Щороку гості та вірні з терен Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ вітають владику Юліяна (Вороновського) та владику Ярослава (Приріза) з Христовим Різдвом. 6 січня на Святу Вечерю до колишнього приміщення Єпархіального управління у м. Трускавці прибули вчителі та школярі з м. Дніпропетровська. Кожного року вчителі привозять своїх питомців на терени Західної України, щоб ознайомити їх глибинни різдвяними традиціями Галичини. Після Святої Вечері учні отримали благословення від архиєреїв та мали змогу з ними поспілкуватись.

Після оформлення соціального страхування на кожного громадянина заводиться персональна картка.  В єдиному державному автоматизованому банку відомостей на кожну застраховану особу відкривається персональна облікова карта, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, що вказується як номер свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пенсійні системи удосконалюються практично у всьому світі, і, впершу чергу, у країнах із високорозвиненими суспільними відносинами. Це зумовлено, насамперед, тенденціями старіння населення.

Зазвичай, коли ти молодий, вчишся чи працюєш, то питання пенсій видається не дуже актуальним. Проте, з наближенням пенсійного віку все частіше приходиться задумуватись: «А як же я буду жити, коли перестану працювати. Що дасть мені держава?».

Покращення рівня життя, добробуту, забезпечення у випадку інвалідності чи хвороби, а насамперед у старості були, є і будуть важливими для кожної людини.

В Середньовіччі соціальним забезпеченням немічних, хворих і старих людей займались члени сім’ї, а також установа, до якої належала особа (церква, цех, селянська громада, чернечий орден тощо). З бурхливим розвитком промисловості у другій половині ХІХ ст. соціальним забезпеченням поступово починає займатися держава. Вона впроваджує соціальне законодавство, що починає регулювати економічні відносини між роботодавцями та працівниками, вимагає соціальної охорони робітників і службовців на випадок хвороби, інвалідності, старості тощо.

З 1 січня 2004 року почав діяти «Закон про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення», який передбачає три його рівні. Перший — солідарний, другий — обов'язковий накопичувальний і третій — добровільний накопичувальний. Особливу увагу приділяється власне другому та третьому рівням, які мають забезпечити основний дохід на пенсії. Другий рівень пенсійного забезпечення мав увійти в дію з 1 січня 2006 року, але з вагомих причин ще не працює, тому подбати про своє майбутнє можна завдяки недержавним пенсійним фондам.

1 вересня 2008 року в Україні розпочав роботу відкритий Недержавний пенсійний фонд "Покрова", засновником якого є Українська Греко-Католицька Церква в особі Блаженнійшого Любомира Гузара. На даний час в УГКЦ налічується 2217 священиків. Основна проблема в їх матеріальному забезпеченні — це одержання ними мінімальної заробітної платні (або відсутність заробітної платні взагалі), і, відповідно, при настанні пенсійного віку, одержання мінімальної соціальної пенсії. Подібна ситуація і в багатьох мирян.

Статут Відкритого недержавного пенсійного фонду "ПОКРОВА" рішенням засновника було затверджено 10 листопада 2007 року. 28 липня 2008 року НПФ "Покрова" було зареєстровано Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансову установу. З 1 вересня, після підписання необхідних договорів з адміністратором пенсійних фондів TOB «ВСЕАПФ», компанією з управління активами TOB КУА «Всесвіт» та банком-зберігачем ВАТ «Ощадбанк», НПФ "Покрова" розпочав офіційну діяльність.

Поява на ринку пенсійного забезпечення фонду, заснованого Українською Греко-Католицькою Церквою, породила чи не найбільше запитань у головах пересічних громадян: адже люди, які бажають відкладати гроші на старість окремо від Державного Пенсійного фонду, постали перед складним вибором: кому можна довірити свої заощадження? Про це наша розмова із отцем Василем Копичином, головою ради фонду «Покрова».