини. Пасхальна радість знищує перешкоди відчуження й егоїзму, ненависті й ворожнечі, об’єднуючи всіх у велику християнську родину – Церкву, як відновлення єдності людей з Богом і поміж собою. «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Ів. 13, 35), – каже Господь. Тільки в духовній єдності ми зможемо з Божою допомогою долати труднощі та негаразди: у цьому – наша сила і впевненість у майбутньому.

Щоб наша радість не проминала і була животворною, маємо зберігати своє сумління і свою душу безгрішними. Преподобний Теодор Студит закликає нас: «Тішмося Пасхою, яка відбувається щодня. Що це за Пасха? – Очищення гріхів, скруха серця, сльози чування, чисте сумління, умертвіння земних членів: розпусти, нечистоти, пристрастей, недобрих бажань і всякого іншого зла. Хто вдостоїться досягти всього цього, той святкує Пасху не один раз на рік, а щодня» (Про Пасху). Звіщати воскреслого Христа зі справжньою духовною радістю може лише той, чиї думки – чисті, а вчинки – непорочні. Тільки на такій радості базується повнота наших життєвих успіхів і всього нашого життя.

Дорогі в Христі! Події, що відбуваються в сучасному світі, не сповнюють нас оптимізмом: війни, стихійні лиха, переслідування християн, вбивства, злочини немовби не залишають місця для добра і світла, надії і радості. Ми сьогодні стаємо свідками численних парадоксів: коли чорне називають білим, а поневолення гріхом і пристрастю – свободою. Брехлива пропаганда і антилюдські ідеології намагаються поглинути цей Божий світ…

У період випробувань і страждань може видаватися, що наш хрест – дуже важкий і непосильний. Проте саме в такі важкі моменти ми, віруючі люди, повинні пам’ятати, що «через хрест радість прийшла всьому світові», що хрест веде до воскресіння. Христос не обіцяв своїм послідовникам безтурботного життя, а зазначав: «У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ» (пор. Ів. 16, 33) і запрошує: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт. 11, 28).

Ці слова набирають особливої актуальності для нас, українців, бо потерпаємо від непростої суспільно-політичної ситуації в Україні, а війна з російським агресором сіє смуток через загибель і скалічення наших близьких і знайомих. Пам’ятаймо, що за Страсною п’ятницею неодмінно настає день великої радості - Воскресіння! У таких важких життєвих обставинах нас надихають слова пасхального Євангелія: «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява» (Ів. 1, 5). Світло Христове здатне засяяти навіть там, де безпросвітні сутінки не залишають жодної надії! Щоб уникнути розчарування і зневіри, маємо пам'ятати: якщо ми з Богом, то зло вже переможене. Сила Божа здатна все змінити навіть там, де людський закон намагається порушити природний порядок і Божу заповідь. У Воскресінні Христовому ми маємо непорушне свідчення торжества божественної Правди над диявольським лукавством, вічного – над тим, що проминає.

Переможну силу Христової Пасхи зауважуємо, гортаючи сторінки історії, яка знає незліченну кількість прикладів того, що, незважаючи на всі потуги та підступи зла, добро завжди тріумфує. Свідченням цього є Містичне тіло Христове – побудована на Петровій скелі Христова Церква, яку не можуть подолати пекельні сили (пор. Мт. 16, 18). Завдяки пасхальній перспективі й наша Українська Греко-Католицька Церква цього року відзначає 30-ту річницю своєї легалізації після багатолітніх переслідувань безбожним радянським режимом. Її воскресіння з катакомб відкрило нові горизонти для євангельської благовісті, яка нині лунає там, де ще кілька десятиліть тому ми не могли цього навіть сподіватися. Це є ще однією підставою для впевненості, що різні сучасні підступи супроти Церкви та нашого народу, хоч і несуть страждання та тривоги, приречені на крах, якщо ми до кінця залишимося вірними воскреслому Христові.

Дорогі в Христі! Сердечно вітаю всіх зі світлоносним святом Воскресіння Христового. Пам’ятаймо, що Великдень – це не просто обряди і традиції, а свято, яке ми маємо внутрішньо відчути і духовно пережити; лише тоді Пасха здатна внести позитивні зміни в нас і навколо нас. Щиро зичу, щоб невечірнє світло Христового Воскресіння пронизувало наш життєвий шлях, допомагаючи нам долати всі труднощі і перешкоди та утверджуючи нас у міцній християнській вірі, постійній надії на Господа та безмежній любові до Бога, рідної землі та наших ближніх. Нехай воскреслий Ісус Христос зміцнить наші духовні й тілесні сили, принесе радість, мир, любов і злагоду в наші душі, у наші родини, у наш народ. Зберігаймо у своїх серцях Божественну радість і щедро ділімося нею з іншими.

А благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!

ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

+ Ярослав (Приріз),

Єпископ Самбірсько-Дрогобицький

Дано в Дрогобичі, при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,

у Хрестопоклонну неділю, 31 березня 2019 року Божого

23 квітня владика Ярослав (Приріз), Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, взяв участь у презентації книги проректора УКУ п. Мирослава Мариновича «Митрополит Андрей Шептицький і принцип "позитивної суми"», яка проходила в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.