28 липня, на свято св.Володимира Великого, владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у Катедральному соборі Пресвятої Трійці м.Дрогобича. Під час Святої Літургії єпископ рукопоклав у священики диякона Василя Куцика, випускника Дрогобицької духовної семінарії.

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю. Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени Твого ради.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Тропар святому Володимирові Великому, глас 4: 

Уподобився ти купцеві, що шукає цінної перли,* славновладний Володимире,* що сидиш на високому престолі матері городів,* богобереженого Києва;* досліджуючи і посилаючи до царського городу,* щоб пізнати православну віру,* знайшов ти неоціненний жемчуг, Христа,* що вибрав тебе, як другого Павла,* і отряс сліпоту у святій купелі, разом душевну і тілесну.* Тому празнуємо твоє успення ми, люди твої.* Моли, щоб спаслися душі наші.

Молитва 

Диякон: Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Священик:Господи Вседержителю, Творче й Сотворителю людського роду! Ти з небуття до буття нас привів. Ти народ наш поставив перед віками володіти землею українською. Ти апостола Свого первозванного Андрея послав, щоб він на цих землях засіяв зерно віри. Через віки Ти вірних Своїх слуг-мучеників привів на Україну для чистої ісповіді віри. Коли було вгодно Тобі, Творче вселенної, Ти поставив серед українського народу рівноапостольних володарів Володимира Великого й Ольгу Київську, Ти серця їм відкрив і розуміння їхнє просвітив святою істиною Твоєю. Ти ізбавив народ наш від ідолослужіння. На місце пустих божків Ти сам вселився в нас, даруючи життя. На місце поганської злоби Ти дарував милосердя. На місце помсти Ти закріпив у нас прощення, страстотерпців Бориса й Гліба поставив печаттю цього дару. На місце самолюбства Ти встановив посеред нас ангельське життя, і преподобних отців Антонія і Теодосія поставив начальниками монашества. На місце мрачних забобонів Ти воздвиг світлих святителів і проповідників Твого слова. Ти скріпив народ Твій словом Твоєї істини і не дав ворогові вирвати віри з сердець наших. По сьогоднішній день Ти прикрашуєш нашу Церкву й наш нарід Твоїми слугами, мучениками й ісповідниками, які стоять твердо, як дороговказ для нас до Твого царства. Сам і нині, Владико, зішли Духа Твого Святого на людей Твоїх, відтягни пристрасть і тьму та просвіти нас світлом Твоїм.

Бо Тобі належить честь і поклонення, Просвічення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Відречення від сатани і з’єднання з Христом 

Священик: Обернемося зараз усі до заходу, де сонце заходить, до місця темряви, і, дивлячись на ту темряву, відречемося її. Будемо відрікатися сатани і всякого зла. Щиро, з глибини душі, заявім, що ми є проти диявола, проти зла, і не хочемо брати участи у людській злобі, обмові, нечистоті й помсті. Відтак запитаюся вас, чи відрікаєтеся диявольського зла, що так часто нас спокушає; прошу відповісти «відрікаюся», так як наші предки це зробили в році 988, і так як наші хресні батьки це зробили у нашому імені, коли нас принесли до хреста. Прошу тепер обернутися до заходу.

Священик: Чи відрікаєшся сатани, і всіх діл його, і всіх ангелів його, і всього служіння його, і всієї гордині його?

Люди: Відрікаюся!

Священик: Чи відрікаєшся сатани, і всякої гордості, захланності, нечистоти, заздрості, не уміркованості, гніву й лінивства?

Люди: Відрікаюся!

Священик: Чи відрікаєшся сатани, і всякої злоби, ненависті, помсти, обмови й самолюбства?

Люди: Відрікаюся!

Священик: Тепер обернемося до сходу, до місця світла, і, дивлячись на те світло, яке є образом Ісуса Христа, заявім, що хочемо з’єднатися з цим Світлом, відповідаючи «з’єднуюся» на такі запитання.

Священик: Чи з’єднуєшся з Христом?

Люди: З’єднуюся!

Священик: Чи з’єднуєшся з найбільшим добром, що ним є Ісус Христос?

Люди: З’єднуюся!

Священик: Чи з’єднуєшся з самою любов’ю, мудрістю, миром і радістю, що ними є Ісус Христос?

Люди: З’єднуюся!

Священик: Чи віруєш Христові?

Люди: Вірую Йому, як цареві і Богу!

Ісповідання віри 

Священик: Як вияв нашої віри, голосно і радісно виголосім тепер ісповідь віри єдиної, святої, соборної й апостольської Церкви.

Люди: Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками – світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і стався чоловіком. І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день, згідно з писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зо славою судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця [і Сина] ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву. Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь.

Хор: Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя (3).

Прокімен 

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Хор співає прокімен, глас 4: 

Господи, в світлі лиця Твого підемо,* і в імені Твоїм зрадіємо повіки.

Стих: Виділи всі кінці землі спасення Бога нашого.

Апостол 

Диякон: Премудрість.

Читець: До Римлян послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець читає Апостол до Римлян, зачало 91 (Рм. 6, 3-11): 

Браття, всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть Його хрестилися. Ми поховані з Ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. Бо якщо ми з’єднані з Ним подобою Його смерти, то будемо і подобою воскресення. Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп’ятий з Ним, щоб було знищене це гріховне тіло, щоб нам гріхові більше не служити; бо, хто вмер, той від гріха звільнився. Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й житимемо з ним, знаючи, що Христос, воскресиш з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а, живучи, живе для Бога. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

Священик: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Хор співаєАлилуя.

Євангеліє 

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Йоана святого Євангелія читання.

Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик читає Євангеліє від Йоана, зачало 8 (Йо. 3, 1-8): 

В той час був чоловік з фарисеїв, Никодим на ймення, зверхник серед юдеїв. Прийшов він до Ісуса вночі й каже до Нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що Ти їх твориш.» Озвався Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого царства.» Никодим же Йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?» Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже. Що народжується від тіла - тіло, а що народжується від Духа – дух. Не дивуйся, що Я сказав тобі: Треба вам уродитися з висоти. Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа.»

Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Єктенія 

Диякон: Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Хор (на кожне прошення): Господи, помилуй (3).

Ще молимось у цей благословенний час тисячоріччя хрещення Богом береженої батьківщини нашої України про милість, життя, мир, здоров’я, спасення та відпущення гріхів наших, і щоб милостивий Господь Бог наш подав нам єдність віри та причастя Святого Духа і охоронив нас від усякого зла; Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимось, щоб чоловіколюбець Бог наш зберіг боголюбивий український народ у чистоті святої Христової віри, у всякій побожності та додержанні заповідей Господніх по всі дні життя його; Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимось за святу Христову Церкву в Україні, єпископство, священство, монашество, боголюбивих вірних, братів і сестер наших, що знаходяться у в’язницях і засланнях, а особливо за тих, що терплять переслідування ради Христа і Його святої Церкви; Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимось за Боже змилування і спасення тих, що терплять пониження й муки за віру Христову, і щоб Господь Своєю божественною силою подав їм поміч у випробуваннях та зміцнив їх у вірі, та нагородив їх перемогою над невірними; Господи, вислухай і помилуй.

Священик:Милістю і щедротами єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Відпуст 

Диякон: Премудрість.

Хор: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого апостола Андрея Первозванного, славних і добропобідних мучеників, преподобних і богоносних отців наших, святого рівноапостольного князя Володимира і святої княгині Ольги, святих землі української і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Хор: Амінь. 

«Стало доброю традицією щороку в день Святого рівноапостольного великого князя Володимира, пригадуючи подію Хрещення наших предків у водах Дніпра, проводити в наших храмах урочисті Богослужіння та Чин відновлення хресних обітниць», − написав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, у листі до греко-католицьких душпастирів з нагоди свята Святого рівноапостольного князя Володимира, Хрестителя Русі-України.

Під таким гаслом 20-21 липня відбулася ІІ тематична велопроща до Лаврова, яку провадив Самбірський Деканальний Катехитичний Осередок. Понад 30 учасників, а це діти, молодь та дорослі, згуртувались разом, щоб загартувати свій дух та тіло і прославити Господа у такий незвичний спосіб. Ця велопроща присвячена Року Святих Таїнств, тому її тематика якнайглибше висвітлює правдиву дійсність, що саме у Святих Таїнствах Господь є із нами: сьогодні –днесь. Цю дійсність Христос підтвердив Своїми словами перед Вознесінням: «Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт.28, 20) Христос продовжує навчати, зціляти, прощати, животворити в Церкві, і тому Церква – це таїнство Його присутності, місце зустрічі Бога і людини (Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», п.404). Святий Лев Великий, Папа Римський (V ст..), наголошує: «Усе, що Христос діяв упродовж свого земного життя, не перервалося, а перейшло до таїнств церковних».

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ

Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви
до вірних у час підготовки до парламентських виборів 2012 року

«Коли матимете віру, як зерно гірчиці то скажете оцій горі:
Перенесися звідси туди - і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого».
(Мт. 17, 20)

Дорогі в Христі!

Наближаємося до чергових парламентських виборів, проведення яких є характерною рисою демократичної системи. Можливість вибирати випливає із загальновизнаного основоположного факту свободи людської особи, котра, формуючи державну владу, не лише реалізує своє невід'ємне право, а й бере на себе громадянську відповідальність за цю владу. А обов'язком чинної влади є забезпечити умови для вільного волевиявлення суспільства. Бо ж у демократії воля народу - закон для влади, а в диктатурі навпаки: воля влади - це закон.

Бажаючи бути співтворцями саме справедливого, демократичного ладу в нашій Батьківщині, нам слід дуже відповідально і зважено підійти до участі у виборах, оскільки через них ми здійснюємо своє фундаментальне право, гарантоване не тільки Конституцією, а й самим Творцем, - обирати шлях власного життя розвитку рідної країни, як також покликані втілювати в суспільне життя християнські цінності. Не прийти на вибори - означає самоусунутися від відповідальності за долю власної країни, відмовитися від християнського свідчення в суспільному житті, віддаючи свою долю і долю своїх дітей та внуків у випадкові, а часом і злочинні руки. Прийшовши на вибори, ми передусім виконуємо свій громадянський обов'язок, реально особисто стаючи співучасниками творення свого майбутнього, а окрім цього - не даємо нагоди нечесним на руку особам вкрасти наш голос та прикрити нашою відсутністю різного роду маніпуляції чи фальсифікації.

Однак взяти участь у виборах - це тільки половина справи. Нам слід докласти всіх зусиль, щоб наш вибір був свідомим, зрілим, відповідальним, таким, що найкраще служитиме загальному благу українського народу і запевнятиме успішний розвиток нашої держави.

Прицьому значення виборів належить розглядати не тільки у політичній, суспільній, а насамперед у моральній площині. У час виборів пізнається моральна зрілість як кандидатів на різні державні посади, так самих виборців.

Так, вибори дають нагоду вшанувати народним визнанням тих, хто своїми професійними якостями та моральними чеснотами вартий такої довіри. Цим суспільство не лише довірливо вкладає свою долю в руки гідних людей, а й надає чеснотам обраної особи важливого для неї всенародного визнання.

Проте вибори є також смиренним визнанням перед Богом людьми того, що у своєму виборі суспільство часом помиляється. А тому настає час, коли воно мусить виправити помилку. Так від керма влади усувають тих, хто не виправдав народних очікувань або не зумів переконати людей у правильності своїх поглядів та власній праведності. Опинившись знову поза владою, ці люди отримують шанс переглянути й удосконалити свою позицію. З релігійної точки зору така щира глибока внутрішня переміна окреслюється словом «навернення» та проявляється назовні як видима зміна не просто сліз, а - реальних дій, які кожна людина може побачити і перевірити. Тому, роблячи свій вибір, ми повинні дивитися найперше на діла тих, хто претендує на нашу довіру і на наш голос. Не можна дати себе звабити різного роду передвиборчими обіцянками та гаслами, які хоч з об'єктивної точки зору можуть бути цілком оправданими і потрібними, в устах нечесних політиків стають засобом маніпуляції, підступу та введення в оману.

Вже апостол Яків, підкреслюючи небезпеку пустих слів та потребу виявлення ділами своєї віри, каже: «Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру» (Як. 2, 18). Подібно маємо зробити і ми чи то безпосередньо спілкуючись з кандидатами, чи аналізуючи їхні програми, запропонуймо їм відповісти на декілька простих, але суттєвих для кожної порядної людини запитань: що доброго ти вже зробив для свого народу? Які суспільно значимі ініціативи ти дотепер запропонував і реалізував? Якщо ти дотепер був депутатом, чи належно виконував свій обов'язок перед народом, тобто чи робив свій вибір не за помахом видимої чи невидимої «руки», але згідно із власним сумлінням? Чи ретельно відвідував засідання, чи голосував сам, особисто? Чи не обманював своїх виборців, змінюючи свою політичну позицію, таким чином спотворював їхнє волевиявлення зловживав їхньою довірою? Чи ти не був причетний до корупційних дій? Чи ти своїми тезами не пропагуєш ненависті, екстремізму, а навпаки - пропонуєш шляхи укріплення української державності та консолідованості нашого суспільства?

Окремо слід застерегти перед тими, хто намагається купити голоси виборців різного роду діями. Це може бути або прямий підкуп, або завуальована гід різні соціальні «доплати» заохота. Християнин у жодному разі не може продавати свого виборчого голосу, так само як не може купувати голосів виборців на користь якоїсь політичної сили, бо в такий спосіб стає прямим співучасником корупції та руйнує наше суспільство. Вже стало поганою традицію в житті нашої держави, що різні форми матеріальної допомоги чи підвищення соціальних виплат збігаються в часі з черговою передвиборчою кампанією. Так чиняться спроби підмінити реальні реформи зміни, яких дуже потребують різні сектори суспільного життя, їх імітацією. За цих обставин грошові виплати стають певного роду анестезією сумління виборців та принижують гідність без того приниженого та впокореного народу. Віддавати хоча б один голос таким особам чи політичним силам було б виявом великої легковажності та безвідповідальності перед лицем Бога, рідного народу і власного сумління.

Особливо застерігаємо від спокуси начебто швидкого та ефективного покращення суспільно-політичних обставин життя країни шляхом насилля, ненависті чи проявів екстремізму під виглядом будь-яких гасел. У підготовчий період та в час проведення виборів мир спокій, стриманість мудра розважливість є тими необхідними умовами, за яких можливе справді вільне волевиявлення громадян. Спроби будь-якого тиску на виборця, прояви ненависті до того, хто думає інакше ніж я, є неприпустимими як для християнина, так і для кожного зрілого громадянина й влади демократичної країни.

Благословенним є те суспільство, в якому зміна очищення органів влади відбувається плавно й безперешкодно. Тоді кожен лідер має можливість переконати інших у своїй здатності провадити людей та реалізувати свою програму. Суспільство ж може або сміливо довіритися тим чи іншим парламентаріям, або законно усунути їх від влади.

І навпаки, великі нещастя насуваються на країну, коли цей важливий демократичний механізм спроби підмінити реальні реформи зміни, яких дуже потребують різні сектори суспільного життя, їх імітацією. За цих обставин грошові виплати стають певного роду анестезією сумління виборців та принижують гідність без того приниженого та впокореного народу. Віддавати хоча б один голос таким особам чи політичним силам було б виявом великої легковажності та безвідповідальності перед лицем Бога, рідного народу і власного сумління.

По-перше, зло настає тоді, коли чинна адміністрація відмовляється в демократичний спосіб передати владу іншим, натомість вдається під час виборчого процесу до різноманітних фальсифікацій, створення перешкод, а навіть до прямого насильства та обману, які унеможливлюють фактичне волевиявлення народу. Керівники, які бачать у цьому свою силу, насправді виявляють цим свою слабкість і вразливість.

Хай не буде так в Україні на цьогорічних виборах! Зупинити маховик розкручування фальсифікацій ніколи не пізно. Відновити справедливість передвиборчих змагань і забезпечити цивілізовані умови виборчого процесу можна і треба. Кожен керівник, який зрікається цього обов'язку, стягає на себе кару Неба і зневагу народу.

По-друге, великим лихом для країни є зневіра народу у своїй спроможності змінити ситуацію на краще впадання в гріховну апатію. Це рівнозначно тому, якби селянин відмовився навесні засівати землю, побоюючись, що град поб'є його врожай.

Віра робить нас усесильними - зневіра перетворює на іграшку зловорожих стихій. Віра дала змогу апостолу Петрові подолати навіть силу гравітації й піти по воді. Але тільки-но він втратив цю віру, то почав тонути, за що й почув від Спасителя докірливе: «Маловіре, чого засумнівався?» (Мт. 14, 31)

З цими думками поручаємо Богові всіх, хто в той чи інший спосіб буде причетний до майбутніх виборів: владу закликаємо запевнити чесне, рівноправне і справедливе передвиборче змагання; учасників перегонів - пропонувати не порожні гасла, а реальну програму оздоровлення суспільства та реформування різних секторів суспільно-політичного життя, як рівно ж - висувати людей справді гідних довіри, професійних, морально чесних сумлінних; усіх громадян - проявити зрілість, виваженість відповідальність в аналізі програм кандидатів та в здійсненні свого вибору.

Запрошуємо священнослужителів, чернецтво та всіх мирян нашої Церкви до ревної молитви за наш народ за Україну, за проведення чесних справді демократичних парламентських виборів, прохаючи словами великого Митрополита Андрея: «Просимо Тебе, Царю Небесний, Духу правди, любови справедливости, до Тебе підіймається наша молитва!

Зігрій і просвіти наш уми й серця, показуй нам правильну дорогу в нашій праці для добра свого народу, благослови наш труд і подай нам братню єдність у всіх наших зусиллях для щастя нашої вітчизни й народу та для нового розквіту Христової Церкви в Україні. Амінь».

Благословення Господнє на вас!

Від імені Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви

+ СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, 24 липня 2012 року Божого, у день Переставлення блаженної Ольги

Отцям-душпастирям доручаємо зачитати вірним це Звернення після кожної Божественної Літургії в неділю, 29 липня, а впродовж усієї виборчої кампанії після кожної Літургії щодня молитися три рази «Отче наш» і «Богородице Діво» за Боже благословення для нашого народу і успішне проведення парламентських виборів. Ці молитви можна поєднати з вищезгаданою молитвою Митрополита Андрея (Шептицького).

22 липня преосвященний владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у Катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Під час богослужіння єпископ рукопоклав у дияконський сан піддиякона Юрія Фока, випускника Дрогобицької духовної семінарії.

Автор світлин - Петро ОРИЩИЧ

Автор світлин - Олег БІСИК

15 липня у Дрогобичі на Полі Скорботи відбулася спільна молитва місцевої громади за невинно закатованих жертв більшовицької влади.