У номері 9 (168) часопису «З любов’ю у світ» за 2014 рік у статті «Празники листопада» написано наступне: «Святий Яків був сином святого Йосипа, обручника Пречистої Марії». Як це розуміти?
Різдво у 2015 році пригадує нам колядку «Сумний Святий Вечір в сорок сьомім році…» Як в ті часи, так і сьогодні смуток на кожнім кроці. Не в одній хаті «…сіли до Вечері мати з діточками, замість мали вечеряти - облилися сльозами». Скількох людей у цьому році буде бракувати за Святвечірнім столом?
Новітній час виносить на поверхню буття глибокі питання, на які прагне отримати відповідь людина, що мислить. Але вона працює, невтомно, швидко, заробляючи на життя. Однак у вільну хвилину глибинні сигнали далі спонукають її торкнутись насущних питань. І вона знову входить у пошук власної духовної ідентифікації та має на меті здійснити паломництво. Вона вибирає шлях, паломницький центр та вирушає у сакральний світ християнства, щоб стати ближче до Бога та пізнати себе.
Про особливості Патріаршого паломницького центру Української Греко-Католицької церкви («ППЦ УГКЦ»), його вектори руху та професійні тонкощі у сьогоднішньому інтерв’ю говоримо з генеральним директором ППЦ УГКЦ священиком Любомиром Яворським.
Для когось Різдво як Пасха, День народження чи Незалежності - нічого особливого, тільки більше канікул. Для декого воно є звичним святом як і всі інші свята, а найцікавішими є речі, які стаються у часі Різдва. Натомість для багатьох це цілий клубок радості, миру та неймовірних пережиттів.
Назва цієї статті походить від слів української колядки, де під світлом розуміється Ісус Христос. Відомо, що у Євангелії Спаситель називав себе Світло світу і Світло життя (Йо.8,12). Однак згадка про світло має не тільки алегоричний характер. Відомо і у Святому Письмі, і в церковній історії, що іноді Бог свою присутність виявляв через реальні світляні знаки. Про це, власне, йтиме мова у публікації.
Молитва повинна бути виявом глибокої віри в Божу всемогутність та сповнена духом надії на Бога, і Його милосердя. Про це 1 лютого сказав владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, під час Божественної Літургії у Катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Під час богослужіння архиєрей уділив священичі свячення диякону Олегу Турківу.
25 січня в смт. Стрілки на Старосамбірщині відзначили 200-ліття з дня народження о. Михайла Вербицького - автора композиції українського Національного гімну "Ще не вмерла Україна". У цьому селищі о. Михайло душпастирював упродовж 1853-56-х років.
У Йорданських водах Христос бере на Свої пречисті плечі важкий тягар – гріх усього людства, щоб перемогти його і дати свободу кожній християнській душі. З такими словами звернувся до вірних 19 січня, на празник Богоявлення Господнього, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, під час святкового богослужіння у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Празнична відправа розпочалась перед північчю великим повечір'ям. Відтак владика відслужив святкову Літургію.
На цьому 18 січня, в Надвечір’я Богоявлення, наголосив владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький. У цей день в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича у співслужінні священиків парафії єпископ відслужив Божественну Літургію.
22 січня у нашій державі відзначається День Соборності України - особливе свято, пов’язане з об’єднанням всіх українських земель у складі єдиної Української держави.
У зв’язку з цим просимо духовенство єпархії провести 22 січня 2015 року Божого молитву за Україну.
Молитва Митрополита Андрея Шептицького за кращу долю українського народу
Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у Твоєму гніві, але безконечно добрий у Твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.
Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав Ти на людський рід як досвід, а не як кару.
Грішних твоїх синів Ти не відтручуєш, не відвертаєш твого пресвятого обличчя від їх долі, бо не хочеш смерти грішника, а його навернення та спасення.
Тому надіємося, що всі терпіння, що їх доводиться нам у житті зносити з милосердної Твоєї волі, допущені для нашого добра. Ми віримо й надіємося, що покаянням, щирою молитвою і щирим прийманням Найсвятіших Таїнств зможемо заслужити собі на те, що скоротиш час досвіду і терпінь, що милосердним оком споглянеш на твоїх дітей, що даси їм витривати з благодаттю у злиднях теперішнього життя і всемогутньою Твоєю волею положиш край нашим терпінням.
Дорогоцінною кров’ю твого Сина бажаємо надолужити Тобі за всі гріхи наших батьків і братів. Через руки наших священиків жертвуємо Тобі безкровну жертву пресвятої Євхаристії, що є повторенням і відновленням хресної жертви Твого Сина і Бога, Спасителя нашого Ісуса Христа.
Прийми цю жертву надолуження за всі гріхи людей, прийми наші благальні прохання про милосердя і твою святу благодать.
Умилосердися над усіма тими, що терплять. Даруй їм ласку терпеливо зносити гірку долю і через терпеливість заслужити на пільгу в терпіннях і перемогу в цьому смертному житті та на блаженство вічности. Амінь.