SDE

У Старому Самборі відбулася Хресна дорога вулицями міста [фото&аудіо]

17 березня 2015
Друк E-mail
Фото Лілії ЛЕВИЦЬКОЇ
Минають дні Великого посту... Дні молитви, роздумів, покаяння. Це ті святі дні, коли кожна людина може виблагати у Господа прощення своїх гріхів. Чи не одним із найкращих способів духовної віднови є Хресна дорога, спільна молитва. Хресна дорога належить до тих доріг, які найсильніше зворушують людські серця. Це ті святі дні, коли церковні богослужіння спонукають нас до глибоких роздумів над терпіннями Ісуса Христа.

Кожна свідома, християнська людина віддала б усе на світі, щоб хоча б трішечки зменшити страждання Христа Господа, щоб хоча б пройтися з Ним тим хресним шляхом від дому Пилата аж до гори Голготи, яка знаходиться поблизу Єрусалиму, щоб глибше усвідомити ціну власного спасіння і відкуплення. Та не кожному дано відвідати це святе місце… Проте і тут ми залишаємося не одні, адже Церква знову і знову закликає нас духовно пережити цю Хресну Дорогу…
Саме з цією метою 15 травня 2015 року Божого відбулась Хресна дорога центральною вулицею м. Старого Самбору. Цьогорічна хресна дорога була особливою. Очолив хресний хід Владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії за участі духовенства Старосамбірського деканату, представників влади міста та району, вчителів та студентів, лікарів та людей доброї волі, а, особливо, місцевої молоді. Ця Хресна дорога залишила незабутнійтслід у житті кожного парафіянина, адже сюди прийшли ті, хто прагне пошуку дороги до Господа нашого Ісуса Христа, ті, хто має бажання співучасті і допомоги іншим у важкі хвилини життя, хто прагне стати сам на сам з собою, щоб зазирнути у свою душу і промовити до нашого Творця: «Укажи мені, Боже, той шлях, ту пречисту дорогу до Тебе, аби нам, дітям нашим і онукам, та й всьому роду України стати ближче до Тебе».

Учасники молитовної ходи несли березовий хрест. Пояснюючи значення цього хреста, о. Михайло Николин (декан Старосамбірський) сказав: «Березовий хрест – це хрест з поля бою, якого ставили на могилі, де загинули воїни. Береза має білий і чорний колір, білий – це чиста жертва, а чорний – це українська земля, чорнозем. За цю землю є покладена чиста жертва».

Під час кожної стації о. Михайло запрошував почергово до несення хреста молодь, представників влади, представників різних організацій, батьків, матерів. Щоб кожен, хто ніс хрест, міг духовно пройти Хресною дорогою разом з Ісусом Христом. 14 стацій допомогли нам пройти разом з Ісусом Христом його Хресний шлях, перейнятися його тривогами і відчути його душевний біль, багатостраждальні материнські муки Пречистої Діви Марії та зрозуміти, що Бог любить нас, тому послав свого Сина Єдинородного на землю, «щоб кожен, хто увірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне».

Одна стація змінювала іншу, духовні розважання ставали справжньою поживою для душі в період Великого посту. Линув чудовий спів страсних пісень у виконанні братів-семінаристів. Молодь, а саме старосамбірські пластуни, зачитували молитви під час кожної зупинки. Йдучи не вперше цими вулицями, жодного разу миряни не відчували щось подібного. Чому? Невже щоденні клопоти та турботи затьмарили істину? Що є важливішим за молитву та слово Боже? Прости нас, Господи, прости нас грішних...

З усіх сторін хрест обступають люди, адже цим жестом вони хочуть допомогти Ісусу нести сьогодні Його хрест. Одні цілують хреста, інші хочуть доторкнутися, підтримати цю важку ношу. На очі набігають сльози зворушення і співчуття, розкаяння і болю за свої гріхи. Не по-весняному холодний вітер підхоплює та висушує їх, не даючи впасти.

Під час останньої стації поруч з ювілейним хрестом на честь 2000-ліття християнства до присутніх звернувся владика Григорій: «Коли дивимось на хрест, у нас виникає страх. Ми його боїмося. Він виглядає дуже тяжким, болісним. Так насправді є, коли ми стоїмо від нього далеко, коли ми збоку на нього споглядаємо. Але він стає солодким, життєдайним тоді, коли ми до нього доторкаємося, тоді коли Його з любов’ю до Бога і своїх ближніх несемо. Бо тоді ми вже не є самі. Ми є з Христом!».

Нагадаємо, що напередодні в храмі св. Миколая Чудотворця м. Старого Самбора відбулися великопісні реколекції, які провів владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Лілія Левицька

Автор світлин та аудіо Лілія Левицька

ФОТОРЕПОРТАЖ

АУДІО

Слово владики Григорія під час Хресної дороги

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою
Архів
^ Догори