Завантажити інтерв'ю mp3 (розмір 4.43 MB)

Недержавний пенсійний фонд «Покрова» нещодавно відсвяткував свою першу річницю. Засновником цього фонду є Українська Греко-Католицька Церква. У цьому певна унікальність фонду, адже на теренах колишнього Радянського союзу немає недержавних пенсійних фондів, засновниками яких виступили б церковні структури. Якщо взяти інші країни, то в Індії, наприклад, такі фонди має кожна єпархія. «Ми покликали до життя наш пенсійний фонд «Покрова», дбаючи виключно про соціальний захист наших вірних», — наголосив Блаженніший Любомир. Обслуговують фонд «Покрова» три фінансові установи: Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів, компанія з управління активами «Всесвіт» та банк-зберігач — державний Ощадний банк України. Фонд «Покрова» стартував у кризовому році, проте його показники динамічно зростають. Серед 109 недержавних пенсійних фондів, зареєстрованих в Україні, Покрова за рейтингом на 12-му місці. Розповідає голова Ради НПФ «Покрова» о. Василь Копичин.

У жовтні 2007 року відбулася зустріч представників Української Греко-Католицької Церкви, провідних діячів Українського суспільства з Головою Патріаршої курії УГКЦ Блаженнішим Любомиром (Гузаром), Верховним Архиєпископом Києво-Галицьким.

Результатом цієї зустрічі стало рішення Засновника, «Керівного центру «Патріярша курія» УГКЦ про створення недержавного пенсійного фонду «Покрова». Відкритий недержавний пенсійний фонд «Покрова» зареєстровано 7 квітня 2008 року. Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи: серія ПФ № 110 від 28 липня 2008 року.

Схема управління НПФ «Покрова»

Рада НПФ «Покрова»:

• Голова Ради НПФ «Покрова» отець Василь Копичин;
• Секретар Ради – протоієрей Олекса Петрів;

Члени Ради:

• Кандидат технічних наук, директор ТОВ «Евпраксія» Олег Золотухін;
• Кандидат економічних наук, політичний діяч, голова секретаріату партії «Народний рух України за єдність» Богдан Бойко;
• Банкір, голова правління «Укргазпромбанку» Ігор Грицак.

До моменту обрання всі потенційні члени Ради НПФ «Покрова» успішно пройшли навчання в Українському інституті розвитку фондового ринку та склали іспити на право обіймати посади членів ради недержавного пенсійного фонду.

Всі потенційні члени Ради НПФ «Покрова» отримали кваліфікаційні свідоцтва для осіб, які претендують на обіймання посади члена ради недержавного пенсійного фонду.

Головні пріоритети діяльності фонду «Покрова»:

• Забезпечення надійного довгострокового збереження пенсійних накопичень.
• Підтримка оптимального співвідношення між зобов'язаннями фонду і ліквідністю активів.
• Розвиток інвестиційної стратегії фонду з максимально можливим урахуванням інтересів вкладників фонду.
• Безумовне гарантування прав і законних інтересів учасників фонду з моменту укладення пенсійного контракту.

Фінансові установи, що обслуговують фонд «Покрова»:

Для забезпечення якості роботи НПФ «Покрова» залучив для обслуговування тільки професійні компанії з адміністрування і управління пенсійними активами, що спеціалізуються на одному виключному виді діяльності.

Адміністратором НПФ «Покрова» виступає Товариство з обмеженою відповідальнісю «Всеукраїнський адміністратор пенсійний фондів», професійний адміністратор з виключним видом діяльності – адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Компанією з управління активами – Товариство з обмеженою відповідальнісю «Компанія з управління активами «Всесвіт», професійна КУА з виключним видом діяльності – управління активами недержавних пенсійних фондів.

Банком-зберігачем - ВАТ «Державний ощадний банк України».

На окраїні Перемишльської Землі, в одному з найстаріших поселень Пацлав-Кальварія, згідно з літописом, уже в 1311 р. за часів володіння короля Юрія існувала дерев’яна церква, посвячена св. Симеону Стовпнику. Згодом у цій церкві з'явилася ікона, яку, згідно підпису на ній, написав "чернець Лаврентій року Божого 1409". До Матері Божої, явленої в цій іконі люди приносили свої потреби, болі, прохання і молитви. Відколи діються чуда при тій іконі, не знати, але те певне, що Мати Божа помагає тим, хто молиться перед тою іконою в церкві.

Село Грушів складається з двох частин: власне Грушова і Грушова Красного. Про церкву в с. Грушеві відомо з 1515 р. В 1660 р. була збудована дерев'яна церква св. Параскеви, яка проіснувала до 1880 р., коли поставили нову, також дерев'яну, яка у 1886 р. згоріла. У 1899 р. завершене будівництво мурованої, хрестової в плані одноверхої церкви з банею.

Інший храм Собору Пр. Богородиці. розташована в горішній частині села. Попередня дерев'яна церква походила з 1671р. По першій світовій війні у 1923 р. на її місці зведено нову, дерев’яну хрещату в плані одноверху святиню, увінчану на середхресті восьмериком з зало¬мом, вкритим грушастою банею (майстер Василь Турчиняк з Делятина). По другій світовій війні стояла зачиненою.

На основі народного переказу, Самбірську ікону Пречистої Діви Марії намалював на дошці з кипарисового дерева св. євангелист Лука. Цей образ мали принести зі Сходу два грецькі купці. В подорожі через Самбір вони заночували в хаті паламаря біля самбірської церкви, образ поклали до скрині, під вікном. Один із купців поклався спати на землю, а коли відчинили скриню, образ яснів мов зоря. Грецькі купці з боязні залишили цей образ паламареві, а самі поїхали далі. Від того часу цей образ був уже у паламаря.

…Ішов 1612 рік, татари нападали на українські землі, палили міста і села, грабували, захоплювали ясир. Така ж доля спіткала і село Залізницю (Железницю), яке знаходиться біля Корця в сучасній Рівненщині. Загарбники пограбували, сплюндрували місцеву православну церкву, а потім спалили разом зі всім селом. Повернувшись з поля, селяни застали тільки згарище. У розпачі вони підійшли до церкви. Яким же було їхнє здивування, коли вони побачили на попелищі дивом уцілілий образ Матері Божої. Рудківський дідич Георій (Єжи) Чурилло забрав ікону і відвіз її в Рудки. У костельній хроніці зберігся запис, що «татари спалили село і церкву, а вцілілу ікону привіз до Рудок їх дідич Георгій Порай Чурилло у 1612 році». Як розповідає легенда, коні під час перевезення ікони зупинилися перед костелом у Рудках і не хотіли зрушити з місця навіть під ударами батога. Це було визнано за волю самої Матері Божої, ікону помістили в головному вівтарі рудківського костелу.

7 січня у день Христового Різдва опівночі великим повечір’ям розпочались різдвяні богослужіння у катедральному храмі Пресвятої Трійці в м. Дрогобичі. Святкове богослужіння у співслужінні місцевих священнослужителів та в присутності великої кількості вірних відслужив преосвященний Юліян (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. 

З 1 січня 2011 року Божого вступив в дію декрет правлячого архиєрея владики Юліяна (Вороновського) про затвердження та проголошення герба Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Над виготовленням єпархіального герба трудився геральдист Андрій Гречило. Під час розробки герба були враховані численні пропозиції архиєреїв, пресвітерів та богословів єпархії.