Administrator
XV Пленарна сесія Папської Академії Соціальних Наук
Від 1 до 5 травня у Ватикані тривала XV Пленарна сесія Папської Академії Соціальних Наук, тема якої була: «Соціальна Доктрина Церкви та Права Людини». Метою праць академії було підкреслити специфічність підходу до теми людських прав з боку соціальної доктрини Церкви, яка сама ґрунтується на гідності людської особи, включеної у стосунки з іншими особами та загальними благами.
Під час пленарної сесії розглянуто вплив католицького вчення та християнської антропології на формулювання прав людини, проаналізовано їх історичний розвиток, окремо зупиняючись над особливо важливими, як право на життя і на заснування сім’ї, свобода совісті і релігійна свобода, право на харчування. Іншою темою була відповідальність держав та приватних діячів щодо захисту прав людини у глобалізованому суспільстві та загальність і взаємозалежність самих прав. Окреме засідання було присвячено моніторингові за дотриманням прав людини та розглянуто діяльність різних міжнародних структур, покликаних слідкувати за цим.
Джерело: Радіо Ватикан
Рим: ХІ Європейський конгрес про катехизу
Від 4 до 7 травня 2009 р. у Римі триває ХІ Європейський конгрес про катехизу, організований Радою Єпископських Конференцій Європи. До Вічного Міста з’їхалось 65 делегатів, переважно керівників національних катехитичних комісій, що представляють 27 єпископатів,. Темою зустрічі є «Християнська спільнота і перша євангелізація». Кожен із чотирьох днів засідань присвячений окремому підходові до цього завдання. Першого дня розглядався богословський напрямок першої євангелізації, а доповідачем був кардинал Вальтер Каспер, Президент Папської Ради сприяння єдності християн. Другий день присвячений підходові до першої євангелізації з точки зору культури сучасного світу і християнського бачення людини. Буде розглядатись також і церковний підхід , а конкретно – місійне завдання Церкви.
Джерело: Радіо Ватикан
Страсбурґ: Круглий стіл на тему навчання релігії на європейському континенті
У штаб-квартирі Ради Європи у Страсбурзі, з інціативи Ради Єпископських Конференцій Європи, 4 травня 2009 р. проведено зустріч на тему навчання релігії на європейському континенті. Розглядалась наступна тема: «Свобода навчати. Релігійна свобода в сучасній Європі». Метою зустрічі була презентація трирічних досліджень про навчання релігії в усіх країнах континенту. Вони включають різні моделі навчання, від релігієзнавства до катехизи. З досліджень випливає позитивний вплив релігії на зміцнення європейської самобутності та консолідації Старого Континенту.
Джерело: Радіо Ватикан
Представники УГКЦ взяли участь у конференції-дискусії присвяченій 500-річниці з дня народження Кальвіна
Доповідач пастир Патрік Еврар (Evrard), зокрема, зупинився на особі Жана Кальвіна, наголосивши на його особливостях у порівнянні з іншими великими реформаторами різних епох. Піддано аналізу актуальність вчення Кальвіна в умовах сучасності серед різних релігійних спільнот. Присутні мали можливість відвідати експозицію, присвячену Кальвіну, й організовану EPUB.
На запрошення Голови католицької екуменічної Комісії єпископа Ж.Де Кезеля, у конференції-дискусії взяв участь парох душпастирства УГКЦ м.Брюсселя, член бельгійської єпископської Комісії «Pro Migrantibus» єрм.Олег Зимак,ЧНІ.
Пастирський візит Апостольського візитатора до українських вірних м.Генуї
Голова церковного братства запросив владику до Світлиці, де старша сестриця п.Оля розпочала представлення громади. Вона розповіла про початки заснування і поступовий перехід до теперішнього стану громади у духовному та громадському житті української еміграції. Світлини показані на широкому екрані, були яскравим підтвердженням її слів. Особливо цікавим було знайомство із новим єпископом, із його історією життя та його планами щодо пасторального життя парафії. Не бракувало і запитань, на які візитатор давав відповіді.
О 12-30 розпочалася урочиста Архиєрейська Літургія, яка була випереджена зустріччю двох єпископів. Луіджі Палетті, Єпископ-помічник завітав і передав вітання від Кардинала Генуї Анжело Баняско. Єпископ-помічник з особливою увагою ставиться до української громади, відзначаючи її рівень духовності у східній традиції та активність в ініціативах італійської місцевої церкви.
Архиєрейська Служба була великим торжеством для громади. На ній пролунала проповідь і завершилась особистим Архиєрейським благословенням для кожного вірного. Спільна знимка.
Владика подякував італійському пароху Дон Карлу Алуіджі за гостинність, яку виявляє для українських вірних, продовжуючи справу започатковану попереднім парохом Дон Карло Ромайроне. Також було відзначено капелана о. Віталія Тарасенка за його душпастирську опіку над вірними східної традиції.
27 квітня відбулась офіційна зустріч із Кардиналом Анжжело Бан’яско у єпископських палатах кардинала, де єпископ зустрівся із кардиналом не тільки як із Архиєпископом Генуї, але також к із головою Конференції єпископів в Італії. При цій нагоді Апостольський візитатор познайомився із працівниками куріального управління.
Останнім виявом гостинності від громади був обід у “Світлиці” церкви св.Степана у дружній компанії з італійськими священиками та відвідини місця проживання капелана. Після цього владика вилетів до Риму.
Це вже вдруге відбувається зустріч наших вірних із Апостольським візитатором. Вперше громада зустрілась із єпископом Глібом Лончиною у 2004 році.
У Відні відбулась поминальна Літургія за жертвами Голомодору
7 березня владика Ярослав (Приріз) взяв участь у поминальній Літургії за жертвами Голодомору 1932-33рр. в Україні, що відбулась у головному соборі Відня - соборі Святого Стефана (Штефансдомі). Такий масштабний захід з нагоди вшанування пам’яті жертв Голодомору, який був організований за сприяння Архієпископа Віденського Кардинала Крістофа Шьонборна, відбувся в Австрії вперше. У ньому взяли участь члени української громади Відня, Зальцбурга, Гамбурга, Мюнхена, Лінца, Угорщини, співробітники іноземних дипломатичних місій, акредитованих в Австрії, представники ЗМІ та громадськості Австрії, мешканці Відня та гості австрійської столиці – загалом понад 600 осіб.Поминальну службу за жертвами Голодомору відслужили спільно Апостольський Екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії владика Михаїл (ГРИНЧИШИН), Куріяльний єпископ владика Гліб (ЛОНЧИНА), Єпископ – помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії владика Ярослав (ПРИРІЗ), ректор Українського католицького університету отець Борис Ґудзяк, Генеральний вікарій українських греко-католиків в Австрії отець Олександр Остгайм-Дзерович, парох центральної парафії св. Варвари у Відні отець Тарас Шагала, душпастир українських греко-католиків у Зальцбурзі отець Николай Горникевич, директор Інституту історії Церкви Олег Tурій, душпастир українських греко-католиків у Лінці отець Юрій Коласа, отець Олег Ковтун та австрійські священнослужителі.
Із вступним словом на початку служби до віруючих звернувся Генеральний вікарій українських греко-католиків в Австрії отець Олександр Остгайм-Дзерович і розповів про ті лихоліття, які чинили в Україні прибічники тоталітарного режиму Сталіна. «У 1932-33 роках в Україні – годувальниці Європи – через насильницьку колективізацію і відбирання у селян зерна та інших продуктів було винищено близько 8 мільйонів людей», - наголосив він.
«55,5 тисяч смертей на день, 2300 – на годину, майже 40 – щохвилини – такою була реальність тих часів. Ще й досі багато свідків Голодомору побоюються давати свідчення або роблять це анонімно. Вони знають правду, але жах перед нелюдським Голодомором примушує їх боятися – навіть через три чверті століття», - процитував отець Франц Шлєгель звернення керівників християнських Церков України з приводу вшанування жертв Голодомору 1932-33 років.
Посол України в Австрії Євген Чорнобривко подякував усім, хто в цей день прийшов до храму і долучився до молитви за померлих від Голодомору в Україні і наголосив що Україна продовжуватиме докладати зусиль для визнання Голодомору геноцидом українського народу.
«Така міжнародна підтримка підсилює нашу впевненість у тому, що буде відновлена історична справедливість і надихає нас добиватись її здійснення у повній мірі», - підкреслив Посол.
Наприкінці поминальної літургії українські та австрійські священнослужителі спільно зачитали молитву Любомира Гузара за жертв Голодомору.
Гостям заходу були презентовані німецькомовні брошури «Голодомор – геноцид українців на початку 1930-х років», журнал «Австрійсько-український огляд», присвячений 75-м роковинам Голодомору, а також тематична фотовиставка.
Після понтифікальної служби, у Посольстві відбувся протокольний захід для єпископів, які відслужили цю літургію.
Міжнародна конференція у Гамінгу
4-6 березня владика Ярослав (Приріз) взяв участь у конференції, присвяченій місії Східних Католицьких Церков в житті Вселенської Церкви, яка відбулась у м. Гамінг. Під час конференції владика виступив з доповіддю на тему "Місія Східної Католицької Церкви в житті Вселенської Церкви і в модерному світі". На початку доповіді архиєрей зауважив, що досить часто, кажучи "Християнський Схід", ми забуваємо про розмаїття Східних Церков, яких на сьогоднішній час у католицькому світі налічується 21. Кожна з них має свою богословську, літургійну та канонічну спадщину. Розкриваючи основну тему своєї доповіді, владика Ярослав зауважив: "Сьогодні для багатьох з нас головним завданням є усвідомити себе не просто обрядом Католицької Церкви, а повноцінною Церквою, що належить до Церков католицького сопричастя; це я й вважаю головною місією кожної Східної Католицької Церкви". Зважаючи на те, що Східні Церкви розсіяні по всьому світі, вони мають ще одне особливе завдання: доносити сучасному християнину Христове Євангеліє за допомогою власної церковної традиції. Як приклад, владика Ярослав навів східну містично-аскетичну традицію, яка б могла стати чудовою альтернативою для західного християнина, що шукає глибшого духовного життяЯк повідомив офіційний сайт Міжнародного Теологічного Інституту, організаторами конференції виступили: Міжнародний Теологічний Інститут в Гамінгу (Австрія), Інститут Історії Східного Християнства, Католицький Теологічний факультет Віденського університету, Український Католицький Університет (Львів).
Програма конференції базувалася на спільній молитві, на жвавому обговоренні та аналізі історії і сучасності Греко-Католицьких Церков. Участь у дискусіях взяли єрархи, які представили церковний досвід християн, що витримали переслідування задля збереження місії та ідентичності Греко-Католицької Церкви у комуністичні часи.
Учасники симпозіуму обговорили той внесок, який Східні Католицькі Церкви Центральної та Східної Європи покликані зробити у християнське суспільство та світову спільноту в цілому.
Доповідачі у промовах поєднували історичні і богословські методології та аналізували культурні, етнічні і національні чинники в минулому досвіді та майбутній місії греко-католиків.
Як йдеться у повідомлення про перебіг конференції, не дивлячись на трагічну історію двадцятого століття тоталітарних репресій і століть дискримінаційного статусу Церков, греко-католицькі єрархи, духовенство, науковці з Австрії, Білорусі, Болгарії, Хорватії, Угорщини, Румунії, Росії, Словаччини, України, США ще раз підтвердили, що їх східна ідентичність і католицьке віросповідання представляють багатий духовний скарб, який полягає в унікальності релігійного досвіду.
Учасники конференції констатували, що конфесійне розділення між “ортодоксальний” і “католицький” є застарілим підходом. Вони підняли тему шляхів об’єднання християн у розділеному християнському світі.
Невідкладне і цілюще покликання греко-католиків – об'єднати і синтезувати патристичну, літургічну, канонічну, культурну і містичну традицію християнського сходу з живим свідченням для католицтва і універсальності Євангелія Ісуса Христа. В цьому відношенні, на думку учасників конференції, східні католики мають багато чого запропонувати їх латинським братам і сестрам.
Учасники конференції від Римо-Католицької Церкви, зокрема кардинал Христофор Шонборн неодноразово висловив надію західних християн, що греко-католики, так як і православні, можуть допомогти людям на Заході краще впізнати літургійну красу та святість у все більш секуляризованому світі.
За останні десятиліття в екуменічному діалозі східні католики часто вважалися «проблемою». Учасники конференції прийшли до висновку, що настав час покінчити з трактуванням греко-католиків як перешкоди до екуменічного діалогу. Було акцентовано на тому, що воля Божа була такою, щоб Греко-Католицька Церква відродилася і набрала сили. Саме це, на думку учасників конференції, є свідченням того, що обговорення питання єдності є неможливим без участі греко-католиків, таврованих як “уніати”, без цього не вироблятимуться жодні нові відповіді на питання східно-західного примирення.
Спеціальним листом до учасників конференції звернувся Патріарх Любомир (Гузар). У ньому Глава УГКЦ наводить цитати Папи Бенедикта XVI, в яких підкреслюється, що Греко-Католицькі Церкви покликані бути відданими Східній традиції, щоб свідчити це в католицькому віросповіданні, та одночасно бути прикладом для православних християн того, що означає перебувати у сопричасті з Католицькими Церквами. Це віросповідання привело до взаємного збагачення Східної і Західної традицій.
Сьогодні, як було відзначено на конференції, найвища влада в Католицькій Церкві активно заохочує оновлення справжньої східної християнської ідентичності.
В той же час, про достовірність греко-католицького релігійного досвіду і практики свідчать нові мученики двадцятого століття. Греко-католицькі єпископи, духовенство, ченці і мирянин здолали найбільші моральні виклики двадцятого століття – придушення даної Богом свободи і людської гідності ідеологічним тоталітаризмом.
Як наголошувалося на конференції, греко-католики зуміли з гідністю пережити режим гноблення та проявили справжню стійкість, отримавши великий досвід мучеництва та виживання в умовах переслідування. Ця духовна дисципліна Церкви-Мучениці, на думку учасників конференції, може для християн стати показником того, як провадити життя в секуляризованій пост-християнській Європі, опинившись перед викликами грубого матеріалізму, заперечення дару людського життя, зневаги особистості та втрати родинних цінностей.
Греко-католицькі єпископи на конференції представили пасторські турботи і пріоритети їх Церков. Ці доповіді проілюстрували специфіку кожного церковного досвіду, продемонструвавши, що Греко-Католицькі Церкви Центральної і Східної Європи мають багато спільних проблем і намагаються знайти у співпраці з Вселенською Церквою спільне їх вирішення.
На конференції були подані конкретні пропозиції, які ухвалили усі члени симпозіуму: 1.) Звернення до Папи Бенедикта щодо присвячення одного з Папських Синодів темі східних Католицьких Церков; 2.) продовжувати щорічну практику проведення подібних конференцій.
Питання сім'ї і одруженого духовенства в Греко-Католицькій Церкві розглядалися як можлива тема для майбутньої конференції. Учасники симпозіуму досягли згоди, що греко-католики не повинні спочивати на духовних лаврах їх мучеників. Настав час греко-католикам закотити рукави і стати яскравим свідченням християнства та єдності у 21 столітті.
Душпастирство Брюсселя УГКЦ вітало в українській церкві нового Надзвичайного і Повноважного Посла України
Божественну Літургію служили: єрм. Олег Зимак,ЧНІ, парох Брюсселя УГКЦ, о. Орест Фредина, протосинкел Львівської архиєпархії, о. доктор Рішард Гайдук, ЧНІ, та єрм. Андрій Олійник,ЧНІ.
У промові о. Олег Зимак, зокрема, наголосив на важливості знання нашої більш як тисячолітньої християнської ідентичності; глибокого розуміння того, що саме християнські цінності допоможуть зцементувати фундамент взаємної довіри у розбудові нашого спільного українського дому.
Після богослужіння парох привітав Посла і вручив пам’ятний подарунок: Збірник архівних документів спроб ліквідації УГКЦ комуністичним режимом; фільм «Редемптористи» (на французькій мові, зроблений під керівництвом єрм. Івана Левицького, ЧНІ) та конверт з реліквіями блаженного священомученика Миколая Чарнецького.
Посол Є. Бершеда у своєму слові зокрема, наголосив на особливій ролі, яку відіграє Церква в українському суспільстві; запевнив про максимальні зусилля, які робить і надалі робитиме Посольство України, його Консульський відділ для опіки й допомоги для українських громадян. Посол висловив вдячність за такий родинний прийом на парафії, зазначивши, що він одразу немов би відчув себе в Україні. Він подарував пам’ятну книгу-альбом "Храми України".
Після спільного виконання церковного гімну "Боже, Великий, Єдиний" - всі були запрошені до братнього фуршету, у часі якого продовжилось спілкування парафіян та гостей душпастирства.
Джерело: сайт УГКЦ
Ватикан: туризм має бути етичним та "зеленим"!
Туризм має бути "етичним, зеленим та відповідати якісним вимогам у всіх своїх галузях", констатує Папська рада душпастирства мігрантів та подорожуючих. "Зміни клімату становлять предмет великої турботи в глобальному вимірі. Вони є проблемою, яка стосується всіх нас, оскільки ми живемо в спільному домі, яким є для нас Земля".
В дійсності всі люди є певним чином відповідальними за зміни клімату, і всі разом страждають від їх наслідків, говориться в повідомленні Папської інформаційної агенції Fides, яке містить звернення Ради душпастирства мігрантів та подорожуючих до учасників міжнародної конференції на тему: "Туризм як екологічний виклик", що проходила в Мілані з 19 по 22 лютого 2009 року.
Міжнародний туризм "робить внесок для змін клімату і сам стає жертвою наслідків цих змін. На основі викидів шкідливих вихлопних газів транспорту, неконтрольованого асфальтування природніх територій і марнотратства природніх ресурсів, туризм має вагомі негативні наслідки", говориться у зверненні, підписаному президентом Ради кардиналом Раффаеле Мартіно. Попри те туризм сам стає жертвою наслідків змін клімату, оскільки він – так само як і сільське господарство залежить від метеорологічних та кліматичних умов.
Не можна також забути, що "індустрія міжнародного туризму приносить багато переваг для народного господарства різних країн, створення нових робочих місць, розвиток інфраструктури, сприяє розвитку культури та захисту природніх територій. Таким чином він є важливою силою для подолання бідності і покращення життєвих умов окремих людей та цілих держав".
Для того, щоб міжнародний туризм міг стати правдивою урухомлюючою силою росту економіки, він має відповідати критеріям захисту довкілля, які містяться в Компендіумі соціальної доктрини Церкви: "Результати політики міжнародного туризму і окремих туристичних проектів можуть бути успішними, якщо вони плануються в контексті взамозв’язку соціальної, екологічної та економічної візій. Вони стануть постійним джерелом збагачення, якщо будуть розвиватися згідно концепції сталого міжнародного туризму … Для багатьох країн з обмеженими природніми ресурсами туризм є важливим джерелом прибутків і таким чином вагомою можливістю росту економіки, якщо тільки в його основу закладені стратегії сталого розвитку, відповідальності і солідарності… Ці можливі переваги можуть «захитатися» перед обличчям сучасної екологічної кризи, і це стосується насамперед найбідніших країн, які найбільш страждають від її наслідків, хоча не є основними винуватцями шкідливих викидів у атмосферу".
У зверненні вказується також на вплив змін клімату на релігійний досвід: "Туризм, що сприяє контакту людини з природою, може стати нагодою для того, щоб пізнати багатство створіння, в якому об’являється безмежна доброта та милосердя його Творця … Все ж сьогодні природа, змінена втручанням людини, не завжди відзеркалює образ Творця. Надто часто руйнівна рука людини діє у протиріччі до вказівного пальця Творця, що зображений в Сикстинській капелі. Людське втручання є причиною змін клімату, чиї наслідки стають насамперед очевидними в зростанні рівня моря, відступі берегової лінії, частіших та сильніших проливних дощах, довших та більш інтенсивних періодах посухи, поступовому поширенні пустині, зменшенні біологічної різноманітності та таянні полярних льодовиків ... Сад став пустинею".
На основі такого розвитку подій необхідно прийняти захисні заходи і впровадити "правильну екологічну концепцію", що трактує створіння "як дар Божий для всіх, як спільну спадщину людства". Створіння є "даром, який ми отримали, але який ми маємо також передати майбутнім поколінням". Тому розвиток у галузі міжнародного туризму, а також інших сферах мусить "зважати на власні межі. Він має стояти в службі створіння, а не навпаки".
Визначаюче значення для туризму має, згідно Папської ради душпастирства мігрантів та подорожуючих "відкриття духовного виміру стосунку до створіння і трактування його не тільки як предмет для експлуатації, але ангажування для здійснення того, що сьогодні називають "інтелегентним туризмом", тобто етичним, "зеленим" та якісно вимогливим".
Джерело: сайт УГКЦ
Папа Венедикт привітав патріарха Кирила
